Діяльність ТНК на території України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет  водного господарства та природокористування

Кафедра економічної  теорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне начально-дослідне завдання

з дисципліни «Політична економія»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 11-ї групи

спеціальності фінанси  та кредит

Жильчук Ю.В.

Первірила:

кандидат економічних  наук, доцент

Ряба О.І.

 

 

 

 

 

 

 

Рівне 2012

 

Зміст

 

I Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему: «Діяльність ТНК на території України»

ВСТУП………………………………………………………………………………………………….3

1. Суть та основні риси ТНК…………………………………………………………………………..4

2. Етапи розвитку ТНК………………………………………………………………………………...7

3. ТНК на території України………………………………………………………………………......9

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………...11

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІЕРАТУРИ………………………………………………………….12

ІІ Задачі № 4, 29, 56, 83, 108

 

ВСТУП

 

Основним чинником, що зумовив актуальність даної теми, є те, що транснаціональні корпорації являються найважливішим  елементом розвитку світової економіки, що зумовило велику зацікавленість вчених ХІХ століття. Також актуальність теми полягає у зростанні ролі ТНК на міжнародній арені, що сприяє посиленню виробничих зв’язків між підприємствами різних держав та посиленні процесів інтеграції.

Дослідження даної теми у в економічній літературі у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому ТНК і досі є дискусійним питанням у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин. Сучасні ТНК, їх діяльність, організаційні форми та специфіка управління є предметом наукового інтересу цілого ряду дослідників. Серед авторів, які досліджують ТНК, слід виділити О.В.Чернова, О.В.Пазиніча, Л.Г.Руденка, Юрчишина В., В.Рокоча, О.Плотнікова, В.Новицького. Роботи саме цих авторів ми використовували для написання індивідуального науково-дослідного завдання.

Метою даної роботи є розкриття  суті ТНК, етапи та причини виникнення та розвитку ТНК, дослідження діяльності транснаціональних компаній та території  України та їх вплив на розвиток політичного та економічного життя держави.

 

 

 

Суть та основні риси ТНК

 

Інвестиційна діяльність на міжнародному рівні напряму пов'язана з експансією транснаціональних корпорацій, які почали активно виносити певні ланки виробничого циклу та маркетингу за кордон з метою скорочення виробничих витрат і знаходження нових ринків збуту.

ТНК – це корпоративне або некорпоративне підприємство, що складається з головних підприємств та їх іноземних філій. Головне підприємство – це те, що контролює фонди інших організацій в країнах, які відрізняються від країни базування, зазвичай володіючи часткою акціонованого капіталу. [3,с.18]

За офіційним визначенням Конференції  ООН з торгівлі та розвитку (United Nations Conference on Trade and Development – UNCTAD), транснаціональна корпорація (ТНК) – це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику та загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень.[2,с.197]

Транснаціональний характер діяльності ТНК давно перейшов економічні кордони і пов'язаний з вирішенням багатьох соціальних і політичних проблем, однак переважна більшість визначень ТНК досі має головним чином економічний характер.

ТНК можна об'єднати у дві групи: 1) група кількісних характеристик; 2) група якісних характеристик.

Групу кількісних характеристик  утворюють три підгрупи.

Перша з них дає загальну кількісну характеристику діяльності компанії за кордоном. Вона містить  такі показники:

1) число іноземних держав, у яких діють ТНК;

2) відсоток грошової  маси, що виплачується за кордоном;

3) відсоток іноземних  капіталовкладень;

4) число зайнятих за  кордоном;

5) відсоток прибутку, який  компанія отримує з інших країн;

6) відсоткове співвідношення  продукції та отримуваного прибутку в країнах базування і за кордоном;

7) загальний рівень продажу  за кордоном.

Друга група - розрахункові коефіцієнти, які дають змогу  уточнити висновок про транснаціональний  характер компанії. Вони розраховуються, по-перше, як співвідношення зарубіжного і всього продажу, зарубіжного і всього прибутку, зайнятих за рубежем і всіх зайнятих; по-друге, як дані про збільшення і скорочення майна і внесків за рубежем, збільшення і скорочення прибутку за рубежем; по-третє, як співвідношення вищеназваних даних з аналогічними показниками країни, в якій розміщені ТНК.

