Аналіз споживчого вибору

     Сильний вплив на поведінку покупця можуть надавати члени його сім'ї. Сім'я навчаючим складається з батьків індивіда. Від них людина отримує настанови про релігію, політику, економіку, честолюбство, самоповагу, любові. У країнах, де батьки і діти продовжують жити разом, батьківський вплив може бути визначальним.

     Індивід є членом численних соціальних груп. Його положення в кожній з них можна охарактеризувати з точки зору ролі і статусу. Кожній ролі притаманний певний статус, що відображає ступінь позитивної оцінки її з боку суспільства. Людина часто зупиняє свій вибір на товарах, які говорять про його статус у суспільстві.

     3) Особистісні чинники

     З віком відбуваються зміни в асортименті  і номенклатурі придбаних людьми товарів і послуг. З роками змінюються і його смаки. Характер споживання залежить і від етапу життєвого циклу сім'ї. Певний вплив на характер придбаних людиною товарів і послуг надає рід його занять. Економічне становище індивіда у величезній мірі позначається на його товарному виборі. Воно визначається розмірами витратної частини доходів, розмірами заощаджень і активів, кредитоспроможністю і поглядами на витрачання коштів на противагу їх накопичення.

     4) Тип особистості та уявлення про самого себе

     Кожна людина має суто специфічний тип  особистості, який впливає на його купівельне поводження. Знання типу особистості може виявитися корисним при аналізі споживчої поведінки, коли існує певний зв'язок між типами особистостей і вибором товарів чи марок.

     5) Фактори психологічного порядку

     На  купівельному виборі індивіда позначаються також чотири основних фактори психологічного порядку: мотивація, сприйняття, засвоєння, переконання і відносини.

 

       РОЗДІЛ ІІ

      АНАЛІЗ  СПОЖИВЧОГО ВИБОРУ

      2.1 Пріоритети і вибір споживача.  Корисність товару та його  властивості

      У даному питанні буде йти мова про мотиви споживчого вибору певних видів товарів різних верств населення. Для більш ширшого розкриття питання споживчого вибору на прикладі проаналізуємо споживчий вибір товарів у сфері інтернет – торгівлі.

      Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу. Кожний товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини, по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Тобто йому властиві споживна вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга.

      Для аналізу даного питання використаємо сучасну статистику споживчого вибору різноманітних товарів в інтернеті  на території України. (Рис. 2.1.)

     Рис. 2.1. Діаграма розподілу приорітетів  споживчого вибору

     Дана  діаграма ілюструє вибір споживачів. Так у даному випадку ми бачимо, що найбільш популярними товарами, окрім програмного забезпечення, є: побутова техніка (24%), мобільні телефони (23%), компютери (20%). Найменше користуються попитом послуги страхування (1%), мабуть тому що ще немає робочого механізму, хоча час від часу з'являються такі проекти. Продукти харчування (1%), і будматеріали (2%). До речі, комунальні послуги оплачують онлайн 13%, а користується банківськими послугами 16% респондентів.

     Кожна людина сама обирає, що їй корисно купляти та де це краще зробити.

     Корисність  товару має дві основні властивості:

     1) вона є різною для різних  людей, оскільки залежить від  смаків і вподобань.

     2) корисність від певних благ  є різною для однієї і тієї  ж людини в різний час і за різних обставин.

     Так за даними опросу споживачів, в наш час, все більше і більше людей віддають перевагу інтернет – магазинам. Це пояснюється тим, що при виборі певного товару Ви не поспішаєте. В інтернеті Ви купуєте усвідомлено і спокійно і тому у Вас більше шансів залишитися задоволеними покупкою, та вирішити для себе, яка саме покупка принесе Вам більше корисності.

2. Аналіз кривих байдужості

     Криві байдужості — криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи, порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох товарів.

     У випадку досконало взаємозамінних товарів можна провести аналіз на прикладі Пепсі-коли та Кока-коли. Якщо користувач не надає перевагу смаку жодного з цих напоїв, то набори (2хПепсі-кола, 0хКока-кола), (1хПепсі-кола, 1хКока-кола), (0хПепсі-кола, 2хКока-кола) є для нього однаково добрі, отже, знаходяться на одній кривій байдужості. Оскільки в теорії споживання приймається припущення, що всі товари є довільно подільні, то кривою байдужості буде цілий відрізок від точки (2; 0) до точки (0; 2). Коефіцієнти a,b дозволяють моделювати товари, які є досконало взаємозамінними у відношенні іншому ніж 1:1.

Рис. 2.2. Досконало взаємозамінні товари

     Найчастіше  для більш точного аналізу  використовують опуклі криві байдужості. Опукла крива байдужості визначає багато комбінацій певних товарів, які мають однакову для споживача корисність. Для аналізу можна взяти 4 набори з Пепсі-коли та Кока-коли. (Таблиця 2.1.)

     Таблиця 2.1.

     Сітка споживача

     

       За даними таблиці 2.1 будуємо опуклу криву байдужості. (Рис. 2.3)

                     
 
 
 
 

     Дана  крива байдужості показує альтернативні  набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.

