Економіка Донецького регіону Стан та перспективи розвитку

Економіка Донецького регіону  Стан та перспективи розвитку

Розділ 1. Місце і роль Донецького регіону в економіці  країни

 Донецький економічний  район - потужний міжрегіональний  територіально-продуктивний комплекс, який включає до свого складу  Донецьку і Луганську області.  Він є невід'ємною частиною  економічного потенціалу України.  Вигідне географічне положення, близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвинена мережа транспортних комунікацій, висока щільність населення району виділяють його серед інших економічних районів країни. Займаючи 8,8% території, Донецький регіон виробляє 25% обсягу промислової та 8.0% обсягу сільськогосподарської продукції країни. В регіоні найбільша щільність міського населення, найменша - сільського, найбільший промисловий потенціал і в той же час найменша щільність сільського розселення. За рівнем техногенного навантаження на навколишнє середовище регіон займає одне з перших місць в Європі і світі. У регіоні утворився індустріально-аграрний господарський комплекс з переважним розвитком важкої промисловості. Більшість галузей спеціалізації - вугільна, чорна металургія, машинобудування, хімічна, нафтохімічна - мають міжрегіональне та міжнародне значення.

 Рис.1. Роль Донецького  регіону в промисловості України  [1]

 Через Донецький економічний  район проходять важливі транснаціональні  залізничні магістралі: Москва - Донецьк,  Київ - Північний Кавказ; автомобільні дороги міжнародного значення: Київ - Баку, Кишинів - Одеса - Ростов - Баку. Регіон має одну з найсучасніших в Україні мережа автомобільних і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафто-і газопроводи. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню, Донецький економічний район активно бере участь у розвитку міжрегіональних зв'язків, а також до торговельних, виробничих і науково-технічним взаєминам України з іншими країнами, в першу чергу, з країнами СНД. Регіон має значні потенційними можливостями для створення промисловий економічних зон, розвитку міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, сучасних ліній зв'язку.

 Чисельність населення  району - 7501,0 тис. чол., Що становить 15.2% загальної чисельності населення України.  Щільність населення в регіоні є найбільшою в Україні і перевищує загальнодержавний показник майже в 1.7 рази. Найбільша щільність населення регіону в Донецько-Макіївської, Горлівсько-Єнакіївської, Лисичансько-Сєвєродонецької і в інших міських агломераціях, а найменша - в степових сільських районах півночі і північного сходу регіону.

 Розділ 2. Характеристика  природно-ресурсного та виробничого потенціалу

 За потужністю і  різноманітності мінеральної бази Донбас майже не має аналогів у Європі. Донецька мінеральна полікомпонентних зона характеризується найбільшим рівнем зосередження ресурсів. У її складі присутні основні види паливно-енергетичних ресурсів, в першу чергу, кам'яне вугілля різноманітного марочного складу - від висококалорійних антрацитів і інших менш цінних енергетичних сортів, до дуже дефіцитних. Родовища нафти, природного газу і газового конденсату так само мають місце в регіоні.

 Рудні корисні копалини  Донбасу представлені значними і єдиними в Україну запасами ртутних руд (Микитинської родовище). У регіоні розвідані запаси малопотужних залізних руд, родовища яких мають місцеве значення і зараз не розробляються.

 Донецький економічний  район має потужні запаси нерудних  корисних копалин, які представлені  різноманітним сировиною для металургії, хімічної промисловості та виготовлення конструкційних матеріалів. У Донбасі зосереджені основні запаси і видобуток вогнетривів. Хімічна сировина представлено в районі родовищами крейди для виробництва соди, красітельного сировини. Родовища кам'яної солі знаходяться поблизу Артемівська і Слов'янська, за обсягами запасів вони є одними з найбільших у світі.

 Донецький економічний  район має різноманітні і значні запаси корисних копалин для виробництва будівельних матеріалів, в першу чергу для будівельної промисловості. У регіоні зосереджені запаси піску та будівельного каменю, керамзитового, черепичної, й скляного сировини.

 Більшість корисних  копалин району характеризується  не тільки високою якістю, а  й великими запасами. Їх освоєння допомагала висока транспортна доступність родовищ. Але існує цілий ряд обмежуючих причин по їх видобутку: виведення з експлуатації родовищ, збільшення площі відвалів, створення антропогенних, ерозійно-небезпечних форм рельєфу. Специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Донецького економічного району визначаються особливостями його природно-ресурсного потенціалу та виробничою спеціалізацією господарства регіону.

