Кредит, суть, форми та значення в ринковій економіці

          У рамках платності  за кредит застосовується поняття дорогого і дешевого кредиту.

          Поняття дорогого кредиту  зв'язано зі стягненням процентної ставки, розмір якої вище його ринкового  рівня. Як правило, така ставка встановлена по кредитах, що має підвищений ризик неповернення позички (через низький клас кредитоспроможності позичальника, сумнівного забезпечення й ін.). Інші кредити (з підвищеною процентною ставкою) застосовуються також як своєрідна санкція за несвоєчасне повернення позички, а також порушення, що суперечать кредитному договору з клієнтом.

          Найчастіше  розмір платності кредитор диференціює  в залежності від терміну кредиту, якості забезпечення, платоспроможності  позичальника. Платність міняється з урахуванням економічного циклу - підйому,  чи депресії економічної кризи.

          У світовій банківській  практиці використовуються й інші критерії класифікації кредитів. Зокрема, кредити можуть поділятися на позички, видавані в національній і іноземній валюті, юридичним і фізичним особам і ін.[6;1] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          4.1.Радикальні економічні перетворення, що відбуваються в країні, викликають необхідність переосмислити зміст багатьох економічних категорій, їхня роль у діяльності суб'єктів, що хазяюють, і, на цій основі, розширити можливості керування факторами, що впливають на ефективність функціонування підприємств.

          До економічних категорій, без яких не обходиться діяльність ни суб'єкта ринкових отношений, можна віднести і кредитні ресурси. Адміністративно-командна система керування економікою, зневажаючи багатьма економічними законами товарно-грошового звертання, привела до перекручування сутності кредитних ресурсів і, як наслідок, до недооцінки їх впливу на ефективність діяльності суб'єктів, що хазяюють.

          Наукові розробки вчених, що займаються питаннями кредитного звертання, були спрямовані на дослідження різних сторін сутності кредиту як системи економічних відносин  у планомірному перерозподілі тимчасово вільних засобів бюджету і населення на умовах зворотності і терміновості  або в особливій формі перерозподілу вартості у виді планомірного руху позичкового фонду держави. Обґрунтування ролі кредиту в економіці вироблялося лише на макрорівні, тобто з погляду його впливу на ефективність суспільного виробництва в цілому: найбільш правильному формуванні оборотних і частково основних фондів, здійсненні  мобілізації дрібних і значних сум, що   тимчасово звільняються в суспільному господарстві, прискоренні оборотності оборотних коштів  народного господарства в цілому, скороченні суспільних витрат.

          Розвиток ринкових початків в економіці країни, досвід закордонної системи господарювання визначають очевидність залежності результатів функціонування підприємств  від ефективного керування процесом формування і використання їхніх фінансових ресурсів. У цьому зв'язку дослідження сутності кредитних ресурсів як важливого джерела покриття фінансових потреб підприємства і фактора підвищення ефективності його функціонування здобуває особливу актуальність.

          У найбільш загальному виді кредитні ресурси є матеріальними носіями економічних відносин, що виникають між суб'єктами кредитної угоди з приводу перерозподілу вартості на умовах зворотності, терміновості, платності і забезпеченості. Однак зміст цього поняття по-різному оцінюється в залежності від сфери його застосування.

          У період державно-монополістичного регулювання економіки кредитні ресурси Державного банку країни формувалися, в основному, за рахунок  практично безкоштовного збереження засобів підприємств і організацій ( не можна ж вважати платою 0,5% річних по внесках ) і були об'єктом винятково державної власності. В умовах банк виконував лише роль посередника, що директивно розподіляє мобілізовані державою засоби.

          Жорсткі умови ринкової економіки, підлеглі досягненню, у першу  чергу економічних інтересів господарювання і розвиток системи комерційних банків, що підсилила конкуренцію за залучення коштів, обумовили значне подорожчання кредитних ресурсів і привели до усвідомлення залежності результатів діяльності банків від уміння керувати процесом формування кредитних ресурсів і розміщенням вкладень, що знайшло відображення в новому рівні взаємин із клієнтами.

          З розвитком у  нашій країні ринкових відносин, появою підприємств різних форм власності (як приватної, так і державної, суспільної) особливого значення набуває проблема чіткого правового регулювання фінансово-кредитних відношенні  суб'єктів  підприємницької  діяльності.

