Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 19:04, курсовая работа
Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.
Вітчизняний і зарубіжний досвід господарювання підтверджує важливість і необхідність упровадження внутрішнього контролю, який:
Внутрішній
контроль є одним із важелів управління
підприємствами. Це пояснюється тим,
що внутрішній контроль гнучко трансформувався
у сучасних умовах в ефективний інструмент
управління, тому що, по-перше, його складовими
є контрольне середовище, контроль
облікової системи, контрольні процедури;
по-друге, виявлення ризиків і
робота у напрямку їх зниження, виявлення
причин і умов, які сприяють виникненню
нестач, надлишків, суттєвих викривлень
фінансової звітності та здійсненню
зловживань, шахрайства, стають факторами
удосконалення управління; по-третє,
він забезпечує коригування управлінських
рішень відповідно до визначених орієнтирів
і загальної стратегії. Необхідність
посилення внутрішнього контролю на
різних рівнях управління сучасними
підприємствами зумовлена посиленням
конкурентної боротьби та зростанням
кількості проблемних підприємств
і пов'язана не лише із загальною
макроекономічною нестабільністю, а
й з дією негативних факторів, що
виникають унаслідок підвищених
ризиків господарської
Дослідження показало, що функції контролю глибоко інтегровані з іншими функціями управління, а, окрім того, існує інформаційна інтеграція всередині функції контролю.
Мета внутрішнього контролю визначає його основні функції:
Завдання внутрішньогосподарського контролю наступні:
Видами внутрішнього контролю, згідно Державного казначейства України є: фінансовий, адміністративний, технологічний контроль (див. Рис.1).
Рис. 1 Види внутрішнього контролю
Фінансовий контроль - перевірка відповідності виконуваних операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку та звітності вимогам законодавства України.
Адміністративний контроль - перевірка відповідності процесів, виконуваних операцій та/або прийнятих рішень нормативно-правовим актам Державного казначейства, дорученням керівництва, визначеним внутрішнім технологічним регламентам, повноваженням та відповідальності працівників.
Технологічний контроль - перевірка додержання установлених правил ведення процесів та послідовності здійснення операцій.
Розрізняють такі форми внутрішнього контролю як: попередній, поточний, послідуючий контроль.
Попередній контроль - контроль, який передує прийняттю управлінського рішення чи здійсненню фінансових, адміністративних, технологічних операцій, і являє собою комплекс контрольних заходів, направлений на упередження можливих помилок та/або порушень.
Поточний контроль - контроль, який здійснюється в процесі здійснення фінансових, адміністративних, технологічних операцій, і являє собою комплекс контрольних заходів, направлений на упередження можливих помилок та/або порушень.
Послідуючий контроль - контроль, який здійснюється після прийняття управлінських рішень, проведення фінансових, адміністративних, технологічних операцій, і являє собою комплекс контрольних заходів, направлений на виявлення і усунення помилок та/або незаконних дій [23, с.179].
Отже
ми можемо зробити висновок у внутрішнього
аудиту і внутрішньогосподарського
контролю є спільна мета, тобто
контроль за здійснення фінансово-господарської
діяльності на всіх її етапах, аналіз основних
показників, перевірка звітів, надання
допомоги персоналу підприємства, розроблення
рекомендацій керівництву підприємства.
Об’єктивно першим етапом внутрішнього
аудиту має бути виявлення проблем
на підприємстві, визначення пріоритетних
напрямків контролю, а вже потім
здійснення другого етапу - планування.
Наступний, третій етап, етап – збирання
та оцінювання інформації. На четвертому
етапі внутрішній аудитор здійснює
узагальнення зібраних даних, формулювання
висновків та рекомендацій, а на
п’ятому етапі – отримує від
керівництва підприємства офіційну
відповідь на свій звіт та контролює
виконання розроблених
В таблиці 1.2. ми подали основні нормативні та законодавчі акти, положення, інструкції, міжнародні стандарти, які використовуються на підприємстві при здійсненні господарської діяльності.