     Набір товарів, що відповідає координатам  точки F забезпечує більший рівень задоволення споживача ніж будь-який набір, що належить кривій байдужості. Тому керуючись даними кривих байдужості, кожен може зробити для себе найкращий вибір, який принесе йому максимум задоволення.

3. Бюджетна лінія споживача, стан рівноваги. Крива «споживання-дохід», «споживання-ціна»

     Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживачів, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та дохід споживача. Для того, щоб визначити, який саме набір товарів обере споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов’язана з бюджетним обмеженням.

     Про те який набір товарів є для  споживача найбільш привабливим визначає бюджетне обмеження, яке показує яку кількість споживчих наборів готовий придбати за визначену кількість грошей.

     Бюджетна  лінія споживача показує нам  лінію можливостей споживання та лінію цін.

     Отже головною умовою бюджетного обмеження є те, що грошові витрати на всі товари і послуги не можуть перевищувати грошового доходу (тобто виходити за межі бюджетної лінії).

     Наприклад, якщо якась людина вирішила зробити покупку в інтернет – магазині, але ця покупка має вартість більшу за дохід, то ця людина просто не може собі цього дозволити,  і обирає схожий товар але за меншу ціну, це і є бюджетним обмеженням.

     Споживчі  ціни та грошові доходи обмежують  набір економічних благ, а разом  з тим і життєвий рівень, пов'язуючи їх з особистим бюджетом. Усякі  зміни величини грошових доходів  споживача зумовлюють відповідну зміну бюджетних обмежень, а, отже, платоспроможність покупців і, природно, попит на економічні блага. Якщо за інших рівних умов зростають грошові доходи, то пропорційно зростає і купівельна спроможність споживача, її збільшення може відбуватися і в тому разі, якщо грошові доходи не змінилися, але знизилися споживчі ціни.

     Такі  коливання приводять до стану  рівноваги, який досягається у певній точці (рис. 11, точка С) на кривій байдужості. Звичайно будь-яка точка, що міститься  вище точки С, виявилася б найбільш бажаною, але рівень доходу може зробити її неможливою. Рівновага споживача настає, коли у нього немає стимулів змінити споживчій набір продуктів. Це означає, що в даному разі досягається максимально можливий результат, тобто максимальна корисність, що якнайбільше задовольняє потребу. У точці рівноваги нахил лінії бюджетних можливостей, що визначаються співвідношенням цін товарів, збігаються з нахилом кривої байдужості.

     Рис. 2.4. Стан рівноваги

     Якщо  за незмінної величини бюджету змінюється ціна блага Х, то бюджетна лінія здійснює поворот навкруги точки свого перетину з вертикальною віссю, досягаючи більш віддалених кривих байдужості. Всі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, що повертається, до кривих байдужості, визначають лінію «ціна--споживання». Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв'язку, в свою чергу, залежить від пов'язаності благ у споживанні. Для благ-замінників лінія «ціна--споживання» має від'ємний нахил, а для доповнюючих благ –додатний.

      Лінія «ціна—споживання» може бути використана  для побудови лінії індивідуального  попиту шляхом встановлення графічної  відповідності певних оптимальних  кількостей даного блага і цін цього ж блага (Рис.2.5.).

     

     Рис. 2.5 Побудова лінії попиту на основі лінії «ціна споживання»

      Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, — має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) — має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним — обсяг споживання збільшується.

      Рішення споживача про кількість, в якій варто споживати будь-яке благо, — це результат зіставлення споживачем вигод і витрат. Виражаючи корисність блага в грошових одиницях, отримуємо цінність блага.

      Витрати споживання або вартість даної кількості  блага — це грошові кошти або  ринкова ціна одиниці блага, помножена  на кількість одиниць блага. Вигода (цінність) перевищує витрати (вартість), оскільки споживач готовий заплатити  за попередні одиниці блага більш високу ціну, ніж ту, яку він реально платить при купівлі.

      Різниця між цінністю і вартістю блага  називається споживчим надлишком (Рис. 2.6.).

      

      Рис. 2.6. Надлишок споживача

     Отже, можна сказати, що бюджетна лінія  споживача та криві «споживання-дохід», «споживання-ціна» відіграють значну роль у остаточному виборі споживача, бо кожен обирає собі той товар, який може собі дозволити. Ті люди, які мають достатню кількість грошей не керуються цими правилами, вони їм просто не потрібні. І обирають товари за тими принципами, що їм більше сподобалось, не зважаючи на ціну.

 

РОЗДІЛ  ІІІ

РИНОК БЕНЗИНУ

      3.1 Основні проблеми та шляхи  їх вирішення на ринку бензину 

     Бензин  в наш час є основним видом  палива, як для звичайного населення  так і для виробництва. Він являє собою дуже потрібний товар, який матиме попит навіть при підвищених цінах. На початку березня в Україні досягли свого апогею панічні очікування з приводу стрімкого росту цін на пальне, які підігрівалися можливим введенням мита на імпортні нафтопродукти. Проте більш детальний аналіз ситуації переконує, що всі проблеми на українському ринку пального виникають через відсутність конкурентних умов. І головне завдання держави полягає саме в їх створенні, а не в ручному управлінні цінами чи наданні преференцій окремим гравцям на ринку.