Зміни обсягу експортно-імпортних поставок сільськогосподарської продукції в Україні

В умовах неспадаючої високої інфляції в Україні (більше 12 % у 2009 р.) актуальними  є співвідношення темпів зростання  продажів, цін на сільськогосподарську техніку і маржинального доходу тощо. Вихід на закордонні ринки  вимагає попереднього маркетингового дослідження і вивчення передового досвіду. Так, 1 вересня 2003 р. в Україні  відбувся семінар “Представлення і  ознайомлення із системами управління в аграрному секторі Німеччини  та Франції”, метою якого було зміцнення  взаємин між Україною та Європейським Союзом. Проте нинішня політична  ситуація в країні відображає зміну  пріоритетів у зовнішній політиці, що не може не позначитися на виборі стратегічних напрямів розвитку підприємств  агробізнесу і товарної політики машинобудівних підприємств, критеріїв удосконалення механізму координування структур, що приймають політичні рішення, для їх адаптації до відповідних структур країн - членів ЄС, ЄЕП, СНД. Ознайомлення з досвідом управління аграрним сектором економіки провідних європейських країн викликає великий інтерес у регіональних керівників.

З огляду на різке зниження попиту і скорочення виробництва сільськогосподарських  машин, спільним наказом Міністерства економіки України і Антимонопольного комітету України скорочена кількість  їх видів, які підлягають державному регулюванню. На цей час на товарних складах машинобудівних підприємств  уже нагромадилася значна кількість  нереалізованої сільськогосподарської  техніки, яку вони потім продавали  за цінами, зниженими на 30-50 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Система показників в агровиробництві

 

Для того, щоб оцінити економічні та соціальні результати інноваційної активності в агровиробництві, можна  використовувати систему показників: узгодження обсягів інвестицій в  науково-дослідну діяльність і у  власне виробництво аграрного сектору; темпи зростання інноваційної наукомісткої продукції в загальному обсязі кінцевого  продукту аграрного сектору; кількість  і динаміка отриманих патентів і  ліцензій (у розрахунку на 1000 осіб), терміни їх закінчення; вплив інновацій  на ефективність використання виробничих чинників і на вартість підприємства - підвищення продуктивності праці, зростання  чистої доданої вартості наукомісткої продукції, а також зростання  вартості гудвілл; вплив інновацій  на зміну маркетингової географії - збільшення частки продажу на нових  ринках збуту, норма прибутку від  реалізації інноваційної продукції  на різних сегментах ринку, її питома вага в загальному розмірі прибутку.

Для прикладу, за 2000-2005 рр. на ВАТ “Львівсільмаш” (колись вважалося провідним підприємством  в Україні і в СНД з випуску  машин для хімічного захисту  рослин та внесення в ґрунт рідких мінеральних добрив) було освоєно  нові види продукції: культиватори: КСГ-2, КСГ-4, КСГ-4-01, КВГН-3,6; косарки: КН-2.1, КРР-1.8, КРМ-1.8; картоплесаджалки: КС-2, КС-4; картоплекопачка  ККН-1,4. На підприємстві також виготовлялися  товари народного вжитку, серед яких великим попитом серед населення  користувався обприскувач гідравлічний ранцевий “Ера-4”. Проте не виправдались очікування менеджерів цього підприємства і їх оптимальні плани щодо покращання ринкових позицій заводу, які визначалися  ще у 2005 р. Так, за оцінками менеджерів, позиція заводу на традиційних ринках збуту була оцінена як стійка, і, на їхню думку, після модернізації основні  моделі обприскувачів ці вироби за технічними характеристиками були конкурентоспроможними  порівняно з аналогічною технікою виробництва США, Німеччини, Данії  та інших країн, що з’явились в  країнах СНД, а також були у 2-3 рази дешевшими від неї.

Подібні плани не відповідали зростаючим вимогам ринкового конкурентного  середовища, а інноваційний бізнес в аграрній сфері, який належить до венчурного (ризикованого) капіталу, не мав і не має відповідного фінансового  забезпечення. Тому його розвиток вимагає  великих вітчизняних та іноземних  інвестицій. При цьому високі ризики інвестування повинні бути компенсовані не тільки рентабельними продажами  підприємства - новатора, але й гарантіями з боку держави під час довгострокового  кредитування в процесі розвитку інфраструктури, пільгового оподаткування  інновацій, страхування, інформаційної  підтримки з боку державних органів  влади та консалтингових маркетингових  структур.

