Антиінфляційна політика в країнах з ринковою економікою та в Україні

Національний  Авіаційний університет

Факультет Комп’ютерних Систем

Кафедра Економічної теорії 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Домашня контрольна робота

з дисципліни «Основи економічної теорії»

тема: «Антиінфляційна  політика в країнах з ринковою економікою та в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

Студент групи ФКС 306

Федотов Д.О.

Перевірив:

Викладач

Бойко С.Д. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

Зміст 

Вступ 

1. Суть інфляції та механізми її формування.

1.1. Позитивні та негативні сторони інфляції

1.2. Вимірювання інфляції та стадії її розвитку

1.3. Інфляція, викликана деформацією психології

1.4. Інфляція попиту і витрат

1.5. Інфляція, що супроводжується спадом виробництва і зростанням цін

1.6. Спіраль “зарплата-ціни” 

2. Причини інфляції

2.1. Помилкова грошова політика

2.2 Інфляційні  джерела фінансування дефіциту бюджету

2.3 Мілітаризація  економіки

2.4. Монополії  і необгрунтовані привілеї

2.5. Інфляція  в Україні. Сатистика. 

3. Основні шляхи подолання інфляції

3.1. Гасіння інфляційних очікувань

3.2. Ефективна монетарна політика

3.3. Скорочення бюджетного дефіциту

3.4. Раціоналізація зовнішньоекономічної політики

3.5. Тактичні антиінфляційні заходи 

Висновок

Перелік використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Актуальність  теми. Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за межі країни, ослабляє національну валюту сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства – від бідніших шарів суспільства до багатших. У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Проте вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і достатньо широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. Останніми роками в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція уповільнення темпів інфляції. На відміну від Заходу, в Україні, що здійснює перетворення господарського механізму інфляційний процес розгортається, як правило в зростаючих масштабах. Це вельми незвичайний специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні і регулюванню. Цінова нестабільність економічно і психологічно вимотує більшість людей, створює величезну соціальну напруженість в суспільстві підсилюючи тим самим його соціальне розшарування.  

    Як  економічне явище інфляція існує  вже тривалий час. Вважається, що її поява пов'язана мало не з виникненням  грошей функціонуванням яких вона нерозривно зв'язана. Термін інфляція вперше став уживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 рр. і позначав процес розбухання паперовий-грошового звернення. Широке розповсюдження в економічній літературі поняття інфляція отримало в ХХ столітті відразу після Першої світової війни. Вона, як би прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам.  

    Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх купівельної  спроможності, дисбаланс попиту і  пропозиції. У буквальному перекладі термін «інфляція» (від латинського inflati означає “здуття ”, тобто переповнювання каналів звернення надмірними паперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси. Лаконічно інфляції можна дати ще і таке визначення: інфляція – це підвищення загального рівня цін. Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг і іноземних валют, що зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. Деякі учені додають до цього переліку ще і золото, надаючи йому як і раніше значення загального еквівалента. Зазвичай інфляція має в своїй основі не одну, а декілька взаємозв'язаних причин, і виявляється вона не тільки в підвищенні цін. Разом з відкритою ціновою має місце прихована, або пригнічена інфляція, яка виявляється перш за все в дефіциті, погіршенні якості товарів. Але не всяке підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися через поліпшення якості продукції, погіршення умов добування паливно-сировинних ресурсів зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило не інфляційне, а до певної міри логічне, виправдане зростання цін на окремі товари. Сучасна інфляція має ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний, якщо раніше вона охоплювала більший або менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний.  

    Мета  роботи: Визначити причини виникнення інфляції, види типи, дослідження антиінфляційної політики та напрямів підвищення її ефективності.  

    Об’єкт  дослідження: Інфляція. Антиінфляційна політика в Україні.  

    Теоретичною та інформаційною базою курсового  дослідження послужили вітчизняні та закордонні наукові праці в  галузі інфляції та антиінфляційної  політики, дані Держкомстату України, дані Департаменту економічної стратегії Міністерства економіки України та Національного банку України. 

    У сучасних українських джерелах різні  аспекти дослідження процесів інфляції в Україні одержали відбиття в  наукових працях Амосова А., Давидова А.Ю., Кравченка С., Теленика С., Лушина С.І., Маневича В.І., Перламутрова В.Л., Петрика О. та ряду інших. 

1. Суть  інфляції та механізми  її формування.

 

    За  своїм походженням інфляція –  явище, пов'язане з рухом грошей. Під нею передусім розуміють підвищення рівня цін. Одначе коли ціна на ті чи інші товари підвищується час від часу – це ще не інфляція. Адже вона може бути викликана, наприклад, поліпшенням даного товару, а отже, збільшенням його вартості. Інфляція ж означає, що виникає такий тиск на підвищення загального рівня цін, що гроші знецінюються. 

1. Позитивні та негативні сторони  інфляції

    Інфляція  виникає на розбалансованому грошовому  ринку, проте її віруси поширюються  за межі цієї сфери, викликаючи негативні  процеси і в інших частинах економічного організму: поражають виробництво, розподіл, споживання тощо. І чим більше занедбана інфляційна хвороба, тим складніші проблеми стоять перед державою, тим об”ємнішим має бути комплекс заходів антиінфляційного регулювання. Адже лікувати доводиться уже не тільки грошовий ринок, але й державні фінанси, інвестиційний процес, поточне споживання та інші галузі економіки.

