Демографічна ситуація Тернопільської області

Вступ 

      У період становлення ринкових відносин в Україні відбулися докорінні  зрушення в усіх аспектах життєдіяльності  населення. Соціально-економічна криза  зумовила загострення негативних тенденцій  демографічного розвитку у всіх регіонах України, відбувся остаточний перехід відтворення населення до звуженого типу.

       Важливим досягненням стало усвідомлення  того, що соціально-економічні умови  впливають на народжуваність  не безпосередньо, а через репродуктивну  поведінку, через зміни у структурі  потреб, цінностей, норм. Кожна підсистема демогеографії по-різному зазнає впливу соціально-економічних чинників. Останні мають великий вплив на такі показники, як природний і механічний рух населення, його вікова структура, рівень урбанізації.

     Ступінь сприятливості умов життя населення  залежить, звичайно, від рівня соціально-економічного розвитку регіону. Під умовами життя  розуміють сукупність всіх зовнішніх  факторів, які впливають на життя  людини.

     Зараз, на початок XXI століття, кількість населення  України продовжує скорочуватись, з 2001 року по 2010 рік чисельність населення  України зменшилась на 5,1%.

     Метою даної роботи є оцінка демографічної  ситуації в Тернопільській області, виявлення причин загрозливої демографічної  кризи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Оцінка  демографічної ситуації на Тернопільщині

     Тернопільська область розташована в західній частині України. На півночі вона межує з Рівненською областю, на північному заході і заході – зі Львівською й Івано-Франківською областями, на півдні – з Чернівецькою (кордон по річці Дністер) і на сході – із Хмельницькою областями. Територія області витягнута з заходу на схід на 100 км, а з півночі на південь має в два рази більшу довжину. Адміністративний центр - місто Тернопіль - перше згадування про нього датується 1549 р. Населення нараховує 235,3 тис. чоловік.

     Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 р. Її площа  складає 13,8 тис. кв. км (2,3% від території  України). Чисельність населення - 1163,9 тис. чоловік (2,3% населення України), у тому числі міське - 512,3 тис. чоловік (44%), сільське - 651,6 тис. чоловік (56%). Щільність  населення - 84,3 осіб на кв. км.

     В адміністративно-територіальному відношенні область складається з 17 районів, 16 міст, у тому числі одного обласного  підпорядкування, 19 селищ міського типу і 1017 сільських населених пунктів.

     За  чисельністю населення Тернопільщина  займає передостаннє місце серед  областей України. За переписом 2001 р. тут  проживало 1142,0 тис. осіб, а станом на 1.01.2010р. — 1084,1 тис. осіб. Це значно менше від довоєнного рівня (у 1940 р. — 1433,5 тис. осіб). Такий стан зумовлений значними втратами людей у роки війни і в післявоєнний період, сучасними міграціями населення за межі області. В останні роки чисельність населення в області майже не змінилася. Між переписами населення 1979 р. і 1989 р. вона збільшилась на 5,8 тис. осіб, а за 1989-2001 pp. зменшилася майже на 27 тис. осіб. Кількість населення майже в усіх районах області (крім Тернопільського) зменшується. Особливо значне зменшення населення у Зборівському, Теребовлянському, Бережанському районах.

     Для аналізу демографічної ситуації спочатку доцільно розглянути загальну динаміку чисельності. Загальна динаміка  чисельності населення по області  представлена на рисунку 1. Як бачимо, чисельність наявного населення протягом аналізованого періоду зменшується. Так, станом на 2001 рік, коли проводився Всеукраїнський перепис населення, чисельність наявного населення становила  1146, 196 тис. осіб, а станом на 01.01.2009 року цей показник зменшився на 4,9% і становить 1090,081 тис. осіб, що в абсолютному вираженні – 56, 115 тис. ос.

     Розподіл  населення в досліджуваній області  за адміністративно- територіальними  регіонами (районами) станом на 2009 рік, а також густота   розселення  представлено в таблиці 1. На 1 січня 2010 року густота населення України склала 76.1 ос. на км². За густотою населення окремі території України також істотно відрізняються. Найгустіше заселена Донецька область – 91 %, найменше — Тернопільська – 44% та Чернівецька – 42%. Певний вплив на густоту населення мають природні показники, проте найвагомішим чинником є соціально-економічний розвиток регіону.

