Державний бюджет України:особливості формування і проблеми

Отже, основним стимулом до надання позик державі  є досить висока надійність державних цінних паперів. Водночас держава прагне встановити і високу їх ліквідність. Як правило, державні цінні папери вільно продаються і вільно купуються. Держава може брати на себе зобов'язання викупити їх з першого пред'явлення свого кредитора. Нині забезпечення ліквідності має надзвичайно важливе значення. Недаремно на фінансових ринках світу значного поширення набули так звані комерційні папери, що мають дуже високу ліквідність. Саме висока ліквідність знімає перепони на шляху розвитку ринку цінних паперів, адже інвестори можуть спокійно вкладати гроші в подібні цінні папери, знаючи, що можуть їх повернути в будь-який час. Важливою передумовою випуску державних позик є спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти. Якщо наявність бюджетного дефіциту потребує встановлення джерел його покриття, то використання державного кредиту вимагає визначення джерел погашення боргу. Такими джерелами можуть бути: дохід, отриманий від інвестування коштів у державний сектор; додаткові доходи бюджету за рахунок зростання ВВП і податкової бази від інвестування коштів в економіку; надходження від спеціально введених податків чи підвищення ставок оподаткування для погашення державного боргу; скорочення видатків; залучення нових кредитів для покриття попередніх боргів.

   Доходи від інвестування коштів, залучених з допомогою державних позик, відбивають результативність діяльності держави у сфері економіки. Проблеми з боргом за таких умов можуть виникати внаслідок непродуктивності інвестиційної діяльності держави. Якщо ж політика інвестицій має обґрунтований і цілеспрямований характер, то погашення боргів теж здійснюється планомірно і гарантовано.

 

 

 

 

Висновки

 

Сутність  бюджету розкривається при вивченні його як економічної категорії та як основного фінансового плану. Бюджет як економічна категорія – є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому. Бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов — і національного багатства з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Бюджет як основний фінансовий план відображає розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави.

Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків. Виділяють три методи формування доходів держави: 1) від підприємницької діяльності; 2) від державного майна, угідь і послуг; 3) податковий.

Наукова класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:

1. роллю у відтворенні виробництва ( поточні; капітальні;);
2. суспільним призначенням;
3. галузями економіки і соціальної сфери;
4. цільовим призначенням;
5. рівнями бюджетної системи (Державний бюджет України; місцеві бюджети); 

Фінансування  видатків бюджету може здійснюватись  у таких формах:

• кошторисне фінансування;
• фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);
• державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);
• бюджетні кредити.

 

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Основним джерелом податкових надходжень є прямі і непрямі податки, роль яких у формуванні доходів бюджету постійно змінюється. Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль належить податку на додану вартість і податку на прибуток (доходи) підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким.

Видатки бюджету обумовлюються насамперед їхнім суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну — видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну — на оборону, управлінську — на утримання управлінських структур та на міжнародну діяльність. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов'язані з системою державного кредиту, — на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. У цілому видатки, пов'язані з економічною (народне господарство і наука) та соціальною (соціальний захист і соціальна сфера) функціями держави, є домінуючими.

Стан  бюджету як фінансового плану держави може визначатися трьома показниками:

• рівновагою доходів і видатків бюджету;
• бюджетним профіцитом — перевищенням доходів над видатками бюджету;
• бюджетним   дефіцитом — перевищенням видатків над постійними доходами.

Дефіцит класифікують за такими ознаками:

• формою прояву ( відкритий; прихований );
• причинами виникнення ( вимушений; свідомий );
• спрямуванням коштів ( дефіцитне фінансування на розвиток і на поточні витрати )

Джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

• державні позики;
• емісія грошей.

Додатки

Додаток 1

Дані про державний бюджет України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Податки і збори, що стягуються в  Україні

 

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ

• податок з реклами
• комунальний податок

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ  ПОДАТКИ

• податок на додану вартість;
• акцизний збір;
• податок на прибуток підприємств;
• податок на доходи фізичних осіб;
• мито;
• податок з власників транспортних засобів;
• плата (податок) за землю;
• податок на промисел;
• фіксований сільськогосподарський податок;
• єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва;

 

МІСЦЕВІ ЗБОРИ

• збір за припаркування ав 
  тотранспорту;
• ринковий збір;
• збір за видачу ордера на 
  квартиру;
• курортний збір;
• збір за участь у бігах на 
  іподромі;
• збір за виграш на бігах на 
  іподромі;
• збір   з   осіб,   які   беруть 
  участь у грі на тоталізаторі на 
  іподромі;
• збір за право використання 
  місцевої символіки;
• збір за право проведення 
  кіно- і телезйомок;
• збір за проведення місце 
  вого   аукціону,   конкурсного 
  розпродажу і лотерей;
• збір за видачу дозволу на 
  розміщення об'єктів торгівлі 
  та сфери послуг;
• збір з власників собак

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ  ЗБОРИ

• державне мито;

• рентна плата за нафту і газ, що видобуваються в 
  Україні;

• плата за транзит природного газу, нафти й аміаку;
• платежі за користування надрами;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за 
  рахунок державного бюджету;

• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
• збір за спеціальне використання водних ресурсів;

• збір за забруднення навколишнього природного 
  середовища;

• внески на обов'язкове соціальне страхування у 
  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

• внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• внески на обов'язкове соціальне страхування на 
  випадок безробіття;
• внески на обов'язкове соціальне страхування від 
  нещасних випадків;

• платежі до фонду соціального захисту інвалідів;

• плата за торговий патент на деякі види підприєм 
  ницької діяльності;
• збір на розвиток виноградарства, садівництва і 
  хмелярства;
• єдиний збір, який справляється у пунктах пропус 
  ку через державний кордон України;

• збір за використання радіочастотного ресурсу України;

• збори до фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
• внески до фонду соціального захисту інвалідів;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тари 
  фу на електричну та теплову енергію;

• збір за спеціальне використання рибних та інших 
  водних живих ресурсів;

• збір за проведення гастрольних заходів

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

СТРУКТУРА ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ² за 1992 – 2002 рр. 

 

Список використаної літератури

 

1. Борисова Т., Волошка Л. “Помаранчевий” бюджет // Україна молода. – 2005. – №55. – с.1,4.
2. Буковінський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України // Фінанси України. – 1998. - №9. - с. 3-9.
3. Бюджетний кодекс України  // Урядовий кур’єр. – 2001. – №131.  
4. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.
5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004. – 544с.
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с.
7. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова И.И.  Бюджет і фінансова політика України – К., - 1997. – 234 с.
8. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.  Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене. – Львів: Видавництво “Центр Європи”. – 1997. – 576с.
9. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія: Підручник. – К., - 1999.
10. Макроекономіка: Підручник. – за ред. А.Г. Савченка. – К.: “Либідь”, - 1995.
11. Мітюков І. О.  Державній бюджет Україні і бюджетна політика в1998 році //  Фінанси України, - 1998. - №3, - с. 26-36.
12. Родіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України, - 1998. - №9. - с.15-24.
13. Сладкевич В.П. Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсових робіт. – К.: МАУП,  - 1999. – 16с.
14. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К., - 2000.
15. Януль І.Є.  Бюджетна політика України: проблеми та перспективи // Фінанси України, - 1998. - №2. - с. 48-51.

¹ - перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин розвитку інфляції. Він спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету. Його покриття може здійснюватись шляхом отримання державних позик та ємісією грошей. [ 8; 128 ]  

² без видатків державних цільових фондів.