Таблиця 1.2
Нормативна та законодавча база внутрішньогосподарського контролю та внутрішнього аудиту
Нормативні та законодавчі акти | Сутність |
1 | 2 |
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [35] | Цей Закон Значною мірою впорядковує процес ведення бухгалтерського обліку в Україні. Його було розроблено відповідно до міжнародної практики і перш за все – міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Закон складається з 5 розділів та 15 статей. В ньому визначені основні принципи бухгалтерського обліку, а саме: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, перевалювання сутності над формою, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник та періодичність. |
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93, ВВР, 1993, N 23,[39] . | Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. |
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» [34] | Цей Закон визначає
статус державної контрольно- |
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку[36] | Положення встановлює порядок створення, приймання і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими операціями незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. |
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 [36] | Положення встановлює порядок створення, приймання і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими операціями незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. |
Положення(стандарт) бухгалтерського обліку [33]. | Це затверджені положення ( стандарти) бухгалтерського обліку та фінансової звітності України. Вони містять інформації про основні засоби, не матеріальні активи, запаси, дебіторську заборгованість, зобов’язання, фінансові інвестиції, фінансові інструменти, оренда, дохід, витрати, податок на прибуток, будівельні контракти, об’єднання підприємств, консолідована фінансова звітність, вплив змін валютних курсів, вплив інфляції, прибуток на акцію, виплата працівникам, вимоги до фінансової звітності і т.д |
Інструкція №291.[38] | Визначає відповідні рахунки активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств за допомогою яких проводиться бухгалтерський облік. |
Продовження табл.1.2
1 | 2 |
МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль»[27] | В стандарті
передбачено, що аудитор повинен
достатньо розуміти систему обліку
та внутрішнього контролю, щоб правильно
спланувати аудиторську перевірку
і розробити ефективний аудиторський
підхід з метою зменшення |
Міжнародний стандарт аудиту 401 «Аудит у середовищі комп’ютерних інформаційних систем» [28] | Цей МСА передбачає розгляд вплив середовища комп’ютерних інформаційних систем на аудиторську перевірку. Визначення впливу середовища на: процедури, які виконуються для вивчення системи обліку і управління клієнта; оцінку властивого ризику та ризику управління; планування аудиту й ефективність тестів управління та незалежних процедур перевірки. |
Міжнародний стандарт аудиту 402 «Аудит у середовищі комп’ютерних інформаційних систем» [29] | В цьому МСА передбачається визначення положень та надання рекомендацій аудиторові, клієнт якого звертається до організації, що надає послуги. |
МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту» [30] | В цьому стандарті описуються обов’язки, відповідальність внутрішнього аудитора, функції до яких входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю. Зазначається, що внутрішній аудит є підрозділом суб'єкта господарювання. Незалежно від ступеня самостійності та об'єктивності внутрішнього аудиту він не може досягнути такого ступеня незалежності, якого вимагають від зовнішнього аудитора при висловленні ним думки щодо фінансових звітів. |
Міжнародний стандарт аудиту 620 «Використання роботи експерта» [31] | Регламентування положень та надання рекомендацій щодо використання роботи експерта як аудиторського доказу. Аудитор повинен отримати достатні докази того, що така робота відповідає завданням аудиторської перевірки. |
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [32] | У Плані рахунків наведено систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, необхідних для відображення діяльності підприємств, організацій та установ. В Україні застосовують чотири плани рахунків |
Отже розглянувши основні нормативні та законодавчі акти, які внутрішній аудитор використовує під час здійснення перевірки та контролю на підприємстві можна зробити висновок про те, що в Україні більша увага приділяється зовнішньому аудиту, який здійснюється не залежними аудиторськими фірмами, ніж внутрішньому аудиту підприємств.
Згідно діючих МСА, внутрішній аудит є підрозділом суб’єкта господарювання. В реальному випадку служба внутрішнього аудиту звітує перед управлінським персоналом найвищого рівня і не несе іншої відповідальності.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють внутрішній контроль є:
Розвиток
ринкових відносин в Україні зумовив
зростання потреби в обліковій
інформації, необхідної для управління
підприємством. Тому термін управлінський
облік з'явився в ухваленому 1999 року
Законі України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність
в Україні" як синонім
Закон України «Про державний внутрішній фінансовий контроль» визначає загальні правові засади організації, здійснення та регулювання державного внутрішнього фінансового контролю. У цьому законі подані визначення державного внутрішнього фінансового контролю та внутрішнього контролю:
1) державний внутрішній фінансовий контроль – здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, провадження діяльності з їх гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості.