Теория экономического анализза

Міністерство  освіти та науки України

молоді  та спорту

Одеський  національний політехнічнийуніверситет 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни

«Теорія економічного аналізу» 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка гр. ОВ-091

Обертун В.С. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Одеса 2011 
 

ЗМІСТ 

Вступ

1. ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ.
2. МІСЦЕ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ.
3. ТЕХНОЛОГІЯ АНАЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ ЕТАП, ПРОЦЕДУРА, ОПЕРАЦІЯ.
4. ЗАДАЧА №1
5. ЗАДАЧА № 2

Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Господарська  діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв’язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності. Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іншомовного походження (від гр. analysis) і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу — це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Аналіз  економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом (гр. synthesis), який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії. Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні — конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного. За системного підходу кожний об’єкт управління розглядають як комплекс взаємозв’язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об’єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п’ятьма найважливішими принципами:

• системі притаманна єдина мета;
• система складається із взаємозв’язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;
• система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування;
• система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;
• систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління. Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. На рис. 1.1 зображено систему управління підприємством як сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи. Як видно зі схеми, інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується, і відповідно до результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, які передаються в систему управління. У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об’єкт управління (систему, що управляється). В об’єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням.  
 

1. ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ.

Метод економічного аналізу – системне, комплексне та безперервне вивчання, оцінка та узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації з метою обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва. Розрізняють традиційні (логічні), економіко-математичні методи та методи експертної оцінки. Традиційні (логічні) методи: порівняння, деталізації, елімінування, статистичні методи. Порівняння – це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети зіставляють із уже відомими, раніше для виявлення загальних ознак або відмінностей між ними. Порівняльний аналіз може бути: горизонтальним (використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня показників від базового та оцінки відхилень), вертикальним (застосовується для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому, співвідношення складових цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результатних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора), трендовим (застосовується при дослідження рядів динаміки, тобто при вивченні темпів зростання і приросту показників за ряд років до рівня базисного року). Суть методу деталізації полягає в розкладання, розчленуванні загальних показників на складові. Елімінування – це усунення, виключення дії всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. До нього відносять прийом ланцюгових підстановок, спосіб різниць, прийом відсоткових різниць. Суть прийому ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні. Спосіб різниць ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов’язаного з ними часткового показника. Існують привила, за якими обчислюють вплив факторів на відхилення за загальним показником. Для визначення ступеня впливу зміни кількісного показника на відхилення за загальними показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника. Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, потрібно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника. Статистичні методи аналізу включають метод середніх величин, метод відносних величин, метод групування, індексний метод, балансовий метод. У середній величині знаходять відображення загальні, характерні, типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою. За допомогою відносних величин можна глибше зрозуміти суть і характер відхилень від базових показників. Суть методу групування – поділ загального числа сукупності об’єктів на якісні однорідні групи за відповідними ознаками з метою вивчення її структури або взаємозв’язку між компонентами. Індексний метод базується на відносних показниках. Балансовий прийом аналізу полягає в установленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов’язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомими значеннями інших. Аналітичні групування в свою чергу поділять на: типологічні (розподіл на однорідні групи або класи), структурні ( для вивчення складу та структури сукупності)та факторні (встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ознаками явищ та факторів, які впливають на їх змину). Економіко-математичні методи: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, методи математичного програмування та інші математичні методи. Кореляційний аналіз дозволяє виявити зв’язок між окремими явищами або показниками та виміряти його міцність. Регресійний аналіз показує, як змінюється залежний показник при зміні будь-якого з незалежних показників (факторів). Дисперсійний аналіз – метод аналізу результатів, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу. Методи експертної оцінки: метод колективних експертних оцінок, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод контрольних запитань, метод колективного блокнота, метод аналогій, метод інверсії та інші. Всі ці методи ґрунтуються на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціалістів. Так, наприклад, прийом контрольних запитань дозволяє підійти до вирішення проблеми за допомогою навідних питань Економіко-логічні методи та прийоми обробки даних, що використовуються при вивченні економічних процесів та явищ. Класифікація економіко-логічних методів і прийомів та сфера їх застосування. Порівняння, форми порівняння та їх використання в аналізі. Забезпечення порівнюваності показників. Розрахунок показників бізнес-плану, обліку, звітності та вибіркових спостережень на основі єдиної оцінки. Прийоми групування для вивчення взаємозв'язку між факторними та результативними показниками, вивчення тенденцій розвитку та зміни економічних явищ, що досліджуються. Види групувань, що використовуються для вирішення аналітичних завдань. Прийоми деталізації загальних показників за ознакою часу, місцем здійснення господарських операцій, процесів, центрами відповідальності та складовими елементами (частками) показників. Деталізація як основа розробки факторної моделі показника, що аналізується. Метод балансового пов'язування у дослідженні матеріальних і трудових ресурсів, грошових витрат і доходів підприємства, його фінансового стану та при узагальненні результатів факторного аналізу. Графічний метод у дослідженні аналітичних показників. Засоби графічного зображення економічних показників. Розподіл графіків за їх призначенням та методами побудови. Методи аналізу кількісного впливу факторів на зміну результативного показника. Методи ланцюгових підстановок, індексний, розрахунки за допомогою відхилень, метод коригуючого коефіцієнта та часткової участі. Методи диференціювання, зважених кінцевих різниць, логарифмічний та інтегральний метод оцінки факторних впливів. Аналіз пропорційності соціально-економічного розвитку господарського об'єкта дослідження за допомогою прийому оцінки нерівномірності темпів зростання показників. Прийом визначення «вузьких» місць та головних ланок розвитку господарського об'єкта. 

