Демографічна ситуація Тернопільської області

     Природне  скорочення населення свідчить про  процеси депопуляції населення  в області. Цьому сприяють також  міграції. Сучасні міграції населення  мають соціально-економічні причини. Щороку певна кількість працездатного  населення виїжджає з області  на заробітки, деяка частина повертається назад. Уже з 1995 р. сальдо міграції є  від'ємним, тобто кількість людей, які від'їжджають за межі області, більша від кількості людей, які приїжджають. Це позначається на чисельності населення  області, що постійно знижується внаслідок  від'ємного природного, а тепер і  механічного приросту населення. Серед  мігрантів значна частина тих, що виїжджають на сезонні заробітки (найбільше  — у східні та південні області  України, Росію, Польщу, Чехію, Англію, Грецію, Іспанію, Італію, Португалію, Німеччину, США, Ізраїль тощо). Сумарна кількість  трудових мігрантів загалом у  області станом на 1 жовтня 2001 р. становила 42,4 тис. осіб. За даними сільських рад, у 1 994 селах області станом на 1 жовтня 2001 р. чисельність громадян, які працюють за межами України, склала 20 тис. осіб, або 6,33 % від кількості сільського населення у працездатному віці, у т. ч. 11,9 тис. чоловіків та 8,2 тис. жінок. Найбільші обсяги міграцій населення  із м. Тернополя, Тернопільського, Заліщицького, Бучацького, Борщівського, Чортківського районів. Станом на 2009 рік сумарна кількість трудових мігрантів у області становила 45 тис.осіб, що в 2 рази перевищує показник 2001 року.

     Основні потоки мігрантів формуються, як і  раніше, із сільської місцевості, але  в останні роки постійно збільшується механічний рух населення із міст унаслідок зупинки промислових  підприємств, скорочення працівників  багатьох установ і закладів. Починається  також зворотний процес урбанізації  — реурбанізація. Це повернення міських  мешканців, які працювали на великих  підприємствах і проживали в  гуртожитках, у села. Поширені донедавна  «маятникові міграції» населення (в окремі роки в них брало участь 20-25% сільського працездатного населення) різко зменшились унаслідок скорочення діяльності, зменшення потужності, ліквідації багатьох підприємств і  установ, де були зайняті «маятникові  мігранти». На це вплинуло зменшення  кількості рейсів автобусів і  приміських поїздів, подорожчання транспортних послуг. Зі зміною форм власності на землю деяка частина людей  залишається працювати в селах, інша — мігрує за межі області.

     Більшість населення в області становлять жінки— 53,5%, а чоловіки — 46,5%. На кожні 1000 жінок припадає 866 чоловіків. У  дитячому віці хлопчиків більше, ніж  дівчаток, бо на кожні 10 дівчаток народжується 11 хлопчиків. У середньому і старшому віці чоловіків стає менше, ніж жінок. Це зумовлено вищим показником смертності чоловіків, більшою кількістю мігрантів  серед них. Середня очікувана тривалість життя для чоловіків становить 66, 56 років, а для жінок 76,92 років.

     Є значні відмінності у статевовіковій структурі міського і сільського населення. У містах проживає 44,5% чоловіків  і 42,9% жінок області. У міських  поселеннях, значно вища частка працездатного  населення, ніж у сільській місцевості. У них теж менша частка людей  пенсійного віку. В обласному центрі такі люди становлять менше ніж 10% від  усього населення. Це пояснюється значним  припливом в міста молоді з  сіл у попередні роки та природним приростом населення у м. Тернополі порівняно із середніми показниками в області.

     Національний (етнічний) склад населення визначається за даними переписів населення. Згідно з останнім (2001 р.) на території Тернопільської області проживали люди 52 національностей. Переважну більшість населення  становлять українці (97,2% — найвища  частка серед областей України), є  також росіяни, білоруси, поляки, євреї, ін. Такий склад населення сформувався  під впливом політичних і соціально-економічних  умов і зазнавав у процесі формування постійних змін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Українському  суспільству ніколи не бути процвітаючим чи навіть стабільним, якщо його населення  не матиме відповідних умов життя  і не відчуватиме повної безпеки  для реалізації нормальної демовідтворювальної  поведінки, не буде бачити перспектив для існування й розвитку кожної сім'ї та особи. В умовах значного зниження народжуваності, зростання смертності та погіршення здоров'я необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.

     При обмежених фінансових можливостях, а також занепаді системи соціального  захисту увага і підтримка  держави повинні бути спрямовані на вирішення проблем, що безпосередньо  впливають на рівень захворюваності і смертності населення і, зокрема, дітей та жінок.

     Поряд із однаковими проблемами демографічного характеру у всіх регіонах України  Тернопільська область має свої особливості. Низька народжуваність тут  обумовлена двома причинами, а саме найнижчим рівнем соціально –  економічного розвитку регіону в порівнянні з іншими та високими показниками нелегальних трудових міграцій за кордон що звичайно є наслідком першої проблеми.

     Для виходу з даної ситуації на регіональному  рівні повинна бути :

- забезпечена  координація заходів щодо демографічного  розвитку на рівні регіону,  яка визначена як у державних,  так і регіональних цільових  програмах, державних і регіональних програмах економічного та соціального розвитку, програмах державного стимулювання розвитку депресивних територій;

- проведено  соціальний діалог, підтримка регіональних  і місцевих ініціатив щодо  розв'язання регіональних проблем демографічного розвитку;

- зменшено міграційний відплив населення.