Динамічна балансова модель адміністративного регіону

Вінницький фінансово-економічкий  університет

 

Кафкедра «Економічної кібернетики»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

З «Моделювання економічної  динаміки»

на тему: «Динамічна балансова модель адміністративного регіону»

 

 

 

 

 

 

 Студента  6-го курсу 

25-ЕК групи

 напряму підготовки

 Економіка підприємства

 Спеціальності

 Економічна кібернетика

 Крищук Микола Миколайович

 Керівник Тютюніков  І.Є.

 

Національна шкала ___________  

Кількість балів: ______________

Оцінка:  ECTS _______________

 

                                                                     Члени комісії          ________________  Тютюніков І.Є

                                                                                                                                             (підпис)                       

                                                                                                      ________________  _____________

                                                                                                                                              (підпис)                       

                                                                                                                                ________________  _____________

                                                                                                                                              (підпис)                       

 

 

 

 

 

                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Вінниця - 2012р.

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………….……....3

1. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження………5
2. Формалізація і постановка завдання моделювання…………………….10
3. Побудова економіко-математичної моделі та алгоритм її розв’язання….16
4. Методика підготовки вхідної інформації та побудови моделі………….20
5. Побудова числової моделі та розв’язання її на ПК……………………..23
6. Аналіз результатів розв’язання моделі та адаптація до 
   реальних управлінських рішень ......………………………………………..27

Висновки .......................…………………………………………………….……...29

Список використаних джерел.....………………………………………….……....31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Можливості практичного  застосування  моделі міжгалузевого  балансу в традиційній її постановці досить широкі. Підтвердженням цього  може служити регулярна розробка звітних міжгалузевих балансів як у країнах із централізованною економікою, так і в країнах з розвиненою ринковою економікою. Серед останніх міжгалузеві дослідження особливо розвинені в Японії, де досягнуто оптимальне співвідношення між державно-монополістичним і приватним капіталом. В Україні також накопичений значний досвід у теоретичних дослідженнях і практичному застосуванні моделі для вирішення проблем розвитку національної економіки .

Спираючись на цей  досвід, слід зазначити, що, хоча в теоретичному і практичному аспектах ідеологія є дуже продуктивною, вона потребує подальшого удосконалення. Це дуже актуально, оскільки Україна перебуває в стадії переходу до цивілізованих структур ринкової економіки, коли з особливою гостротою постають питання узгодження соціальних інтересів суспільства і структурної перебудови економіки з метою забезпечення цих інтересів.

У цьому контексті  важливо відзначити, що підхід до кількісного  опису й урахування соціально-політичних чинників, стратегії і тактики  економічної діяльності уряду,  який реалізується у межах традиційної схеми, поки що здійснюється  поза моделлю. Існуючі економетричні моделі дозволяють оцінити економічні наслідки таких, наприклад, подій, як заморожування цін і заробітної плати, стимулювання експорту, збільшення або скорочення військових витрат, але в той же час не дають підстав для суджень про можливість їх здійснення. У такого роду моделях, включаючи і традиційну схему, не знаходить адекватного висвітлення той факт, що вибір напрямів економічної політики відбувається в результаті реакції уряду на зміну циклічних чинників зростання, чим цілком ігноруються зворотні зв’язки, що виникають як відображення впливів економічної системи на процеси прийняття соціально-політичних рішень. Ця надто загальна властивість виявляється в ряді конкретних показників прикладних моделей: у способі розбивки змінних на ендогенні й екзогенні, у специфікації рівнянь тощо.

Основу інформаційного забезпечення балансових моделей в  економіці становить матриця коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними напрямками їх використання. Скажімо, у моделі міжгалузевого балансу зазначену роль відіграє так звана технологічна матриця — таблиця міжгалузевого балансу, складена з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції в натуральному виразі. З багатьох причин вихідні дані реальних господарських об’єктів не можуть бути використані в балансових моделях безпосередньо, тому підготовка інформації для введення в модель є доволі важливою проблемою.

Так, будуючи модель міжгалузевого балансу, застосовують специфічне поняття чистої, або технологічної галузі, тобто умовної галузі, яка поєднує все виробництво відповідного продукту незалежно від відомчої (адміністративної) підпорядкованості та форм власності підприємств і фірм, що його виробляють.

Балансові моделі належать до матричного типу економіко-математичних моделей, оскільки вони будуються у вигляді матриць — прямокутних таблиць чисел. Отже, матрична структура притаманна міжгалузевому і міжрайонному балансу виробництва й розподілу продукції в народному господарстві, моделям розвитку галузей, міжгалузевим балансам виробництва й розподілу продукції окремих регіонів, моделям підприємств і фірм. Завдяки цьому структуру, зміст і основні залежності матричних моделей можна досліджувати на прикладі однієї з них, а саме моделі міжгалузевого балансу виробництва й розподілу продукції в економіці. Цей баланс відбиває виробництво й розподіл суспільного продукту за галузями, міжгалузеві виробничі зв’язки, використання матеріальних і трудових ресурсів, створення й розподіл національного доходу.

