Економічні ризики

З наведених  видів ризику, що виділені за джерелами  виникнення, найбільш керованим та передбачуваним є господарський  ризик.

Господарський ризик пов’язаний з веденням господарської  діяльності, а тому в деяких підручниках він також називається підприємницьким. У загальному випадку всі підприємницькі ризики можна розподілити на:

маркетингові  ризики;

ризики  зміни законодавства;

ризики  неплатоспроможності;

ризики  інфляційних процесів.

Маркетинговий ризик є одним з ключових в  умовах ринкових відносин. Він зумовлений невизначеністю попиту на продукцію та ставить під загрозу саме існування підприємства. Прорахунки у прогнозуванні попиту можуть виявитися фатальними, адже:

вироблену продукцію не буде продано, а отже, активи, вкладені у її виробництво, не відшкодуються взагалі або відшкодуються лише частково (наприклад, за рахунок продажу продукції за цінами нижчими фактичної собівартості);

 

Рис. 1. Класифікація ризиків

буде  упущено прибуток від реалізації тієї продукції, на яку існує реальний попит.

Не менш небезпечним є ризик зміни  цін. Однак, якщо у втратах підприємства від відсутності попиту на продукцію, що випускається, винним цілком і повністю можна вважати саме ж підприємство, то втрати від коливання цін часто  пов’язані з об’єктивними і не передбачуваними процесами в економіці країни або ряду країн. Ризик зміни цін може проявлятися при:

зростанні рівня цін на основні комплектуючі та послуги інших господарюючих  суб’єктів, у той час як рівень цін на продукцію підприємства залишається незмінним або знижується;

зниженні  рівня цін на продукцію підприємства при незмінних або зростаючих цінах на основні матеріали або  сировину.

Комерційний ризик пов’язаний з можливими  ускладненнями при здійсненні фінансово-господарських  комерційних операцій. До нього можна віднести потенційні втрати підприємства від несумлінності контрагентів або неплатоспроможності постачальників і покупців.

Ризик втрати майна ґрунтується на тому, що матеріальні втрати підприємства можуть бути викликані двома причинами:

дією  непереборної сили будь-яких стихійних  лих та техногенних аварій;

порушеннями в процесі виробництва, експлуатації основних засобів, зберігання матеріальних цінностей.

Ризик зміни законодавства за ступенем впливу схожий з маркетинговим ризиком. В умовах перманентного законодавства цей вид ризиків набуває особливої важливості. Нові законодавчі акти, а також численні зміни, що вносяться до вже існуючих, часом ставлять під загрозу саме існування підприємства, а в більшості випадків спонукають підприємство до додаткових витрат. Також є небезпечним постійні зміни податкового законодавства – традиційний фактор збільшення витрат підприємства.

Ризик неплатоспроможності пов’язаний з  неможливістю швидкого здійснення розрахунків. У процесі діяльності будь-якого  підприємства можливі випадки тимчасової відсутності високоліквідних активів (наприклад, грошових коштів) у необхідній кількості. Щонайменше це може призвести до втрати часу, щонайбільше – спричинити додаткові витрати (наприклад, через тимчасову відсутність грошових коштів може бути упущено вигідний контракт з постачальником або виникає необхідність залучення кредитів).

Ризик інфляційних процесів пов’язаний із знеціненням активів підприємства та в сучасних умовах супроводжує  будь-яке підприємство.

Існують й інші види ризиків, серед яких є ризики, пов’язані з криміногенним регулюванням ринку; ризик підроблення фінансової документації тощо.

Причини можливих негативних фінансових результатів  діяльності підприємства виникають  на трьох рівнях – операційному, інвестиційному та фінансовому. На цих рівнях виникають відповідно операційні, інвестиційні та фінансові ризики. Сукупний (господарський або підприємницький) ризик розраховується як сумарна величина ризиків за всіма видами діяльності. Рівень сукупного ризику підприємства знаходиться під впливом багатьох факторів (рис. 2).

 

Рис. 2. Фактори, що впливають на рівень сукупного ризику

 

Операційні  ризики можуть призвести до отримання  збитків від основної діяльності підприємства. Вони є наслідком прорахунків  у виробничій сфері, постачанні та збутовій політиці.

Під інвестиційним  ризиком слід розуміти ймовірність  виникнення фінансових втрат в процесі  здійснення інвестиційної діяльності підприємства.

Серед інвестиційних ризиків виділяють  два основних види:

ризик фінансового інвестування (ризики на ринку цінних паперів);

ризик реального інвестування (проектні ризики).

Крім  того, інвестиційні ризики можна класифікувати  за рівнем оцінки, причинами виникнення, видами втрат.

Зазначений  ризик за рівнем оцінки поділяється  на:

загальнодержавний;

галузевий;

підприємства;

фінансового стану окремого інвестора тощо.

Загальнодержавний, або загальноекономічний, інвестиційний  ризик пов’язаний з політичною та економічною ситуацією в країні, в якій здійснює свою діяльність підприємство-емітент. Цей вид ризику визначається підприємницьким кліматом, створеним у державі, регіоні.

Галузевий ризик оцінюється в ході індустріального  аналізу, за результатами якого приходять  до висновку про ризик, що несе інвестор, інвестуючи свої кошти в підприємства, які займаються цим видом діяльності.

