Аналіз тваринництва України та прогноз його подальшого розвитку

     РОЗДІЛ 3. Перспективи та прогноз розвитку тваринництва в Україні

     На  наш час тваринництво в Україні знаходиться не на найкращому рівні розвитку. Особливої уваги заслуговує розвиток м'ясного скотарства в регіонах забруднення радіонуклідами внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Розвиток цієї галузі певною мірою розв'язує проблему зайнятості населення. її необхідність тут зумовлюється соціально-економічними, ресурсними, екологічними умовами. Цю галузь передусім потрібно розвивати на Поліссі, де найбільше природних пасовищ та сіножатей. У Поліському селекційному центрі м'ясного скотарства Радомишльського району Житомирської області, займаються вирощуванням племінного молодняку, товарного високоякісного м'яса.

     Фахівцями Мінсільгосппроду України розроблено Програму розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства на 2010-2013 роки для  розв'язання найважливіших питань у цій галузі:

     - встановлення паритету цін на  тваринницьку продукцію (м'ясо,  молоко, яйця, вовна), які мають окупити  їх виробництво і сприяти розвитку  галузі;

     - товаровиробникам необхідно виділити  кредитні ресурси на пільгових умовах ( не вище 10% річних на короткострокову і 5% за довгострокову позику) враховуючи специфіку та сезонність галузі.

     За  останні роки в України скоротилися  закупки сировини, знизилася купівельна спроможність населення ті експортні  поставки продуктів до країн СНД, значно зменшився обсяг виробництва продовольчих товарів. Усе це зумовлює потребу прискорення розвитку та інтенсифікації виробництва в харчовій промисловості.

     Основними напрямами інтенсифікації виробництва  в цій галузі є використання досягнень НТП, а також застосування передових технологій, прогресивних засобів виробництва і форм його організації. Інтенсифікація виробництва дістає своє відображення у збільшенні випуску продукції, підвищенні її якості ті зниженні собівартості виробництва.

     Основні фактори, що спричиняють зменшення втрат сировини, можна умовно поділити на дві групи: технічні ті соціально-економічні.

     До  технічних належать удосконалення  техніки та технології виробництва  на основі його механізації та впровадження прогресивних методів переробки сировини. До соціально-економічних – удосконалення функцій виробництва, праці, управління, обліку і контролю, впровадження прогресивних нормативів витрачання сировини, використання передового досвіду.

     Ставку  потрібно робити на найпродуктивніші породи, створюючи відповідні умови утримання, годівлі та вирощування ремонтного молодняку. А проблема нестачі м'яса яловичини може вирішуватися шляхом розвитку м'ясного скотарства. Адже практично ніякої уваги протягом 16-ти років не зверталося нашим урядом на свинарство. У 2009 р. поголів'я свиней, у порівнянні з 1999-2000 рр.., Скоротилося на 50%. Різко зменшилася робота в 2-х селекційних центрах-комплексах зі свинарства.

     Головним  завданням 2011 року є закріплення  позитивних тенденцій, досягнутих у  минулому році, а саме: збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції, нарощування поголів'я всіх видів худоби і птиці та підвищення його продуктивності. Програмою стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2011-2013 роки передбачено в 2013 році виробити 14500 тис. т молока, реалізувати на забій 3200 тис. т худоби і птиці у живій масі, виробити 9,4 млрд. шт. яєць, 3750 т вовни у фізичній масі. Розвиватимуться усі форми господарювання, однак переважатимуть, і це підтверджено наукою і практикою, у наших умовах високотоварні реформовані підприємства.

     Україна має величезні природні пасовища і луки, але для кращого розвитку тваринництва треба розширювати  кормову базу, збільшувати виробництво  концентрованих і сокових кормів, щоб забезпечувати ними худобу весь рік.

     Обсяг виробництва молока визначатиме  баланс попиту і пропонування, який оцінюється в обсязі 25-30 млн. т. Зростання  приведе до оптимального використання земельних ресурсів ті виробничих приміщень. Переваги лукопасовищного утримання  худоби є переконливими. Природні кормові угіддя потрібно підсівати травами із застосуванням добрив.

     Необхідно відновити роботу комбікормової  та мікробіологічної промисловості. Державні комбікормові заводи слід розміщувати  поряд з хлібоприймальними, борошномельними, круп'яними та калібрувальними заводами з урахуванням ресурсів, які є відходами виробництва. Основною проблемою кормо виробництва є забезпечення виробництва білковими і вітамінними добавками (БВД) преміксами. Тому необхідно відновити виробництво м'ясо-кісткового, рибного, соєвого, хвойного і трав'яного борошна, дріжджів, макухи, шротів ті інших білкових продуктів з відходів виробництва.

     Промислове  кормо виробництво необхідно оптимізувати через удосконалення рецептури кормів для великої рогатої худоби, в якій зернові компоненти не повинні займати надто високу питому вагу. У Франції, ФРН, наприклад, на ринок пропонуються корми з вмістом зерна 45 – 47%.

     Україна на сьогоднішній день має ідеальне середовище для розвитку промислового птахівництва, а тому у найближчому майбутньому може стати потужним експортером цієї продукції. До такого висновку дійшли учасники Міжнародного конгресу птахівників, який вперше в Україні провели найвпливовіша організація птахівників Європейського Союзу - Європейський клуб птахівників (ЄКП) спільно з Всеукраїнським громадським об'єднанням "Українська аграрна конфедерація" (УАК).

     Найголовнішою причиною занепаду галузі тваринництва є відсутність економічної зацікавленості й мотивації до праці всіх сільськогосподарських  товаровиробників.

     Веденню оптимального виробничого процесу заважає хронічна заборгованість за одержану продукцію торгівельних організацій переробній галузі, а останніх – сільськогосподарським товаровиробникам.

     Отже, у тваринництві потрібно

     - створити умови для відновлення  функціонування тваринницьких комплексів, птахофабрик і птахогосподарств, селекційно-племінних центрів та господарств з метою повного забезпечення потреб приватного та суспільного секторів молодняком худоби і птиці;

• прискорити формування високопродуктивного поголів'я молочної і м'ясної великої рогатої худоби;

     - удосконалити зооветеринарне та племінне обслуговування тваринництва і птахівництва в господарствах різних форм власності;

     - сприяти розвитку товарного виробництва кормів для потреб особистих підсобних господарств підприємствами суспільного сектора та кооперативами;

     - здійснити комплекс заходів щодо поліпшення генетичних якостей тварин та підвищення їх продуктивності;

     - законодавчо забезпечити вдосконалення інфраструктури ринку, регулювання експорту та імпорту тваринницької і племінної продукції;

     - запровадити механізм державної підтримки розвитку тваринництва;

     - забезпечити виконання цільових програм підтримки селекції у тваринництві і рибництві, протиепізоотичних заходів, будівництва і утримання об'єктів державної ветеринарної медицини;

     - вжити заходів щодо розвитку спеціалізованих підприємств з виробництва свинини, яловичини та продукції птахівництва шляхом адресної кредитної підтримки та субсидій, забезпечення повноцінними комбікормами;

     - розробити програму виробництва повноцінних комбікормів, вітчизняних білково-вітамінних, мінеральних добавок та преміксів;

     - створити умови для запровадження ресурсозберігаючих технологій у виробництві конкурентоспроможної тваринницької продукції. 

     Для прогнозування розвитку тваринництва в Україні можна використати метод прогнозної екстраполяції, адже він не потребує додаткових досліджень і дає змогу спрогнозувати закономірності та тенденції явищ на основі статистичних даних.

     У теорії і практиці в процесі прогнозування  показників досить часто використовують методологію екстраполяції, за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах. Необхідним елементом при цьому є побудова та аналіз так званого ряду динаміки, який класифікує значення показників у часі у розрізі окремих періодів та описує динаміку їх розвитку.

     При екстраполяції розраховуються рівні, розташовані поза межами досліджуваного періоду, коли закономірність може виявитися іншою під впливом інших не досліджуваних факторів, тому екстраполяція дає наближені результати і є менш обґрунтованою та надійною, на відміну від інших методів.

     Екстраполяція може проводитися на основі середнього абсолютного приросту.

     Середній  абсолютний приріст будемо розраховувати за формулою:

    

    Отже, середній абсолютний приріст виробництва основних видів продукції тваринництва для періоду з 2003 по 2010 рік становить:

1. Для м’яса всіх видів

     Значення  для наступних років на основі середнього абсолютного приросту, розраховуються за залежністю: 

, де Т - величина горизонту(терміну) прогнозу:

  Y₂₀₁₁ = 2059,0 + 47,8*1 = 2106,8

Y₂₀₁₂  = 2059,0 + 47,8*2 = 2154,6

Y₂₀₁₃  = 2059,0 + 47,8*3 = 2202,4

Y₂₀₁₄ = 2059,0 + 47,8*4 = 2250,2

Y₂₀₁₅ = 2059,0 + 47,8*5 = 2298 

Подамо  прогнозовані значення у вигляді графіка:

Можна з впевненістю сказати, що обсяги виробництва м’яса будуть зростати і надалі. 

2. Для молока всіх видів:

Y₂₀₁₁ = 11248,5 – 344,7*1 = 10903,8

Y₂₀₁₂  = 11248,5 – 344,7*2 = 10559,1

Y₂₀₁₃  = 11248,5 – 344,7*3 = 10214,4

Y₂₀₁₄ = 11248,5 – 344,7*4 = 9869,7

Y₂₀₁₅ = 11248,5 – 344,7*5 = 9525 

Подамо  прогнозовані значення у вигляді графіка:

     Якщо  не вжити необхідних заходів, то скоріше  за все ситуація з виробництвом молока буде тільки погіршуватися. 

3. Для яєць від всіх видів птиці:

Y₂₀₁₁ = 17052,3 + 796,5*1 = 17848,8

Y₂₀₁₂  = 17052,3 + 796,5*2 = 18645,3

Y₂₀₁₃  = 17052,3 + 796,5*3 = 19441,8

Y₂₀₁₄ = 17052,3 + 796,5*4 = 20238,3

Y₂₀₁₅ = 17052,3 + 796,5*5 = 21034,8 

Подамо  прогнозовані значення у вигляді графіка:

     Як  видно на графіку, обсяг виробництва  яєць від всіх видів птиці має  безсумнівну тенденцію до зростання і найймовірніше буде збільшуватися в наступні роки. 

4. Для вовни  всіх видів

Y₂₀₁₁ = 4192 + 119,9*1 = 4311,9

Y₂₀₁₂  = 4192 + 119,9*2 = 4431,8

Y₂₀₁₃  = 4192 + 119,9*3 = 4551,7

Y₂₀₁₄ = 4192 + 119,9*4 = 4671,6

Y₂₀₁₅ = 4192 + 119,9*5 = 4791,5 

Подамо  прогнозовані значення у вигляді графіка:

В даному випадку також існує тенденція до зростання, і можна з впевненістю сказати, що підгалузь розвиватиметься в майбутньому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     У системі національної економіки одним з найважливіших, багатогалузевих і територіальне поширених є агропромисловий комплекс. Сільськогосподарське виробництво в Україні має давні традиції. Цьому сприяють ґрунтово-кліматичні передумови, ментальність, господарський досвід населення. Сільське господарство – одна з головних галузей матеріального виробництва, що має важливе значення для постачання продовольства для населення та сировини для промисловості.