База даних і система управління базою даних у СППР

Після логарифмування модель стає лінійною відносно параметрів і  може бути оцінена методом найменших  квадратів. За додаткової умови (b+c=1) модель перетворюється до вигляду:

 

Виконання завдання

В перших 4х стовбцях задані вихідні дані: Т – рік, Y,K,L – у відсотках по відношенню до 1899. Далі пораховані логарифми ln Y, ln K, ln L, а перед стовбцями ln K, ln L вставлено стовбець t=T – 1900. Поруч зі стовбцем ln L пораховані значення ln (K/L). Нарешті, в останньому стовбці пораховані значення ln (Y/L).

 

T	Y	K	L	lnY	lnK	lnL	ln(K/L)	ln(Y/L)
1900	102,3	108,3	106,3	4,62791	4,684905	4,666265	0,01864	-0,03836
1901	113,3	115,3	111,3	4,730039	4,747537	4,712229	0,035308	0,01781
1902	123,3	123,3	119,3	4,81462	4,81462	4,781641	0,032979	0,032979
1903	125,3	132,3	130,3	4,830711	4,885072	4,869839	0,015233	-0,03913
1904	123,3	139,3	117,3	4,81462	4,93663	4,764735	0,171895	0,049886
1905	144,3	150,3	126,3	4,971894	5,012633	4,83866	0,173973	0,133234
1906	153,3	164,3	134,3	5,032397	5,101694	4,900076	0,201618	0,132321
1907	152,3	177,3	139,3	5,025852	5,177843	4,93663	0,241213	0,089222
1908	127,3	186,3	122,3	4,846547	5,227358	4,806477	0,420881	0,040069
1909	156,3	199,3	141,3	5,051777	5,294811	4,950885	0,343926	0,100892
1910	160,3	209,3	145,3	5,077047	5,343769	4,978801	0,364968	0,098246
1911	154,3	217,3	146,3	5,038899	5,381279	4,985659	0,39562	0,053239
1912	178,3	227,3	153,3	5,183468	5,426271	5,032397	0,393874	0,151071
1913	185,3	237,3	155,3	5,221976	5,469325	5,045359	0,423966	0,176617
1914	170,3	245,3	150,3	5,137562	5,502482	5,012633	0,489849	0,124928
1915	190,3	267,3	155,3	5,248602	5,588372	5,045359	0,543013	0,203243
1916	226,3	299,3	183,3	5,421862	5,701446	5,211124	0,490322	0,210737
1917	228,3	336,3	197,3	5,430661	5,818004	5,284725	0,533278	0,145935
1918	224,3	367,3	201,3	5,412984	5,906179	5,304796	0,601383	0,108188
1919	219,3	388,3	194,3	5,390441	5,961778	5,269403	0,692375	0,121037
1920	232,3	408,3	194,3	5,44803	6,012002	5,269403	0,742599	0,178626
1921	180,3	418,3	148,3	5,194622	6,036199	4,999237	1,036962	0,195385
1922	241,3	432,3	162,3	5,486041	6,06912	5,089446	0,979673	0,396594

 

Спочатку оцінимо коефіцієнти  еластичності випуску за затратами  капіталу і праці. На думку Кобба  – Дугласа ці величини мають бути близькі до 0,25 і 0,75 відповідно. Для  цього скористаємося вбудованою функцією ЛИНЕЙН. За допомогою цієї функції можна докладно аналізувати  як одномірні, так і багатомірні  залежності, що знадобиться в подальшому.

Як для будь-якої функції  діапазону тут треба попередньо виділити діапазон виводу результатів, який буде завжди мати 5 рядків, а число  стовбців має дорівнювати числу  параметрів моделі (зараз у нас  три параметри a, b, c). Не знімаючи виділення, набираємо знак рівності (=), викликаємо функцію ЛИНЕЙН і заповнюємо її поля вводу: Известные значения Y – стовбець ln Y, Известные значения X – стовбці ln K, ln L, Конст – 1 (відповідає логічному значенню ІСТИНА), Статистика – 1 (те саме). Введення завершуємо комбінацією Ctrl+Shift+OK.

0,778923	0,246697	-0,111405		0,258732	0,011535
0,151278	0,064677	0,4717362		0,04432	0,021808
0,948355	0,060368	#Н/Д		0,618741	0,059014
183,6289	20	#Н/Д		34,08067	21
1,338412	0,072887	#Н/Д		0,11869	0,073135
5,148952	3,814301	-0,23616		5,837865	0,528938

 

В перших двох рядках діапазону  результату функції ЛИНЕЙН виводяться коефіцієнти регресії і стандартні похибки цих коефіцієнтів в зворотному порядку. В інших рядках перших двох стовбців наводяться наступні характеристики: коефіцієнт детермінації R², стандартна похибка S_e, дисперсійне відношення Фішера F, залишкове число степенів свободи dfE, суми квадратів розрахункових значень і залишків моделі.

Нижче блоку виводу функції  ЛИНЕЙН доданий рядок статистик  Стьюдента (відношення значення параметру  до його помилки).

Отримали b=0,246 і c=0,778 – близькі значення до 0,25 і 0,75.