Інвестиційний ризик на рівні підприємства оцінюється при експортному аналізі фінансового  стану підприємства-емітента цінних паперів шляхом:

оцінки  масштабу і характеру діяльності підприємства;

визначення  основного напряму діяльності підприємства, напряму диверсифікації, обсягів виробництва, продаж, витрат і прибутку та тенденцій зміни цих показників у часі;

аналізу рівня виробництва і менеджменту  підприємства, його репутації;

розрахунку  основних фінансових коефіцієнтів і формулювання висновку про фінансовий стан підприємства.

Ризик, пов’язаний з індивідуальним фінансовим станом інвестора підприємства, аналізується, як правило, за двома позиціями:

правами, які надаються інвестору, - рівнем дивідендів, періодичністю виплат, правом голосу при вирішенні найважливіших питань стратегії, пріоритетністю вимог інвестора в порівнянні з власниками інших цінних паперів даного підприємства;

ринковою  позицією даної акції – її популярністю, обсягом випуску, додатковими і  наступними випусками, історією обігу на ринку.

За результатами комплексного аналізу приходять  до висновку про інвестиційну привабливість  даного виду вкладень в порівнянні з альтернативними варіантами з  позиції галузевого, внутрішньофірмового  та індивідуального ризику інвестора. Оскільки такий аналіз потребує значних витрат часу, він виконується не завжди, а лише при вирішенні стратегічних задач інвестування (наприклад, при купівлі права контролю над відкритим акціонерним товариством, рейтинговій оцінці).

За видом  втрат інвестиційні ризики можна поділити на:

ризики  втраченої вигоди – ризики настання непрямого фінансового збитку (не отриманого прибутку) в результаті нездійснення будь-якого заходу;

ризики  зниження доходності, які можуть виникнути  в результаті зменшення розміру відсотків і дивідендів за портфельними інвестиціями;

ризики  прямих фінансових втрат – представляють  загрозу повної або часткової  втрати інвестованого капіталу в  результаті неправильного вибору вкладення  капіталу.

На рівень цього ризику впливають такі фактори, як ліквідність, прибутковість, склад, структура та інші параметри інвестиційного портфеля. У зарубіжній економічній літературі під операційними та інвестиційними ризиками досить часто розуміються ділові ризики. Основними інструментами зниження рівня ділового ризику є диверсифікація інвестицій, виробництва та асортименту продукції, що виробляється.

Ризики, що супроводжують фінансову діяльність суб’єкта господарювання, виділяються  в особливу групу – фінансові  ризики, які характеризуються ймовірністю  виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходів, капіталу чи ліквідності. Фінансові ризики виникають у зв’язку з рухом фінансових потоків і проявляються, в основному, на ринках фінансових ресурсів.

У широкому розумінні фінансові ризики найчастіше пов’язують з операційними, інвестиційними ризиками та ризиками структури капіталу; у вузькому –з ризиками, джерелом яких є фінансова діяльність підприємства, в результаті якої змінюються склад та структура капіталу (пасивів) підприємства.

Сутність фінансових ризиків слід розглядати через призму існування двох подій: А і В (див. рис. 3).

Таким чином, фінансові ризики належать до групи спекулятивних ризиків, в  результаті реалізації яких можуть бути як втрати, так і виграш.

Рис. 3. Сутність фінансових ризиків

 

Отже, операційний  та інвестиційний ризики характеризують ризик отримання збитків на вкладений  капітал, під вплив якого підпадає інвестор.

Фінансовий  ризик – це також ризик того, що суб’єкт господарювання, який залучив  фінансові ресурси, виявиться неспроможним вчасно погасити зобов’язання, строк сплати яких настав, в результаті чого він може виявитися банкрутом.

На практиці вказані ризики тісно переплітаються і представляють собою складний комплекс причинно-наслідкових зв’язків. Така природа ризиків формує підхід, згідно якого до фінансових ризиків належать не лише ті ризики, що випливають з фінансової діяльності, а й операційний та інвестиційний ризики. Тому під терміном “фінансовий ризик” розуміють сукупний ризик підприємства. А відтак, фінансові ризики відіграють найбільш важливу роль в загальному портфелі підприємницьких ризиків. Проте, при дослідженні економічної сутності ризиків слід враховувати джерела їх походження – операційну, інвестиційну чи фінансову діяльність підприємства, а також надзвичайну їх рухомість.

Зростання ступеню впливу фінансових ризиків  на результати фінансової діяльності підприємства і в цілому на результати виробничо-господарської діяльності пов’язане зі швидкою зміною економічної  ситуації і кон’юнктури фінансового  ринку, розширенням сфери фінансових відносин підприємства, появою нових фінансових технологій, фінансових інструментів та іншими факторами.

Фінансові ризики мають об’єктивну природу  через невизначеність зовнішнього  середовища по відношенню до підприємства. Зовнішнє середовище містить в собі об’єктивні економічні, соціальні і політичні умови, за наявності яких підприємство здійснює свою діяльність і до динаміки змін яких воно змушене пристосовуватись.

Причин  виникнення фінансових ризиків дуже багато (рис. 4).

 

Рис. 4. Причини виникнення фінансових ризиків

 

Першопричини  їх виникнення знаходяться у площині  структури капіталу. Адже фінансовий ризик зумовлений нераціональним співвідношенням  власних і позикових коштів. Велика частка позикових коштів у капіталі підприємства нерідко знижує їх ефективність. Це пов’язано зі значними витратами на обслуговування кредитів, які можуть перекрити вигоди від їх залучення. Такі ризики іноді називають ризиками структури капіталу: при незадовільній структурі капіталу виникає ризик того, що підприємство залучатиме кошти за ризиковою ставкою і врешті-решт стане неплатоспроможним і, як результат, збанкрутує.