Становлення середнього класу в Україні

Зміст

Введення

Розділ I Методологічний аспект дослідження проблеми формування середнього класу в Україні.

1.1 Визначення поняття "середній клас".

1.2 Формування і становлення середнього класу.

Розділ II Специфіка і особливості середнього класу в Україні

2.1 Середній клас та його роль у формуванні інтелектуального капіталу суспільства.

2.2 Роль середнього класу у формуванні громадянського суспільства в Україні.

Висновки

Список використаної літератури:

Введення

Актуальність: сучасна західна цивілізація - це в першу чергу цивілізація середнього класу. Фундаментальний характер такого стану підтверджується не тільки історією західноєвропейських країн, Америки та Японії, а і розвитком нових індустріальних країн (Східної Азії і Латинської Америки). Там, де з різних причин ця сила не змогла сформуватися, існує нестабільність, застій економічних відносин. Наявність середнього класу в країні є показником її економічного зростання.

Сьогодні середній клас - не просто елемент структури будь-якого західного суспільства. Це певна і дуже важлива міфологема розвинених країн, навколо якої обертається майже всі суспільні процеси.

Об'єкт: середній клас, як особлива частина громадян країни.

Предмет: функціонування середнього класу.

Мета роботи: визначити умови, проблеми та особливості функціонування середнього класу.

Завдання:

- Визначити зміст основного поняття роботи: "Середній клас"

- Розглянути історію функціонування середнього класу

- Визначити перспективність розвитку середнього класу в Україні

- З'ясувати роль середнього класу у формуванні інтелектуального потенціалу суспільства

Розділ I. Методологічний аспект дослідження проблеми формування середнього класу в Україні

1.1 Визначення поняття "середній клас"

Поняття "середнього класу" аж до сьогоднішнього дня є досить дискусійним у сучасній науці. Багато фахівців взагалі закликають відмовитися від використання як поняття "середній клас", так і більш загального поняття "клас".

Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що клас міцно і справедливо асоціюється з марксизмом. А в останні роки, як відомо, марксизм був "повалений з п'єдесталу" і втратив значну частку популярності не тільки серед політиків, але і в академічному середовищі, через свою неадекватність при поясненні тенденцій розвитку капіталізму в XX столітті. При цьому марксизм все ж залишається достатньо впливовим напрямком в західній суспільствознавчої думки. Однак із середнім класом справа йде трохи інакше, ніж з класами взагалі. [8]

Що ж таке "середній клас"? Сучасні наукові джерела дають безліч визначень даного поняття. Наприклад, в короткому філософському словнику, під редакцією В. Воловика, можна знайти таке тлумачення: "Середній клас - це численна і різнорідна соціальна група сучасного суспільства, що знаходиться між" полюсом багатства "і" полюсом бідності "і виділяється, перш за все за критерієм матеріального доходу. Середній клас включає в себе дрібних підприємців, фермерів, менеджерів, висококваліфікованих працівників, інтелігенцію. Займаючи проміжне положення між двома полюсами соціальної ієрархії, середній клас пом'якшує їх протистояння, об'єктивно не зацікавлений в переворотах, а тому є основою стабільності та прогресу суспільства ". [9] Соціологічний словник під редакцією В.Г. Осипова дає таке визначення: "Середній клас - це клас, що займає проміжне положення між основними класами у системі соціальної стратифікації; характеризується неоднорідністю положення, суперечливістю інтересів, свідомості та політичної поведінки. Розрізняють старий середній клас (середні і дрібні власники) і новий середній клас, до складу керуючих, професійних працівників розумової праці (білі комірці та інші) ". [14]

Проте сказати так - це або сказати дуже мало, або взагалі нічого не сказати. "Середній клас" - поняття досить розмите. У розвинених демократичних країнах основним критерієм приналежності людини до цього класу прийнято вважати певний дохід, отриманий з легальних джерел і забезпечує гідний рівень життя. Коли представників середнього класу більшість, у держави є необхідні передумови для стабільного розвитку в умовах ринкової економіки та політичної демократії. [6]