 На 1 січня 2008 р. Первинна  вартість основних фондів району  становила 928 200 000 000 грн, що складає  17,3% від вартості основних фондів  Україні. З 2002 по 2008 р. в регіоні проведено індексацію основних фондів, проходило зменшення амортизаційних відрахувань. У структурі основних фондів району найбільшу вагу має промисловість - 51,3%, на транспорт і зв'язок - 11,1%, сільське господарство - 4,5%, будівництво - 1,5%. Таким чином для Донбасу характерною рисою є надмірна концентрація фондів промислово-виробничого призначення і недостатнє фондообеспеченности соціально-культурної сфери. Галузева структура фондів відповідає структурі виробництва, яка склалася в 2001 р. У той же час вона є недосконалою і у зв'язку з реструктуризацією економіки потребує відповідних змін.

 Рис.2. Галузі спеціалізації Донецького економічного району. [1].

 Розділ 3. Господарство 

 У загальнодержавному  та міжнародному поділі праці Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Показник валової доданої вартості в розрахунку на душу населення в Донецькому регіоні в 2007 р. на 1370,6 грн. перевищував середній рівень даного показника в державі. При цьому його рівень в Донецькій області був більше, ніж у Луганській на 667 грн

 Частка економіки Донбасу  в валової доданої вартості  України - 17,0%, з яких 51,5% припадає  на промисловість. Також помітні  частки таких галузей, як сільське господарство - 7,4%, транспорт і зв'язок - 11,3%.

3.1 Промисловість 

 Рис.3. Стан індексів  промислової продукції (відсотки) [1]

 Донецький економічний  район відрізняється розвиненим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, який сформувався під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу регіону. У 2007 р. частка паливної промисловості та чорної металургії району в галузевій структурі виробництва промислової продукції майже в 2 рази перевищила середні показники по країні. Найбільшу питому вагу в промисловому виробництві Донецької області мають чорна металургія - 52,3%, а в Луганській - паливна промисловість - 30,7%.

 Питома вага всіх інших галузей промислового виробництва району в його структурі нижче, ніж у середньому по Україні. Крім вищезгаданих галузей, Донецька область відрізняється розвиненим машинобудуванням і металообробкою, електроенергетикою, потужним хімічним комплексом, а Луганська - машинобудування і металообробка та харчової промисловість, хоча частка останньої в промисловому виробництві регіону нижче більше ніж у 2 рази, ніж у середньому по Україні. Удосконалення структури промислового виробництва Донбасу необхідно проводити в напрямку зростання частки легкої, нафтохімічної, харчової галузей та промисловості будівельних матеріалів.

 Промисловий комплекс  Донецького економічного району  спеціалізується на випуску продукції важкої промисловості, зокрема паливної промисловості - 46,3% від її виробництва в Україні, чорної металургії - 42,3%. У цілому Донбас виробляє більше чверті промислової продукції України. Крім вищезгаданих, галузями спеціалізації району є багатопрофільне, але переважно важке матеріаломістке машинобудування і металообробка - 15,0%, яке представлено виробництвом гірничо-шахтного обладнання, а також верстато-і приладобудуванням, транспортним машинобудуванням, виробництвом устаткування для переробних галузей АПК та легкої промисловості, будівельних матеріалів. Частка хімічної та нафтохімічної галузі в промисловості району нижче, ніж у середньому по Україні - 5,0% проти 5,8%. Найбільш розвиненим в галузі є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, виробництво мінеральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії. Недостатній розвиток у районі має переробна галузь АПК - харчова - 7,7% від виробництва в країні, а також кольорова металургія - 13,7%, деревообробна та целюлозно-паперова - 7,7%, легка промисловість - 6,2%.

 Це єдиний в країні  район, в структурі промисловості  якого частка паливної промисловості  вище ,ніж машинобудування. У кам'яновугільної галузі функціонує понад 200 підприємств з видобутку  і близько 60 підприємств по збагаченню вугілля. Багато шахт практично відпрацьовані, вуглевидобуток ведеться на економічно неефективних великих глибинах. Однак Донецьк, природно, є найбільшим промисловим центром Донбасу і України в цілому. Основною енергетичною базою, фундаментом економіки столиці Донбасу є донецьке вугілля. Вугільна промисловість розміщена в семи районах міста і являє собою виробничий комплекс, в якому сконцентровано 16 вугледобувних підприємств, 2 збагачувальні і брикетних фабрик.

 Найбільша частка видобутку  палива доводиться на шахту  ім. А.Ф. Засядька. Це найпотужніше і перспективне підприємство, яке видобуває до 4 млн. тонн коксівного вугілля марки "Ж" у рік. Друге провідне гірське підприємство - шахтоуправління "Донбас", який видобуває коксівне вугілля марки "ОС" і енергетичні марки "Т".