Третя група показників, хоч і належить до кількісних, має  змішаний кількісно-якісний характер, її утворюють такі критерії:

1) досить великий розмір фірми, що дає змогу використати весь арсенал коштів ефективної міжнародної діяльності;

2) елементи монопольного становища на ринку;

3) інтернаціональна виробнича структура з розвинутим внутрішньо фірмовим поділом праці;

4) значна частка зарубіжних операцій у загальній діяльності, транснаціональний характер операцій;

5) верховенство центру при прийнятті стратегічних рішень і контроль всіх ланок;

6) єдина глобальна стратегія.

Групу якісних параметрів ТНК становлять характеристики, що визначаються як космополітизм інтересів  компанії, глобальність її операцій, що відображає специфіку міжнародних монополій. Суть цих уточнюючих характеристик ТНК полягає в тому, що незалежно від того, в якій країні була спочатку розміщена корпорація, вона розглядає весь світ як єдине ціле, як арену своєї діяльності й проникає в усі кутки земної кулі в пошуках ринків, техніки, технологій, людей, ідей, капіталів та ін. Світові ринки мають для ТНК істотне значення, навіть якщо вони походять з великих економічно розвинутих країн і могли б розглядати зарубіжні операції як другорядне доповнення до основної діяльності всередині країни свого базування.

З огляду на це визначальна  якісна характеристика ТНК охоплює  не лише кількісне зростання транснаціонального монополістичного капіталу - збільшення числа ТНК, їх активів, оборотів (що є характеристикою кількісного розвитку), - а й поступове підвищення зацікавленості компаній у глобальних операціях, тобто у створенні власних глобальних мереж науково-технічної-та виробничо-збутової діяльності в усьому світі. Суть цієї стратегії полягає в такій організації виробництва, закупівлі, збуту, планування, управління, технологічної та фінансової політики, за якої діяльність всіх елементів інтернаціонального економічного комплексу ТНК підпорядковується інтересам фірми як єдиного механізму, що функціонує в глобальному масштабі.

Володіючи розгалуженим, багатократним  виробничим комплексом, ТНК під впливом  об'єктивних передумов і потреб розвитку продуктивних сил і для отримання  додаткових можливостей раціоналізації зовнішньоекономічного обміну в  рамках своєї корпораційної структури розвивають різні форми міжнародного поділу праці - предметну, подетальну, поопераційну (технологічну) спеціалізацію. У такому разі якісною відмінною рисою ТНК є не просто перенесення частини виробничої або збутової операції в іншу країну, а розміщення виробництва деталей і напівфабрикатів на підприємствах, які обслуговують регіони і континенти. Збирання готових виробів наближають до конкретних ринків з урахуванням специфічних особливостей і запитів конкретного місцевого споживача.

Стратегія глобальних операцій дає  змогу ТНК успішно здійснювати  стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову  від короткострокових вигод задля  зміцнення ринкових позицій у  майбутньому і забезпечення стабільного  прибутку на тривалу перспективу. Політика орієнтації на багаторічне отримання стабільного прибутку під силу лише потужним підприємствам, що мають гігантський фінансовий і політичний вплив.

 Із реалізацією кількісно-якісних  параметрів у процесі глобальної  експансії ТНК розширюють сфери діяльності у світовому масштабі. Вони долають орієнтацію на традиційні регіони, якими для США, наприклад, була Латинська Америка, для Західної Європи - африканські колонії, для Японії - Південно-Східна Азія, і активно освоюють території своїх конкурентів.

Виходячи зі змісту кількісно-якісних  характеристик, ознаки ТНК охоплюють: сферу обігу (фірма реалізує продукцію, що випускається більш як в одній  країні) і сферу виробництва (підприємства і філії фірми розміщені у  двох і більше країнах). Реально функціонуючим фірмам досить мати будь-яку з цих ознак, щоб бути віднесеними до категорії ТНК. Багато компаній мають дві ознаки одночасно.

