Економічні ризики

Рівень  кредитного ризику підвищується із зростанням суми кредиту і строку, на який він  береться. Кредитний ризик зберігається протягом всього періоду кредитування і вимірюється тривалістю кредитування. Потенційні збитки при будь-якому кредитному ризику – це вся сума боргу, а фактичні збитки можуть бути меншими від цієї суми.

Кредитний ризик може бути викликаний наступними причинами:

спадом галузі, зменшенням попиту на продукцію, що виробляється підприємством;

невиконанням  договірних відносин партнерами підприємства;

трансформацією  активів підприємства;

форс-мажорними  обставинами.

Під податковим ризиком слід розуміти ймовірність  втрат, які може понести фірма в результаті кон’юнктурної зміни податкового законодавства або в результаті помилок, допущених фірмою при розрахунку податкових платежів. Таким чином, податковий ризик одночасно належить і до групи зовнішніх фінансових ризиків, і до групи внутрішніх ризиків. Податковий ризик включає в себе:

ймовірність додаткових відрахувань до бюджету  в результаті незапланованого підвищення податкових ставок;

ймовірність втрат в результаті прийняття  податковою службою рішень, що зменшують  податкові переваги, тобто дострокове скасування податкових пільг;

значне  зростання заборгованості платежів до бюджету, яке зумовлює не тільки штрафні санкції, але й загрозу  зупинення податковою міліцією діяльності підприємства, арешту його рахунків, вилучення  документації, пов’язаної з господарською діяльністю підприємства, таке інше, що може призвести до ліквідації підприємства;

ймовірність виникнення втрат в результаті податкових помилок, які виникли з вини працівників  бухгалтерії.

Помилки в податкових розрахунках пов’язані зі значними фінансовими санкціями. При цьому досить часто закон карає однаково суворо і за випадкові (технічні) помилки, і за навмисні викривлення.

Депозитний  ризик – ймовірність виникнення втрат в результаті неповернення банківськими установами депозитних внесків підприємства. Цей ризик виникає відносно рідко і пов’язаний, як правило, з неправильною оцінкою і невдалим вибором банку для здійснення депозитних операцій підприємства. Слід зазначити, що депозитний ризик характерний як для економіки, що розвивається, так і для розвиненої ринкової економіки.

Валютний  ризик – ризик отримання збитків  в результаті несприятливих короткострокових або довгострокових коливань курсів валют на міжнародних фінансових ринках. Валютний ризик включає в  себе декілька основних підвидів:

трансляційний ризик;

операційний ризик;

економічний ризик (прямий та непрямий).

Трансляційний валютний ризик виникає при консолідації рахунків іноземних дочірніх компаній з фінансовими звітами головних компаній багатонаціональних корпорацій. Цей ризик має бухгалтерську природу і обумовлений необхідністю обліку активів і пасивів підприємства в різній іноземній валюті.

Економічний валютний ризик – це ймовірність  зменшення виручки або можливості отримання прибутку у зв’язку  зі зміною валютних курсів. Цей вид валютного ризику для підприємства полягає в тому, що вартість її активів і пасивів може збільшуватися або зменшуватися через майбутні зміни валютного ризику.

Економічний валютний ризик має довготривалий  характер і пов’язаний з тим, що підприємство здійснює витрати в одній валюті, а отримує доходи в іншій. В результаті будь-якої зміни валютних курсів може змінюватись фінансовий стан підприємства.

Існує два підвиди економічного валютного  ризику:

прямий  економічний ризик – зменшення  прибутку по майбутніх операціях;

непрямий  економічний ризик – втрата визначеної частини цінової конкуренції  в порівнянні з іноземними виробниками. Цей вид ризику особливо шкідливий  для підприємств, що представляють  країни зі слабо розвинутою економікою.

Наступний вид фінансових ризиків – процентний ризик. Цей вид ризику виникає через непередбачені зміни як депозитної, так і кредитної процентної ставки на фінансовому ринку. Процентний ризик призводить до зміни витрат на виплату відсотків або доходів за інвестиціями і означає зміни ставки доходності на власний і інвестований капітал в порівнянні з очікуваними ставками доходності.

Причиною  виникнення процентного ризику є  зміна кон’юнктури фінансового  ринку підприємств під впливом  зовнішнього підприємницького середовища, збільшення або зменшення пропозиції вільних грошових ресурсів, державне регулювання економіки та інші фактори.

В першу  чергу, з процентним ризиком зустрічаються  банки та інвестиційні компанії. Проте  даний ризик притаманний й  підприємствам, які використовують для фінансування своєї діяльності банківські кредити, а також інвестують тимчасово вільні грошові кошти в активи, які приносять доходи у вигляді відсотків (державні цінні папери, облігації підприємств, депозитні сертифікати).

Значний обсяг позик і капіталовкладень підприємства здійснюють на умовах плаваючої процентної ставки. В цьому випадку відсотки, що належать до сплати або отримання протягом дії договору, періодично переглядаються і приводяться у відповідність до поточної ринкової ставки.

Окремо  розглядають бізнес-ризик. Бізнес-ризик – один з видів фінансових ризиків, характерних, в першу чергу, для акціонерних товариств. Він полягає у неможливості акціонерного товариства підтримати дохідність акцію на постійному рівні. Бізнес-ризик виникає, як правило, тоді, коли виробничо-господарська діяльність підприємства є менш успішною, порівняно з тією, що була запланована.

За можливостями страхування фінансові ризики поділяються  на ті, що підлягають і ті, що не підлягають страхуванню. Ризик, що страхується, –  це ймовірна подія або сукупність подій, на випадок настання яких здійснюється страхування. Таке страхування має дві форми: самострахування або зовнішнє. Самострахування передбачає створення відповідного запасного фонду на підприємстві. Зовнішнє страхування фінансових ризиків передбачає наявність зобов’язань страховика за страховими виплатами в розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів та можливо й додаткових витрат, викликаних наступними подіями:

зупинка виробництва або зменшення обсягів  випуску в результаті визначених подій;

банкрутство;

непередбачені витрати;

невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань  контрагентом застрахованої особи, який є кредитором згідно з угодою;

інші  події.

Підприємство  може частково чи повністю передати ризик іншим суб’єктам економіки та забезпечити собі безпеку, здійснивши витрати у вигляді страхових внесків.

Існує група фінансових ризиків, які підприємства не страхують, але часто саме ці ризики є потенційними джерелами додаткового  прибутку господарюючого суб’єкта. Втрати в результаті реалізації ризику, що не підлягає страхуванню, відшкодовуються тільки за рахунок власних коштів підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Словник  іноземних слів і виразів. М.: Олимп, 1998. 608 с.

2. Велика  енциклопедія Кирила і Мефодія, 2 CD, 1998.

3. Рубенчік  А., Словник термінів ризик-менеджменту.  Депозітаріум, № 7 (16) серпень-вересень 1999.

4. Волков  І.М. Грачева М.В. Проектний  аналіз. М.: Банки і Біржі, Юнити, 1998. 423 с.

5. Банки  та банківські операції. Под ред. Жукова Е.Ф. М.: Банки і Біржі, Юнити, 1997. 471с.

6. Черкасов  В.В./Проблеми ризику в управлінській  діяльності. М: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1999. 288 с.

7. Хохлов  Н.В. Управління ризиком. М.: Юнити  - Дана, 1999. 239 с.