Акціонерне товариство

Вступ………………………………………………………………………..3

1. Теоретичні основи  створення і функціонування акціонерного  товариства……………..…………………………………………………………..5

Створення акціонерного товариства……….………………………5

Види акціонерного товариства…………….……………………….9

Акціонерна власність - внутрішня основа формування і  функціонування соціального ринкового господарства………………….……12

2. Проблеми становлення  акціонерного товариства…..….………..14

Тенденції розвитку акціонерних  товариств…………….………..14

Проблеми оптимізації  структури фінансових ресурсів акціонерних  товариств……………………………………………….…………16

Роль фінансових посередників в організації інвестиційної діяльності акціонерних товариств……………………………………………..22

3. Заходи, які проводить  держава для усунення проблем  функціонування акціонерних товариств……………………………………….28

Шляхи удосконалення  внутрішнього контролю в акціонерних  товариствах……………………………………………………………………...28

Фінансові методи регулювання  діяльності акціонерних товариств………………………………………………………………….……...32

Захист реєстру  акціонерного товариства - головне  завдання у відбитті рейдерської  атаки…………………………………………….………..37

Висновки…………………………………………………………………..39

Література…………………………………………………………………40

Вступ

Важливою формою підприємства в Україні є організація акціонерних товариств. В Законі України «Про господарські товариства» від 19.09.091 (із змінами) акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність по зобов'язанням тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах акцій, які їм належать. Майновий ризик акціонерів обмежується тією сумою, яку вони заплатили за придбання акції.

Акціонерне товариство (з економічного погляду) - підприємство, об'єднання кількох фізичних або юридичних осіб (тобто підприємств), які формують свій капітал шляхом випуску і продажу цінних паперів, передусім акцій, з метою отримання прибутку.

Акціонерне товариство (з правового погляду) - організаційно-правова  форма функціонування та розвитку підприємств, компаній, що базується на статутному фонді, поділеному на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, учасники якої несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном підприємства.

Особливість акціонерних  товариств полягає в тому, що їхній  капітал утворюється у грошовій формі і розділяється на однакові за своєю номінальною величиною неподільні паї у вигляді акцій.

В сучасних умовах акціонерна форма підприємництва виступає могутнім засобом побудови господарської системи, що базується на недержавних формах суспільної відповідальності. При цьому широке освоєння акціонерних форм сприяє утвердженню дійсно справедливого характеру привласнення засобів і результатів виробництва, а саме долається відчуженість від власності безпосередніх працівників підприємств.

Головними перевагами акціонерного товариства є наявність  достатньо могутнього механізму  залучення грошових коштів; обмежена відповідальність власників підприємства, розпорошення підприємницького ризику серед більшості акціонерів; можливість досягати економічних переваг, здійснюючи великомасштабне виробництво; організаційна стійкість підприємства.

1. Теоретичні основи створення і функціонування акціонерного товариства

1.1. Створення акціонерного товариства

Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій.

Акція -- це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні даним акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

За акцією кожний акціонер отримує доход, що називається дивідендом. Дивіденд -- це доход, який виплачується держальникам акцій акціонерного товариства з його прибутку за підсумками господарської діяльності за рік після виплати відповідних податків на основі рішення загальних зборів акціонерів.

Існує певний порядок  створення акціонерного товариства. Якщо воно організується шляхом перетворення державного підприємства в акціонерне, то передусім необхідно мати рішення трудового колективу, яке приймається загальними зборами й оформляється протоколом. Потім необхідно отримати згоду державного органу, уповноваже-ного приймати такі рішення. Далі відбувається оцінка майна підприємства. Для цього створюється комісія, до складу якої входять представники відповідних державних, фінансових органів і членів трудового колективу. На базі цієї оцінки визначається уставний фонд даного акціонерного товариства, який фіксується в банку.

Якщо акціонерне товариство створюється на основі декількох  підприємств, то відповідна робота проводиться на кожному з них. При цьому кожне підприємство робить свої внески в уставний фонд. Вони надходять у банк за рахунок будь-якого засновника (за їхньою домовленістю). Зразу ж після створення акціонерного товариства дані кошти пере-раховуються на його рахунок.

Далі починається робота по розповсюдженню акцій. Для цього не потрібно отримувати дозвіл з боку Держбанку, як це було раніше. Акції розповсюджуються або безпосередньо засновниками даного акціонерного товариства або через банк. Причому реалізація акцій може здійснюватися:

а) шляхом відкритої  підписки на них;

б) через розподіл всіх акцій між засновниками. При цьому засновники мають тримати у себе акцій на суму не менше 25% уставного фонду протягом двох років.

Розповсюдження акцій  починається з того, що засновники публікують повідомлення про відкриття  підписки на них. У ньому зазначаються найменування майбутнього акціонерного товариства, мета його діяльності, засновники та інше. Вказується також строк проведення підписки на акції, він не повинен перевищувати шість місяців.

Особи, які підписалися на акції, мають попередньо перерахувати на рахунок засновників гроші на суму, що стано-вить 10 % номінальної вартості акцій. Після цього засновник дає їм письмове зобов'язання продати відповідну кількість акцій.

Після закінчення строку підписання акцій має відбутися установча конференція акціонерів. Але для цього необхідно щоб підпискою було охоплено не менше ніж 60% акцій. Якщо ж цього не відбулося, то вважається, що заснування акціонерного товариства не здійснилося, акціонерам протягом 30 днів повертаються внесені грошові кошти. Якщо акції розподіляються між засновниками, то вони ма-ють оплатити 50 % акцій до установчої конференції.