 На території району  знаходиться близько 30% електростанцій  України.  Енергетика працює на  місцевому вугіллі і привізній  мазуті та газі. На базі кількох  потужних ГРЕС і багатьох ТЕС  створено найбільшу в країні енергооб'єднання "Донбас"

 На місцевому коксовому вугіллі та рудному сировину Наддніпрянщини в Донецькому районі розвивається чорна металургія. За обсягом товарної продукції - це провідна галузь промисловості району, де виробляється 46% продукції промислового комплексу. У 2007 р. було вироблено 45% металургійної продукції України. Економічний район займає друге місце в Україні за цим показником. Металургія району - важлива складова експортного потенціалу України.

Кольорова металургія представлена ​​Артемівським заводом по обробці кольорових металів, Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Стахановським заводом феросплавів, ВАТ "Укрцинк", "Донецквторцветмет" та ін

 Машинобудування займає  третє місце в структурі промисловості.  У районі проводяться близько 15% товарної продукції цієї галузі країни. Переважає важке, металлоемкое машинобудування, проводиться устаткування для вугільної, енергетичної, металургійної, легкої та харчової промисловості. Розвинене суднобудування, сільськогосподарське машинобудування. Функціонують підприємства з виробництва обчислювальної техніки, електротехніки, приладобудування та ін

 Крім того, Донецьк  - великий постачальник різної хімічної продукції.

 До провідних галузей  промисловості Донецького району  належать також коксохімія і  хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає більше, ніж 50% продукції коксової галузі України.  Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка працюємо на місцевій сировині - кам'яної солі, газовому вугіллі і т д. Добре розвинене виробництво солі, мінеральних добрив та кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість та ін Хімічна промисловість регіону представлена ​​виробництвом пластмас, синтетичних смол і ін Основна номенклатура підприємства - понад 800 найменувань.

 Комплекс важкої промисловості  доповнюється промисловістю будівельних  матеріалів. Міжрегіональне значення має виробництво віконного скла, цементу, облицювальних плит. На місцевий ринок працює виробництво залізобетонних виробів, бетонних блоків і ін

 Легка промисловість  включає текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну. 

 Основні центри виробництва  знаходяться у великих містах: Донецьку, Луганську, Маріуполі, Макіївці, Артемівську та ін

3.2 Агропромисловий комплекс 

Донецький економічний район  не в змозі повністю забезпечити  свої потреби у продовольчій продукції, оскільки споживання більшості її видів  перевищує обсяги виробництва. Однак  він має високоинтенсивний агропромисловий  комплекс, в структурі якого виділяються: сільське господарство, харчова промисловість і виробничо-соціальна структура АПК. Галузі по забезпеченню АПК засобами виробництва в регіоні розвинені слабо і представлені лише окремими виробництвами технологічного обладнання для переробних галузей АПК та запасних частин до сільськогосподарських машин, а також виробництвами мінеральних добрив і засобів захисту рослин.

 Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов регіону, сільське господарство Донбасу спеціалізується на вирощуванні зернових (озима та яра пшениця, кукурудза на зерно) і технічних (соняшник) культур, а також овочівництві, виноградарстві та садівництві, особливо біля великих міст.  Тваринництво представлено молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом.

 Район характеризується  високою часткою сільськогосподарських  угідь. Вони складають 75,5% від  території району - це на 3,3% більше, ніж у середньому по країні. Але розораність сільськогосподарських угідь регіону і особливо Луганській області нижче, ніж середні показники. Посівні площі Донецького району з 2002 по 2008 р. скоротилися на 17,3%. У структурі посівних площ основне місце займають зернові культури, частка яких становить майже 50% посівів регіону.

 Динаміка виробництва  сільськогосподарської продукції  району показує, що кризові явища охопили цю галузь більше, ніж в Україні в цілому. Так, у 2008 р. випуск валової продукції сільського господарства району склав всього 52,5% від рівня 2002 р.

 За останні роки  суттєво скоротилися обсяги виробництва  тваринної продукції. Так за  період з 2002 по 2008 р. обсяги  виробництва м'яса знизилися на 66%, молока - на 61%, яєць на 43%. Основними  причинами такого різкого спаду стало помітне скорочення поголів'я худоби, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, надмірність виробництва.

 Харчова та переробна  промисловість Донецького економічного  регіону включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, рибна, кондитерська і т.д. Як і в інших галузях матеріального виробництва в харчовій промисловості спостерігався спад виробництва продукції. Особливо стрімкими темпами за період з 2002 по 2008 р. скоротилося скоротилося виробництво продукції.