Номінальний та реальний ВВП . Валовий внутрішній продукт в Україні у 2010 році

*Джерело: Держкомстат

 

       Як свідчать наведені дані, спостерігають позитивні зміни обсягу ВВП у добувній, переробній промисловості, а також у будівництві, охороні здоров’я  та освіті, зросли податки на продукти.

 

 

 

 

§2. Метод обчислення ВВП за доходами ( розподільчий метод)

    Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП — це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом використовують таку формулу:

ВВП ⁼ ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С),

  де     ЗП — заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;

    ВКП — валовий корпоративний прибуток; він розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП);

  ЗД — змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;

  НП — неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;

 С — субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом;

(НП - С) —  чисті неприбуткові податки.

Заробітна плата найманих працівників сплачується роботодавцями у грошовій і натуральній формах. Вона включає власне заробітну плату і відрахування на соціальне страхування. Заробітна плата охоплює всі види заробітків, у тому числі премії, доплати, надбавки, що нараховані у грошовій або натуральній формах незалежно від джерела фінансування.

Неприбуткові  податки —це обов'язкові платежі, що їх стягує держава з виробничих одиниць у зв’язку з виробництвом і імпортом товарів та послуг або використанням  факторів виробництва. Ці податки сплачують підприємства незалежно від наявності прибутку. Вони складаються із податків на продукти та інших податків на виробництво.

Субсидії — це поточні платежі, які держава надає підприємствам у зв'язку з виробництвом, продажем та імпортом товарів і послуг або використанням факторів виробництва для здійснення відповідної економічної і соціальної політики в країні. Субсидії складаються із субсидій на продукти та субсидій на виробництво і імпорт.

Валовий корпоративний  прибуток — це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих неприбуткових податків.

Змішаний дохід — це дохід, що отримують домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціонування некорпорованих підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні господарства, майстерні, ресторани, магазини, перукарні, що є власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяльності. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосередньо в процесі виробництва. Розподілити його на окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, прибуток та ін.) та відокремити один від одного практично неможливо. Тому він дістав назву змішаного доходу. [7, с.190].

Для економіки в цілому валовий корпоративний прибуток і змішаний доход розраховують як різницю між ВВП і оплатою праці найманих працівників та чистими неприбутковими податками. Це є особливістю розподільчого методу. Звичайно, показники корпоративного прибутку і змішаного доходу можна було б обчислити на основі бухгалтерської звітності. Але це є дуже трудомісткою і складною справою. Тому в економічній практиці розподільчий метод має другорядне значення і обмежене застосування.

      У таблиці 2 наведені дані про структуру ВВП України, розрахованого за категоріями доходу [11].

Таблиця 2

Структура ВВП України у 2010 році за категоріями доходу(млн.грн.)

 

 

	І квартал	ІІ  квартал	ІІІ квартал	ІV квартал	У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	219428	260150	304709	310320	1094607
2.1. Оплата праці  найманих працівників	114981	135276	139860	153921	544038
2.2. Податки за  виключенням субсидій на виробництво  та імпорт	28886	29573	29058	41910	129427
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход	75561	95301	135791	114489	421142

*Джерело: Держкомстат

§3. Метод обчислення ВВП за витратами ( метод кінцевого використання)

Згідно з методом  кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують таку формулу:

ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,

де СВ — споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;

ВІ — валові внутрішні інвестиції приватного сектора  економіки;

ДЗ — державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб;

ЧЕ —чистий  експорт, тобто різниця між експортом  і імпортом товарів та послуг (ЧЕ = Е - Ім).

Споживчі витрати домашніх господарств і державні закупки  товарів та послуг складають кінцеве  споживання товарів і послуг у країні. Воно охоплює витрати домогосподарств-резидентів на споживчі товари і послуги а також витрати органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства на товари і послуги для індивідуального і колективного (загальносуспільного) споживання.

   Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств (СВ) включають:

   1) витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;

   2) споживання товарів і послуг, отриманих у натуральній формі як оплату праці, подарунків тощо;

   3) споживання товарів і послуг, що вироблені домашніми господарствами для особистого кінцевого споживання;

   4) споживання товарів і послуг, що куплені резидентами даної країни за кордоном під час відряджень, туристичних поїздок тощо, за виключенням аналогічних закупок нерезидентів на території даної країни.

Державні закупки (ДЗ) — це витрати уряду на кінцеве  споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них відносяться витрати на заробітну плату державних працівників і службовців, а також витрати, пов'язані із закупівлею товарів і послуг колективного (суспільного) споживання у приватного сектора економіки.

До державних закупок  не входять видатки на трансфертні платежі. Урядові трансфертні платежі — це державні виплати окремим особам, які не надаються в обмін на товари або послуги. Це допомога по безробіттю, пенсії, допомога престарілим і хворим. Оскільки трансферти не призначені для закупівлі поточних товарів і послуг, вони не враховуються при розрахунку ВВП. До трансфертних платежів відноситься також і відсоток по державному боргу, тобто доход, який виплачується по сумах, що були позичені для здійснення урядових програм розвитку, а не як плата держави за поточні товари і послуги. Нарешті, не слід змішувати державні закупки товарів і послуг, що є компонентом вимірювання ВВП, з видатками державного бюджету, тобто із загальними державними витратами (ДВ). Загальні державні витрати містять як державні закупки товарів і послуг (ДЗ), так і трансфертні платежі (Т) [7, с.191]:

ДВ = ДЗ + Т.

