Ринковий механізм і його функції

Введення .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стр.1

I. Ринковий  механізм і його функції 

1.1 Сутність  ринку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.2

1.2 Системи ринків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.4

1.3 Форми торгівлі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.7

1.4 Типи ринків .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... стор.9

1.5 Ринок як  соціальний інститут ... ... ... ... ... ... ... ... .. стор.12

1.6 Ринкова ціна  і закони її динаміки ... ... ... ... ... .... Стор.13

II.Конкуренція  і монополія в ринковому механізмі.

2.1 Взаємодія  конкуренції і ринкового Механізму ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. стор.19

2.2 Взаємодія  монополії ринкового 

 Механізму ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. стор 27

III.Нове у  розвитку ринкового механізму  на рубежі 

20 - 21 в.в. 

3.1 Тенденції  сучасного ринку ... ... ... ... ... ... ... ... .... Стор.34

3.2 Проблема  переходу до розвиненого ринку  ... ... ... ... ... ... стор.35

 Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... Стор.39  
 

 Введення.

Поняття ринку  в загальних рисах відомо будь-якій людині, яка здійснює будь-які покупки. У той же час поняття ринку багатопланово. Відбуваються тут зміни цікавлять і зачіпають величезні кількості людей, в тому числі і таких, кому, здавалося б,годі шукати і втрачати у цій складній системі.

Привести стисле і однозначне визначення ринкової системи  складно, перш за все, тому, що це не застигле, раз і назавжди дане явище, а процес еволюції економічних відносин людей  з приводу виробництва, обміну і  розподілу продуктів праці і ресурсів,надходять в індивідуальне і виробниче споживання.

 Ринок являє  собою особливу, універсальну систему  принципів використання обмежених  ресурсів у сферах і галузях, що задовольняють інтересам зростаючого добробуту суспільства.

Невтручання держави  в механізм господарювання, захист конкуренції та права отримання  законних доходів виявилися найбільш прийнятними для подолання суперечності між обмеженістю ресурсів і безмежністю  потреб людей у ​​різноманітних товарах.

Сучасна економіка-це постійний рух масових товарів, грошей і доходів, що переміщаються назустріч один одному. Товари виробляються і доставляються в найвіддаленіші точки, де люди здатні протиставити їм або інші товари, які грошові доходи, отримання від продажу своїх товарів.Ці потоки переміщаються назустріч один одному з метою взаємного обміну. Якщо їх кількісні та якісні параметри збігаються і відповідають потребам людей їх обмін відбудеться. Одні учасники процесу обміну отримають необхідні їм товари, а інші грошовий еквівалент цих товарів.

Вирішуючи завдання з багатьма економічними змінними, ринок неупереджено і жорстко  здійснює відбір ресурсів, товарів і способів виробництва. Для одних учасників ринку вимоги цього відбору виявляються непомірними, і вони вибувають з "гри" унаслідок збитків та банкрутства.Економічний успіх, прибутки інших учасників свідчать про вдало вибраних виробничих рішеннях, способи зростання і напрямки діяльності.Цей своєрідний природний відбір в економіці, незалежно від того, чи схвалюють або не схвалюють його окремі люди, дозволяє зберігати саморегулируемости в русі потоків товарів, доходів і грошей.

I. Ринковий механізм і його функції.

1.1 Сутність  ринку. 

 Знайомство  з ринковими відносинами почнемо  з найпростішого визначення ринку,  а потім перейдемо до більш складним поняттям.

