Ефективність виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ТОВ «Дружба-5» Нижньосірогозького району Херсонської області

Отже, за загальними висновками можна зазначити  наступне:

     - досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення як рослинництва, так і всієї виробничої діяльності.

     - спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та соняшнику, з розвинутим свинарством. 

2. Аналіз  посівних площ, урожайності, валовий збір основних сільськогосподарських  культур

У сільському господарстві земля — це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

      Родючість землі — це здатність ґрунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Родючість землі  на різних її ділянках неоднакова. Продуктивність землі залежить від об'єктивних властивостей ґрунту і рівня культури землеробства.

Зростання продуктивності землі досягається  систематичним підвищенням родючості  ґрунту на основі природних і економічних  процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють  природну, штучну та економічну родючість  ґрунту.

Природна  родючість ґрунту характеризується запасом поживних речовин, що створився  в результаті природного процесу  грунтотворення. Вона зумовлена дією природних і біологічних властивостей грунту, а також кліматичних умов. Природна родючість ґрунту залежить від його хімічного складу, тобто  вмісту необхідних для рослин поживних речовин.

Штучна  родючість грунту створюється в  процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів  виробництва шляхом підвищення культури землеробства. Вона є результатом  додаткових вкладень праці і коштів в обробіток землі, проведення ґрунтозахисних та меліоративних заходів. Природна і штучна родючість пов'язані  між собою, практично існують  у нерозривній єдності.

Економічна  родючість грунту — це сукупність його природної і штучної родючості  в умовах певного розвитку продуктивних сил. Вона характеризує потенціальні можливості грунту, які реалізуються в процесі  сільськогосподарського виробництва, і відображує дійсний та ефективний рівень його родючості. Отже, економічна родючість грунту є сукупним вираженням його природної і штучної родючості, що визначається досягнутою в певний період продуктивністю земель.

Економічна  родючість грунту виявляється в  результаті використання його в сільському господарстві, а її рівень характеризується врожайністю сільськогосподарських  культур. Розрізняють абсолютну  і відносну економічну родючість  грунту. Абсолютна родючість грунту характеризується кількістю продукції  з одиниці земельної площі, а  відносна — на одиницю виробничих витрат.

Рівень  економічної родючості землі  постійно змінюється під впливом  розвитку продуктивних сил сільського господарства. Урожайність землі  може постійно підвищуватись в результаті прикладання засобів виробництва, праці і наукових досягнень.

Землі сільськогосподарського призначення  включають різні за продуктивністю угіддя. Структура сільськогосподарських  угідь залежить від зональних  особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в  сільському господарстві. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу  цінність мають рілля і багаторічні  насадження — з підвищенням їх частки підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів.

Охарактеризуємо структуру посівних площ під основні культури в ТОВ «Дружба-5» в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Склад і структура посівних площ підприємства в ТОВ «Дружба-5»

     Проаналізувавши таблицю 2.4. можна зробити висновок, , що серед усіх культур, що вирощуються у даному господарстві найбільше площі припадає на зернові і зернобобові культури, їх площа становить 1981га в 2010році, 1902га – в 2009році, 2035га – в 2008році.Тобто їх площа зменшилась протягом 3х років. Отже велика питома вага в підприємстві надається виробництву зернових і зернобобових. Друге місце за площею займають технічні культури,а саме соняшник. Під посівами соняшнику знаходиться 1669га в 2010році, 1115га – в 2009році, 1565га – в 2008 році. Як ми бачимо, що порівняно з роками площа під посівами соняшнику збільшилась на 104га.

     Загалом з даної таблиці видно, що на протязі 3х років зменшується площі посіву під кормові культури на 82га в 2010 році в порівнянні з 2008роком. З чого можна зробити висновок, що в господарстві незначно розвинута тваринницька галузь.

    Урожай  і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства в цілому. Рівень урожайності відображує вплив природних та економічних  умов. Під урожаєм розуміють загальний  обсяг продукції, зібраної з усієї  площі посіву окремих сільськогосподарських  культур або їх груп. Урожайність  – це середній обсяг продукції  з одиниці площі.

    Розглянемо  урожайність основних сільськогосподарських культур в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 -  Урожайність основних сільськогосподарських культур з розрахунку на 1 га, ц

     Аналіз  даних таблиці свідчить, що в 2010 році урожайність впала майже всіх зернових культурах, за винятком ярий ячмінь, його урожайність збільшилась в 2010році в порівнянні з 2008 роком на 14,67% і становить 11,94 ц /га. Урожайність соняшника збільшилась в 2010 році на 0,58 ц/га в порівнянні з 2008 роком і становить 9,07 ц /га. Загалом, в господарстві спостерігається сильне коливання урожайності зернових культур, що свідчить про значну залежність виробництва від природно-кліматичних факторів, а отже, відсутність у ТОВ «Дружба-5» інноваційно інвестиційних технологій виробництва.

     Охарактеризуємо економічну ефективність виробництва  основних товарних видів продукції тваринництва (таблиця 2.6) і рослинництва( таблиця 2.7)

Таблиця 2.6- Економічна ефективність виробництва основних товарних видів в ТОВ «Дружба-5» 

Проаналізувавши таблицю 2.6. можна дійти висновку, що виробництво продукції свинарства не прибуткове. Ми спостерігаємо зниження валового виробництва продукції  свинарства на 28,96%в 2010 році в порівнянні з 2008роком і становить 336ц. Рівень товарності продукції свинарства досить високий,  збільшився на 18,4% у 2010 році в порівнянні з 2008роком і становить 91,37%. Цей показник показує як добре реалізовується виготовлена в даному господарстві продукція.

Ми спостерігаємо  значне збільшення собівартості 1ц  продукції в 2010 році в порівнянні з 2008 роком на 45,04% і складає 1828,66грн, середня ціна реалізації у 2010 році в  порівнянні з 2008 роком зменшилась 5,18% Така зміна цих двох показників призвела до отримання збитку від реалізації продукції свинарства по всіх 3х  роках. Такі показники як рівень рентабельності і рівень рентабельності продажу  має від’ємні значення за всі 3 роки. Це свідчить про неефективне виробництво  і реалізацію продукції свинарства.

Проаналізувавши таблицю 2.7. можна дійти висновку, що прибутковим є виробництво  соняшника протягом 3х років, прибуток на 1га склав 275,4грн -  в 2008 році, 276,77 -  в 2009 і 1531,1 -  в 2010 році. На це вплинуло 2 фактори: незначне збільшення собівартості продукції на90,47% в 2010 році в порівнянні з 2008роком і збільшення ціни реалізації майже в 3рази. Рівень товарності склав 98,24%, це на 25,32% більше ніж у 2008році. Виробництво  зернових виявилось збитковим, зокрема 2010 року – його прибуток склав 316,41 грн. на 1 га. Збитки у 2008 і 2009 роках році зумовлений високою собівартістю і низькою виручкою від реалізації продукції. Одержання збитку веде за собою від’ємні показники рівня рентабельності і рівня рентабельності продажу. Прибуток у 2010 році по виробництву зерна склав 316,41грн з 1ц Отже, в ТОВ «Дружба» прибутковим є галузь рослинництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.7 Економічна ефективність виробництва основних товарних видів продукції рослинництва в ТОВ «Дружба-5»