Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування

Державні запозичення  є менш загрозливим для економіки  джерелом дефіцитного фінансування, ніж емісія. Але й вони можуть спричинювати певний негативний вплив на економіку. По-перше, якщо державний борг досягає великих обсягів, то може виникнути «вибухове» збільшення процентних платежів, пов’язаних з його обслуговуванням. У такому випадку видатки пов’язані з обслуговуванням державного боргу, можуть стати надто за великими, що перетворить їх в обтяжливу статтю видатків державного бюджету й обмежить вплив фіскальної політики на економіку. По-друге, запозичуючи кошти, уряд стає вагомим «гравцем» на грошово-кредитному ринку. Якщо його попит на цьому ринку досягає значних обсягів, то це спричинює зростання процентної ставки і викликає певний ефект витіснення приватних інвестицій.

Отже, безболісних  джерел фінансування бюджетних дефіцитів  не існує. Тому ефективною може бути лише зважена фіскальна політика, згідно з якою держава повинна постійно коригувати видатки свого бюджету  з урахуванням змін в його доходах, а до державних позичок вдаватися  лише за умов, якщо вони стратегічно  обґрунтовані, тобто здатні в прогнозному  періоді створювати джерела для  їх окупності.

Використані джерела:

1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федоров, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004.
2. Державне регулювання економіки : Навчальний посібник /  Стельмащук А.М. − Тернопіль : ТАНГ, 2000.
3. Макроекономіка:Підручник / А.Г. Савченко – К.:КНЕУ, 2009
4. Рєдіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. – 2009. − №5.
5. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010
6. http://100pudov.com.ua/manual/ukr/9/134/6249/

Київ 2010