Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 16:02, курсовая работа
На сучасному етапі розвитку багато держав, в тому числі і Україна формують свої власні моделі державного регулювання. Зокрема в Україні цей процес ускладнюється тим, що вона повинна перебудовувати старі формації колишнього СРСР.
Дуже важливим є вибір інструментів державного регулювання, тому що саме він значно впливає на демократичний устрій в суспільстві. Одним з інструментів державного регулювання є монетарна політика. Більшість сучасних економістів розглядають монетарну (кредитно-грошову) політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства інструмент державного регулювання національної економіки, не призводячи до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської самостійності окремих iндивiдуумів.
Найвища кінцева мета монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВНП. Ця мета досягається за допомогою заходів в рамках грошово-кредитної політики, що здійснюються досить поволі, розраховані на роки і не є швидкою реакцією на зміни кон'юнктури. В зв'язку з цим поточна монетарна політика орієнтується на конкретні і доступні цілі, чим зазначене вище глобальне завдання, наприклад на фіксацію кількості грошей в обігу, певного рівня банківських резервів чи норми і т. п. В роботі зупиняюсь досить детально на сутності грошово-кредитної політики та інструментах монетарної політики на сучасному етапі розвитку України, а також на досвіді застосування в сучасних умовах України.
Разом із продовженням економічного зростання вирішуватимуться фундаментальні проблеми української економіки і суспільства: створюватимуться умови для підвищення інвестиційної привабливості економіки, стійкості фінансової системи та послаблення залежності вітчизняних виробництв від коливань світових цін на сировину. Зростання реального ВВП за підсумками року очікується на рівні 4,7%.
Передбачається, що підтримуватиметься
високий інвестиційний попит, пов'язаний
з упровадженням
У 2012 році прогнозується уповільнення інфляційних процесів. Стримуючими чинниками інфляції будуть: зменшення дефіциту сектору загальнодержавного управління, стабільне функціонування товарних ринків, очікувана позитивна динаміка сільськогосподарського виробництва. У той же час на процес ціноутворення впливатиме перехід до формування роздрібних тарифів на основі принципу відшкодування економічно обґрунтованих видатків за врахування інтересів кінцевих споживачів і стимулів до заощадження енергії. У цілому сукупність факторів, вплив яких прогнозується протягом 2012 року, забезпечить уповільнення темпів інфляції порівняно з попередніми роками, а показник індексу споживчих цін становитиме 107,9%.
Показники |
2012 |
2013 |
2014 | |||
Оптиміс-тичний сценарій |
Песиміс-тичний сценарій |
Оптиміс-тичний сценарій |
Песиміс-тичний сценарій |
Оптиміс-тичний сценарій |
Песиміс-тичний сценарій | |
ВВП реальний, % |
106,5 |
103,9 |
106,5 |
104,5 |
108,0 |
104,2 |
Індекс споживчих цін, % |
107,9 |
107,9 |
106,2 |
105,9 |
105,6 |
105,0 |
Монетарна база, у % до попереднього року |
≤116 |
≤112 |
≤115 |
≤112,5 |
≤115 |
≤109 |
Примітка. Зазначені монетарні показники є попередніми орієнтирами, які можуть коригуватися залежно від поточної економічної ситуації з метою виконання основної цілі.
3.4 Середньострокові напрями реалізації цілей грошово-кредитної політики
Забезпечення цінової стабільності передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, але й формування системних передумов для підтримки стабільного низько інфляційного середовища та забезпечення стійкості грошової одиниці України до потрясінь у довгостроковій перспективі.
Національний банк України спільно з Урядом концентруватиме зусилля на створенні макроекономічних та інституційних умов для переходу до режиму, що базується на ціновій стабільності. З цією метою Кабінет Міністрів України та Національний банк України схвалив і реалізовує Спільний план, яким передбачено виконання заходів щодо визначення середньострокових орієнтирів стосовно інфляції, створення високоліквідного та високоефективного фінансового ринку, збалансування державних фінансів, проведення виваженої соціальної політики та подальшої лібералізації ціноутворення.
Відповідно до зобов'язань, які Україна взяла на себе в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми "Стенд-бай", передбачається посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, що відбуватиметься в міру відновлення фінансової системи та більш ефективної роботи трансмісійних механізмів. У цьому відношенні сприяння Уряду в подальшому розвитку та інституційному вдосконаленні фондового ринку і системи небанківських фінансових установ має не лише поліпшити технічні аспекти проведення монетарних операцій, а й задіяти на належному рівні механізми перетікання капіталів між різними сегментами фінансового ринку. Зазначене забезпечуватиме вагомішу реакцію реального сектору економіки на зміни в грошово-кредитній політиці взагалі та відсоткових ставок зокрема. Крім цього, розвиток внутрішнього фінансового ринку зменшуватиме попит суб'єктів господарювання на зовнішні запозичення, що знижуватиме зовнішню вразливість економіки та сприятиме зменшенню зовнішніх ризиків стабільності гривні.
Курсова політика спрямовуватиметься на сприяння збалансованості та прогнозованості валютного ринку та враховуватиме можливість посилення гнучкості обмінного курсу гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції іноземної валюти. Поетапне зняття регулятивних обмежень на валютному ринку України узгоджуватиметься з темпами економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, уключаючи її здатність автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням інструментів фондового ринку. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об'єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, ураховуватиметься, що за наявними критеріями безпеки обсяг міжнародних резервів має становити не менше ніж 100 % короткострокового боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.
