Методи боротьби з тіньовою економікою з урахуванням досвіду розвинутих країн

Позитивний ефект від  перерозподілу внесків між роботодавцем та працівником може бути досягнутий тільки за умов збереження на існуючому  рівні або зменшення розриву  між фактичною вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичним  обсягом отриманих коштів для  працівника. За таких умов перерозподіл страхових внесків вплине на механізми  ціноутворення на ринку праці, а, відповідно, на механізми конкуренції. При частковому перенесенні навантаження від роботодавця до працівника має  збільшитися номінальна заробітна  плата працівників, які її легально отримують. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці  роботодавців, які сплачують легальну заробітну плату. Як наслідок, роботодавці, які використовують схеми нелегальної  оплати праці, будуть вимушені підвищувати  заробітну плату, або легалізувати її.

2. Запровадження  «періоду очікування» для осіб, які не сплачували страхові  внески до пенсійної системи. 

Основна ідея цього заходу, який запропонований експертами Інституту  економічних досліджень та політичних консультацій, полягає у підвищенні віку виходу на пенсію для осіб, які  не сплачували внески до пенсійної  системи, або сплачували їх не в повному  обсязі.

Низький рівень податкової культури, пов'язаний з відсутністю у суспільстві норм і стандартів поведінки щодо дотримання законодавства та сплати податків і страхових внесків, значною мірою обумовлений безкарністю правопорушень у цій сфері. Запровадження «періоду очікування» дозволить подолати практику відсутності санкцій за недотримання норм законодавства.

Запровадження такого заходу потребує опрацювання та наукового  обґрунтування таких питань:

• розробки системи заходів щодо масового виявлення випадків виплати неофіційної заробітної плати або її частини та обґрунтування сум недоотриманих страхових внесків і податків;
• встановлення залежності між тривалістю «періоду очікування» та сумами недоотриманих страхових внесків і податків.

3. Посилення зв’язку  між фактично сплаченими страховими  внесками та розміром пенсійного  забезпечення.

Основою для забезпечення цього заходу є пенсійна реформа. Разом з тим, тінізація оплати праці залишається ризиком для  запровадження накопичувальної  складової пенсійної системи. Оскільки на даний час схема нарахування  пенсій за цією складовою є непрозорою, а відповідна роз’яснювальна робота з населенням не проводиться, схильність до перебування у нелегальному секторі  у осіб, які мають приймати участь у пенсійній системі ІІ рівня, може зрости.

4. Посилення відповідальності за ухилення від сплати податків і страхових внесків та покращення їх адміністрування.

Відсутність етичних норм щодо сплати податків та страхових  внесків у суспільстві має  компенсуватися запровадженням жорстких санкцій за порушення законодавства у сфері оплати праці. Запровадження карної відповідальності за невиплату заробітної плати, у свій час, позитивно вплинуло на динаміку заборгованості з виплати заробітної плати. Штрафні санкції за порушення законодавства про працю в Україні є найнижчими в Європі. Тому підвищенню ризикованості та вартості використання тіньових схем оплати праці сприятимуть:

• збільшення штрафних санкцій за ухилення від оформлення трудових відносин між працівником та роботодавцем;
• запровадження карної відповідальності посадових осіб роботодавця за неоформлення трудових відносин з працівником;
• розширення повноважень Інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок додержання законодавства про оплату праці.

Прийняття нормативних актів, які запропоновані Міністерством  соціальної політики, щодо посилення  відповідальності за порушення законодавства  про працю і мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення є передумовою зниження рівня  тінізації оплати праці.

5. Запровадження  індикативної заробітної плати  з метою обчислення внесків  до Пенсійного та інших фондів  соціального страхування. 

Як пропонується Міністерством  соціальної політики України, «середня індикативна заробітна плата  не може бути меншою за встановлену  законом мінімальну заробітну плату, збільшену на відповідний коефіцієнт для окремих категорій працівників, зокрема для перших керівників підприємств, установ та організацій такий  коефіцієнт дорівнює 5, для головних бухгалтерів – 3, для працівників  – 2».

