Банкрутство підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 16:40, курсовая работа

Описание работы

Актуальність роботи. Актуальність даної роботи полягає в тому, що у процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов’язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинний реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи конкурентів.

Работа содержит 1 файл

Банкрутство підприємства.doc

— 197.00 Кб (Скачать)

2. Наступальна концепція санації спрямована на диверсифікованість операційної й інвестиційної діяльності господарюючого суб'єкта, що забезпечує збільшення розміру чистого грошового потоку в майбутньому періоді за рахунок зростання ефективності господарської діяльності. У цьому випадку зовнішня фінансова допомога й інші реорганізаційні заходи, здійснювані в процесі санації, використовуються з метою розширення асортиментів конкурентоспроможної продукції, виходу на інші регіональні ринки, швидкого завершення початих реальних інвестиційних проектів. Наступальна концепція санації не суперечить основним параметрам загальної стратегії економічного розвитку господарюючого суб'єкта.

Залежно від  масштабів кризового стану господарюючого суб'єкта, ідентифікованих у процесі  діагностики банкрутства, і прийнятої концепції санації розрізняють два основних напрямки здійснення санації:

1. Санація, спрямована  на рефінансування боргу господарюючого  суб'єкта. Така санація здійснюється зазвичай для допомоги господарюючому суб'єктові в усуненні його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан ідентифікований як тимчасовий й не носить катастрофічного характеру. Цей напрямок санації не змінює статусу юридичної особи санованого господарюючого суб'єкта.

2. Санація, спрямована  на реструктуризацію господарюючого  суб'єкта. Така санація здійснюється при більш важких масштабах кризового фінансового стану господарюючого суб'єкта й вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації пов'язаний зі зміною статусу юридичної особи санованого господарюючого суб'єкта.

Той механізм, за допомогою якого досягаються  основні цілі санації безпосередньо, характеризує її форма. Форма санації  обирається в рамках конкретного  напрямку санації, обраного господарюючим суб'єктом з урахуванням особливостей його кризової ситуації.


 


 

 

 

Мал. 3. Форми санації

 

Форми санації, визначені законодавством (Законом «Про відновлення платоспроможності»), що випливають:

1) при санації,  проведеній до порушення справи про банкрутство, наступні заходи:

• реорганізаційні (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення);

• організаційно-господарські;

• управлінські;

• інвестиційні;

• технічні;

• фінансово-економічні;

• правові;

2) при санації,  проведеній під час провадження в справі про банкрутство:

• реструктуризація;

• перепрофілювання виробництва;

• закриття нерентабельних виробництв;

• відстрочка й (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;

• ліквідація дебіторської заборгованості;

• продаж частини майна боржника;

• зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема  шляхом перекладу на нього боргу (частини боргу) і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;

• виконання  зобов'язань боржника власником  майна боржника і його відповідальність за невиконання прийнятих на себе зобов'язань;

• продаж майна  боржника як цілісного майнового  комплексу (для недержавних підприємств);

• одержання  кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються відповідно до плану санації, що відшкодовується в першу чергу згідно ст. 31 Закону за рахунок реалізації майна боржника;

• звільнення працівників  боржника, які не можуть бути задіяні  в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога в цьому випадку виплачується за рахунок інвестора, а при його відсутності – за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, отриманого для цієї мети;

• інші способи  відновлення платоспроможності  боржника. Ці й інші форми санації використовуються залежно від напрямку здійснення санації.

Санація господарюючого суб'єкта, спрямована на рефінансування його боргу, може носити такі основні форми.

1. Дотації й  субвенції за рахунок коштів  бюджету. У такій формі сануються в основному державні підприємства (хоча законодавчо не заборонена державна фінансова підтримка підприємств й альтернативних форм власності). Ця форма сапування пов'язана з наступними основними умовами: необхідністю забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою й міжгалузевою переорієнтацією діяльності господарюючого суб'єкта; здійсненням антимонопольних заходів; з іншими цілями з ініціативи органів, уповноважених управляти державним майном.

2. Державне пільгове  кредитування. Воно здійснюється, як правило, по тій же групі підприємств і при таких же умовах, що й у попередньому випадку. Відмінністю цієї форми санування є лише поворотний характер надаваних фінансових ресурсів і значно більш пільговий режим кредитування в порівнянні з умовами фінансового ринку.

3. Державна гарантія  комерційним банкам по кредитах, які видаються санованому підприємству. При відсутності в держави можливостей здійснити пряме фінансування або кредитування санованого господарюючого суб'єкта, а також у випадку, якщо фінансова криза носить тимчасовий характер і може бути переборений господарюючим суб'єктом при наданні йому фінансової допомоги, використовується дана форма санування раніше розглянутої категорії підприємств.

4. Цільовий банківський  кредит. Така форма санації здійснюється, як правило, комерційним банком, що обслуговує господарюючий суб'єкт, після ретельного аудиту останнього. Через те, що надання такого цільового санаційного кредиту має дуже високий рівень ризику, ставка відсотка по ньому звичайно досягає максимального рівня, що використовується в кредитній політиці банку. Для здійснення контролю й допомоги підприємству комерційний банк при високому розмірі кредиту в перелік умов санації може поставити вимогу введення до складу його керівництва свого представника або уповноваженої особи.

5. Переведення  боргу на іншу юридичну особу. Такою юридичною особою може бути будь-який господарюючий суб’єкт, що побажав взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови такого переведення боргу обумовлюються спеціальною угодою. Однак для цієї форми рефінансування боргу потрібна обов’язкова згода кредитора.

6. Реструктуризація  короткострокових кредитів у  довгострокові. Ця форма санації використовується зазвичай тільки по фінансових кредитах, де кредитором виступає комерційний банк, що здійснює обслуговування господарюючого суб'єкта. У процесі такої форми реструктуризації боргу по довгостроковим кредитам істотно підвищуються відсоткові ставки.

7. Відстрочка погашення  облігацій господарюючого суб'єкта. Однією з необхідних умов такої санації є відносно невисоке коло інвесторів, що вклали свої кошти в облігації господарюючого суб'єкта. Ця умова визначається тим, що рішення про таку форму санації повинне бути прийняте більшістю інвесторів-кредиторів цього господарюючого суб'єкта.

8. Списання  санатором-кредитором частини боргу. Ця форма санації підприємства вживається в тому випадку, якщо вимога про повне погашення боргу нереальне і призведе господарюючий суб’єкт до фінансового краху. Звичайно санація у формі списання частини боргу супроводжується угодою між кредитором і підприємством про інші форми його компенсації на наступних етапах. Звичайно, така форма санації супроводжується угодою між кредитором і господарюючим суб’єктом про інші форми його компенсації на наступних етапах.

9. Ліквідація  дебіторської заборгованості. У цьому випадку вживають заходів для зацікавлення боржників господарюючого суб’єкта виплатити свої борги, у тому числі достроково.

10. Продаж  частини майна господарюючого суб’єкта. Це може бути майно, яке господарський суб’єкт не збирається використовувати у виробничому процесі.

Санація господарюючого суб’єкта, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію), пов’язана із самими поняттями – реструктуризація, реорганізація.

Під реструктуризацією господарюючого суб’єкта розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію господарюючого суб'єкта, зокрема, шляхом його розділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, на предмет санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми. При цьому дані заходи повинні сприяти фінансовому оздоровленню господарюючого суб'єкта, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва й задоволенню вимог кредиторів.

Під реорганізацією господарюючого суб'єкта розуміється здійснення процесів злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення господарюючого суб'єкта.

Санація господарюючого суб'єкта, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію), може носити такі основні форми:

1. Злиття. Така форма санації здійснюється шляхом об'єднання господарюючого суб'єкта-боржника з іншим фінансово стійким господарюючим суб'єктом. У результаті такого об'єднання господарюючий суб'єкт-боржник втрачає свій самостійний юридичний статус.

Розрізняють наступні види злиттів:

• горизонтальне  злиття, у процесі якого поєднуються господарюючі суб'єкти однієї галузі;

• вертикальне  злиття, що поєднує господарюючі суб'єкти суміжних галузей (наприклад, виробників і споживачів сировини);

• конгломератне  злиття, у процесі якого поєднуються господарюючі суб'єкти, не пов'язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями.

2. Поглинання. Ця форма санації здійснюється шляхом придбання господарюючого суб'єкта-боржника господарюючим суб'єктом-санатором (для останнього це є однією з форм інвестицій – придбання цілісного майнового комплексу або основної частини його активів). Для санатора ефект поглинання також пов'язаний із синергізмом. Санований господарюючий суб'єкт при поглинанні втрачає свій самостійний статус, хоча як юридична особа може зберегтися у вигляді дочірнього господарюючого суб'єкта.

3. Поділ. Така форма санації може бути використана для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську (виробничу) діяльність. Ефект такої форми санації полягає в тому, що за рахунок істотного скорочення загальногосподарського управлінського апарата, невиробничих і допоміжних служб значно скорочується сума постійних витрат, у зв'язку із чим за рахунок ефекту операційного левериджу кожен новий виділений поділ швидше може досягти точки беззбитковості своєї діяльності. Виділені в процесі поділу господарюючого суб'єкта одержують статус нової юридичної особи, а майнові права й обов'язки переходять до кожного з них на основі розділового балансу.

4. Перетворення  у відкрите акціонерне товариство. Така форма санації, здійснювана з ініціативи групи засновників, дозволяє істотно розширити фінансові можливості господарюючого суб'єкта, забезпечити шляхи його виходу із кризи й дати новий імпульс його економічному розвитку. Умовою такої санації виступає необхідність забезпечення засновниками мінімального розміру статутного фонду, установленого законодавством.

5. Передача в оренду. Ця форма характерна в цей час для санації державних підприємств, при якій вони передаються в оренду членам трудового колективу. Умовою здійснення такої форми санації є прийняття на себе колективом орендарів боргів санованого господарюючого суб'єкта. Принципово така форма санації може бути використана й для підприємств недержавних форм власності.

6. Приватизація. У цій формі сануються державні господарюючі суб'єкти. Тепер ця форма санації одержала великий розвиток. Умови й форми приватизації державних підприємств регулюються великою системою законодавчих актів.

7. Перепрофілювання  виробництва. Ця форма передбачає оцінку конкурентоспроможності продукції санованого господарюючого суб'єкта й зміни профілю діяльності окремих виробництв.

8. Закриття нерентабельних виробництв. Ця форма також передбачає оцінку конкурентоспроможності продукції господарюючого суб'єкта й закриття тих виробництв, які не приносять достатнього прибутку господарюючому суб'єктові.

Продаж частини  майна, у тому числі як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств). При даній формі санації оцінюється необхідність того або іншого устаткування для господарюючого суб'єкта, цілісних майнових комплексів, що не приносять підприємству прибуток або мають прибутковість, недостатню для динамічного розвитку господарюючого суб'єкта в кризових умовах.

 

2.2 План  санації. Класична модель санації

банкрутство санація фінансовий оздоровлення

Информация о работе Банкрутство підприємства