Ринковий механізм і його функції

Перший варіант: ринкова ціна зростає, а це веде, з одного боку, до зниження попиту і, з іншого боку, до збільшення пропозиції. У результаті економічний виграш виявляється у виробників і продавців (вони збільшують випуск і реалізацію товарів, отримуючи більше доходу).

Другий варіант: ціна на товари знижується, що сприяє, з одного боку, розширенню попиту і, з іншого боку, скорочення пропозиції. У підсумку економічно виграють покупці (на ту ж суму грошей вони набувають більше благ).

Питається: чи є третій варіант, за яким економічні інтереси продавців і покупців збігаються?

 Рівноважна ціна.

 Повернемося  до розглянутих раніше залежності  від ціни попиту 

Все сказане  свідчить про те, що рівноважна ціна і рівноважний кількість володіють наступними незвичайними властивостями.

1.Товар представлено  на ринку не більше й не менше, ніж потрібно для споживання людей. Всі витрати на виробництво благ окупаються їх продажем за рівноважною ціною.Стало бути, досягнуте рівновага свідчить про найбільшу економічної ефективності сформованої ринкової ситуації. Нобелівський лауреат французький економіст М.Аллі вивів теореми з такими фундаментальними положеннями: "... всяка рівноважна ситуація ринкової економіки є ситуацією максимальної ефективності, і, навпаки, будь-яка ситуація максимальної ефективності є ситуацією рівноважної ринкової економіки".

2.У точці  рівноваги виражений і найбільший соціальний ефект. За рівноважну ціну споживач набуває граничне (для його доходу) кількість корисностей. 3.На ринку не виявляється ні надлишку товарів (кількості, яка зайво для продажу при даному обсязі доходів населення), ні дефіциту (брак) благ.На закінчення напрошується питання: чи є на самому ринку внутрішня сила, яка здатна долати нерівноважний стан ринку (перевищення попиту над пропозицією, або навпаки) і породжувати тенденцію до продажу благ по рівноважній ціні?Відповідь на це питання ми знайдемо в наступному розділі.  

II.Конкуренція  і монополія в ринковому механізмі.

2.1 Взаємодія  конкуренції і ринкового механізму. 

 Історії давно  відомі два протилежних виду  взаємовідносин суб'єктів ринку  - конкуренція і монополія.

Конкуренція - суперництво  між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництв, купівлі  та продажу товарів.Таке неминуче зіткнення породжується об'єктивними умовами: повної господарської відособленістю кожного суб'єкта ринку, його повною залежністю від господарської кон'юнктури і протиборством з іншими претендентами за найбільший дохід.Боротьба приватних товаровласників за економічне виживання і процвітання - закон ринку.

 Щоб краще  зрозуміти конкуренцію, її потрібно  порівняти з монополією. Справа в тому, що як один, так і інший вид взаємовідносин учасників ринку є несиметричними.Протилежність їх властивостей корениться в абсолютно різних параметрах (показниках) стану ринку. Конкуренція є нормальний стан ринку.Та хіба можна назвати природним такий стан, коли все ринковий простір захоплює один продавець, який нікого не допускає до торговельної діяльності та сам диктує ціни на продавані товари?

 Конкуренцію  можна класифікувати по декількох  підставах: а) за масштабами розвитку;б) за своїм характером і в) за методами суперництва.

 За масштабами  розвитку конкуренція може бути:

1) Індивідуальна  (один учасник ринку прагне  зайняти "своє місце під сонцем" - вибрати найкращі умови купівлі - продажу товарів і послуг);

2) Місцевої (введеться  серед товаровласників, який - то  території);

3) Галузевий  (в одній з галузей ринку  йде боротьба за отримання  найбільшого доходу);

4) Міжгалузевий (суперництво представників різних галузей ринку за залучення на свою сторону покупців з метою отримання більшого доходу);

5) Національний (змагання вітчизняних товаровиробників  всередині даної країни);

6) Глобальний (боротьба  підприємств, господарських об'єднань і держав різних країн на світовому ринку).

 За характером  розвитку конкуренція поділяється: 1) на вільну і 2) регульовану.

За методами введення ринкове суперництво ділиться: 1) на цінову (ринкові позиції суперників підриваються за допомогою зниження цін) і 2) нецінові (перемогу здобувають шляхом підвищення якості продукції, кращого обслуговування покупців і т.п.).

Тепер докладніше розглянемо характер розвитку ринкового  протиборства.