 

1. Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження.

Балансові моделі широко використовують в економічних дослідженнях, аналізі, плануванні. Ці моделі будуються на підставі балансового методу, тобто узгодженні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Якщо описувати економічну систему загалом, то під балансовою моделлю мають на увазі систему рівнянь, кожне з яких виражає балансові співвідношення між виробництвом окремими економічними об’єктами обсягів продукції й сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу розглядувана економічна система складається з об’єктів, кожен з яких випускає певний продукт, частина якого споживається ним же та іншими об’єктами системи, а решта виводиться за межі системи як її кінцева продукція. Якщо замість поняття «продукт» увести більш загальне поняття «ресурс», то під балансовою моделлю розуміють систему рівнянь, котрі задовольняють вимоги відповідності щодо наявності ресурсу та його використання. Можна також розглядати приклади балансової відповідності, як-от: відповідність наявної робочої сили й кількості робочих місць, платоспроможного попиту населення та продукції (товарів і послуг) тощо.

Розгляньмо деякі відомі види балансових моделей:

• часткові матеріальні, трудові й фінансові баланси стосовно до народного господарства чи окремих галузей (регіонів);
• міжгалузеві баланси;
• матричні техпромфінплани підприємств і фірм.

Балансові моделі на підставі звітних  балансів характеризують наявні пропорції, де ресурсна частина завжди дорівнює витратній. Для виявлення диспропорцій використовують балансові моделі, в котрих фактичні ресурси узгоджувались би не тільки з їх фактичним споживанням, а й з потребою в них. Балансові моделі не містять якогось механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень. Власне, це й визначає деяку обмеженість балансових моделей і балансового методу загалом.

Основу інформаційного забезпечення балансових моделей в  економіці становить матриця  коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними напрямами їхнього використання. Наприклад, у моделі міжгалузевого балансу таку роль відіграє так звана технологічна матриця — таблиця міжгалузевого балансу, що складається з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні. З багатьох причин вихідні дані реальних господарюючих об’єктів не можуть бути використані в балансових моделях безпосередньо, тому підготовка інформації до введення в модель є досить складною проблемою. Так, для побудови моделі міжгалузевого балансу використовується специфічне поняття чистої (чи технологічної) галузі, що поєднує все виробництво певного продукту незалежно від адміністративної підпорядкованості й форм власності підприємств і фірм. Перехід від господарських галузей до чистих галузей вимагає спеціального перерахунку реальних даних господарських об’єктів.

Балансові моделі будуються  як числові матриці — прямокутні таблиці чисел. У зв’язку з  цим балансові моделі належать до типу матричних економіко-математичних моделей. У матричних моделях балансовий метод дістає чітке математичне вираження. Отже, матричну структуру мають міжгалузевий і міжрегіональний баланси виробництва та розподілу продукції окремих регіонів, моделі промфінпланів підприємств і фірм тощо. Попри специфіку цих моделей їх об’єднує не лише спільний математичний апарат побудови та єдиний алгоритм обчислень, а й аналогічність низки економічних характеристик. Це дає змогу розглядати структуру, зміст і основні залежності матричних моделей на прикладі міжгалузевого балансу та розподілу продукції в народному господарстві. Даний баланс відображає виробництво та розподіл суспільного продукту в галузевому розрізі, міжгалузевих виробничих зв’язків, використання матеріальних і трудових ресурсів, створення й розподіл національного доходу.

Принципова схема міжгалузевого балансу виробництва й розподілу суспільного продукту у вартісному вираженні наведена в таблиці.   У підґрунтя цієї схеми покладено поділ сукупного продукту на дві частини: проміжний і кінцевий продукт; усе народне господарство подане тут як сукупність галузей (чисті галузі). Кожна з цих галузей фігурує в балансі як виробник і як споживач. Розгляньмо схему в розрізі його блоків, що мають різний економічний зміст, — їх заведено називати квадрантами балансу (на схемі квадранти позначені римськими цифрами).

 

Таблиця 1

Принципова схема міжгалузевого балансу

Галузі-виробники

Галузі-споживачі

Кінцевий  продукт

Валовий продукт

1

2

3

…

n

1

х11

х12

х13

…

х1n

Y1

X1

2

х21

х22

х23

…

х2n

Y2

X2

3

х31

х32

х33

…

х3n

Y3

X3

І.

ІІ

n

хn1

хn2

хn3

хnn

Yn

Xn

Амортизація

C1

C2

C3

Cn

IV

Оплата праці

v1

v2

v3

III

vn

Чистий дохід

m1

m2

m3

mn

Валовий продукт

X1

X2

X3

Xn