На нашу думку, цей захід  взагалі не спрямований на детінізацію  оплати праці. Внаслідок його реалізації збільшиться навантаження на заробітну  плату – підприємства, які сплачують  працівникам заробітну плату  легально, хоча й невелику, повинні  будуть сплачувати більші страхові внески. Підприємства, які легально не сплачують  заробітну плату, не почнуть її сплачувати, оскільки умови перебування у  нелегальному секторі не погіршаться. Таким чином, запровадження індикативних заробітних плат збільшить навантаження на легальний бізнес та несе в собі ризик подальшої тінізації економіки. Запропоноване Міністерством соціальної політики у законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо запровадження податку на багатство» збільшення ставки оподаткування доходів  фізичних осіб, коли загальна сума отриманих  платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує  п’ятнадцятикратний розмір мінімальної  заробітної плати, також може посилити мотивацію відповідних фізичних осіб щодо ухилення від оподаткування. У зв’язку за цим, для прийняття  зазначеного законопроекту необхідно  оцінити його потенційний вплив  на рівень тіньової економіки з метою  попередження подальшої тінізації  доходів фізичних осіб, передбачити  додаткові превентивні заходи щодо запобігання тінізації доходів.

1.4. Детінізація земельних відносин.

У контексті земельної реформи детінізація земельних відносин є однією з передумов забезпечення ефективного функціонування ринку землі. Зменшенню рівня тінізації земельних відносин сприятимуть інвентаризація земельних ресурсів, удосконалення методичних підходів до грошової оцінки земель, створення електронного загальнодержавного кадастру землі, які визначені як необхідні кроки з удосконалення земельних відносин у Програмі економічних реформ України на 2010-2014 рр. Крім того, формуванню прозорого ринку землі та детінізації земельних відносин сприятиме реалізація таких заходів:

1) зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (за умов завершення інвентаризації земель і формування кадастрово-реєстраційної системи), що зменшить мотивацію значної кількості суб’єктів господарювання до використання тіньових і корупційних схем переведення земель сільськогосподарського призначення у інші категорії земель;

2) забезпечення прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про передачу у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності;

3) забезпечення вільного доступу фізичних і юридичних осіб до інформації про вільні земельні ділянки та генеральні плани населених пунктів, що сприятиме залученню ширшого кола учасників у земельні аукціони. Це створюватиме умови для формування ринкових засад при продажу та відведенні в оренду земель державної та комунальної власності та дозволить наблизити ціни продажу земельних ділянок державної та комунальної власності до ринкових. У свою чергу, це сприятиме збільшенню доходів бюджету;

4) вдосконалення процедур реалізації спільних інвестиційних проектів, пов’язаних з будівництвом на земельних ділянках державної або комунальної власності, учасниками яких є суб’єкти державної чи комунальної власності спільно з приватними інвесторами;

5) використання технологій  космічного зондування, що дозволить  прискорити здійснення інвентаризації  земель, забезпечити повноту та  точність даних у державному  земельному кадастрі. Крім того, методи космічного зондування  необхідно запроваджувати для  систематичного контролю цільового  використання земель та визначення  структури та площ посівів  основних сільськогосподарських  культур; 

6) вдосконалення нормативних актів з інвентаризації земель у частині запровадження дієвих процедур, які б дозволяли обґрунтовано здійснювати виправлення помилок у державному земельному кадастрі при виявленні невідповідності фактичних меж ділянок тим, що зазначені у кадастрі, з метою недопущення «легалізації» правопорушень, пов’язаних із самовільним захопленням земельних ділянок або їх нецільовим використанням;

7) спрощення процедур  передачі у власність або оренду  земельних ділянок промисловості,  на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

2. Методи боротьби з тіньовою економікою з урахуванням досвіду розвинутих країн.

Існує ряд країн, чий досвід у боротьбі з тіньовим сектором економіки виявився значно кращим. Розвинуті країни мають на меті зробити все можливе заради зменшення обсягу тіньової економіки та підвищення рівня життя своїх громадян. Українському уряду, дії якого спрямовані на зменшення масштабів тіньової економіки, треба врахувати позитивний досвід цих країн та підходити до цього процесу системно й комплексно, зокрема:

1. Використовуючи досвід  уряду Польщі, ввести заборону господарської діяльності тих фізичних осіб, які раніше вчинили серйозний податковий злочин; застосувати кримінальну відповідальність до порушників авторських прав, у тому числі у сфері комп’ютерних технологій; ввести майнову відповідальність юридичних осіб за здійснення злочину, наприклад, для керівників компаній, діяльність яких призвела до злочину, у результаті якого ця компанія отримала від цього майнові вигоди.

