Кредитно-грошова політика: сутність, різновиди, досвід застосування в сучасних умовах

У 2011 році на міжнародних фінансових ринках відчуватимуться  наслідки «валютних війн», поточне загострення яких пов'язане з невирішеністю структурних проблем низки провідних індустріальних країн. Ймовірні курсові коливання основних світових валют ускладнюватимуть бізнес-середовище, що негативно впливатиме, насамперед, на умови господарювання сировинних економік. За цих умов для України залишається важливою підтримка міжнародних резервів на рівні, достатньому для нейтралізації небажаних змін у зовнішній кон'юнктурі. Водночас Національний банк продовжуватиме диверсифікацію їх валютної структури, що сприятиме нарощуванню стабілізаційного потенціалу міжнародних резервів. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн основних торговельних партнерів України, опрацьовуватиметься механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торгівельними партнерами.

Загальний розвиток валютного ринку у 2012-2014 роках визначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних перетворень у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив  на динаміку  загального  балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов'язаннями, а також структура їх фінансування. При цьому розмір надходжень за зовнішніми кредитами значною мірою впливатиме на загальний стан не лише рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, але й всього платіжного балансу. Тому нетто-баланс попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку та курсова динаміка гривні знаходитимуться під прямим впливом позичкової активності вітчизняних банків та підприємств.

Поетапне  зняття регулятивних обмежень на валютному  ринку України узгоджуватиметься  з темпами економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, включаючи її здатність автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням інструментів фондового ринку. Валютна політика враховуватиме можливість підвищення курсової гнучкості гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції на валютному ринку. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об'єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, враховуватиметься, що за існуючими критеріями безпеки обсяг міжнародних резервів має становити не менше ніж 100% короткострокового боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.

Стабілізація  ситуації на валютному ринку та відновлення  припливу депозитів до банківської системи створюватимуть передумови для формування профіциту ліквідності. З огляду на це під час проведення операцій з регулювання ліквідності більш активно здійснюватимуться невідновні операції (продаж державних цінних паперів без зобов'язання зворотного придбання, повернення кредитів рефінансування) та застосовуватимуться інструменти довгострокової дії (обов'язкові резерви). Операції з продажу державних цінних паперів у разі потреби вилучення значних обсягів вільної ліквідності проводитимуться з премією або з дисконтом. Як орієнтир для цього використовуватиметься ціна реальних угод на організованому вторинному ринку або ціна їх розміщення на відповідний термін на первинних аукціонах. У разі потреби структурна ліквідність банківської системи регулюватиметься через зміну вимог до формування банками обов'язкових резервів. Зберігатимуться більш преференційні умови формування обов'язкових резервів за коштами в національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті.

Сукупність  факторів засвідчує про те, що Україна  входить у фазу політичної стабільності та втілення ефективної системи управління. Це дозволяє надійно реалізовувати заявлені Президентом України і Урядом програми соціально-економічного розвитку країни, добиватися серйозного збільшення інвестицій, джерелами яких можуть бути: власні кошти бізнесу, кредити комерційних банків, іноземні інвестиції. Реальність показує, що інвестори стримують чи з неохотою здійснюють інвестиції через недосконалість законодавства, яке не забезпечує економічну і правову впевненість та стабільність в інвестиційній сфері. Інтенсифікації інвестицій сприятимуть впровадження у найкоротший термін ефективної амортизаційної політики, використання довгострокових кредитів, прибутку та інших доходів, що будуть отримані додатково у зв'язку із здійсненням інвестицій на кредитній основі.

В межах  повноважень та відповідальності Національного  банку одним з головних акцентів у грошово-кредитній політиці у 2011 році буде сприяння відновленню інвестиційного зростання, яке є неможливим без  активної участі банків у кредитуванні капітальних вкладень суб'єктів  господарювання, що потребує вжиття заходів  в напрямку концентрації банківського капіталу, в тому числі шляхом прийняття  відповідних законодавчих рішень. Стимулювання процесів кредитування реального сектору економіки відбуватиметься за рахунок здійснюваної процентної політики, виважених заходів щодо управління поточним рівнем ліквідності, створення інструментів, які дозволятимуть трансформувати кошти в іноземній валюті, залучені банками, в довгострокові ресурси в національній валюті, а також застосування спільних дій з Урядом стосовно підвищення надійності інвестиційних проектів, підвищення гарантій та зниження ризиків кредитування. Відновити стійкий кредитний процес у реальному секторі неможливо лише монетарними методами, тому діяльність Уряду у зазначеному напрямку має концентруватися на проведенні інституційних та структурних реформ, спрямованих на сприяння детінізації економіки, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.