При цьому не має значення, як уряд фінансує свої видатки, тобто  платить за товари й послуги: чи з  коштів, що надійшли від оподаткування, чи шляхом грошової емісії, чи з позичок. Звідки б не надійшли кошти, при визначенні ВВП враховуються тільки виграти держави на закупку товарів і послуг.

Валові інвестиції (ВІ) складаються із двох елементів:

ВІ = ЧІ + А,

де ЧІ —чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;

А — амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.

Валові інвестиції —це  не що інше, як валове нагромадження, яке включає чисте придбання (придбання за відрахуванням вибуття) одиницями-резидентами інвестиційних товарів і послуг, що вироблені в поточному році, але не спожиті в цьому році, тобто накопичені.

До складу валового нагромадження  включають нагромадження основного капіталу, зміну запасів матеріальних оборотних фондів та чисте придбання цінностей.

Валове нагромадження  основного капіталу — це вкладання інвестицій (коштів) в об'єкти основного капіталу для створення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх у виробництві. Основний капітал — це активи, як результат попереднього виробництва, які протягом довгого часу (більше року) використовуються у процесі виробництва товарів та послуг. Це будівлі та споруди; машини й устаткування; транспортні засоби; худоба племінна, молочна і робоча; сади, виноградники та інші насадження тощо. Валове нагромадження основного капіталу включає також виграти на поліпшення невироблених активів і у зв'язку з передачею права власності на них. До невироблених активів відносять ті активи, які не є результатом виробництва (земля, надра та інші природні ресурси, а також патенти, авторські права, торгові знаки, ліцензії тощо). Вони не входять до складу основного капіталу, проте роботи, пов'язані з їх поліпшенням (меліорація і осушення земель, розширення лісових угідь, плантацій, садів та ін.), і послуги, що надаються у зв'язку з передачею їх іншим одиницям, є виробничою діяльністю й тому вартість невироблених активів включається до нагромадження основного капіталу.

Зміна запасів матеріальних оборотних фондів включає зміну  вартості виробничих запасів (сировини, матеріалів, запасних частин, палива тощо), незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для перепродажу. Зміна вартості запасів матеріальних оборотних фондів повинна визначатись як різниця між надходженням продукції у запаси і вилученням її із запасів за ринковими цінами, що діють відповідно на момент надходження або вилучення.

Чисте придбання цінностей  — це нова категорія в СНР. Цінності — це предмети, які придбані не для  виробничих або споживчих цілей, а для збереження вартості, тобто  це предмети, цінність яких з часом  зростає. До них відносяться коштовні метали і каміння, ювелірні вироби, антикваріат, колекції та ін. (крім монетарного золота, а також золота і каміння, призначених для промислового використання). Раніше цінності враховувались у складі кінцевого споживання.

Експорт і імпорт товарів та послуг охоплює експортно-імпортні операції нашої країни з іншими країнами світу. Це насамперед вартість вивезених із країни або завезених у країну (перетинаючих державний кордон) товарів різного призначення, включаючи також товари, що надаються у порядку гуманітарної допомоги і як дари, товари неорганізованої торгівлі, посилки, майно мігрантів та ін. Експорт і імпорт послуг охоплює всю сукупність матеріальних і нематеріальних послуг. У складі ВВП, як зазначалось раніше, знаходить відображення показник чистого експорту (ЧЕ) як різниця між експортом і імпортом товарів та послуг.

У таблиці 3 наведені дані про структуру ВВП України, обчисленого за методом витрат.

Таблиця 3

Структура ВВП України у 2010 році за категоріями використання  (млн.грн.)

	І квартал	ІІ  квартал	ІІІ квартал	ІV квартал	У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	219428	260150	304709	310320	1094607
Кінцеві споживчі  витрати	197617	218165	235107	262424	913313
в тому числі:
домашніх господарств	149645	162219	183012	190357	685233
некомерційних організацій, що обслуговують домашні  господарства	2038	1974	2059	1932	8003
сектору загального державного управління	45934	53972	50036	70135	220077
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати	30883	37397	32026	44678	144984
колективні споживчі витрати	15051	16575	18010	25457	75093
Валове нагромадження	23496	38808	81011	68486	211801
в тому числі:
валове нагромадження  основного капіталу	33437	44573	59377	70901	208288
зміна запасів  матеріальних оборотних коштів	-10044	-5840	21534	-2519	3131
придбання за виключенням  вибуття цінностей	103	75	100	104	382
Експорт товарів  та послуг	112105	134554	145563	157143	549365
Імпорт товарів  та послуг	-113790	-131377	-156972	-177733	-579872