 Ринок-це  сукупність угод купівлі та  продажу товарів і послуг.У такі угоди повсякденно вступає кожен, коли, наприклад, купує продукти в магазині або сплачує за проїзд в громадському транспорті. Якщо мати на увазі територіальні межі даного явища, то розрізняють:

 А) Місцевий (в межах села, міста, регіону) 

 Б) Національний (внутрішній)

В) Світовий

 Роль та  функції ринку можна правильно  зрозуміти, якщо розглянути його в рамках більш широкої системи товарно-ринкового господарства. Воно складається з двох підсистем: а) товарного виробництва і б) ринку, які возз'єднуються з допомогою прямих і зворотних зв'язків.Початкове ланка загальної системи виробництво товарів надає прямий вплив на ринок по декількох напрямках: а) у виробничій сфері постійно створюються корисні продукти, які потім надходять у ринковий обмін,б) в самому виробництві створюються очікувані доходи учасників ринкових угод, в) в силу суспільного поділу праці, на якому грунтується товарне виробництво,створюється необхідність самого ринкового обміну продуктами.

 У свою чергу, ринок робить зворотне явище на процес створення товарів. Зворотні економічні зв'язки і складають особливі функції рику.

 Перша функція  полягає в тому, що ринок інтегрує (з'єднує) сфери виробництва і  споживання.Без ринку товарне виробництво не може служити споживанню, район опиниться без благ, що задовольняють запити людей.

 Інша функція:  ринок виконує роль головного  контролера кінцевих результатів  виробництва.Саме в ринковому обміні безпосередньо виявляється, якою мірою якість і кількість створених продуктів відповідає потребам споживачів.Крім того, ринок проводить, так би мовити, іспит з економіки: для продавців дохідно або збитково реалізовувати товари, для покупців руйнівно або вигідно їх купувати?

Нарешті, важлива  функція ринку проявляється в  тому, що ринковий обмін слугує способом здійснення економічних інтересів  продавців і покупців. Взаємозв'язок цих інтересів будується на принципі, який сформулював А. Сміт: "Дай  мені те, що мені потрібно, і ти отримаєш, те, що тобі потрібно ...".Це передбачає: а) обмін потрібними один одному корисними речами і б) еквівалентність ринкової угоди.

 Описані тут функції ринку властиві йому, швидше за все, в початковий період його існування в доіндустріальну епоху. Тоді ринок був у нерозвиненому в злитім, в нерозчленованому стані.Це цілком відповідало слабкому розвитку товарного виробництва, що поставляється для продажу порівняно невелику кількість продуктів.

Якщо людина прожила все життя в російському  селі або невеликому місті, то йому важко зрозуміти, як перетворився відомий йому з дитинства ринок наприкінці ХХ століття. Чому зараз говорять не просто про ринок, а про систему ринків?

1.2 Системи ринків.

 Система ринків - це єдина сукупність безлічі ринків різного призначення. Така сукупність утворилася під впливом ряду факторів.

По-перше, в умовах індустріального і постіндустріального  виробництва багаторазово розширилося  ринковий простір в наступних напрямках:

 • натуральне  виробництво в широких масштабах  перетворилося в товарне господарство;

 • робоча  сила основної частини трудящих  стала предметом купівлі-продажу;

• швидко розвивалася  сфера оплачуваних послуг;

 кінцеві результати  наукових досліджень (наукові та дослідно-конструкторські розробки) перетворилися на товарний продукт.

По-друге, сучасне виробництво створює величезну кількість корисних благ, що задовольняють потреби всебічно розвиненої людини.

 По-третє,  що підсилився в другій половині  ХХ ст. суспільний поділ праці  вийшло за межі виробництва  і охопило ринкову сферу.У ній виникли спеціалізовані ринки, які просувають особливі товари і послуги до їхніх споживачів.

 По-четверте, широкий розвиток акціонерних товариств призвело до того, що акції та інші цінні папери продаються на ринку цінних паперів.  

Нарешті, що прискорився  зростання міжнародних економічних  зв'язків зажадав створення розвиненого  ринку іноземних валют.

 Стало бути, що розвинувся в другій половині  нинішнього сторіччя ринок немислимий  без системи поділу праці в  сфері обігу.В останній виявляються великі види диференціації господарської діяльності: загальне (між великими галузями і сферами) і приватне (між підгалузями і видами торгових підприємств) поділ праці. В системі ринків досить виразно виділяються наступні галузі:

• ринок споживчих  товарів (він підрозділяється на безліч підгалузей, що реалізують продовольчі та непродовольчі блага, ринок житла і т.п.)