Підтримуватиметься  тісна взаємодія Національного  банку з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної та фіскальної політики, у т.ч. у частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов'язань, а також активна співпраця в питаннях забезпечення стійкості фінансової системи, визначення пріоритетів спрямування фінансових ресурсів через фіскальні й структурні механізми та інструменти.

Для забезпечення окреслених завдань Національний банк використовуватиме наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади.

Розділ 3: Основні засади грошово-кредитної  політики на 2012 рік

3.1 Цілі грошово-кредитної політики на 2012 рік та середньострокову перспективу

Основні засади грошово-кредитної  політики на 2012 рік ураховують тенденції  розвитку вітчизняної економіки  та грошово-кредитного ринку, визначають завдання і показники діяльності Національного банку України для досягнення цілі - забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Головною метою грошово-кредитної  політики у 2012 році та середньостроковій перспективі з урахуванням положень Конституції України залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи свою основну функцію, Національний банк України виходитиме з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі, критерієм якої розглядатиметься поступове зниження приросту індексу споживчих цін до 5 - 6% у 2014 році з подальшим його утриманням у межах 3 - 5%.

Стабільність грошової одиниці  залишається одним з головних чинників досягнення стратегічних цілей  економічного розвитку України - відновлення  економічного зростання на засадах  модернізації та інноваційного розвитку, побудова сучасної, стійкої, відкритої  і конкурентоспроможної у світовому  масштабі економіки та забезпечення на цій основі підвищення добробуту  громадян нашої держави.

Пріоритетною метою грошово-кредитної  політики у 2012 році є сприяння утриманню темпів приросту індексу споживчих цін у межах до 7,9%. Це буде надійним підґрунтям для посилення довіри до грошової одиниці України та зростання її ролі в обслуговуванні економічного обороту, зменшення валютної складової в структурі пасивних та активних банківських операцій, зниження рівня доларизації національної економіки.

В умовах корекції адміністративно  регульованих цін та тарифів щорічне уповільнення інфляції значною мірою залежатиме від ефективності координації грошово-кредитної політики Національного банку України та економічної і бюджетної політики Уряду. Допускається певне відхилення динаміки інфляції від низхідного тренду в разі структурних зрушень в економіці та приведення окремих цін і тарифів у відповідність до ринкових рівнів. Водночас таке тимчасове відхилення не повинно впливати на досягнення визначених середньострокових інфляційних орієнтирів.

У контексті сприяння досягненню стратегічних завдань економічного розвитку як пріоритетних завдань грошово-кредитної  політики вважатимуться забезпечення стійкості банківської системи та стимулювання якісних зрушень кредитної активності банків у напрямі посилення її інвестиційної спрямованості.

3.2 Реалізація грошово-кредитної політики у 2011 році

Макроекономічна ситуація упродовж 2011 року характеризувалася неоднорідністю, що безпосередньо зумовлювало особливості реалізації грошово-кредитної політики в окремі його періоди.

У першому півріччі 2011 року макроекономічне середовище реалізації грошово-кредитної політики характеризувалося  сприятливими зовнішньоекономічними умовами.

Зростання зовнішнього та внутрішнього попиту на продукцію української промисловості зумовлювало її прискорене зростання (8,7% за перше півріччя 2011 року).

За зростаючої динаміки світових цін на товари українського експорту та активних зовнішніх запозичень у  першому півріччі минулого року платіжний баланс був зведений з позитивним сальдо - 1,8 млрд. дол. США.

У результаті підвищення пропозиції іноземної валюти Національний банк України мав змогу поповнювати  міжнародні резерви та вживати заходів  щодо лібералізації валютного ринку.