     Рис. 1 – Динаміка чисельності наявного населення  в Тернопільській області

     Таблиця 1 – Розподіл населення за  районами

     Якщо  ж аналізувати густоту заселення  по районах області, то найвища щільність  населення  спостерігається у  Тернопільському, Чортківському, Бучацькому, а найменша - у Підволочиському, Підгаєцькому і Шумському.

     Зміни в чисельності населення області відображаються демографічними показниками. Основними з них є коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення. В сучасних умовах вони свідчать про несприятливість демографічної ситуації для процесу відтворення населення. Тернопільщина належить до областей України з низькими темпами природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається із середини 70-х років ХХ ст. і пояснюється зменшенням показників народжуваності та зростанням смертності населення.

Від кінця 1980-х років темпи природного приросту населення значно зменшилися. Якщо 1960 р. в розрахунку на 1000 жителів  народжувалося 21,7 і помирало 7,9 особи, у 1992 р. - відповідно 13,8 і 13,9 особи, то 2002 р. - 9,2 і 14,4 особи. Природний приріст  постійно зменшується: 1960 р.- 13,8%, 1992 р.-10,1%, 2002 - 5,2%, 2009 – 3%. В області він від'ємний, кількість населення неухильно скорочується (табл. 2).

      Таблиця 2 – Природний приріст населення  в Тернопільській області

      Природний приріст населення за районами подано в таблиці 3.

      Таблиця 3 – Природний приріст населення  в розрізі по районах

     Показники народжуваності, смертності і природного приросту населення значно відрізняються  в різних частинах області, у міських  та сільських поселеннях. Найвищий природний приріст має населення м. Тернополя. Незначний природний приріст мають окремі міські поселення. В усіх адміністративних районах області спостерігаються від'ємні показники природного приросту населення. Це означає, що в них кількість померлих перевищує кількість народжених. Найбільше природне скорочення населення у Зборівському, Лановецькому, Підволочиському, Підгаєцькому районах.

      Рис.2 – Природній рух населення

     Найгірша  демографічна ситуація у селах: у 2009 р. народжуваність становила 9,1%, смертність - 17,6%, природне скорочення населення - 8,5% (у містах - відповідно 9,3%, 10% і 0,7%). Причинами такого становища є погіршення життя людей в умовах економічної кризи, «старіння» населення, посилення міграції процесів за межі області, менша кількість шлюбів і більша - розлучень. Пенсіонери становлять 24,1%, діти - 20,2%, решта - працездатне населення. Збільшення частки старших людей є однією з причин збільшення показників смертності. Природне скорочення населення свідчить про депопуляційні процеси, що відбуваються в області загалом і в кожному районі зокрема. Особливо несприятлива вікова структура населення у сільській місцевості: діти становлять 20,5%, люди похилого віку - 29,8%, працездатні - 49,7%. Це зумовлює дальше збільшення показників смертності і демографічного навантаження. Нині в області загалом на 1000 працездатних людей припадає 800, у селах - 1014 непрацездатних. У майбутньому це знайде відображення у показниках працересурсного потенціалу.

     Упродовж  останніх років відбувається зменшення  чисельності населення на 5-6 тис. осіб за рік. Серед найголовніших  причин назвемо такі: погіршення умов життя людей, процес «старіння населення», міграції молоді за межі області тощо. Старіння населення — це зменшення частки молоді та дітей і збільшення частки людей пенсійного віку в загальній чисельності населення. У Тернопільській області люди пенсійного віку становлять понад 24% від всього населення. Тому показники смертності доволі високі. Максимум смертей припадає на чоловіків у віці понад 40 років, а жінок - понад 50 років. У віці до 1 року помирає щороку 150-200 дітей. Найпоширенішими причинами смертності в області є хвороби серцево-судинної системи, органів дихання, злоякісні пухлини, травми. Так, загальна кількість померлих у 2009 році становить 15652 осіб, з них від хвороб системи кровообігу 11093, новоутворень – 1884, зовнішніх причин смерті – 705, хвороб органів травлення – 485, хвороб органів дихання – 757, деяких інфекційних та паразитичних  хвороб 136 осіб.