2. МІСЦЕ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ.

Зрозуміло, що межі етапів мають певною мірою  умовний характер і є дуже рухливими: за рахунок інтенсифікації робіт  на одному з етапів відбувається скорочення на якомусь іншому і т. п. Отже, головним завданням такої поетапної регламентації  економічного аналізу є забезпечення дійового поточного контролю за дотриманням  якості аналітичної роботи і термінів її виконання. Брак цілісної теорії перехідної економіки, недосконалість методологічних підходів до реалізації ринкових трансформацій значною мірою спричинилися до глибокої кризи та безладдя, що в них поринула національна економіка. Ставка наших ідеологів-реформаторів на засадні основи західних економічних теорій, які чудово працювали в розвинутому ринковому господарстві, не виправдалася в Україні: стару економічну систему демонтували, а створити нову так і не спромоглися. Це можна пояснити несформованістю нових економічних теорій, зосередженням економічних досліджень переважно на прикладних аспектах реформи, недостатнім урахуванням специфічності трансформаційного процесу в нашій країні, прямими помилками урядовців-реформаторів та багатьма іншими причинами. Загальним наслідком цього стала фрагментарність і неефективність економічної політики, у тому числі її складових — стратегії і тактики, які розроблялися і втілювалися в життя протягом останнього десятиріччя. Процес створення нової економічної системи в Україні, запровадження нових методів і засобів управління суспільним господарством потребують від економічної науки (і від економічного аналізу також) створення оптимального механізму прийняття рішень, пов’язаних із ринковим реформуванням економіки нашої країни для розв’язання цілої низки проблем. Різноманітність сфер матеріального виробництва певною мірою визначає особливості економічного аналізу господарської діяльності, які випливають зі специфіки відповідних галузей. Проте в рамках кожної з них зберігаються основні методичні засади, які забезпечують комплексний підхід до вивчення суб’єктів господарювання. Тип сучасної змішаної економіки, де співіснують як державна, так і приватна власність, ставить перед економічним аналізом велику кількість нових завдань. Переважна більшість суб’єктів господарювання змішаної економіки, незважаючи на різні умови й обставини, які склалися навколо них, функціонує за майже однаковою програмою. Уна-слідок цього і ситуації, що в них суб’єкти господарювання можуть потрапити (банкрутство, збитки, конкурентна боротьба), підлягають типізації та систематизації. Це дає змогу розробляти типові схеми проведення економічного аналізу, що уможливлює спрощення його організації як на рівні мікросистем, так і на макроекономічному рівні (у тому числі регіональному). Коли кажуть про організацію економічного аналізу на макроекономічному рівні, мають на увазі передовсім те, що господарська діяльність здійснюється на території певної адміністративно-територіальної одиниці, яка не має статусу суб’єкта господарювання, хоч на території району, області, регіону постають специфічні господарські проблеми, наприклад щодо забезпечення й використання трудових ресурсів, розвитку інфраструктури, спільного створення й використання виробничих потужностей, проведення активної державної політики зайнятості, спрямованої на розробку та реалізацію ефективних національних і регіональних програм сприяння самозайнятості, підприємництву, збільшенню конкурентоспроможності малих фірм, на ліквідацію таких негативних явищ, як приховане безробіття та нерегламентована (тіньова) діяльність. Без організації відповідного економічного аналізу успішна реалізація цих програм є неможливою.

Методологічну основу економічного аналізу становить діалектичний метод, який забезпечує об’єктивність, комплексність, всебічність і конкретність розгляду досліджуваного предмета (об’єкта), ураховує вплив як ендогенних, так і екзогенних змінних, що, у свою чергу, уможливлює отримання адекватних висновків за наслідками проведеної роботи. Організуючи аналітичну роботу, необхідно передовсім створити такі умови, які б забезпечили вивчення взаємозв’язків між окремими показниками діяльності суб’єкта господарювання. Досвід аналітичної роботи підказує, що в багатьох випадках резерви виробництва погано використовуються не тому, що бракує можливостей для їх реалізації, а тому, що їх своєчасно просто не було виявлено. Організація аналітичної роботи на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.

  Аналітична робота на підприємстві розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план такої роботи складається на рік. Його структура включає розділи господарської діяльності; об’єкти, що мають вивчатися; періодичність і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела інформації і способи її поповнення. Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу.

Плани окремих робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної  роботи і передбачають визначення об’єктів та етапів аналізу, термінів виконання  робіт, визначення конкретизованих  завдань та відповідальних технічних  виконавців. Програма включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов’язково опрацювати під час аналізу. Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження. Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами. Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях виробничо-господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і дільниць. Тому необхідно розподілити обов’язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; організацію планування та обліку. Провідними в організації та здійсненні аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи. Ці функціональні служби під керівництвом головного економіста (заступника директора з економічних питань) розробляють методи аналізу окремих об’єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійснюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами підприємства та економічними службами окремих цехів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.