Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Октября 2011 в 15:40, реферат
Вступ
Однією з найважливіших умов інноваційно-технологічного розвитку України, відновлення її виробничого потенціалу і забезпечення на цій основі ефективного конкурентоспроможного національного виробництва виступає організація державою інвестиційної діяльності. При цьому результатом удосконалення управління інвестиціями повинно бути розширення масштабів вкладень у реальний сектор економіки з використанням як внутрішніх, так і іноземних інвестиційних ресурсів, бо розширене відтворення економіки не може відбуватися без належного забезпечення його інвестиційними ресурсами та без удосконалення управління всією інвестиційною діяльністю. Дослідження цих проблем є одним з найбільш актуальних завдань економічної науки.
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Ю. ФЕДЬКОВИЧА
«Державне
регулювання інвестиційної
діяльності»
Виконав:
Студент 441 групи
Економічного
факультету
Чернівці, 2011
Вступ
Однією
з найважливіших умов інноваційно-технологічного
розвитку України, відновлення її виробничого
потенціалу і забезпечення на цій
основі ефективного
Актуальність теми полягає в обґрунтуванні потреби підвищення ролі держави на підвищення ефективності інвестиційної діяльності в Україні.
Державне
регулювання інвестиційної
Державне регулювання інвестування в Україні здійснюється в різних правових формах, із застосуванням різноманітних правових засобів.
Так, згідно із ст. 11 Закону України «Про інвестиційну діяльність», Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканським і місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності [1].
При цьому створюються пільгові умови для інвесторів, які здійснюють інвестиційну діяльність у найважливіших для задоволення суспільних потреб напрямках, і насамперед у напрямку технічного вдосконалення виробництва та впровадження відкриттів і винаходів.
Також згідно даного закону державне регулювання інвестиційної діяльності включає:
– управління державними інвестиціями;
– регулювання умов інвестиційної діяльності;
– контроль за здійсненням інвестування усіма інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності [1].
Проте
зазначені положення закону не віддзеркалюють
усіх форм та засобів, що застосовує держава
у сфері інвестиційної
Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність [3, 264].
Форми державного регулювання інвестиційної діяльності:
– прийняття законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність;
– надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;
– встановлення державних норм та стандартів;
– встановлення антимонопольних заходів;
– регулювання участі інвестора у приватизації власності;
– визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;
– забезпечення захисту інвестицій тощо.
– бюджетно-податкова політика;
– грошово-кредитна політика;
– амортизаційна політика;
– регулювання фондового ринку;
– інноваційна політика;
– політика заохочення іноземних інвестицій;
– інші непрямі форми державного регулювання інвестиційної діяльності.
Органами державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні є: Кабінет Міністрів України, Державне агентство з інвестицій та інновацій, Національне агентство з іноземних інвестицій та розвитку, Міністерство економіки України, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та низка галузевих міністерств і відомств [5,153].
На
сьогодні Україною вже зроблено певні
позитивні кроки на шляху до підвищення
інвестиційної привабливості
– державна гарантія захисту інвестицій, незалежно від форм власності;
– відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов`язків щодо іноземного інвестора;
–
повернення інвестиції іноземному інвестору
в натуральній формі або у
валюті інвестування без сплати мита,
а також доходів з цих
–
застосування національного режиму
валютного регулювання та справляння
податків на території України до
суб`єктів підприємницької
Необхідно зазначити, що інвестиційна діяльність в Україні відбувається у складних умовах, пов’язаних як із світовою фінансовою кризою, так і з певною низкою внутрішніх чинників. Враховуючи те, що залученню в інвестиційну сферу приватного національного та іноземного капіталу стримує, окрім суто економічних причин, у час кризи, політична нестабільність, недосконалість відповідного законодавства, податковий тиск на бізнес, вузькість внутрішнього ринку, інфляція, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення та низький рівень захисту інвесторів, відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях, нестача стимулів і механізмів для залучення інвестицій, а також сповільнення інвестиційної активності у світі. Для України надзвичайно важливим є застосування радикальних заходів щодо збереження привабливості української економіки для інвесторів, підтримки інвестиційної діяльності, надходження та дієвого захисту інвестицій у період кризи. Саме тому Державні органи України розробили та реалізовують комплекс заходів з протидії і подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи, які відображені в урядовій програмі «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток», яка орієнтована на вирішення двох завдань: по-перше, мінімізувати негативні наслідки від світової кризи, по-друге, забезпечити вихід на траєкторію стабільного соціально-економічного розвитку в посткризовий період 2010-2012 рр. Зокрема на посткризовий період визначено, що завданням Уряду є зменшення відпливу капіталу, сприяння підвищенню рівня капіталізації національних заощаджень та обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну, створення передумов зростання інвестицій [4, 248-249].