• ринок засобів  виробництва (тут купуються речові фактори виробництва: обладнання, транспортні  засоби, будівлі, споруди, сировина, паливо тощо)

 • ринок  послуг (сюди входять різноманітні види сервісу)

 • ринок  праці (для роботодавців і найманих  працівників) 

• ринок позичкових капіталів (сфера купівлі та продажу тимчасово вільних грошових коштів, що використовуються у виробничих цілях)

 • ринок  цінних паперів (акцій, облігацій та інших документів, що приносять дохід)

• ринок валют (національні та міжнародні установи, через які виробляються покупка, продаж, обмін іноземних грошових одиниць і грошові з іншими державами)

 • ринок  духовних благ (область купівлі-продажу продуктів інтелектуальної діяльності вчених, письменників, художників та ін)

Широкий і глибокий розвиток ринкових відносин надзвичайно  підвищили їх активну економічну роль. Ринок забезпечує виробництво всім комплексом суб'єктивних, матеріальних, науково-технічних, інтелектуальних та фінансових умов розвитку.Тепер всі великі виробничі галузі сильно залежачи від спеціалізованого ринкового впливу. Не випадково національне господарство отримало назву ринкової економіки. Цим не заперечується взагалі значення товарного виробництва.Мова йде тільки про новий стан економічного організму,коли всі його клітинки відчувають вплив ринкових відносин.

 У другій половині ХХ ст. ступінь розвитку кожної національної системи ринкових зв'язків отримала новий вимір. Зараз розрізняють закрите і відкрите національне господарство.

 Закрита макроекономіка  відрізняється тим, що всі блага і послуги виробляються і споживаються усередині країни. Відкритим є таке господарство країни, в якому частина продукції створюється для внутрішнього споживання, а решта частка продається за кордоном.Разом з тим держава закуповує товари та послуги в інших країнах.

 Перехід від  закритої до відкритої економіки  пов'язаний з розвитком форм  і типів взаємодії учасників  як національного, так і світового ринку.

1.3 Форми торгівлі

 Ринкові зв'язку  розрізняються за неоднаковим  ознаками торгових угод.Ці угоди можна класифікувати наступним чином.

1. За способами  зв'язку між агентами ринку  розрізняються такі види торгівлі. Виробник або власник товару  безпосередньо продає його споживачеві.Виробник  реалізує корисну річ спочатку торговельному посередникові, а той перепродує її споживачеві. Посередництво буває багатоланковим, коли в ньому послідовно бере участь кілька перекупників речей.

2. Залежно від  видів оплати товарів виділяються наступні форми торгівлі.Бартерна торгівля: безгрошовий обмін одного виду товару на іншій. Продаж благ за готівку (або з оплатою по чеку). Так населення здобуває потрібні речі на споживчому ринку.Реалізація товарів за безготівковим розрахунком (оплата здійснюється по перерахунку: за дорученням покупця банк знімає з його рахунку гроші й переводить на рахунок продавця). Даним способом найчастіше здобуваються засоби виробництва.Продаж товарів післяплатою (споживач, що живе далеко від торговельного підприємства, одержує бажану річ, викуповуючи її шляхом перерахування грошей продавцеві).Реалізація товарів у кредит (покупець одержує благо, звичайно вносячи за нього невелику плату й в обмін невелику плату й в обмін зобов'язання виплатити решту грошей в обговорений термін). Така форма торгівлі припускає достаток товарів, і вона розвивається до вигоди покупців і продавців.Надання товарів у прокат за певну плату (в цьому випадку оплачується час за користування благом).

3. З урахуванням обсягу продажів розрізняють дві форми реалізації товарів.

Оптова торгівля: продукти закуповуються оптом (великими партіями) торговельними посередниками у виробників на торгових ярмарках і через товарні біржі.