Модель взаємодії мультиплікатора - акселератора

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

                       НА ТЕМУ:«МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ

                  МУЛЬТИПЛІКАТОРА-АКСЕЛЕРАТОРА» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                              

     Сучасна теорія циклів являє собою певну  сукупність різноманітних моделей  із деякими спрощеннями, що формалізують процес економічної динаміки.

     Моделі  взаємодії мультиплікатора й  акселератора є базовими кейнсіанськими моделями циклічності економічного розвитку. Відповідно до даної концепції імпульсом для виникнення циклічних коливань в економіці служить автономне збільшення якої-небудь складової автономного попиту. Ріст сукупного попиту, як випливає з кейнсіанської теорії, породжує мультиплікативний ефект, у результаті якого кінцевий приріст національного доходу перевищує початковий приріст сукупного попиту на величину, рівну значенню мультиплікатора автономних витрат. Доти, поки економіка має вільні виробничі потужності, ріст сукупного попиту задовольняється за рахунок залучення у виробництво вже наявних потужностей (чинників виробництва). У цьому випадку спостерігається лише одиничний імпульс, недостатній проте для виникнення циклічних коливань. Якщо ж на наявних виробничих потужностях задовольнити ріст сукупного попиту неможливо, то підприємці змушені здійснювати індуційовані інвестиції для створення додаткових потужностей. У результаті виникає ефект взаємодії мультиплікатора й акселератора: приріст сукупного попиту викликає індуційовані інвестиції, останні збільшують сукупний попит, що, у свою чергу, викликає нові індуційовані інвестиції.

     Схематично    процес     взаємодії

мультиплікатора-акселератора можна подати так:

• Ріст автономних витрат
• Ріст сукупного попиту
• Мультиплікаційний ефект
• Ріст національного доходу
• Ефект акселератора
• Індуційовані інвестиції
• Ріст інвестиційного попиту
• Ріст сукупного попиту

 

  Економіка знаходиться у стані рівноваги  за умови рівності заощаджень та інвестицій, тобто S=I. Зобразимо цю ситуацію на графіку.

  

    На  графіку зображений взаємозв’язок  між доходом (Y), заощадженнями(S), та інвестиціями(I^a). Функція інвестицій зображена горизонтальною прямою. Це означає, що незалежно від обсягу доходу можливості інвестування залишаються незмінними, бо нахил кривої заощадження визначається граничною схильністю до заощаджень. У точці перетину кривих S та I^a система перебуває в стані стійкої рівноваги. Їй відповідає точка Е, а в точці Y* відповідає обсяг національного доходув умовах повної зайнятості.

    Якщо  система буде зміщуватись вправоруч  від точки Е в бік зростання  обсягу національного виробництва, то крива заощаджень підніметься  вище кривої інвестицій. Збільшення заощаджень зменшить обсяг споживання. Реалізація товарів та послуг уповільниться, зростуть товарні запаси, зменшиться обсяг  виробництва. Система зміститься до точки Е(стійкої рівноваги).

     Тепер графічно зобразимо вплив зміни  обсягу інвестицій на обсяг національного  доходу.

     

                                     Y_E                            ∆Y                       Y_E1

     На  графіку зображений мультиплікативний  ефект додаткових інвестицій. Припустимо, що обсяг інвестицій зростає, тоді пряма І^а₀ зміститься вгору і займе положення І^а₁ . за цієї умови точка рівноваги зміститься з точки Е до точки Е1. А національний дохід зросте з Y_E  до Y_E1. Як видно із графіка ∆Y › ∆І. Коефіцієнт, що вказує на переміщення приросту доходу над приростом інвестицій, і є мультиплікатором.

     Модель  взаємодії акселератора і мультиплікатора  може бути представлена формулою Хікса:

 
де Vn – національний доход в n–му році;

S – частка  заощаджень у національному доході;

(1 – S) – частка  споживання в національному доході;

b – коефіцієнт  акселерації; 

Vn-1 – національний  доход в (n – 1)-му році;

Vn-2 – національний  доход в (n – 2)-му році;

Ina – автономні  інвестиції в n-му році.

     У даній формулі відображено залежність між національним доходом та інвестиціями.

     Згідно  з неокейнсіанською макроекономічною моделлю необхідною умовою економічного зростання є рівність інвестицій заощадженням, тобто повна реалізація коштів, що йдуть на накопичення; Нерівність цих величин розглядається як ознака порушення економічної рівноваги. Перевищення інвестицій / над заощадженнями S означає нестачу коштів для інвестиційного попиту, а перевищення S над I – неповну задіяність ресурсів. Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту за умови, що сума

.

Аналіз факторів економічного циклу показує , що протягом тривалого часу

незалежно від  досягнутого рівня доходу запас інвестиційних благ

відповідає цьому  рівню, а нові чисті інвестиції можуть скорочуватись до

0, якщо відбудеться  зростання доходу, вдосконалення  техніки, нове

зниження норми %. Процес, який показує, що попит на інвестиції може бути

обумовленим зростанням продажу товарів і доходу, має назву принцип

акселерації. Його суть: якщо продаж товарів, які виробляє підприємство

зростає на кілька процентів то виробництво засобів  виробництва для

випуску цих  товарів зростає у кілька разів. Це є ефект прискореного

(акселеративного)  впливу змін у споживанні на  рівень інвестицій. Він

означає, що невеликий приріст споживчого продажу товарів зумовлює

поштовх до більшого росту інвестиційних витрат, тобто виникає ефект

похідних інвестицій, далі щоб не зменшувались інвестиції треба збільшити

і підтримати споживання.