2. Використовуючи досвід США, посилити роль державних спеціальних служб у контролі за поширенням тіньової економіки в країні та їх взаємодію із державною структурою в цілому. Так, у США співробітники служб безпеки, таких як ФБР та ЦРУ, дуже часто працюють у відомих американських концернах та корпораціях, тим самим контролючи їх діяльність. Щодо України, то схожі функції повинні виконувати співробітники Служби безпеки України (СБУ). Оскільки загальною вимогою до спеціальних служб є те, щоб вони були політично нейтральними, незаангажованими, дотримувалися професійної етики та діяли в межах визначених повноважень, то уряду країни треба скоординувати роботу СБУ таким чином, щоб кожний громадянин України був упевнений у безпеці та усвідомлював, що будь-які протиправні дії матимуть покарання.

3. Використовуючи досвід Франції, обмежити можливість проведення експортноімпортних операцій національними суб’єктами господарювання з компаніями в офшорних зонах. Здійснення експортноімпортних операцій за участю офшорних компаній дає змогу у деяких випадках завищити або занизити ціни товарів порівняно зі світовими і таким чином ухилитися від сплати податків та отримати додатковий прибуток на різниці в цінах. Так, варіантом заниження експортних цін є експорт кінцевих продуктів під виглядом сировини чи взагалі продукції низьких сортів. Експорт за завищеними цінами досягається негласним договором з іноземною компанією-отримувачем товару про укладення договорів із завідомо завищеними цінами. Через фіктивні контракти відбувається завищення розміру авансових платежів з імпорту та здійснюються фіктивні передоплати за імпортними угодами. У подальшому покупець заради зменшення сум податків виплачує половину різниці між контрактною та реальною вартістю. Таким чином, Україні потрібно звернути увагу на вплив діяльності офшорних зон на економіку країни й провести ефективні зміни в податковій та інших контрольних системах.

4. Використовуючи досвід Великобританії, Україні для боротьби з корупцією, як основним чинником розвитку тіньової економіки, необхідно підвищити рівень довіри громадян до влади, посилити незалежність судів, віддавши їх під громадський контроль, посилити покарання за хабарництво. Однак Україна, на відміну від європейських країн, для боротьби з корупцією потребує не тільки створення незалежних судів, а й докорінної зміни всієї судової системи.

5. Використовуючи досвід Німеччини, оптимізувати податкову систему. Через те, що в Україні високі ставки та кількість податків і платежів, високі ставки відрахувань з фонду заробітної плати, важкий механізм обчислення розмірів податків тощо, суб’єкти господарювання намагаються уникнути оподаткування. Якщо в країні невисокий рівень оподаткування, відсутні або зведені до мінімуму адміністративні бар’єри, прозора та проста процедура створення, реорганізації й ліквідації підприємств, то мотивація підприємців до приховування своєї діяльності у тіні зводиться до мінімуму. Оптимальна сукупна сума податків не повинна перевищувати 15%, а ще краще – наближатися до 10–12% (сучасна ставка 25%). При цій ставці підприємці після сплати податків будуть мати прибуток, який у подальшій діяльності буде інвестуватися в нову економічну діяльність, або в розвиток уже працюючої фірми; у свою чергу, держава буде стабільно отримувати дохід від суб’єктів підприємницької діяльності.

6. Використовуючи досвід ЄС, вступити до міжнародних організацій, що ведуть боротьбу з відмиванням грошей, таких як: Азійсько-Тихоокеанська група (APG), Група країн Карибського басейну (CFATE), Група країн Південної та Східної Азії (ESAAMLG) та Комітет експертів Ради Європейського співтовариства. Крім того, заради здійснення розслідування діяльності транснаціональних організованих кримінальних угруповань в економічній сфері всіх країн та отримання належної інформації для подальшої співпраці з усіма країнами світу необхідно посилити співробітництво України з організацією “Інтерпол”.

3. Реальні методи боротьби з тіньовою економікою.

Ю. Єхануров запропонував два  шляхи вирішення проблеми тіньової економіки.

На думку колишнього прем'єр-міністра Юрія Єханурова, вирішити проблему тіньової економіки можна двома шляхами. Про це він заявив на прес-конференції. 
На його думку, з одного боку, необхідно зменшити оподаткування фонду заробітної плати, а з іншого - економічно зацікавити громадян, щоб вони були зацікавлені в отриманні "білої зарплати". «Це можливо реалізувати через запровадження механізмів обов'язкового страхування найманих працівників», - вважає він.