 Вільна конкуренція  означає, по - перше, що на ринку  є безліч незалежних товаровласників,  самостійно вирішують, що створювати  і в яких кількостях.По - друге, ніким і нічим не обмежений доступ на ринок і такий самий вихід з нього всіх бажаючих. Це передбачає можливості кожному громадянину стати вільним підприємцем і застосувати свою працю і матеріальні кошти на цікавій для його галузі господарства.Покупці ж повинні бути вільні від всякої дискримінації (применшення прав) і мати можливість купити товари і послуги на будь-якому ринку. По - третє, підприємства ніяк не беруть участь у контролі за ринковими цінами.

 Вільна конкуренція,  природно, відповідає періоду класичного  капіталізму.У більш повною мірою вона проявилася мабуть, тільки в Англії і лише в ХХ ст. Вільне суперництво в сучасних умовах - рідкісне явище. Так, у високорозвинених країнах таке явище можна виявити, наприклад, на ринку цінних паперів і на терені ринкового змагання фермерів. У ХХ ст.отримали розвиток нові форми ринкового суперництва - регульована державою конкуренція і протиборством монополій.

 При первинному  знайомстві з конкуренцією можна  припустити, що вільне суперництво  вносить в ринкові відносини  повну неорганізованість, безладдя.Значною мірою це відповідає стихійному розвитку ринку. Тим часом у всіх існуючих видах конкуренції в більшій чи меншій мірі дотримується писані й неписані правила ринкового суперництва.

 Правила конкурентної  поведінки. 

Ринкове суперництво  істотно розрізняється за своїми результатами в залежності від кількості  його учасників. Так, індивідуальна конкуренція здатна змінювати ціни тільки окремих продавців.

 А. Індивідуальна  конкуренція. 

Як відомо, особливістю  вільної конкуренції є те, що продавці і покупці є дрібними власниками. Ніхто з них, природно, не може поодинці захопити ринковий простір і встановити для всіх свою ціну.Це вирішальне обставина зумовлює правила конкурентної «гри», що ведуть до перемоги або поразки.

 Перше правило. Товароволодільця повинні враховувати рівень рівноважної ціни (що відображає рівність попиту пропозиції) як норматив раціонального, розумно обгрунтованого господарювання.Якщо, припустимо, продавець встановив дуже високу ціну на свою продукцію, що перевищує рівноважний рівень, то він неминуче зіткнеться з затоваренням продуктів, що не знайшли збуту.

 Тоді через  яке - той час доведеться знижувати  ціну або навіть розпродавати  товари за цінами прийнятними  для покупців.А це пов'язане з непередбаченими збитками.

 Друге правило. Щоб, як кажуть, "обхитрити" рівноважну ціну, товаровиробник намагається витратити на одиницю продукції менше ресурсів і створювати товари за нижчою ціною. Однак він продає ці вироби за загальною для всіх рівноважній ціні.У результаті утворюється додатковий дохід у вигляді різниці між рівноважною і індивідуальною ціною.

Сміливі й далекоглядні підприємці, ризикуючи своїм майном, роблять відкриття великого господарського значення: винаходять і впроваджують новинки техніки і технології, знаходять більш ефективні форми  організації праці та виробництва, способи економного використання ресурсів.Тим самим для всіх прокладається дорога до науково - технічного та економічного прогресу. Лауреат Нобелівської премії Ф. Хайєк (Великобританія) зробив важливе узагальнення: суспільства, що покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своїх цілей.Ось висновок, чудово підтверджений всією історією цивілізації. Конкуренція показує, як можна ефективніше виробляти речі.

 Третє правило.  При загостренні боротьби суперники  вдаються до методу цінової  конкуренції.Якщо дозволяють кошти,  то іноді застосовується демпінг  - продаж продуктів за надзвичайно низькими цінами (як їх називають "викидними") цінами. Добившись розорення суперника, переможець, як правило, відновлює колишню ціну і скуповує майно невдахи.

 Б. Національна  конкуренція. 

Перш за все  важливо усвідомити, хто бере участь у національній конкуренції, яка  може розгортатися усередині окремих  галузей або в усій ринковій системі.

 Широкий поширене  уявлення про те, що в ринковому  суперництві беруть участь тільки  окремі продавці товарів.Але насправді на ринковій арені часто розігрується "війна всіх проти всіх".

Таке загальне бій ведеться на трьох фронтах. Один фронт ми виявляємо серед продавців. Всі вони прагнуть до вигоди від  продажу товарів і одночасно  не упускають можливості «відбити»  покупців у своїхоперніков.Інший фронт розгортається серед покупців, які зацікавлені вигідно придбати продукти і разом з тим готові "потіснити" інших претендентів на потрібний їм товар.

