Класифікація економічних наук

Конкретні економічні науки  досліджують окремі сторони економічного життя суспільства. Вони розмежовуються на міжгалузеві (економічна географія, демографія), функціональні (фінанси, кредит, грошовий обіг), галузеві (економіка  промисловості, економіка сільського господарства), регіональні (економіка  краю, республіки, країни).

Якщо брати за основу другий критерій - характер відносини до практики, то економічні науки можна розмежувати  на фундаментальні і прикладні. Фундаментальні економічні науки досліджують об'єктивні  економічні закони, рушійні сили умов і факторів функціонування господарських  механізмів, обґрунтування найбільш раціональних шляхів і способів використання економічних ресурсів. Прикладні  економічні науки вирішують приватні задачі, наприклад, постановка і проведення господарських експериментів, розробка конкретних економічних програм  і т.д.

Фундаментальні розробки є основою для прикладних наук. Але найкращий результат дає  оптимальне сполучення фундаментальних  і прикладних економічних досліджень, саме це і дозволяє вибрати найбільш ефективні форми і методи господарювання.В  усім різноманітті економічних наук політична економія є їхнім ядром  і грає в ньому фундаментальну і системообразующую роль. Політична  економія це наука про закони,

Те, на що спрямоване пізнання економічної науки, є її об'єктом. Вона намагається пояснити, який устрій має матеріальний світ товарів та послуг. Проте відразу ж наголосимо, що йдеться не про технологію виготовлення певних благ, послуг. Цим займаються інші науки та спеціалісти відповідних сфер діяльності — інженери, техніки, технологи.

Економісти вивчають:

• чому ціни на товари піднімаються та падають; чому одних товарів на ринку більше, ніж є на них потреба, а інших — недостатньо; чому певні галузі економіки розвиваються швидкими темпами, а окремі з них деградують; чому кризи в економіці змінюються її піднесенням; чому існують безробіття та інфляція, який між ними взаємозв'язок;

• динаміку змін у цінах, вартостях, обсягах виробництва. Вони намагаються встановити причини  цих явищ, визначити чинники, що впливають  на зростання або падіння цін, вартості, обсягів виробництва. На відміну від пересічних громадян, які, наприклад, лише констатують, що заробітна плата у шахтарів більша, ніж у працівників харчової промисловості або у інженера нашої країни менша, ніж у інженера США, економісти визначають закони, які відображують ці економічні явища;

• як розміщуються та використовуються ресурси (корисні копалини, земля, праця людей та їхні знання, обладнання та устаткування), що обмежені на нашій планеті та в кожній країні зокрема. Якби не було такого обмеження, то, мабуть, не було б потреби і в економічній науці. Адже в такому разі можна було б задовольнити необмежені потреби людей. Оскільки ж бажання людей зводяться до того, щоб якомога повніше і якісніше задовольнити всі свої потреби, вони наштовхуються на межу виробництва, зумовлену в кожний конкретний історичний період межею наявних ресурсів.

Економічна наука якраз  і займається вивченням економічної поведінки людей в умовах обмежених ресурсів.

Вивчивши можливості ресурсного забезпечення країни, певного регіону, міста, галузі (детальніше про це йтиметься  далі), економісти пропонують різні варіанти розміщення ресурсів для їхнього найкращого використання.

Отже, економічна наука сприяє оптимальному використанню обмежених ресурсів, є чинником економічного розвитку, збільшення кількості різноманітних товарів та послуг і, в кінцевому підсумку, сприяє більш повному задоволенню потреб суспільства і кожного його члена;

• господарські зв'язки між  країнами і народами: чому країни імпортують одні товари, а експортують інші; які чинники сприяють зовнішньоекономічним зв'язкам, а які стримують їхній  розвиток;

• природу і причини  багатства; як на різних етапах розвитку людського суспільства змінювалось  ставлення до самого поняття «багатство», джерел його зростання.

Економічна наука досліджує, як суспільство здійснює економічне життя, що охоплює виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг в умовах обмежених ресурсів

Відтворення економічного життя  відбувається на суспільному та індивідуальному  рівні (підприємство, фірма, домашнє  господарство). Через це структурно економічна теорія включає в себе макроекономіку і мікроекономіку.

Макроекоміка вивчає функціонування економіки в цілому. В центрі її аналізу — національний продукт, загальний рівень цін, інфляція, безробіття. Вона з'ясовує, скільки має бути грошей у каналах обігу країни, чому окремі країни знаходяться у кризовому стані, а інші — динамічно розвиваються.

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих суб'єктів економіки. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на виготовлення певного товару, з'ясовує, як діють фірма та механізм мотивації праці.

На основі економічної  теорії формуються і діють відносно самостійні економічні науки, що утворюють систему економічних наук (рис. 1).

Рис1. Система  економічних наук

Економічна теорія, виступаючи базою для різних економічних  дисциплін, водночас ураховує їхні здобутки. Тільки спираючись на досягнення інших  наук, таких як соціологія, політологія, право, історія тощо, економічна теорія може робити висновки і пропозиції, які будуть правильними і сприятимуть найбільш оптимальному способу організації економічного життя суспільства.

Висновок

Отже, економічна наука сприяє оптимальному використанню обмежених ресурсів, є чинником економічного розвитку, збільшення кількості різноманітних товарів та послуг і, в кінцевому підсумку, сприяє більш повному задоволенню потреб суспільства і кожного його члена;

• господарські зв'язки між  країнами і народами: чому країни імпортують одні товари, а експортують інші; які чинники сприяють зовнішньоекономічним зв'язкам, а які стримують їхній  розвиток;

• природу і причини  багатства; як на різних етапах розвитку людського суспільства змінювалось  ставлення до самого поняття «багатство», джерел його зростання.

Економічна наука досліджує, як суспільство здійснює економічне життя, що охоплює виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг в умовах обмежених ресурсів

Відтворення економічного життя  відбувається на суспільному та індивідуальному  рівні (підприємство, фірма, домашнє  господарство). Через це структурно економічна теорія включає в себе макроекономіку і мікроекономіку.

Економічна теорія, виступаючи базою для різних економічних  дисциплін, водночас ураховує їхні здобутки. Тільки спираючись на досягнення інших  наук, таких як соціологія, політологія, право, історія тощо, економічна теорія може робити висновки і пропозиції, які будуть правильними і сприятимуть найбільш оптимальному способу організації економічного життя суспільства.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: ІЗМН, 1997. – 302 с. 
2. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528 с.
3. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478 
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.
5. Голиков А.Н. Сборник задач по экономической теории. – Киров: АСА, 1997. – 264 с.
6. Грязнова А.Г. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства. – Москва: ЮНИТИ, 1998. – 326 с.
7. Гукасьян Г.М., Бородина Т.С. Экономическая теория. – Москва: ИНФРА-М, 1999. – 151 с.
8. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. – 336 с.