      Графік, зображений нижче дає змогу дослідити  яким чином інфляція впливає на величину мультиплікатора.

      Із  графіка видно,що зміщення кривої сукупного  попиту від AD₀  до AD₁ рівновелике зміщенню від AD₁ до AD₂, але приріст обсягу ЧВП внаслідок зміщення кривої сукупного попиту по горизонтальному відрізку зумовило більший обсяг приросту ЧВП , який вимірюється відрізком Q₀ Q₁ , ніж зміщення кривої сукупного попиту від AD₁ до AD₂ на висхідному відрізку, яке зумовило зростання ЧВП на відрізок Q₁Q₂, який менший за  Q₀Q₁. Пояснюється це зменшенням приросту обсягу національного виробництва інфляційним зростанням цін від Р₀ до Р₁^. Ця причина зумовлює подекуди зведення нанівець стимулюючого впливу зростання сукупного попиту на висхідному відрізку.

     Акселератор – це коефіцієнт, який характеризує зв'язок між

зміною доходу і інвестицій  

А=?І/?У  

         Цей коефіцієнт може трактуватися  як прирістна капіталомісткість

продукції і  його позначають як b чи ? – означає скільки одиниць

додаткового капіталу  треба для виробництва додаткової одиниці

продукції, часто  використовують для визначення індукованих  інвестицій:  

                        Іінд.=b(У1-У0)= b*?У  

         Індуковані інвестиції – це  обсяги інвестицій, які потрібні  для

забезпечення  приросту ВНП на певну величину. Коефіцієнт акселератора має

важливе значення, бо показує, що негативні процеси в економіці можуть

виникати під впливом скорочення споживання, яке потягне скорочення

інвестицій, і  навпаки – ріст споживання є стимулом до нарощення

інвестицій.

     При відсутності інвестування може виникнути  скорочення

виробництва у  галузях які виробляють засоби виробництва, що може

посилити депресивні явища , зменшити доходи витрати на споживчі товари.

В кінцевому  підсумку ці явища породжують інфляцію. Тому акселератор

важають за впливовий  фактор, який народжує нестабільність економіки.  

         Основними напрямками впливу  акселератора є:  

1) якщо продажі  товарів змінюються, то через  принцип акселерації

посилюються чи зменшуються коливання економіки. В момент підвищення

економіки він  викликає ріст чистих інвестицій, а в момент спаду з такою

ж силою – відплив інвестицій із економіки;  

2) протягом тривалого  періоду, якщо економічна система  зростатиме

внаслідок збільшення населення, піднесення реальних доходів принцип

акселерації діє  як стимулюючий фактор. Зростання  ВНП викликає

екстенсивне збільшення капіталу, що обумовлює пожвавлений  попит на

інвестиційні  товари і відносно високу зайнятість.

Дія акселератора при різних типах зміни національного доходу.

         На макрорівні принцип акселератора  прийнято вважати базою

теорії індукованих  капіталовкладень, пов'язаних з особливостями

відтворення основного  капіталу. На відміну від автономних інвестицій

індуковані функціонально  залежать від величини НД і служать  для

задоволення сукупного  попиту, який зріс внаслідок росту  доходів. При

цьому, між зміною доходів і приростом інвестицій лежить часовий шаг,

який потрібен для розробки техн. проекту  і  його реалізації. Для

визначення інд.інвестицій застосовують формулу :  

I. Іінд.=b(У1-У0)= b*?У  

І залежно від  динаміки НД і типу його зміни можуть бути різні варіанти і

ситуації економічного розвитку:  

I. Рівномірний ріст НД;  

II. Нерівномірний  ріст НД;  

III. Коливання  НД.  

Всі ці варіанти показують як динаміка інвестицій залежить від НД і

навпаки.

     Мультиплікатор  і акселератор діють не ізольовано, а вони взаємовпливають один на одного. Для здійснення технологічного проекту найперше треба збільшити автономні інвестиції, в наслідок чого зросте попит і виробничий доход. Ці процеси в макроекономіці ведуть до появи похідних

інвестицій, ефект  мультиплікатора (ріст автономних інвестицій і

сукупного попиту) викликає ефект акселератора(ріст індукованих

інвестицій). Економічна система із статичного стану переходить у

динамічний. взаємозв'язок мультиплікатора і акселератора відображає

модель Самуельсона  – Хікса.

     Ця  модель показує, що умовою економічного зростання є рівність

інвестицій і  заощаджень, а їх нерівність розглядається  як порушення

економічної рівноваги. Якщо І>S, то на макрорівні не вистачає коштів для

задоволення інвестиційного попиту, а якщо S>I тов. суспільстві  має місце

неповне використання ресурсів. Завданням економічного регулювання  є

досягнення повного  використання НД, як джерела ефективного  попиту за

умови  

?+?,   ?C/?Y+?S/?Y=1.  

     Розглянемо  механізм взаємодії мультиплікатора  і акселератора на умовному числовому прикладі. Нехай величина НД в базовому та 2-х попередніх роках дорівнює 120, базовий рівень інвестицій 48, ГСС і акселератор постійні і дорівнюють відповідно 0,8 і 0,7. Припустимо, що в періоді 1 автономні інвестиції зросли з 48 до 60 і надані збереглися на цьому рівні. Результати цього інвестиційного сплеску зображені на графіку, де