Спочатку під поняттям «середній клас» мали на увазі дрібну і середню буржуазію. Згодом його стали використовувати більш широко для позначення особливої ​​категорії людей, яка виникла в найбільш розвинених західних країнах протягом XIX століття, в міру розвитку капіталізму. Мова йде про проміжні за своїм становищем у соціальній структурі шарах: тих, хто не займався фізичною працею, і в той же час не мав багатством. Перша характеристика відрізняла ці шари від фабричних робітників і селян, а друга - від багатих (аристократії і великої буржуазії). Появі й зміцненню позицій цієї страти сприяли технологічні та економічні зміни, що супроводжувалися зрушеннями у структурі зайнятості населення: відбувалося поступове, але неухильне розширення частки так званих "білокомірцеві" вакансій. "Білі комірці" включають в себе працівників розумової праці різного рівня кваліфікації, починаючи від продавця і закінчуючи професором університету. Поступово наростало поділ цих категорій працівників. Вони працювали в різних місцях, тобто були розділені просторово, виконуючи різну за характером роботу і отримуючи різну зарплату. Згодом сформувався і особливий стиль життя середнього класу, що включає в себе специфічні звички у сфері споживання, форму проведення вільного часу, смаки, уподобання, норми поведінки та ціннісні орієнтації. Разом з тим відбувався розподіл середнього та робочого класів за місцем проживання: представники першого воліли селитися поруч із собі подібними і спілкуватися із собі подібними. Так поступово складалося самосвідомість середнього класу, заснований на спільних цінностях і моделях поведінки. [8]

Таким чином, можна зробити деякі висновки. У західних демократіях середній клас відіграє роль соціального лідера нації, з думкою якого рахуються. Середній клас там вважається головним електоральним ресурсом політика. В Україні ж значення цього чинника, та й вплив, яке середні шари роблять на політику і суспільне життя, незначні. Найбільш підходящим визначенням середнього класу для України, може бути таке: середній клас - це та категорія населення, яка в силу кваліфікації або доходу, незалежна від політичної влади. Важливо, що в цю категорію потрапляють переважно наймані працівники. Малий і середній бізнес, який традиційно ототожнюють з середнім класом, під це визначення не підходить, так як в найбільшою мірою залежить від «хорошого настрою» держави. Він же є основною «їжею» для багатотисячної армії українських чиновників. [16]

1.2 Формування і становлення середнього класу

У кожному суспільстві історія середнього класу має свою унікальну траєкторію і визначається економічними, політичними та культурними особливостями. Але в будь-якому випадку, середній клас зберігає свою специфіку в порівнянні з робітничим класом. Це показують сучасні дослідження, які констатують відсутність значного взаємопроникнення цих двох класів.

Необхідно також особливо підкреслити, що середній клас ніколи не був і зараз не є однорідним або монолітним. Ця обставина викликає скепсис у багатьох дослідників: а чи має взагалі сенс говорити про середній клас, якщо туди відносять такі різні соціальні групи, що відрізняються за рівнем освіти і кваліфікації, професійної приналежності, рівня і стилю життя, інтересам і т.д. Щоб трохи пом'якшити це протиріччя, стали говорити про середній клас у множині - середні класи. [8]

Бути частиною середнього класу почесно і в той же час непросто, тому що кожного разу слід підкреслювати своє право називатися цим, в деякому роді, культовим визначенням. Особливо рельєфно ця особливість проявляється в американському суспільстві, де поняття "середній клас" зведено на деяку подібність релігії. Люди всіляко підкреслюють своє благополуччя, свою приналежність до тих, хто досяг успіху в цьому житті, хто домігся успіху завдяки своїм власним зусиллям. У суспільній свідомості з середнім класом пов'язують всі ті чесноти, на яких заснована американське суспільство: цілеспрямованість, самостійність, відповідальність, розважливість, прагматизм, індивідуалізм, помірні політичні орієнтації і лібералізм. Зовсім інше питання, наскільки таке подання відповідає дійсності. У даному контексті важливим є те, що переважна більшість американців у це справді вірить, а це, у свою чергу, впливає на їх поведінку і на те, як функціонують громадські інститути, за якими нормами живе суспільство в цілому. Іншими словами, середній клас перебуває в центрі тієї суспільної ідеології, відповідно до якої живуть найбільш розвинені в економічному відношенні суспільства.

Що стосується перехідних суспільств, то серед них спостерігаються значні варіації в рівні та тенденції розвитку. Наприклад, в найбільш розвинених країнах пост-соціалістичної Східної та Центральної Європи, таких як Чехія, Польща, Угорщина, під впливом кардинальних змін на інституційному рівні (приватизація, реальний політичний плюралізм, демократичні реформи) відбувалися суттєві якісні зрушення і в типі соціальної структури, і в механізмах соціальної мобільності. На першому етапі реформ, аж до середини 1990-х років дрібні і середні підприємці займали одні з провідних позицій в суспільстві за рівнем доходів.