Нарешті, головний фронт "бою" проходить між армією продавців та армією покупців, які  стоять на протилежних позиціях щодо рівня ціни. Перша з них прагне продати свої вироби подорожче, а друга - купити речі за меншою ціною.

Тепер варто  замислюватися над питанням: яка  ж армія виграє битву? ...

 Багатовіковий  досвід ринкового протиборства  вчить наступного. Бере гору та армія, яка більше згуртована і здатна нав'язати противнику свою ціну. Крім того, важливо таку обставину.Для ефективного впливу конкуруючих сил на ринкову ціну потрібно досить велика - так звана критична маса продавців і покупців. У країнах з численним населенням така маса налічує декілька мільйонів чоловік.У такому разі національна конкуренція виступає як потужної сили, яка спрямовує діяльність всіх агентів ринку по каналах, про які, вони, мабуть, і не підозрюють. Конкуренція як ринковий регулятор закономірно впливає на три явища.По - перше, вона впливає ціни, пропоновані продавцями і покупцями. По - друге, конкуренція усуває нестабільне і нерівне співвідношення попиту і пропозиції в масштабі національного ринку. По - третє, вона наводить загальну ринкову ціну до точки рівноваги.

Існує три основних рівня ринкової ціни. Вони характеризують властиве вільному ринку стихійне коливання попиту, пропозиції і цін.

 Перший рівень: нормальна ціна. Це рівноважна ціна, яка встановлюється, коли попит і пропозиція врівноважуються в точці Р.

Питається: чи відбувається в даному випадку конкурентна  битва серед всіх продавців і  покупців? Цілком очевидно, що такого бою немає. Бо ціни, пропоновані всіма суб'єктами ринку, збігаються.

 Другий рівень: вище величини рівноважної ціни.У цьому випадку пропозиція благ перевищує попит на них. У результаті в ринковому просторі утворюється зона надлишку товарів.

 Безсумнівно,  що в даний момент конкуренція  загострюється в рядах продавців,  що розколює їх єдність. Хто  може перемогти в цьому междуусобной  битві?Очевидно, "виграє" той продавець, який реалізує продукти за цінами, ближчим до рівноважної ціною. Здешевлення продукції розширить збут його виробів. Тоді виникає своєрідна "ланцюгова реакція": розширюється продаж товарів за нижчими цінами все зростаючому числом продавців.

Стало бути, посилення конкуренції серед продавців сприяє пониженню надмірно високих цін, збільшує збут продукції, що призводить ринкову ціну до рівноважного рівня.

 Третій рівень: нижче величини рівноважної ціни. Це означає, що попит перевищує пропозицію.Наслідком того виникає дефіцит товарів.

 Тоді, безсумнівно,  посилюється конкуренція серед  покупців. Верх серед них здобуває  той, хто стане купувати товари  за вищою ціною. І в цьому  випадку виникає "ланцюгова  реакція", але іншого характеру.Збільшується придбання продуктів все зростаючому числом покупців за більш високу ціну. Значить, загострення конкуренції серед покупців тягне за собою підвищення дуже низьких цін, усуває товарний дефіцит, що з іншої сторони приводить ринкову ціну до рівня рівноважної ціни.Зараз можна зробити узагальнюючі висновки про економічну роль конкуренції.

 Закон конкуренції  надає більш сильний вплив  на поведінку суб'єктів ринку  в порівнянні з законами попиту  та пропозиції.Вільна конкуренція  як би змушує надмірно високі  і дуже низькі ціни рухатися  до точки рівноваги. Це доцентровий рух веде в кінцевому рахунку до рівності протиборчих сторін.Пряма причетність ринкової змагальності до утворення рівноважної ціни і рівноважної кількості товарів пов'язана з правилами конкурентної «гри».

 Конкуренція  виконує трояку роль. По - перше,  завдяки суперництву затверджуються  нормальні умови виробництва  та обігу.По - друге, ринкова змагальність прокладає дорогу всьому новому, передовому. По - третє, руйнуються й усуваються з ринкової арени всі неефективні і відсталі господарства. Внаслідок усього цього в суспільстві відбувається розшарування.Виділяються ті, хто досягає успіху, спираючись на технічні, організаційні та економічні досягнення. Є й опустилися нижче суспільно нормального рівня, що розорилися і потерпілі крах.