          У підприємств усіх форм власності всі частіше виникає  потреба залучення позикових  засобів для здійснення своєї  діяльності і витягу прибутку. Найбільш розповсюдженою формою залучення засобів є одержання кредиту.

          Роль кредиту в  різних фазах економічного циклу  не однакова. В умовах економічного підйому, достатньої економічної стабільності кредит виступає фактором росту. Перерозподіляючи величезні грошові і товарні маси, кредит харчує підприємства додатковими ресурсами. Однак існує і негативний вплив в умовах надвиробництва товарів. Особливо помітно такий вплив в умовах інфляції. Нові платіжні засобів, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надлишкову масу грошей, необхідних для звертання.[7;6] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          Висновки

          В основі будь-якої системи  кредитного обслуговування лежать такі принципи її функціонування: забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру. Реалізуються вони в специфічних формах, які визначаються особливостями об'єкта кредитування.

          Виходячи з аналізу  досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та соціально-економічних  і галузевих особливостей в нашій країні, доцільно зосередити зусилля на удосконаленні існуючої кредитної інфраструктури, кредитного і розрахункового механізмів.

           У кредитній  інфраструктурі основними формами  повинні стати спеціалізовані  кредитні підприємства по обслуговуванню  різних сфер економіки.

          Залучення коштів у  кругообіг підприємств можуть здійснювати  кредитні спілки та кооперативні банки. Перші можуть займатись залученням коштів населення, а другі - як юридичних  так і фізичних осіб.

          Переваги таких  фінансових закладів - максимальне наближення до своїх клієнтів та порівняно низькі експлуатаційні витрати по кредитному обслуговуванню.

          Для підвищення ефективності їх роботи потрібно надати їм. можливість розширити сферу послуг, які вони можуть надавати своїм клієнтам. Після створення сітки кредитних спілок та кооперативних банків, з метою централізації коштів потрібно створити організаційно-нормативні умови і сформувати їх регіональні та національні об'єднання.

          Створення лізингових компаній дасть можливість значно розширити  сферу довгострокових вкладень в оновлення існуючих засобів виробництва, поєднуючи технічне переозброєння підприємств із запровадженням нових технологій.

          Безумовно, запровадження  таких інфраструктурних ланок кредитної  системи в якійсь мірі похитне  монопольне становище комерційних банків на кредитному ринку. Але це, разом з тим, створить і нове конкурентне середовище для їх діяльності, стимулючі таким чином більш ефективне обслуговування виробництва. Запровадження таких інфраструктурних ланок стримується недосконалістю законодавчо-нормативного забезпечення.

          Для розвитку комерційного кредиту в Україні існує ряд  законодавчо-нормативних актів. Проте він не набув широкого застосування. Основною причиною цього є недостатня обізнаність суб'єктів підприємницької діяльності з умовами його використання. Тому для розвитку даного виду кредитування потрібно підготувати та опублікувати відповідні рекомендації і доповнити відповідні законодавчі й нормативні акти по забезпеченню механізму безперервного руху векселів з жорсткою гарантією їх оплати.

          Таким чином кредит- це одна з рушійних сил в розвитку економіки.

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА

 

1. Підр. Гроші  та кредит за ред/ Івасів Б.С. Савлук М.І. Ющенко В.А.-Терноп. Карт-Бланш 2000.-510.с
2. Демків А.В Гроші та кредит.-К.: Дакор., К.: Вира-Р.,2003.-528с.
3. Давидов О.І.,Зінченко Я.В. Фондові кризи в ринковій економіці//Фінанси України.-2000.-№3.
4. Геращенко В. Міжнародні кредити і господарський розвиток//Банківська справа.-2000.
5. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України//Економіка України.-2001.
6. Актуальные валютно-финансовые проблемы капиталистических й развивающихся стран/ М.: НИФИ.-1997. - Вып-1.
7. Сало І. Роль економічних теорій грошей, інвестицій і накопичення у стабілізації та розвитку економіки //Вісник НБУ, - 1996.
8. Фінансово-кредитні відносини в АПК. За ред. акад. УААН П-

     Т.Савлука, чл.-кор. УААН М.Д-Дем'яненка. - К.: 1996. 284 с.

9. Фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств/ М.Я.  Дем'яненко, П.А.Лайко, В.М.Жук та ів.; за ред, МЛ.Дем'яненко. - К.: Урожай, 1995.- 208с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
 
 

     Додаток №1