Економічні потреби суспільства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

ІНСТИТУТ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ФАХОВОЇ ОСВІТИ

Кафедра економічної  підготовки та перепідготовки

 

ДОДАТКИ

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни: ___Економічна теорія_________

                     (назва дисципліни)

на тему:___Економічні потреби суспільства___

                  (назва теми або номер варіанту)

 

 

 

Група: _ЕП-П-12_______________

                             (шифр групи)

Виконав: _Грибанов В.В.________

                        (прізвище, ініціали)

Залікова книжка ___4653________

                                            (номер) 

Перевірив: доц. Гребінник Т.О.___

(посада, прізвище та 

ініціали викладача)

 

 

___________________            _______________

Дата подання роботи                    підпис студента

___________________            _______________

Дата перевірки роботи                 підпис викладача

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ - 2012

 

ІНСТИТУТ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ФАХОВОЇ ОСВІТИ

Кафедра економічної  підготовки та перепідготовки

 

 

 

Завдання

на виконання контрольної  роботи з дисципліни

__________________ Економічна теорія________________

 

(варіант _5_)

 

 

студенту групи ЕП-П-12         ______ Грибанов В.В.________

                                                                (шифр групи)                      (прізвище, ініціали)

 

 

 

 

 

Завдання до теоретичної  частини: _ Економічні потреби суспільства______

 

 

 

 

Умови розрахункового завдання: ____________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач

     ___доцент_______________                              _____Гребінник Т.О.__________

       (Вчене звання, посада)                                              (Прізвище, ініціали)

 

План

 

 

 

	Стор.
Вступ	4
Розділ 1. Економічні потреби суспільства	6
1.1. Економічні потреби та їх сутність	6
1.2. Класифікація економічних потреб	7
1.3. Закон зростання  потреб	12
Розділ 2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності	17
2.1. Корисність продукту та її види	17
2.2. Гранична корисність та її сутність	18
2.3. Закон спадної корисності	20
3.1. Фактори визначення корисності	21
Висновки	23
Список використаних джерел	25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ

 

Кінцевою метою виробництва  є задоволення різноманітних потреб людини як окремої особистості, споживача і виробника.

Людина в свою чергу  здійснює виробництво для задоволення  своїх різноманітних потреб, підвищення рівня свого матеріального і  соціально-духовного споживання.

Взаємозв’язок потреб і  виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, створенням нових потреб і відповідно створенням благ, що забезпечують їх задоволення.

Без виробництва не може бути споживання, оскільки саме виробництво  створює блага для споживання, реалізує потреби особи і людства в цілому.

Отож, що ж таке потреба?

Отже, потреба — категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних  потреб, існує низка інших —  культурних, політичних, ідеологічних, національних та інших. 

Виділяють три етапи  розвитку потреб у минулому XX столітті.

Перший етап – до середини 50-х років, коли домінували матеріально-речові потреби.

Другий етап – почався  з середини 50-х років з переходом  до «економіки споживання», коли формувалися такі соціальні потреби, які задовольнялись завдяки побутовому обслуговуванню, освіті, медицині, спорту, відпочинку, розвагам та ін.

Третій етап розвитку потреб почав формуватись у 80-ті роки. Він завершив фундаментальні зрушення в бік гуманітарних потреб, пов’язаних з творчістю, духовним розвитком особистості. Інтенсивний розвиток цих потреб вимагає як зміни характеру праці, так і зростання тривалості вільного часу.

Динаміка потреб визначає необхідність розвитку, а праця є  засобом задоволення цих потреб. Потреба - це суб’єктивне відчуття нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію. Саме потреби стають поштовхом для створення товарів, що задовольняють ці потреби. Тобто потреби виступають стимулом до дії.

  Кожен крок в розвитку суспільства – це одночасно задоволення потреб на новому, більш високому рівні. Суспільство завжди жорстко обмежене економічними ресурсами, тому на кожному етапі свого розвитку воно висуває як двоєдину мету задоволення однаково пріоритетних соціальних та економічних потреб, відділяючи для цього необхідні частини сукупного фонду робочого часу.

Актуальність  потреб полягає в тому, що з кожним роком  потреби суспільства зростають, а ресурси залишаються обмеженим  фактором виробництва.

Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

 Отже, економічні потреби  - це ставлення людей до економічних  умов їх життєдіяльності, які  дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Економічні потреби суспільства

 

1.1 Економічні потреби та їх сутність

Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи окремий індивід) так чи інакше повинно розв’язати три основні взаємозалежні економічні проблеми:

- що повинно вироблятися (тобто, які з товарів і послуг потрібно зробити і в якій кількості)?

- як вироблятимуться блага, ким, за допомогою яких ресурсів і технологій?

- для кого призначені вироблені товари (тобто, хто повинен володіти ними та одержувати від них користь)?

Ці питання — основні і  загальні для всіх господарюючих  суб’єктів. На це націлений і процес виробництва, що, з одного боку, нерозривно пов’язаний зі споживанням благ, а з іншого, — з використанням ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства, для виробництва цих благ.

Людина має споживати, щоб жити. Прагнення задовольнити свої потреби  мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок розмаїтності причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко і з кожним роком дедалі складніше, враховуючи до того ж кількісне й якісне зростання самих потреб. Предметами першої необхідності вважаються їжа, житло й одяг. Предмети розкоші для кожної людини, соціального прошарку або групи населення свої. В цілому до предметів розкоші належать дорогоцінності, золоті вироби, хутро, яхти тощо.

Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держав. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі.

Потреби виникають разом із виникненням  самої людини, і в процесі розвитку людського суспільства можуть змінюватись  як кількісно, так і якісно, відповідно до зміни умов виробництва споживчих  благ, удосконалення техніки і  технології, зміни поглядів людей на споживання, моди, соціального стану, грошових доходів та ін.

Економічні потреби - це ставлення людей до економічних  умов їх життєдіяльності, яке характеризується почуттям нестачі певних благ та послуг і бажанням володіти ними.

 

1.2 Класифікація  економічних потреб

Отже, потреби мають  об’єктивно-суб’єктивний характер.

В економічній літературі потреби класифікують по різному. Так, у системі економічних потреб виділяють виробничі, суспільні  та особисті.

Особисті поділяються на фізичні, інтелектуальні, соціальні.

Потреби можна певним чином класифікувати за суб’єктами і об’єктами.

За суб’єктами потреби  поділяють на:

• індивідуальні
• колективні
• суспільні.

   До індивідуальних  потреб можна віднести потреби  в їжі, одязі, житлі, які у  кожної людини мають свої якісні та кількісні особливості, задовольняються специфічним набором товарів і послуг.

    Прикладом колективних  потреб можуть бути потреби  певного трудового колективу  в кваліфікованому керівництві,  сприятливому психологічному кліматі, відповідних умовах праці.

   Суспільні - це потреби  у зниженні рівня інфляції  та безробіття, у забезпеченні  конвертованості національної валюти, економічному піднесенні та ін.; потреби домогосподарств, підприємств та держави як особливих суб'єктів економіки.

   Як власники економічних  ресурсів домогосподарства мають  потребу в тому, щоб якнайвигідніше  ними розпорядитися (продати,  здати в оренду чи використовувати  самостійно), як споживачі вони  мають певні потреби у матеріальних  і нематеріальних благах та  послугах.

   Підприємці потребують підвищення  конкурентоздатності своєї продукції,  зниження витрат виробництва,  збільшення прибутків.

   До потреб держави можна  віднести потреби у збільшенні  надходжень до державного бюджету,  у недоторканості державних кордонів, збереженні держави як єдиного цілого та ін.

 За об’єктами потреби класифікуються  так:

  а) породжені існуванням людини як біологічної істоти (фізіологічні потреби в їжі, одязі, житлі) та породжені існуванням людини як соціальної (суспільної) істоти (соціальні потреби - в спілкуванні, в суспільному визнанні та статусі, інформації, освіті та ін.). Фізіологічні потреби передбачають реалізацію об'єктивних умов, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Їх елементарність визначається безпосереднім зв'язком з біологічними функціями організму людини. Якщо парною категорією соціальним потребам індивіда є фізіологічна (біологічна) потреба, то соціальним потребам суспільства - потреби економічні. Тому інколи потреби класифікують на економічні та соціальні. У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємопов'язані та рівнозначні. Їх рівнозначність полягає в тому, що розвивається освіта, охорона здоров'я, виховання праці;

б) матеріальні - потреби в матеріальних благах та послугах і духовні - потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі;

в) першочергові - потреби, що задовольняються  предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський  транспорт, збереження здоров'я), та непершочергові - потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутро, яхти).

Ця класифікація досить умовна: те, що вважається предметом розкоші  при одному рівні розвитку виробництва  та добробуту суспільства, стає предметом  першої необхідності при більш високому рівні розвитку економіки; те, що є предметом розкоші для однієї людини, вважається предметом першої необхідності для людини з іншим рівнем достатку.

Задоволення потреб — це функція  виробництва. У зв’язку з цим  існує діалектичний взаємозв’язок  між виробництвом і потребами  людей, тобто між об’єктивними і суб’єктивними факторами. Об’єктивні фактори формування і розвитку потреб складаються у самому виробництві.

Проте формування потреб започатковує людина, тобто суб’єктивний фактор. Людина є їх творцем — новатором, дослідником, підприємцем. Перш ніж щось виробляти, людина усвідомлює це, розробляє критерії продукта як корисної споживної вартості, його цільове призначення, вартість виробництва, вирішує з чого, як і для кого виробляти.

Сучасна наука розглядає людські  потреби як складну ієрархічну систему, в яку входять потреби як біологічного, так і соціального характеру. Широко відома «піраміда потреб» американського вченого Маслоу, в яку потреби вписуються за їх важливістю і чисельністю тих, хто їх потребує  (див. рис. 1.).

          

 

                            Рис.1. Ієрархія потреб за А.  Маслоу

Потреби — явище об’єктивне і динамічне. Вони утворюють складну  ієрархічну систему (комплекс), на найнижчому рівні якої перебувають найпростіші  потреби фізичного відтворення суб’єктів. Що вищий рівень ієрархії, то більше потреби набувають соціального характеру, випливають з умов відтворення становища суб’єкта життєдіяльності в певному соціальному середовищі.

Людина намагається  задовольнити насамперед найнагальніші свої потреби. Якщо вони задоволені, то на певний час ці потреби перестають бути рушійним мотивом для людини. В неї виникає бажання задовольнити наступні за вагомістю потреби. Останні задають програму діяльності, а діяльність забезпечує можливість їх задоволення. Потреби визначають зміст майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності: діяльність повинна задовольняти потреби на прийнятному рівні.