В сумі b+c=1,024 дуже близько до одиниці, вільний член моделі не значимий за критерієм Стьюдента (-0,23) і може бути прирівняний до нуля. Таким чином, вихідні дані добре описуються моделлю ln Y = 0,25 ln K + 0,75 ln L, звідки випливає помічена Дугласом пропорційність відрізків між графіками логарифмів Y K і L.

Приймаємо зв'язок b+c=1 між коефіцієнтами еластичностей випуску за затратами праці і капіталу і приводимо загальну степеневу модель ln Y = a + b*ln K + c*ln L до вигляду ln (Y/L) = a + b ln (K/L).

Функцією ЛИНЕЙН оцінені  параметри моделі Кобба – Дугласа: ln (Y/L) = 0,011+0,258ln(K/L).

 

 

 

 

 

 

Висновки

Загалом базу даних можна  визначити як сукупність елементів, організованих згідно з певними  правилами, які передбачають загальні принципи описання, зберігання і маніпулювання  даними незалежно від прикладних програм. Зв’язок кінцевих користувачів (прикладних програм) з базою даних  відбувається з допомогою СКБД. Остання  являє собою систему програмного  забезпечення, яка містить засоби оброблення даних спеціальними мовами баз даних і забезпечує створення  бази даних та її цілісність, підтримує  її в актуальному стані, дає змогу  маніпулювати даними і обробляти  звернення до БД, які надходять  від прикладних програм і (або) кінцевих користувачів за умов застосовуваної технології оброблення інформації. До складу мов бази даних, які використовуються для вивчення і звертання до даних, належить мова опису даних (МОД) і  мова маніпулювання даними (ММД).

     Бази даних і СКБД використовуються в будь-яких комп’ютерних системах. Проте порівняно зі звичайними підходами до реалізації бази даних для розв’язування деяких задач до функцій та інструментів БД і СКБД у контексті системи підтримки прийняття рішень висувається ряд додаткових і специфічних вимог.

  Для використання СППР необхідний доступ до інформації зі значно ширшого діапазону джерел, аніж це передбачено у звичайних інформаційних системах. Iнформацію потрібно діставати від зовнішнього середовища і внутрішніх джерел; потреба в зовнішніх даних тим більша, чим вищий рівень керівництва, яке обслуговується вибраною СППР. Окрім того, звичайні, орієнтовані на бухгалтерський облік дані (характерні для систем оброблення даних і адміністративних інформаційних систем) необхідно доповнити нетрадиційними типами даних, зокрема й такими, які досі взагалі не бралися до уваги за комп’ютеризації. Сюди належать: текстова інформація, матеріал систем автоматизованого проектування виробів і технологій, автоматизованого виробництва, а також інші джерела інформації, необхідні для прийняття рішень.

  У системах підтримки прийняття рішень передбачається засіб, за допомогою якого користувач може налагоджувати базу даних згідно зі своїми особистими вимогами. З огляду на це існують процедури й команди для гнучкого переструктурування схем і схемної підмножини СКБД. Зауважимо, що сучасні програмні засоби для керування даними і СКБД характеризуються достатньою гнучкістю і простотою використання в межах колективу користувачів. Проте згадані засоби не можна переупорядкувати і пристосувати до конкретного користувача чи до розв’язування конкретної задачі з бажаною гнучкістю і досить малими витратами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Атре Ш. Структурный подход к организации баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 320 с.
2. Бартків А.Б. та ін. Інформаційні бази даних. - К.: Вища школа, 2000.
3. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 351 с.
4. Вінер Н. “Бази даних”, М.: Наука, 1998.
5. Голосов А.О. Аномалии в реляционных базах данных //СУБД. - 2002. - №3. - С.23-28.
6. Джонс Ж., Харроу К. Информация и компьютер. – М., 2000.
7. Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микроЭВМ. - М.: Мир, 1999. - 252 с.
8. Диго С.М. Проектирование и использование баз данных. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 208 с.
9. Дейт К. Руководство по реляционной СУБД DB2. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.
10. Дейт К. Введение в системы баз данных //6-издание. - Киев: Диалектика, 1999. - 784 с.
11. Злуф М.М. Query-by-Example: язык баз данных //СУБД. - 2004. - №3. - С.149-160.
12. Кривко О.Б. Информационные технологии. М.: СОМИНТЭК. 2001
13. Кузнецов С.Д. Введение в системы управления базами данных //СУБД. - 2006. - №,2.
14. Кузнецов С.Д. Операционные системы для управления базами данных //СУБД. - 1997. - №3. - С.95-102.
15. Ладыженский Г.М. Системы управления базами данных - коротко о главном //СУБД. - 2007. - №4.
16. Прохоров А, Определение оптимальной структуры базы данных //Informix magazine. Русское издание. - 2008. - Апрель.
17. Ситник В.Ф. та ін. «Основи інформаційних систем»._К.: «КНЕУ» 2003.352с.
18. Сигнор Р.,Михаэль О.Стегман.Использование ODBC для доступа к базам данных:Пер. с англ.-М.: БИНОМ; Научная книга.,2000.
19. Стефанюк В.Л. “Інформаційні системи і їх застосування”. – К., 2002.
20. “Обчислювальна техніка і її застосування”. – Москва, 2000.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток1

Підсистема даних  СППР