Таким чином, ТНК - це міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи у двох або більше країнах, управління якими здійснюється з одного або декількох центрів. В основі такого управління - механізм прийняття рішень, який дає змогу здійснювати узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК - це мережа взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни і мають складові частини та філії в інших країнах. ТНК володіють або контролюють комплекси виробництва та/або обслуговування, що знаходяться за межами країни базування. Вони є лідерами у виробництві та реалізації певного товару. На відміну від звичайної корпорації, яка функціонує на світових ринках, ТНК переносить за кордон не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його із закордонною робочою силою в межах міжнародного виробництва.[4,с.13]

 

 

 

 

 

 

 

 

Транснаціональні компанії характеризуються такими основними  рисами:

• інтернаціональні у сфері функціонування і застосування капіталу;
• мають, як правило, величезний матеріальний і фінансовий потенціал;
• виходячи з попередньої ознаки, мають можливість здійснювати значні відрахування на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (ТНК є носіями досягнень передової науки, передових технологій);
• мають, як правило, тісні зв'язки з національними банківськими компаніями і національними банківськими системами, входять у фінансові угрупування;
• як правило, це багатономенклатурні фірми, діяльність яких досить сильно диверсифікована;
• їм притаманна відносна незалежність руху власного капіталу по відношенню до процесів, що відбуваються в національних межах.

 

Етапи розвитку ТНК

 

ТНК все більше проникають на національні ринки країн світу, у тому числі й на вітчизняний ринок, а вся післявоєнна історія західноєвропейських країн, Японії і нових індустріальних країн свідчить про те, що національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ними лише у тому випадку, якщо він сам структурується в могутні фінансово-промислові утворення, що адекватні міжнародним аналогам і здатні проводити активну зовнішньоекономічну політику.

Слід відмітити, що стрімкого  розвитку процеси транснаціоналізації  набули порівняно недавно. Так, до середини XIX століття у світі переважало місцеве виробництво. Приблизно 90% всіх товарів і послуг вироблялось на базі місцевих сировини і матеріалів, і в тих же межах реалізовувалася переважна частина виробляємої продукції. Основою розвитку ТНК стала тенденція до інтернаціоналізації виробництва і капіталу.

Перш ніж зайняти провідні позиції у світогосподарській ієрархії, ТНК пройшли певні етапи розвитку.

Перший етап (1900—1928 рр.) значною мірою визначив структуру світового виробництва та певні правила взаємин для ТНК і держав. Підготовка до Першої світової війни 1914—1918 рр. та безпосередньо військові дії, істотно підсилили фінансові, технологічні та управлінські позиції великих компаній. До цього періоду відносять становлення автомобільної і авіаційної промисловості, а також початок розподілу нафтового ринку між провідними транснаціональними корпораціями світу. Неконтрольований розвиток фондового ринку того часу значно сприяв світовій економічній кризі 1929—1933 рр.

Другий період (1929—1945 рр.) відзначається економічними реформами президента Ф.Рузвельта, які значною мірою збалансували ситуацію на світовому фінансовому ринку. В цей час відбулося прискорення промислового розвитку провідних країн світу, викликане розгортанням Другої світової війни. За основними технологічними інноваціями XX століття, які припали на цей період (телебачення, ядерна енергетики, реактивні двигуни тощо), великою мірою стояли науково- дослідницькі підрозділи транснаціональних корпорацій.

Третій етап (1946—1972 рр.) характеризується не лише відбудовою світового господарства після Другої світової війни, але й вирішенням проблеми забезпечення гарантованих стандартів якості життя населення у провідних західних країнах. У цей час відбулися революційні відкриття в галузі інформаційних, аерокосмічних технологій, які призвели до появи таких транснаціональних компаній, як Siemens, Boeing, Mittsubishi, Lokkhid та ін.; надзвичайно укріпилися позиції нафтових корпорацій, які отримували надприбутки від видобування нафти у Перській затоці.