У той самий час прискорення  цінової динаміки на світових товарних ринках разом з підвищенням адміністративно  регульованих цін та тарифів створювало певні ризики для розвитку інфляційних  процесів в Україні.

У цей період Національний банк проводив помірно жорстку грошово-кредитну політику, яка полягала не стільки  в посиленні параметрів тих або  інших монетарних інструментів та механізмів, скільки в утриманні від їх послаблення.

У другому півріччі 2011 року умови функціонування економіки  суттєво погіршилися. Насамперед це було пов'язано з проявами рецесії  в масштабах світової економіки, що мало наслідком падіння попиту на продукцію українського експорту, а також загостренням боргової кризи в країнах Європи та США, що ускладнило доступ українських позичальників до світових ринків капіталу.

Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу в другому  півріччі 2011 року було від'ємним ("-" 4,2 млрд. дол. США).

Погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури безпосереднім чином  відобразилося на уповільненні темпів зростання промислового виробництва (у грудні його обсяг знизився на 0,5% уперше з жовтня 2009 року).

Зазначені фактори були причиною виникнення дисбалансу між попитом та пропозицією на валютному ринку. Додатковим фактором підвищення попиту на іноземну валюту виступало погіршення очікувань населення через поширення песимістичних оцінок щодо перспектив розвитку світової економіки, що також призводило до коливань депозитної активності вкладників банків.

У цей період з метою  нівелювання дії ризиків для  економічного розвитку України Національний банк своєчасно вживав превентивні заходи і вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

За допомогою заходів  грошово-кредитного регулювання Національному банку вдалося зв'язати значну частку вільної ліквідності банківської системи, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку, збільшенню внутрішньої вартості гривні та покращенню ринкових очікувань та в результаті - зменшенню інфляції.

Зокрема, приріст індексу  споживчих цін за 2011 рік становив 4,6%, що є найнижчим показником за останні дев'ять років. Більш низький  показник інфляції порівняно з прогнозованим  урядом на 2011 рік (8,9%) забезпечив збереження вартості заощаджень населення та позитивно  вплинув на динаміку реального ефективного обмінного курсу і створив підґрунтя для подальших сприятливих зрушень у макроекономічній сфері та на фінансовому ринку.

Розвитку позитивних тенденцій  у реальному секторі економіки  та на грошово-кредитному ринку сприяло  збереження прогнозованої ситуації на валютному ринку. У 2011 році обмінний курс гривні щодо долара США на міжбанківському  валютному ринку знизився на 0,84% - до 8,0284 грн./дол. США.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній ситуації. Зростання грошової маси за 2011 рік становило 14,7% і відбувалося на фоні помірного підвищення пропозиції базових грошей з боку Національного банку - монетарна база зросла на 6,3%.

Водночас проведення жорсткої грошово-кредитної політики за рахунок  збереження вартості гривні та покращення очікувань сприяло збільшенню обсягу банківських депозитів, загальний  обсяг яких за 2011 рік збільшився на 18,2%. Акумуляція банками коштів вкладників дала змогу активізувати процеси кредитування реального сектору економіки. Загальний обсяг кредитів протягом 2011 року збільшився на 9,6% порівняно зі зростанням на 0,9% у 2010 році.

Покращення очікувань  та нарощування банками ресурсів для кредитування економіки України позитивно відображалося на її розвитку.

У 2011 році основні показники  економічного розвитку України демонстрували позитивну динаміку. Зокрема, приріст реального ВВП за підсумками 2011 року становив 5,2% порівняно зі зростанням на 4,1% у 2010 році. Економічне зростання характеризувалося інвестиційною спрямованістю - інвестиції в основний капітал у 2011 році збільшилися на 22,4% порівняно зі зниженням на 0,6% роком раніше.

3.3 Прогноз розвитку економіки

У найближчі роки очікується, що основними чинниками економічного зростання України будуть підвищення внутрішнього попиту, зокрема його інвестиційної складової, та сприятливі зовнішні умови (розширення зовнішніх ринків збуту, а також активізація іноземних інвесторів).