На середньо- та довготермінову перспективу Уряд розробив Стратегію національної модернізації до 2020 р. Основні напрями якої побудовано так, щоб дати відповідь на кожний виклик, що стоїть перед Україною, серед яких нестабільність світової економіки загалом та окремих її складових, на тлі посилення конкуренції у напрямі залучення стратегічних інвестицій (фінансових, людських, енергетичних, продовольчих). Сьогодні національні економіки змагаються за інвестиції, шляхом створення привабливого інвестиційного клімату, найсприятливішого середовища для інвесторів, вирівнюючи розвиток регіонів та рівень життя, створення міжнародного іміджу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості, для України важливим на сьогодні є науково обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування.
На сьогодні в Україні, крім зовнішніх інвесторів, є і власні внутрішні потенційні інвестори. Однак для ширшого залучення внутрішніх інвестицій необхідні механізми, які б сприяли залученню тіньових капіталів. Вирішення цієї проблеми потребує розроблення державних програм. Пріоритетними можна визнати ті напрямки інвестування, які спроможні в порівняно короткий термін забезпечити відчутні зрушення в економіці країни [2, 141].
Перебіг інвестиційного процесу в Україні засвідчує значні перепади у залученні інвестицій в основний капітал.
Динаміка обсягу інвестицій в основний капітал у фактичній вартості упродовж 2006-2010 роках була така: 125253,7 млн. грн. у 2006 р. (у відсотках до попереднього року 119,0); 188486,1 млн. грн. у 2007 р. (129,8 %); 233081,0 млн. грн. у 2008 р. (97,4 %); 151776,8 млн. грн. у 2009 р. (58,5 %); 49056,0 млн. грн. у І півріччі 2010 р. (92,6 % до відповідного періоду попереднього року) [5, 11].
Динаміка прямих іноземних інвестицій за 2003-2010 роках характеризується такими показниками в 2003 р. – 6794,4 млн. дол. США (приріст становив 24,2 % порівняно з попереднім роком); 2004 р. – 9047,0 млн. дол. США (33,2 %); 2005 р. – 16890,0 млн. дол. США (86,7 %); 2006 р. – 21607,3 млн. дол. США (27,9 %); 2007 р. – 29542,7 млн. дол. США (36,7 %); 2008 р. – 35616,4 млн. дол. США (20,6 %); 2009 р. – 40026,8 млн. дол. США (12,4 %) січень-вересень 2010 р. – 42511,9 млн. дол. США (10,2% до відповідного періоду попереднього року). Приріст прямих інвестицій за січень-вересень 2010 року склав 2546,7 млн. дол. США (торік – 2972,1 млн. дол.) [5, 12].
Найбільші країни-інвестори на 1 січня 2011 року Кіпр – 9579,1 млн. дол. (22,5%), Німеччина – 7005,7 млн. дол. (16,5%), Нідерланди – 4082,7 млн. дол. (9,6%), Російська Федерація – 2956,3 млн. дол. (7,0%).
Найвагомішим чинником структурних перетворень в економіці є інвестиції.
У широкому розумінні інвестиції - це види майнових і немайнових (інтелектуальних) цінностей, які вкладаються в об´єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Інвестиційна
діяльність передбачає інвестування,
здійснюване громадянами, недержавними
підприємствами, господарськими асоціаціями,
спілками і товариствами, громадськими
і релігійними організаціями, іншими юридичними
особами, заснованими на колективній власності;
державне інвестування, здійснюване органами
влади і управління за рахунок коштів
бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових
коштів, а також державними підприємствами
та установами за рахунок власних і позичкових
коштів; іноземне інвестування, здійснюване
іноземними громадянами, юридичними особами
і державами; спільне інвестування.
Таблиця 1. Структура інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування, % [7].
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
У фактичних цінах, млн. грн. | |||||||||
Усього | 5906 | 8481 | 13859 | 19468 | 24858 | 38230 | 46574 | 28228 | 25822 |
коштів державного бюджету | 149 | 290 | 651 | 510 | 769 | 903 | 1731 | 1102 | 3014 |
коштів місцевих бюджетів | 460 | 732 | 1249 | 2052 | 2573 | 2922 | 3909 | 925 | 1071 |
власних коштів підприємств та організацій | 2721 | 3213 | 7105 | 8112 | 11024 | 18175 | 22118 | 16487 | 12686 |
кредитів банків та інших позик | 382 | 799 | 1225 | 3684 | 5082 | 7356 | 9214 | 4727 | 3789 |
коштів іноземних інвесторів | 313 | 511 | 439 | 1069 | 586 | 796 | 691 | 812 | 319 |
коштів населення на будівництво власних квартир2 | … | … | … | … | 3202 | 4433 | 4334 | 1928 | 2180 |
коштів населення на індивідуальне житлове будівництво | 22 | 37 | 60 | 27 | 115 | 145 | 280 | 267 | 799 |
інших джерел фінансування | 1859 | 2899 | 3130 | 4014 | 1507 | 3500 | 4297 | 1980 | 1964 |
Информация о работе Державне реголювання інвестицыйної діяльності