Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2011 в 21:42, реферат
Державне регулювання - це майже всі функції держави, пов'язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової економічної системи. Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей матеріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних пропорцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Водночас з огляду на наявні особливі умови реформування вирішуються гострі економічні та соціальні проблеми, зокрема структурні перетворення, технологічні оновлення, подолання кризових явищ.
Висновки
Складні і багато в чому суперечливі процеси становлення ринкової економіки в Україні зумовили необхідність якісного осмислення нових економічних і соціальних явищ. Відбулися істотні зміни у характері та умовах здійснення діяльності суб’єктів господарювання. З’явилися нові організаційно-правові форми господарювання, підприємництво отримало свободу використання власних фінансових ресурсів, створені правові й економічні умови для розвитку підприємництва. Це, у свою чергу, вимагає якісного державного економічного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, адже ефективність ведення господарювання в умовах ринкової економіки неможлива без застосування заходів державного регулювання, які забезпечуються систематичною регуляторною діяльністю з боку державних органів.
Не можливо не відзначити те, що економічна роль держави на різних стадіях розвитку суспільства відігравала особливу роль. Об'єктивна можливість державного регулювання економіки виникає з досягненням певного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва та капіталу, а його необхідність полягає у наростанні проблем, як соціальних, так і економічних, вирішення яких і покладається на державне регулювання економіки.
На сьогодні, у період переходу до ринку, державне регулювання набуває особливої важливості. Саме тому для України важливий світовий досвід державного регулювання економіки, що і потрібно вивчати. Очевидно, що в арсеналі держави є широкий набір засобів і методів регулювання економіки, від регулювання економічного законодавства, встановлення тим самим правил поводження економічних агентів, до впливу на грошовий ринок за допомогою політики дисконтної ставки. Однозначно визначити, де знаходиться грань між цивілізованим регулюванням економіки і грубого втручання в ринкові механізми на сьогоднішній день дуже важко. З впевненістю можна лише зробити висновок про те, що державне регулювання економіки необхідно і потрібно визначити лише ступінь державного втручання і його методи. Звісно, неприйнятні міри "фізичного впливу" на ринкові механізми, що можуть підірвати всю економічну систему.
Державне
регулювання економіки в умовах
переходу до ринкового господарства
в України представляє собою систему
типових заходів законодавчого, виконавчого
та контролюючого характеру, що здійснюється
правоздатними установами і суспільними
організаціями з метою стабілізації та
пристосування існуючої соціально-економічної
системи відповідно до умов, що постійно
змінюються, передусім до потреб та інтересів
розвитку головної продуктивної сили
– людини. Державне регулювання виконує
кілька завдань, зокрема, стимулювання
економічного росту, регулювання зайнятості,
заохочення прогресивних зрушень в галузевій
та регіональній структурах, підтримка
експорту. В залежності від гостроти соціально-економічних
проблем наша країна і визначає конкретні
напрямки, форми та масштаби державного
регулювання економіки. Основні напрямки
державного регулювання в Україні на сучасному
етапі відрізняються від напрямів державного
регулювання у розвинутих країнах, що
пояснюється кризовим станом нашої економіки,
відсутністю законодавчої бази, яка б
забезпечила ефективність державного
регулювання економічних процесів, а також
залишковим впливом командно-адміністративних
методів у регулюванні економіки. Все
це вимагає постійних змін у застосуванні
важелів державного регулювання вітчизняної
економіки. Хотілося б зазначити, що Україна
не повинна переходити до тотального регулювання
економічних відносин. Як відомо економіка
повинна розвиватися гармонійно за ринковими
законами, оскільки вони розставляють
усіх суб’єктів економічних відносин
на свої місця. Розвиток економіки повинен
здійснюватись за принципом конкуренція
повинна існувати скрізь де можливо, державне
регулювання там де воно необхідне.
Список використаної літератури:
Информация о работе Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання