База даних і система управління базою даних у СППР

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

Курсова робота

З навчальної дисципліни «Система підтримки прийняття рішення»

 

На тему: «База даних  і система управління базою даних  у СППР»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кіровоград 2011р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………ст.3

Розділ I.База даних і система управління базою даних у СППР……………ст.5

1.1.Підсистема даних у СППР………………………………………….ст.5

1.2База даних:поняття та функції………………………………………ст.8

1.3Системи керування даними в СППР………………………….…...ст.13

Розділ II.Побудова виробничих функцій в середовищі Excel……..………ст.18

Висновки………………………………………………………………………ст.21

Список літератури……………………………………………………….……ст.23

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Досі немає єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі автори під  СППР розуміють «інтерактивну прикладну  систему, яка забезпечує кінцевим користувачам, котрі приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і  моделей з метою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності». Відомі й інші означення, зокрема: «СППР — це такі системи, які ґрунтуються на використанні моделей і процедур з оброблення даних та думок, що допомагають керівникові приймати рішення»; «СППР — інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають особам, які приймають рішення, використовувати дані і моделі для розв’язання неструктурованих і слабоструктурованих проблем»; «СППР — комп’ютерна інформаційна система, використовувана для підтримки різних видів діяльності під час прийняття рішень у ситуаціях, де неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує весь процес створення рішень». Нарешті, існує твердження, згідно з яким СППР являє собою специфічний і добре описуваний тип систем на базі персональних комп’ютерів. Система підтримки прийняття рішень являє собою взаємодіючу з іншими системами комп’ютеризовану систему для надання допомоги менеджерам у процесі прийняття рішень. СППР допомагає менеджерам знаходити, обчислювати і аналізувати дані, що відносяться до рішення, яке приймається.

Таке розмаїття означень систем підтримки прийняття рішень спричинене широким діапазоном різних форм, розмірів і типів СППР.

Чотири істотні «аспекти» або загальні компоненти всіх СППР:

1. мовна система (LS) — усі повідомлення, які СППР може прийняти;
2. система подання (презентації) (PS) — усі повідомлення, які СППР може випустити;
3. система знань (KS) — усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;
4. система оброблення проблем (PPS) — «проблемний процесор», що намагається розпізнати і розв’язати проблеми протягом використання СППР.

Будь-яка система  підтримки прийняття рішень містить  підсистему даних, яка складається  з двох основних частин: бази даних  і системи керування базою  даних (СКБД). Притаманний технології СППР акцент на оброблення неструктурованих і слабоструктурованих задач  зумовлює деякі специфічні вимоги до цих елементів комп’ютерної системи. Насамперед ідеться про необхідність виконувати значний обсяг операцій з переструктурування даних. Потрібно передбачити можливість завантаження і наступного оброблення даних із зовнішніх джерел; функціонування СКБД у середовищі СППР на відміну від  звичайної технології оброблення інформації в управлінських інформаційних  системах потребує ширшого ряду функцій. Це стосується також і бази даних.

Основою СППР є корпоративна база даних. Такі системи забезпечують користувачів даними про велику кількість  угод та справ повсякденного життя  корпорації. Внутрішні бази даних  містять інформацію щодо продажу  та купівлі товарів, витрат корпорації, персоналу, планів і прогнозів на майбутнє та інших аспектів діяльності організації. Потім ці дані можуть служити  основою моделей у СППР. Але  важливо те, що сьогодні цих службових  записів про корпорації недостатньо  для підтримки прийняття рішень.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. База даних і система управління базою даних у СППР

1.1.Підсистема  даних у СППР

Будь-яка система  підтримки прийняття рішень містить  підсистему даних, яка складається  з двох основних частин: бази даних  і системи керування базою  даних (СКБД). Притаманний технології СППР акцент на оброблення неструктурованих і слабоструктурованих задач  зумовлює деякі специфічні вимоги до цих елементів комп’ютерної системи. Насамперед ідеться про необхідність виконувати значний обсяг операцій з переструктурування даних. Потрібно передбачити можливість завантаження і наступного оброблення даних із зовнішніх джерел; функціонування СКБД у середовищі СППР на відміну від  звичайної технології оброблення інформації в управлінських інформаційних  системах потребує ширшого ряду функцій. Це стосується також і бази даних.

Схема підсистеми даних у  СППР(див.додаток1). Основою СППР є корпоративна база даних. Такі системи забезпечують користувачів даними про велику кількість угод та справ повсякденного життя корпорації. Внутрішні бази даних містять інформацію щодо продажу та купівлі товарів, витрат корпорації, персоналу, планів і прогнозів на майбутнє та інших аспектів діяльності організації. Потім ці дані можуть служити основою моделей у СППР. Але важливо те, що сьогодні цих службових записів про корпорації недостатньо для підтримки прийняття рішень[10,ст.557].

Виділяють такі види баз даних у СППР:

Зовнішні дані. У нинішньому столітті ОПР не можуть приймати ефективні рішення за браку інформації про один або більше факторів, що знаходяться за межами корпорації та належать до зовнішніх даних. Такими зовнішніми даними можуть бути, наприклад: інформація про надання переваг покупцями щодо деяких товарів, попит на продукцію конкурентів у конкретних регіонах, дані перепису населення або статистичні звіти різних галузей.

Публічні (загальнодоступні) дані. Деякі дані збираються та зберігаються в самих корпораціях. Наприклад, відділ маркетингу може збирати інформацію щодо поділу ринку та/або демографічні дані стосовно власних споживачів. Ці дані можуть акумулюватися роками та використовуватися у разі розв’язання багатьох маркетингових завдань. Інші дані доступні з публічних джерел. Деякі бази даних доступні тільки за допомогою комутатора або пошуку шляхом прямого доступу через корпоративні мережі. Інші бази даних є доступнішими через Інтернет, інколи за визначену плату. З кожним днем у всьому світі спрощується доступ до баз даних, що можна використовувати для підтримки прийняття рішень. Документи уряду, копії промов, торгові угоди, газети та інші джерела новин можна знайти та скопіювати в персональний комп’ютер. Навіть книжки, довідкові матеріали та журнали доступні в електронній формі, які використовуються як додаткова інформація в процесі прийняття рішень[4,ст.128].

Існує багато шляхів допомоги ОПР щодо використання таких публічних  баз даних. По-перше, якщо бази даних  зберігаються в корпорації, то розробникам  необхідно гарантувати, що доступ до них може забезпечуватися через  СППР так само, як і до інших корпоративних  даних. Аналогічно, якщо база даних  знаходиться в Інтернеті, то розробникам  необхідно забезпечити не тільки інтерфейс доступу до неї, але  також і зв’язок з Інтернетом через мережу чи модем.

На щастя, коли зв’язок  з Інтернетом налагоджено, то існує  багато різних засобів для полегшення добування даних. Наприклад, розробники, що використовують Lotus Notes , можуть застосовувати гнучкі засоби пошуку та оброблення інформації, яка знаходиться на Web-сторінці. Слід додати, що можливості мови доповнення гіпертексту версії 3.0 (HTML 3.0) та вище дають змогу розробникам вмонтовувати деякі функціональні програми у Web-сторінки[18,ст.225].

Приватні дані. Не всі дані зберігаються в базах даних спільного користування. Більшість ОПР використовують власні практичні методи підтримки прийняття рішень, використовуючи дані, які вони збирають самостійно для одержання стратегічної переваги у своїй корпорації. Інколи вони просто зберігають записи політичних процесів у організації та інформацію стосовно того, як вони можуть вплинути на когось або хтось може вплинути на них за допомогою конкретного рішення. В дійсності ОПР за формулювання альтернативних рішень застосовують ці додаткові дані з метою полегшення власного процесу прийняття рішень[1,ст.248].

За умови, що СППР розробляється  для реального забезпечення підтримки  прийняття рішень, вона має полегшити  розвиток та використання приватних  баз даних. Тобто система має  допомагати ОПР створювати та заповнювати  ці бази даних, а також забезпечувати  легкий доступ до них з метою пошуку потрібних даних та здійснення необхідних обчислень. Якщо система знаходиться  в комп’ютері, то забезпечити доступ до неї легко. Навіть якщо система  міститься в мейнфреймі або в  середовищі розподіленої системи, то існує  можливість підтримувати приватні бази даних на окремих ЕОМ. Однак коли це все зроблено, то вирішальним  питанням стає забезпечення достатнього  захисту бази даних від несанкціонованого  її використання, тобто потрібно гарантувати, що тільки ОПР може мати доступ до цієї інформації[14,ст.95].

 

 

 

 

 

 

1.2 База даних: поняття та функції

База даних (БД) - це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:

- для даних допускається така  мінімальна надлишковість, яка  сприяє їх оптимальному використанню  в одному чи кількох застосуваннях; 

- незалежність даних від програм; 

- для пошуку та модифікації  даних використовуються спільні  механізми; 

- як правило, у складі БД  існують засоби для підтримки  її цілісності та захисту від  неавторизованого доступу[8,ст.166];

Бази даних і СКБД використовуються в будь-яких комп’ютерних системах. Проте порівняно зі звичайними підходами до реалізації бази даних для розв’язування деяких задач до функцій та інструментів БД і СКБД у контексті системи підтримки прийняття рішень висувається ряд додаткових і специфічних вимог.

Для використання СППР необхідний доступ до інформації зі значно ширшого  діапазону джерел, аніж це передбачено  у звичайних інформаційних системах. Інформацію потрібно діставати від  зовнішнього середовища і внутрішніх джерел; потреба в зовнішніх даних  тим більша, чим вищий рівень керівництва, яке обслуговується вибраною СППР. Окрім того, звичайні, орієнтовані  на бухгалтерський облік дані (характерні для систем оброблення даних і  адміністративних інформаційних систем) необхідно доповнити нетрадиційними типами даних, зокрема й такими, які  досі взагалі не бралися до уваги  за комп’ютеризації. Сюди належать: текстова інформація, матеріал систем автоматизованого проектування виробів і технологій, автоматизованого виробництва, а також  інші джерела інформації, необхідні для прийняття рішень[17,ст.213].

Заслуговує також на увагу  особливість процесу «здобування  і захоплення» даних у СППР на відміну від загальнішого процесу  збирання даних із джерел. Призначення СППР потребує, щоб процес здобування (і СКБД, яка керує цим процесом) був достатньо гнучким, аби швидко здійснювати доповнення та зміни згідно з непередбаченими запитами, які надходять від користувачів. Для виконання процесу «здобування і захоплення» даних у сучасних СППР широко застосовуються програмні (інтелектуальні) агенти, засоби дейтамайнінгу, а також сховища даних[2,ст.25].

У системах підтримки прийняття  рішень передбачається засіб, за допомогою  якого користувач може налагоджувати  базу даних згідно зі своїми особистими вимогами. З огляду на це існують  процедури й команди для гнучкого переструктурування схем і схемної  підмножини СКБД. Зауважимо, що сучасні  програмні засоби для керування  даними і СКБД характеризуються достатньою гнучкістю і простотою використання в межах колективу користувачів. Проте згадані засоби не можна  переупорядкувати і пристосувати до конкретного користувача чи до розв’язування  конкретної задачі з бажаною гнучкістю і досить малими витратами.

На відміну від файлових систем БД зорієнтована для підтримки даних  для кількох застосувань. На практиці ця властивість інколи порушується. Часом таке порушення можна пояснити тим, що проект вводиться в дію  поетапно, і у певний момент дійсно функціонує тільки одне застосування. Іноді відхід від вказаної властивості  зумовлений іншими важлими причинами, але, на жаль, не є рідкістю просто помилка  у виборі засобів для реалізації проекту.

Взаємозв'язаність даних полягає  в тому, що доступ до певної групи  даних якогось застосування загалом  полегшує доступ до інших груп даних  цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість  застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних  зв'язків між даними. Саме у розумінні  тісного логічного зв'язку використані  слова про збереження разом даних. Розглянемо приклад, який ілюструє вказану  властивість у порівнянні з простими ФС.

Приклад про мішок з різнокольоровими кульками.

Нехай у мішку є багато різнокольорових  кульок, і завдання полягає в тому, щоб знайти кульку певного кольору, витягаючи їх по одній з мішка. Якщо операції витягання кульки з  мішка повністю незалежні між  собою, то цей приклад є аналогом технології роботи у рамках простих  ФС з послідовним доступом. Якщо ж припустити, що кульки зв'язані  між собою різнокольоровими мотузками, тоді пошук кульки можна пришвидчити, використавши на черговому кроці  мотузку потрібного кольору. Цей  варіант прикладу є аналогом технології роботи з взаємозв'язаними (мотузками) даними, що характерно для функціонування БД[15,ст.33].