    Історія, щоправда, знає чимало прикладів, які, здавалося б, свідчать про те, що інфляція має не тільки негативні, але  й позитивні сторони. І справді, іноді буває так, що відкрита інфляція, породжуючи безперервне зростання цін, викликає сліпу реакцію ринкових механізмів, стимулює пожвавлення на товарних ринках, веде до підвищення ділової активності, розширення виробництва і зайнятості. Цьому сприяє інфляційне зростання попиту на акції. У 60 –70-х роках уряди багатьох розвинутих країн навмисно провокували подібного роду інфляційні буми, використовуючи їх як засіб короткострокового регулювання економіки.

    Одначе  коли йдеться про довгострокову  перспективу, то, як доведено світовою економічною наукою і підтверджено господарською практикою, в подібних заходах немає нічого позитивного. Більше того, вони навіть не нейтральні, а завдають економіці великої шкоди. І навіть нетривалі інфляційні процеси негативно відбиваються на економіці. Вони затягують її оздоровлення, роблять неминучим застосування радикальних і досить болючих у соціальному відношенні антиінфляційних заходів, супроводжуються зростанням безробіття, зниженням якості життя тощо.

    Форми прояву інфляції поступово змінювалися в міру розвитку грошового механізму та самих грошових форм. У сучасних умовах головною формою прояву інфляції є знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, серед яких опинилося і золото, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку загалом. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.

    Всі ці риси дуже яскраво проявилися на початку 90-х років в українському карбованцеві.

2. Вимірювання інфляції та стадії її розвитку

    Інфляція  вимірюється за допомогою індексу цін. Останній відображає відношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг, що називається ринковим кошиком, для даного періоду і сукупною ціною ідентичної або подібної групи товарів і послуг у базовому періоді. Вказаний орієнтир, або початковий рівень, називається “базовим роком”. Це можна виразити за допомогою формули: 

                                    Індекс цін у даному році =

                               ціна ринкового кошика в даному  році                   х 100.

                ціна  аналогічного ринкового кошика в базовому році

       Найвідомішим  серед індексів цін є індекс споживчих  цін, з допомогою якого вимірюються  ціни фіксованого ринкового кошика, який містить близько 300 споживчих  товарів і послуг, котрі купує  типовий міський житель. Підвищення індексу цін у даному році порівняно з попереднім роком свідчить про інфляцію, а зменшення індексу цін – про дефляцію.

       Темп  інфляції для даного року можна вирахувати таким чином: відняти індекс цін  минулого року від індексу цін  поточного року, розділити цю різницю на індекс цін минулого року, а тоді помножити на 100.

       Інфляція  має певні закономірності розвитку. Вона розвивається поступово як процес, котрий можна розділити на кілька стадій. На першій стадії темпи зростання  емісії випереджають знецінення грошей, причому це випередження поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання. На другій стадії інфляції темпи знецінення паперових грошей випереджають темпи зростання емісії. Внаслідок дії ряду факторів зайва маса грошей в обігу починає зростати швидше за їх емісію. Зростання цін, а значить і знецінення грошей, визначається передусім динамікою зайвої маси грошей і тому випереджає темпи емісії.

       Однією  із закономірностей інфляції є поступове  зростання темпів знецінення грошей. За цім критерієм виділяються кілька стадій розвитку інфляційного процесу, для кожної з яких властивий свій тип інфляції. Найчастіше виділяються чотири типи інфляції – повзуча, відкрита, галопуюча і гіперінфляція.

       Повзуча інфляція характеризується прискореним  нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних цін, що має місце на початку розвитку інфляційного процесу. Деякий час зростання цін може розвиватися повільними темпами. Якщо вони не перевищують 3 – 5 % на рік, то така інфляція не має явних негативних наслідків, мало відчутна для економічних суб'єктів, і вони можуть легко пристосуватися до неї. Тому  вона  може навіть  штучно підтримуватися

протягом  тривалого часу з певними цілями, що й надає їй повзучого характеру.

       Відкрита  інфляція настає тоді, коли темпи знецінення грошей перевищують 5 % на рік. Наслідки інфляції стають відчутними насамперед у монополізованих секторах економіки. Зайняті в них підприємці починають прискорено підвищувати ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту. Їхні покупці у зв'язку з цим починають зазнавати додаткових втрат, а тому підвищують ціни на свої товари, включаючи і товар робоча сила. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи її рівномірний, збалансований розвиток.

       Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи знецінення грошей досягають 20 –25 % на рік. На цій  стадії значно посилюються економічні суперечності та соціальне напруження в суспільстві. Найорганізованіші  групи економічних суб'єктів домагаються різкого підвищення цін на свої товари, що примушує й інші категорії організовуватися та посилювати свої економічні й соціальні вимоги. Темп зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важко передбачуваним і не піддається регулюванню. Інфляція виходить з-під контролю держави, різко негативно впливаючи на всі сфери економіки та соціального життя країни.

       Гіперінфляція характеризується перевищенням темпів знецінення грошей на 40 – 45 % на місяць. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції, падає їхня роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, поширюються бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, розвиваються неорганізовані, стихійні процеси в економіці тощо.

       Інфляційний процес по-різному розвивається і виявляється в умовах відносної дії всіх ринкових чинників в економіці і в командно-адміністративній економічній системі. Закономірності й особливості інфляційного процесу найповніше виявляються в розвинутій ринковій системі господарювання. Проте і в цих умовах розвиток інфляції зазнає деформуючого впливу зовнішніх факторів. Передусім це – циклічність процесу сучасного виробництва та державне регулювання економіки. У міру посилення державно-монополістичного втручання у виробничі процеси відбувається деформація економічного циклу, а водночас поглиблюється зв'язок інфляційного процесу з його певними фазами. Таке економічне становище, коли кризовий спад збігається з інфляцією, дістало назву стагфляція.