Однак поступово протягом другої половини 90-х вони стали втрачати свої провідні позиції на користь інтелігенції - висококваліфікованих професіоналів з ​​дипломами про вищу освіту. І сьогодні в Польщі, наприклад, в середньому доходи фахівців перевищують доходи дрібних і середніх власників. Про що це говорить? Про те, що Польща і інші пост-соціалістичні країни стали нагадувати за моделлю суспільного розвитку розвинені західні країни. І мова йде не стільки про кількісні показники (ясно, що за рівнем доходів ці країни помітно поступаються державам т. н. "Золотого мільярда"), скільки про якісні. Найбільш актуальним стає питання про те, як, відповідно до якими критеріями йде розподіл доходів, який тип капіталу цінується у цьому суспільстві. [8] Слід зауважити, що в Україні як і раніше володіння власністю значить набагато більше, ніж освітні та кваліфікаційні критерії.

Розділ II. Специфіка і особливості середнього класу в Україні

2. 1 Середній клас та його роль у формуванні інтелектуального капіталу суспільства

Сьогодні однією з найпотужніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. У сучасних умовах ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес залежать від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації. Сучасний період розвитку нашої держави визначається також суттєвим зростанням ролі науки і техніки, інтелектуальної діяльності, духовного збагачення, головним джерелом яких є творча праця представників середнього класу.

За міжнародними стандартами, до середнього класу належать переважно особи з високою професійно-освітньою підготовкою та інтелектуальним потенціалом, що гарантує їм значний попит на ринку праці. Це, у свою чергу, зумовлює підвищенням ролі інтелектуальної власності у формуванні людського капіталу та соціального статусу індивіда в сучасному суспільстві, науково-технологічним характером нинішнього етапу соціально-економічного розвитку. [10]

Світовий досвід підтверджує ефективність інноваційної моделі розвитку на основі використання результатів інтелектуальної діяльності. Основне суспільне багатство розвинутих країн - це нова інтелектуальна еліта: науковці, підприємці, менеджери, фінансисти, висококваліфіковані інженери, інші фахівці, зайняті у сфері високих технологій, розповсюдження інформації та нових знань. Саме вони формують середній клас, який є основою соціальної стабільності і рушієм прогресу.

З інтелектуальних ресурсів суспільства формується інтелектуальний капітал держави. При цьому слід підкреслити, що у світовій економіці кінця XX - початку XXI століття інтелектуальний капітал набирає особливої ​​ваги. Саме інтелектуальний капітал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головною у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній та формуванні високого рівня конкурентоспроможності. Все це дає підстави говорити про становлення в сучасному світі якісно нового типу економіки - економіки, яка базується на знаннях та використанні інтелекту. У цій економіці головну роль зіграє капітал, створений творчим використанням набутих знань. [10]

Обговорюючи проблему, пов'язану зі становленням середнього класу в Україні, не можна обійти увагою питання малих і середніх підприємств, які оперативно впроваджують інноваційні моделі розвитку, нові технології, активно створюють і використовують винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти інтелектуальної власності. Інноваційне виробництво та його обслуговування є перспективною ринковою нішею для малих та середніх підприємств. У свою чергу, інтелектуальна власність стає дійовим механізмом закріплення та зміцнення позицій цих підприємств на ринку товарів і послуг. Ефективне використання інтелектуальної власності дає можливість підприємствам і компаніям підвищувати свою конкурентоспроможність і за рахунок цього здобувати стратегічні переваги на ринку. Тому керівникам малих і середніх підприємств необхідно здійснювати активні дії щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності, їх ефективного використання та захисту з метою забезпечення належної комерційної підтримки діяльності цих підприємств.

Значення інтелектуальної власності часто недооцінюється власниками малих і середніх підприємств. Але якщо об'єкт інтелектуальної власності отримав належну правову охорону і має попит на ринку, він перетворюється на цінний актив підприємницької діяльності. [10] Важливим є також те, що інтелектуальна власність може зробити підприємства більш привабливими для потенційних інвесторів або кредитно-фінансових установ. Підтримка держави у процесі створення цивілізованого ринку товарів, на які поширюються права інтелектуальної власності, є найважливішим важелем використання інтелектуальних ресурсів нації. У чому саме полягає підтримка держави?