Економічні кризи: аналіз та тенденції

        в) Економізація ієрархії влади, реалізованої в ході трансформації капіталу;

    3. Практична реалізація механізмів профілактики фінансово-економічних криз зводиться:

       а) До поповнення інституціональних правил і умов, що координують господарські відносини, обов'язковим і постійним контролем дотримання відповідності господарських угод принципам закону економічного розвитку;

     б) До поповнення ринкового механізму такими процедурами визначення ціни предмета угоди, які б зафіксували капіталізацію частини доходу продавця (покупця) і необхідне пряме перетікання капіталу між ними, виходячи з оцінки продуктивності капіталу, що представляє кожним з них;

     в) До забезпечення доступу кожного власника капіталу до стандартної й об'єктивної процедури оцінки ефективності управлінських дій ієрархічно впорядкованої адміністрації організації;

 

    4. Структуризація ціни предмета угоди, виходячи з його вартості, певної продавцем традиційним порядком, у вигляді двох складові ціни:

       а) обсяг прямого перетікання капіталу (у грошовій формі) з фонду розвитку виробництва учасника угоди з меншою продуктивністю капіталу до фонду розвитку виробництва учасника з більшою продуктивністю капіталу;

      б) нормалізована ринкова ціна предмета угоди, скоректована на обсяг прямого перетікання капіталу;

    5. Здійснення на основі бази даних регулярного моніторингу головних показників ефективності управлінських дій посадових осіб, виходячи з мінімуму достовірних відомостей, уже використовуваних, як правило, при веденні нормального бухгалтерського обліку в організації;

   6. Теоретична строгість і математична інтерпретації запропонованих розробок дозволяють сподіватися на високу ефективність практичного використання механізмів профілактики фінансово-економічних криз. До того ж, потенціал розглянутих механізмів економічного росту забезпечує безліч "побічних" ефектів, серед яких:

      а) рішення проблеми прогресивного ціноутворення через поступову ліквідацію цінових ножиців на продукцію галузей народного господарства;

      б) рішення проблеми без інфляційної грошової емісії через обов'язкове створення у всіх суб'єктів господарювання обов'язкових фондів розвитку (резервних фондів), спочатку сформованих емісійним кредитом під мінімальний (символічний) відсоток, і на цій основі поступову ліквідацію проблеми неплатежів;

       в) рішення проблеми інвестування сектора реальної економіки (винятково за рахунок вітчизняних інвесторів) по найбільш пріоритетним (з позицій продуктивності капіталу) напрямкам виробництва й створених реального захисту національного виробника.

 

Висновок

    Проведені у роботі дослідження щодо розвитку світової економіки та особливості міжнародних економічних відносин в умовах світових фінансових криз дозволяють зробити певні висновки:

   Три століття ринкової економіки показують, що фінансові потрясіння є її органічним єством. Ці потрясіння пов'язані з циклічними економічними кризами, світовими війнами і їх наслідками, революціями і громадянськими війнами.

   Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений низкою економічними й політичними чинниками. Кризові явища у сфері фінансів можуть бути викликані трансформаційними процесами в економіці, тобто зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.

   До світових криз, що викликали найбільші фінансові заворушення відносять Велику Депресію 30-х років, мексиканську кризу 1994-1995 рр., кризу в країнах Південно-Східної Азії 1997-1998 рр. з суттєвим її впливом на світові фінансові ринки, і, нарешті, дефолт 1998 р. у Росії, який особливо вплинув на країни СНД, у тому числі на Україну.

    При всій своїй величезній потужності, приватні фінансово-економічні корпорації, не в змозі самостійно впоратися з проблемами глибоких спадів і депресій, загрозливих найсучаснішій капіталістичній системі, без опори на силу держави і її владно-регулюючих можливостей.

    Всі рішення світової фінансової влади надають глобальній фінансовій системі принципово іншу якість. Головним інструментом регулювання світових фінансів проголошується віднині не ринок, а держави і рішення їх головних фінансових інститутів.