Засновницька конференція  має відбутися не пізніше, ніж за два місяці з моменту завершення підписки. Вона вирішує такі питання:

· приймає рішення про створення акціонерного товариства і затверджує його статут;

· вибирає раду акціонерного товариства (спостережну раду), його виконавчі й контролюючі органи;

· коригує уставний фонд товариства залежно від кількості  охоплених підпискою акцій та ін.

Після цього пишеться заява про реєстрацію акціонерного товариства, а також оформляються копії засновницьких документів, які подаються у виконавчі комітети відповідних районних міських Рад народних депутатів. У місячний строк товариство має бути зареєстроване.

Після цього акціонерне товариство випускає акції. Рек-візити для всіх акцій однакові:

· фірменна назва акціонерного товариства і його місцезнаходження;

· найменування цінного  паперу -- «акція», її порядковий номер, дата випуску, вид акції (проста чи привілейована) та її номінальна вартість, ім'я власника (для іменної акції);

· розмір уставного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість випущених акцій;

· строк виплати  дивідендів;

· підпис голови правління акціонерного товариства.

Всі акції мають бути виплачені акціонерами протягом року після реєстрації товариства. Кожна акція реєструєть-ся в акціонерному товаристві з її характеристиками. Для іменних вказується і її володар.

Виплата дивідендів за акціями може здійснюватися:

а) безпосередньо бухгалтерією даного акціонерного товариства;

б) ощадним банком. Товариство може укласти договір з ощадним банком щодо виплати дивідендів, оплачуючи банку певну комісійну винагороду.

Для спрощення процедури  обліку виплачених дивідендів доцільно акції випускати з відрізними купонами. Кількість купонів можна передбачити не менше 10 штук. Після відрізання останнього купона бланк акції треба міняти на інший. Можна також для зручності (так і надійніше) збе-рігати акції в банках і організувати безготівкову виплату дивідендів на ощадну книжку акціонера.

Як відомо, в розвинутих країнах акції вільно продаються й купуються. У нас же окремі особи можуть володіти лише іменними акціями. Щоб продати акцію, її володар має піти в акціонерне товариство і заявити про це. Акціонерне товариство знайде іншого покупця і перепише ці акції на нього.

Найвищим органом  управління акціонерним товариством  є збори акціонерів. Голосування  на зборах відбувається за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори  акціонерів збираються не 
рідше одного разу на рік. Водночас акціонери, що мають 
не менше 20 % голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.

В акціонерному товаристві створюється рада акціонерного товариства. Вона здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу. В неї можуть входити представники трудового колективу, профспілкових та інших громадських організацій. Члени ради не можуть одночасно бути членами виконавчого органу.

Виконавчим органом  акціонерного товариства є його правління. Воно здійснює керівництво поточною діяльністю. Роботою правління керує  його голова, який призначається або  обирається (згідно із статутом). Правління вирішує всі витання діяльності акціонерного товариства. Воно підзвітне лише раді акціонерного товариства і загальним зборам акціонерів.

Контроль за фінансовою діяльністю правління здійснює ревізійна  комісія, яка обирається з числа  акціонерів і представників трудового  колективу підприємства.

Законодавчо встановлено, що трудові колективи мають певні  пільги в придбанні акцій, а також право пер-шочергового придбання акцій.

При проведенні приватизації значна частина акцій безоплатно передається трудовому колективу. Це має забезпечити певні гарантії працівникам в управлінні акціонерним товариством.

Захищає інтереси трудового колективу нова система укладання колективного договору. Він укладається трудовим колективом з правлінням акціонерного товариства. Цей колективний договір, в якому зафіксовані вимоги працівників, мають підтвердити загальні збори акціонерів.

1.2. Види акціонерного  товариства.

Акціонерні товариства поділяються на два види: відкриті і закриті.

Відкрите акціонерне товариство - його акції розповсюджуються шляхом відкритої підписки і купівлі - продажу на біржах.

Закрите акціонерне товариство - його акції розповсюджуються між  засновниками і не можуть розповсюджуватися  шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано в відкрите шляхом регистрації його акцій в порядку, передбаченому законодавством про цінні папери, і фондову біржу з внесенням змін в Статут товариства.

Підписка і купівля - продаж на біржі акцій закритого акціонерного товариства виключена. Особливість закритого акціонерного товариства полягає в тому, що після його створення замість учасника, який вибув, нового акціонера не можна прийняти: це можливо зробити тільки шляхом відкриття акціонерного товариства.

Відправною точкою розвитку сучасного акціонерного руху в Україні є прийнятий у 1991 році Закон України «Про господарські товариства», який визнав акціонерне товариство як самостійну форму діяльності і  закріпив правові основи його створення і функціонування.

Масовий характер цей  рух отримав з визначенням  Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» (1992) продажу акцій відкритих акціонерних товариств в якості одного із засобів приватизації, яка стала могутнім каталізатором створення таких товариств.

Якщо в 1991 році в  Україні було всього 38 акціонерних  товариств, то в 1993 році їх кількість збільшилась до 3342, тобто в 88 разів. Народне господарство України в 1993 році. Статистичний щорічник, Техніка, 1994, с.60

Нарощування кількості  акціонерних товариств продовжувалося до 1997 року і зупинилось тільки з  уповільненням темпів приватизації. В останні роки ця кількість стабілізувалася  і складає 34-35 тисяч.