Модель взаємодії мультиплікатора - акселератора

Сt = ГСС*yt-1;    Itінд – b(yt-1 – yt-2);   yt = Ct + Itab + Itінд -  

періоди на горизонтальної осі від 0 до 21 (t).

     В періоді 1 національний дохід збільшується на величину автономних

інвестицій (DІ1а = 12) і складає 132. Дані обставини привели в періоді 2

до збільшення об’єму сукупного споживання до 79,2 і до появи

індуцірованих інвестицій у розмірі 8,4. Це значить, що тут діють і мультиплікатори і акселератори. 

     В періоді 3 обсяг похідних інвестицій досягає максимального значення

10,9, оскільки  у попередньому періоді відбувся  максимальний приріст НД

(Dy2 = 15,6). В періодах 4 і 5 величина індуцірованих капітальних

вкладень зменшувалась через падіння темпів НД у періодах 3 і 4. А

починаючи з  періоду 6 похідні інвестиції набули від’ємних значень. Це

пояснюється зниженням  рівня доходу у попередньому періоді  Іtінд = -1,7,

бо Dy2 = -2,4. Сукупне  споживання продовжувало зростати і  в періоді 5

досягло максимального значення (98,4), оскільки у попередньому періоді

НД був максимальним. У подальшому, з 6 по 10 період відбувається

коливання НД і  похідних інвестицій.

     Якби  діяв один мультиплікатор, то за даним  варіантом автономних

інвестицій система  направилась би до нового рівноважного стану.

Підключення акселератора призвело до хвилеподібних коливань економічної

системи. Таким  чином, форма економічних коливань визначається значенням

акселератора  та ГСС. Якщо теоретично взаємодія мультиплікатора і акселератора припускає вибухонебезпечні коливання, то на практиці, за Хіксом, вибухів невідбувається, оскільки коливання доходу наштовхуються на певні межи.

     Верхня  межа росту НД задається рівнем повної зайнятості. Вдарившись о цю“стелю”, ріст реального доходу зупиняється. Похідні інвестиції

скорочуються  до 0, що в свою чергу веде до скорочення загального попиту

і доходу. У своєму падінні доход наштовхується  на нижню межу, визначену

величиною амортизації  відрахувань для простого відновлення  основного

капіталу. Від’ємні чисті капіталовкладення не можуть бути більшими ніж

величина “зношеного”  капіталу. Досягнувши рівня останнього, від’ємні

інвестиції не змінюються, а значить скорочення доходу сповільнюється. Це

веде до скорочення від’ємних чистих капіталовкладень, що обумовлює ріст

доходу, а за ним і індуціровання інвестицій. Таким чином, коли НД

досягає верхньої і нижньої межи, він змінює рух  на протилежний, що

виключає вибух  і повне затухання циклу.

     В наших числових прикладах мультиплікатор і акселератор фігурують у якості постійних величин. В реальному економічному житті не існує

постійних коефіцієнтів мультиплікації і акселерації у  силу дії таких

змінних факторів як НТП, сальдо торгового балансу, товарні запаси,

ступінь монополізації  в-ва.

      Отже, мультиплікатор дорівнює одиниці, поділеній на різницю між одиницею та граничною схильністю до споживання, або дорівнює величині, зворотній граничній схильності до заощаджень. Із теорії мультиплікації можна зробити висновок, що чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, тим суттєвішою є різниця між первинною інвестицією та загальним збільшенням сукупного попиту, а отже, і зростання, врешті-решт, національного доходу. При цьому слід зазначити, що первинне зростання інвестицій примножує приріст доходу в спадній геометричній прогресії. Дія мультиплікатора припиняється тоді, коли приріст заощаджень зрівнюється з приростом доходу, тобто DS=DY. Для того щоб побороти затухання, необхідно певним чином сти¬мулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселера¬тор — коефіцієнт, який відбиває взаємозв'язок між інвестиційним і споживчим попитом. Математично цей зв'язок можна зобразити так: де a— коефіцієнт акселерації; It— зростання нових інвестицій у періоді t; Yt— величина доходу за період t; Yt-1— величина доходу за період, що передує періоду t, Yt - Yt-1 — приріст доходу за період t. Досліджуючи проблеми середньострокових економічних циклів, вчені звернули увагу також на те, що зміна попиту на готову продукцію в той чи інший бік тягне за собою значне зростання (зниження) попиту на засоби виробниц¬тва, тобто породжує ланцюгову реакцію багатократного збільшення (зменшення) попиту на обладнання і машини. Це явище було назване принципом акселерації або ефект акселерації (лат. ассеlеrо — прискорюю). Французький економіст А.Афталіон описав цю ситуацію на досить вдало¬му порівнянні економіки з процесом розпалювання грубки. Спочатку засипають в грубку вугілля. Оскільки згорання вугілля відбувається поступово, приміщення певний час не нагрівається, а в грубку все більше добавляють палива. Через деякий час у приміщенні встановлюється нормаль¬на температура, але грубка продовжує віддавати тепло і може статися так, що через годину жара стане нестерпною. Точно так і в економіці для досягнення бажаного рівня виробництва предметів споживання здійснюються попередні витрати на виготовлення засобів виробництва. Але й тут існує так званий "часовий лаг" між приростом споживчого попиту й здійсненням інвестиційних проектів. У результаті, будь-який приріст у попиті на предмети споживання здатний викликати ще більш значне розширення виробництва засобів виробництва. Зрештою буде вироблена певна "зайва", надлишкова (у порівнянні з попитом) кількість предметів споживання. Порушення рівноваги на основі діючого принципу акселерації, на думку Афталіона, приведе до неминучого чергування періодів недовиробництва з періодами надвиробництва. Акселератор, як і мультиплікатор, може діяти двояко: з одного боку, приріст споживчого попиту стимулює інвестиційні витрати, а з другого — падіння темпів зростання попиту на споживчі товари призводить до загасання інвестиційного попиту. Економічною наукою доведено, що для певного періоду часу можна знайти таке поєднання процесів мультиплікації та акселе¬рації, яке і забезпечить незагасаюче зростання. На взаємозв'язок процесів інвестування і споживання значний вплив мають такі чинники, як очікування споживачів (покупців) і виробників (продавців), тип ринкової конкуренції, сприятливість ринкової кон'юнктури, фаза економічного циклу тощо. Крім суто економічних явищ та процесів, існують безліч соціальних, політич¬них, морально-психологічних, демографічних, природних та інших аспектів, дія яких позначається на особливостях руху складових національного доходу. Все це, врешті-решт, відбивається на темпах економічного зростання, стабільності макроекономічної рівноваги.