У період до набуття інструментами
процентної політики належного ступеня
дієвості та створення необхідних умов
для посилення гнучкості
Монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, може бути ефективним лише за умови наявності стійкої фінансової системи. Як свідчить перебіг останньої економічної та фінансової кризи, стабільні ціни є необхідною, проте недостатньою монетарно-фінансовою умовою успішного функціонування економіки. Стабільні ціни самі по собі не убезпечують від виникнення фінансових криз. У свою чергу фінансові кризи провокують нестабільність грошової одиниці.
З огляду на це Національний банк України приділятиме особливу увагу питанням стійкості фінансової системи України, що з урахуванням визначених законодавством повноважень Національного банку України насамперед здійснюватиметься через сприяння стабільності банківської системи. Одночасно посилюватиметься моніторинг вразливості фінансової системи до внутрішніх та зовнішніх потрясінь та розроблятимуться заходи з нівелювання відповідних ризиків. Належна увага в цьому контексті приділятиметься моніторингу та аналізу як кількісних параметрів (обрахування різноманітних показників та коефіцієнтів, що свідчать про загрози для фінансової стійкості), так і якісних аспектів (наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси в економіці, як працюють фінансові ринки тощо). Оскільки це питання значною мірою перебуває на межі грошово-кредитної та фінансової політики, ефективне виконання відповідних завдань можливе лише в тісній співпраці з Урядом.
Підвищенню стабільності фінансового сектору сприятиме подальше вдосконалення платіжних систем, уключаючи вжиття заходів щодо розширення безготівкових розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, запровадження сучасних технологій, забезпечення надійного та ефективного обслуговування учасників розрахунків, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.
З метою скорочення готівкового обігу продовжуватиметься робота щодо розвитку правової та методологічної бази, яка визначає вимоги до функціонування платіжних систем та здійснення безготівкових розрахунків, розширення сфери застосування безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів.
Важливим є продовження
роботи щодо розбудови масових
Ефект від ужиття передбачених
заходів у грошово-кредитній
3.5 Основні завдання грошово-кредитної політики на 2012 рік
Основні завдання грошово-кредитної політики на 2012 рік визначатимуться з урахуванням необхідності досягнення її пріоритетної мети щодо сприяння утриманню приросту споживчих цін у зазначеному році в межах до 7,9%. Її досягнення ускладнюватиметься необхідністю наближення адміністративно регульованих цін і тарифів до ринково обґрунтованих рівнів.
За таких обставин грошово-кредитна політика виходитиме з необхідності нівелювання можливого впливу монетарного чинника на цінову динаміку та локалізації потенційних інфляційних ризиків, які виникатимуть унаслідок підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів.
У процесі грошово-кредитного
регулювання вагомою
Прогноз макроекономічних показників Уряду містить оптимістичний та песимістичний сценарії розвитку. За реалізації оптимістичного сценарію розвитку економіки зростання обсягу монетарної бази у 2012 році може становити до 116%. У випадку розвитку макроекономічної ситуації за песимістичним сценарієм є підстави прогнозувати зростання обсягу монетарної бази на рівні до 112%.
Спрямованість монетарних інструментів
на вилучення або випуск в обіг
коштів обумовлюватиметься динамікою
ліквідності банківської
Якщо рівень ліквідності банківської системи буде близький до рівноважного, Національний банк України згладжуватиме коливання ліквідності шляхом застосовування таких інструментів короткострокової дії, як проведення регулярних тендерів з підтримки ліквідності банків, операцій репо, розміщення депозитних сертифікатів.
Національний банк України продовжуватиме роботу щодо прискорення повернення банками кредитів рефінансування, які були надані під час загострення економічної та фінансової кризи.
Процентна політика Національного
банку України
Чинником уповільнення динаміки внутрішніх цін буде мінімізація значних коливань обмінного курсу. Отже, неабияке значення матиме стабілізаційний потенціал міжнародних резервів. За таких умов у 2012 році залишається важливою їх підтримка на рівні, достатньому для нейтралізації небажаних змін у зовнішній кон'юнктурі. Також Національний банк України продовжуватиме диверсифікацію валютної структури резервів, що сприятиме нарощуванню їх стабілізаційного потенціалу. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн - основних торговельних партнерів України, опрацьовуватимуться механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торговельними партнерами.
У межах повноважень та відповідальності Національного банку України одним з головних акцентів у грошово-кредитній політиці у 2012 році буде подальше сприяння відновленню інвестиційного зростання, яке є неможливим без активної участі банків у кредитуванні капітальних вкладень суб'єктів господарювання, що потребує вжиття заходів у напрямі концентрації банківського капіталу, у тому числі шляхом прийняття відповідних законодавчих рішень. Стимулювання процесів кредитування реального сектору економіки відбуватиметься також за рахунок стимулювання заощаджувальної активності населення, виважених заходів щодо управління поточним рівнем ліквідності, створення інструментів, які дадуть змогу трансформувати кошти в іноземній валюті, залучені банками, у довгострокові ресурси в національній валюті, а також здійснення спільних з Урядом дій стосовно підвищення надійності інвестиційних проектів, посилення гарантій та зниження ризиків кредитування. Темпи відновлення інвестиційного кредитування реального сектору значною мірою залежатимуть від ефективності здійснення інституційних та структурних реформ в економіці, спрямованих на сприяння її детінізації, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.
Підтримуватиметься тісна взаємодія Національного банку України з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної та фіскальної політики, у тому числі в частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов'язань, а також активна співпраця в питаннях забезпечення стійкості фінансової системи, визначення пріоритетів спрямування фінансових ресурсів через фіскальні й структурні механізми та інструменти.