Нестабільне фінансове становище  ВАТ “Львівсільмаш” визначало специфіку  його виробництва і фінансування, зокрема, виготовлення продукції з  давальницьких агрегатів клієнтів; залучення попередньої оплати; у  зв'язку із зменшенням обсягів виробництва  і продажу практикується здача  в оренду вільних і вивільнюваних  основних фондів та засобів, тобто лізингові  відносини. Підприємство у 2007-2008 рр. знаходилося  у важкому фінансовому становищі. Однією з основних причин такого стану, на думку керівництва, є утримання  великої соціальної сфери та об’єктів непромислового призначення. За наявності  великих земельних ділянок непомірною є плата за землю. Було продано  більше 2 тис. тонн “металовласності”  при новому керівництві, яке істотно змінило (в гірший бік) результати діяльності цього підприємства. Зазначимо, що станом на 31.12.2008 р. у ВАТ “Львівсільмаш” зареєстровано 4035 акціонерів, із них 4015 акціонерів - фізичних осіб з часткою акцій 19,64 %; 20 акціонерів - юридичних осіб з часткою акцій 80,36 % (в тому числі 8 номінальних утримувачів з часткою акцій 63,58 %) від їх загальної кількості. Нове місцезнаходження товариства (згідно з редакцією статуту від 21.01.2009 р.) - м. Запоріжжя. Київська компанія “Кредо-актив” В. Патраманського і А. Драгана до придбання в лютому 2008 р. близько 50 % акцій “Львівсільмашу” (сконцентрувала більше 60 % акцій) уже володіла запорізьким заводом магнітофонів “Весна”, ремонтно-механічним підприємством “Модуль”, Харківським заводом електротехнічного устаткування. Раніше контрольный пакет Львівського заводу належав лізинговій компанії “Украгромашінвест” [2].

Очевидно, що розвиток виробництва  ВАТ “Львівсільмаш” не мав відповідного організаційного, маркетингового та фінансового забезпечення, не був орієнтований на зміцнення ринкових позицій на закордонних ринках (уся продукція просувалася на внутрішньому ринку), тому в умовах жорсткої конкуренції і сильного тиску політичного капіталу це підприємство фактично втратило важелі управління маркетингом і шанси для забезпечення стійкості в умовах кризи і зниження платоспроможності покупців.

Практика перерозподілу власності  і сфер впливу у вітчизняному агробізнесі  і підприємств, які його обслуговують, зокрема машинобудівних, дуже поширена в Україні, адже агропромисловий  комплекс виступає одним із пріоритетів  стратегічного розвитку країни. Проблема полягає в тому, якими будуть соціальні  наслідки такого перерозподілу і  викупи паїв акціонерів за неконтрольо- ваних фінансових спекуляцій і високої  тінізації економіки ( більше 60 % ВВП).

В останні роки ціни на більшість  видів сільськогосподарських машин  не декларуються і не регулюються  Антимонопольним комітетом України - за винятком тих з них, які виробляються за рахунок державного лізингового  фонду; такі ціни узгоджуються з Міністерством  аграрної політики України та Комітетом  з промислової політики України. У квітні 2008 р. Державна інспекція  України з контролю за цінами Мінекономіки України виявила цінові порушення  на 705 підприємствах. Сума застосованих до них економічних санкцій сягнула 6,6 млн. грн. Проте до посадових осіб - безпосередніх винуватців допущених  порушень - були застосовані ліберальні заходи. Так, на 203 особи накладено  адміністративні штрафи. Протекціоністські  заходи застосовуються для регулювання  цін на імпортну сільськогосподарську техніку. Подібні дії можна трактувати по-різному. По-перше, протекціонізм  сприяє вирішенню проблем зайнятості робочої сили країн-імпортерів і  розвитку національного сільськогосподарського машинобудування, а з іншого, - знижує ефективність міжнародного поділу праці  та спеціалізації, вільної торгівлі та вільної конкуренції на товарних ринках.

Важливо підкреслити, що ефективна  діяльність операторів ринку сільськогосподарських  машин є неможливою без оперативної  та вірогідної інформації про динаміку і прогноз цін, обсяги реалізації, попит і пропозицію, вимоги споживачів до продукції та їх платоспроможність. Інформація виступає важливим стратегічним ресурсом у сфері агробізнесу. Така інформація має стимулююче значення для виробників, розвитку конкуренції, вибору машин та їхніх цін, оптимальних  для споживачів. Вона також потрібна для прийняття урядових рішень щодо підтримання на належному рівні  доходів сільськогосподарських товаровиробників - споживачів техніки для аграрної сфери, для порівняння ефективності маркетингу і застосування бенчмаркінгу - для виявлення конкурентних переваг інших суб’єктів господарювання. Так, у табл. 1 відображені відхилення фінансово-економічних показників для КВЕД № 1 - КВЕД № 1 - Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги.

Для прикладу, підприємство “Агросервіс” Львівської області відрізняється  високою рентабельністю реалізації - 77 % завдяки широкій диверсифікації діяльності - спеціалізується у сфері  надання послуг у рослинництві і  тваринництві, облаштування ландшафту, надання послуг у рослинництві; посередництво  в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, гуртова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах іншими непродовольчими товарами (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння результатів маркетингової  діяльності сільськогосподарських  підприємств

Львівської області за 2008 р.

Підприємства	Чистий дохід, тис. грн.	Чистий прибуток, тис. грн.	Цикл оновлення запасів, рази	Рентабельність реалізації, %
Агрофірма - Провесінь ВАТ	6,575.00	(3,574.00)	1.10	(25.00)
Агрокультура ВАТ	1,716.00	4.00	0.96	24.00
Зеленбуд ВАТ	719.00	(27.00)	1.62	22.00
Ражнівська птахофабрика ВАТ	570.00	(122.00)	13.88	(5.00)
Агросервіс ВАТ	208.00	(13.00)	8.00	77.00
Жовківський племптахорепродуктор ВАТ	94.00	(5.00)	0.49	13.00
Разом по Львівській обл.	9,882.00	(3,737.00)	1.15	(9.66)
Разом по Україні	17,027,212.00	1,281,014.00	1.98	25.48

*Дані з джерела: www. alt. com. ua

 

Компанія “Агрофірма - Провесінь”, яка займається вирощуванням свіжих овочів у спорудженнях закритого  ґрунту, роздрібною й гуртовою торгівлею  овочевою продукцією та розсадою, експортом  сільськогосподарської продукції, отримала більше як 3,5 млн. грн. чистого  збитку за 2008 р. Однією із причин такої  ситуації, на думку голови правління  І. Півня [3], є тривалі рейдерські атаки на це підприємство, яке володіє  більше ніж 100 га землі, і доведення  його до штучного банкрутства.

Необхідно в найближчий час впорядкувати систему цінового моніторингу і  ринкового аналізу, адже Україна  вступила у СОТ, тому змінюються правила організації європейського бізнесу. Фактично ж діють лише окремі елементи такого моніторингу: відстеження статистичними органами тенденцій у русі цін виробників сільськогосподарських машин, спорадична публікація прайс-листів і така сама реклама. Тим часом систематичних прогнозів цін, ринкової кон'юнктури та маркетингової інформації майже немає, що стимулює встановлення окремими посередницькими структурами дискримінаційних цін на сільськогосподарську техніку. Розгалужені дистрибуторсько- дилерські мережі мають деякі відкриті акціонерні товариства, зокрема, “Одессільмаш”, “Гідроси- ла”, “Сімферопольсільмаш”, “Вінницький завод тракторних агрегатів”, “Хмільниксільмаш” та ін.

До того ж розвиток внутрішнього ринку сільгосптехніки стримується  через низьку платоспроможність сільгоспвиробників та складне фінансове становище підприємств-виробників техніки. Через відсутність обігових коштів не знайшло подальшого розвитку створення у регіонах торгово-виставкових центрів ВАТ “Херсонські комбайни”, ВАТ “Одессільмаш” та ін. Невдалою виявилася спроба створити такий центр спільно з НАК “Украгролізинг” у Львові. Тому підпри- ємства-виробники не мають можливості самостійно організувати лізинг власної продукції і розширювати міжрегіональний маркетинг відносин. Тобто низька платоспроможність вітчизняних сіль- госптоваровиробників, стійка динаміка їх збитковості, обмеженість фінансування чинних програм формування ринку техніки не дає можливості збільшувати експорт продукції, зокрема інноваційної.

Позитивним є зарубіжний досвід організації комунікаційного маркетингу, зокрема використання випробувальних стендів для презентації нової  продукції, - визначення

продуктивності розкидачів добрив фірми Cemagref (Франція). Новий стенд для визначення продуктивності розкидача добрив уможливлює постійну екологічну оцінку розкидачів добрив. Якість розкидання добрив, яку завжди оцінювали високопродуктивні прилади, визначатиметься об’єктивно. Йдеться про те, що об’єктивна оцінка здійснюється за фактичним значенням розподілу (розкидання добрив на підлозі в приміщенні). Інновація ґрунтується на високочастотній вимірювальній техніці під час руху (використовується 80 касет). Новий метод заміняє вимірювання з використанням картографічної координатної системи радіальними вимірюваннями в системі полярних координат. Поверхня розкидання вимірюватиметься через відрізок від 1 до 2 хв. Метод передається в розпорядження усіх виготовлювачів знарядь для добрив чи виробників добрив. Через це прилад є базисною відмінною ознакою, яка потрібна для розвитку мобільних випробувальних стендів.