Державне реголювання інвестицыйної діяльності

       Рис. 1. Структура інвестицій в основний капітал 

       Особливість інвестиційної політики в Україні  визначається ситуацією, яка склалася в інвестиційному комплексі і  характеризується низькими темпами  оновлення виробничого апарату, внаслідок чого виробничі фонди  зношені на 47,5%; зниженням інвестиційної активності суб´єктів господарської діяльності; різким зниженням частки нагромадження, яка в масштабах національної економіки не перевищує 16 % національного доходу; витратним характером економіки та неефективною структурою національного виробництва; дефіцитом обігових засобів; скороченням бюджетного фінансування інвестиційної діяльності.

         Рис. 2. Основні напрями державного регулювання інвестиційної діяльності [6].

Висновки:

       Для створення сприятливого інвестиційного клімату держава використовує різноманітні типи регулювань: податкове, фінансово-кредитне, антимонопольне тощо. Покращення якості регулювань дасть змогу реалізувати потенційні можливості суб’єктів економічної діяльності, спрямованих на отримання прибутку від своєї діяльності, а відтак наповнення бюджету та створення робочих місць у регіоні.

       Отже, важлива роль в організації інвестиційної діяльності належить державі. Державна інвестиційна політика — це комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів.

       Державне  регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і  соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканським і місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності

       Система регулювання умов інвестиційної діяльності не є стабільною, вона підлягає коригуванню залежно від соціально-економічної ситуації в певний період часу, рівня інвестиційної активності суб´єктів господарювання. З метою активізації інвестиційного попиту держава може використовувати традиційні для світової практики методи - збільшувати державні витрати і зменшувати податки, знижувати процентну ставку за кредит, збільшувати грошову масу, втручатися в ринок цінних паперів. 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел:

1.   Закон  України «Про інвестиційну діяльність» Відомості Верховної Ради України від 18.09.1991, №47.

2.   Важинський  Ф.А. Механізм регулювання інвестиційної  діяльності в регіоні / Ф.А.  Важинський, А.В. Колодійчук, А.Ю.  Яремко // Науковий вісник НЛТУ  України. – 2010. − Вип. 20.7. –  с.138-143.

3.  Касприк  А. Формування державного механізму  управління інвестиційним процесом / А. Касприк // Формування ринкової  економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – с.262-269.

4.  Стефанишин  Г.С. Інвестиційна діяльність  в період кризи. / Науковий вісник  НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.9. – с.245-250.

5. Соціально-економічний розвиток України за 2010 рік – К. : Вид-во Держкомстат України. – 2010. – 29 с.

6. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / К.: Знання, 2006.- 435 c.

7. http://www.gorstat.kiev.ua – Головне управління статистики.