    Вміст стандартного набору методів центробанків різних країн залежать від ряду передумов. Вибір тієї або іншої стратегії центрального банку залежить від орієнтації економіки країни. Зміст антикризових пакетів залежить від багатьох чинників, таких як першочергова мета та пріоритети Центрального банку, особливості монетарно-трансмісійного механізму, мікро - та макропоказники, стан економіки держави та інше.

   Глобальна економіка представляє собою історично нову реальність, що відрізняється від традиційної світової економіки. Процес глобалізації cвітової економіки йде вкрай нерівномірно. Це стосується як сфер діяльності та галузей, так й макроекономічних регіонів, об'єднаних по групам країн та цивілізаціям.

   Найвищий рівень глобалізації досягнуто у фінансово-інвестиційній сфері. Таким чином, цей вивільнений грошовий капітал не має матеріального підкріплення і знаходиться у вільному плаванні, маючи щосекундні біржові операції на мільярди доларів, забезпечивши їх зростання за останні 20 років на два порядки. І ця фінансова бомба вже десятки років нависає над виробничими потужностями реальної економіки країн усієї Земної Кулі, періодично знищуючи фінансові ринки у тому чи іншому ареалі світу через механізми фінансових криз. Фінансова криза ставить перед урядами країн подвійну мету: підтримання стабільності і грошово-кредитної сфери, і фінансової системи. Але єдиної панацеї для боротьби з фінансовими кризами немає.

    Ефективні методи втручання в економіку (зокрема вплив на діяльність фінансових інститутів) можуть допомогти покращити балансові показники, нівелювати негативні наслідки кризи та відновити інвестиційний процес.

    Досвід функціонування фінансової системи під час кризи показує, що ефективність та затратність впровадження такої політики подолання фінансових заворушень залежить від наступних ключових елементів:

- Чіткої та надійної  структури фінансового сектору,  що сприяє його стабільності  та запобігає фінансовій скруті;

- Швидкого реагування  та застосування інструментів антикризової політики, що є важливим для мінімізації негативного впливу на економіку.

   До методів подолання фінансових криз слід віднести впровадження широкого спектру попереджувальних заходів та ряду інструментів, направлених на відновлення нормального функціонування кредитної системи та балансів банків і їх позичальників.

   До специфічних рішень можна віднести:

- Рекапіталізацію фінансових інститутів - міри, спрямовані на швидке покращення становища фінансових інститутів не завжди покращують платоспроможність позичальників, але вони полегшують для банків процес виявлення збитків і тим самим сприяють впровадженню корпоративної реструктуризації боргу.

- Компанії по управлінню активами, завданням яких є здійснення фінансової реструктуризації шляхом викупу необоротних активів банків.

  Доцільність впровадження перерахованих заходів має бути похідною від впливу ряду факторів, включаючи природу та глибину фінансової кризи та специфічні обставини, що склалися у країні.

Список використаної літератури

1. Основи економічної теорії. / С.В. Мочерний. -- К.: Академія, 2002. -- С.336-359. 2.Основи економічної теорії: політекономічний аспект. / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко. -- К.: Вища школа, 1994. -- С. 313-327.

3. Економічна теорія. / Є. М. Воробйов, А.А. Гриценко. -- Київ-Харків, 2003.

4. Основи економічних знань. / А.С. Гальчинський, П.С Єщенко, Ю.І. Палкій -- К.: Вища школа, 1996. -- С. 387-398.

5."Економіка" под ред. А. Булатова, 1997, с.374-377.

 

 

 

 

Національна академія статистики,обліку та аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра фундаментальних  економічних дисциплін

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з макроекономіки

на тему « Економічні кризи: аналіз та тенденції.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка гр. ОАб-III(11.30)

 

Бобро Л.М.

 

                                                                  Перевірив _______________________                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012р.