Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства

 

2010  Ф_озбр1= 1000 тис. грн. / 112 = 8,9

Ф_озбр2= 949 тис. грн. / 87 = 10,9

 Ф_озбр3= 554 тис. грн. / 60 = 9,2

 

2011 Ф_озбр1= 3200 тис. грн. / 120 = 26,7

Ф_озбр2= 3149 тис. грн. / 94 = 33,5

Ф_озбр3= 2754 тис. грн. / 65 = 42,4

 

Збільшення значень показників фондоозброєності зумовлене збільшенням вартості основних засобів в 2011 році.

Значення фондоозброєності всіх працюючих виросло на 17,8 тис. грн.., фондоозброєності робітників на 22,6 тис. грн.., фондоозброєності робітників, зайнятих в основному виробництві на 33,2 тис. грн.

Проаналізуємо використання виробничих площ підприємства. Площу підприємства ділять на загальну (всі площі, включаючи будівлі управління і інші невиробничі площі), виробничу (площі, займані цехами і дільницями підприємства) і площа основного виробництва.

При аналізі використання виробничих площ розраховують показник, що розраховується як відношення валової продукції до площі підприємства. Даний показник показує випуск продукції у гривнях на 1м² площі підприємства. У таблиці 1.8 приводиться структура площ підприємства, що аналізується.

 

Таблиця 1.8

Структура площ підприємства

 

Показник	2010	2011	Зміна
Площа всього (м2): в тому числі виробнича Площа основного виробництва (м2) Площа допоміжного виробництва (м2)	12000 10500   8500   2000	13500 12000   8500   3000	+1500 +1000   0   +1000

 

Площа підприємства збільшилася на +1500 м².

У 2011 році були побудовані прибудова до складу готової продукції

(1000 м²) і столова площею 500 м2 (невиробнича площа). На основі даних таблиць 4.8 і 4.4 розрахуємо випуск готової продукції на 1 м² загальній площі:

 

2010: Ф_пл. = 600 тис. грн.. / 12000 = 0,05

2011: Ф_пл. = 840 тис. грн. / 13500 = 0,06

 

Як видно з отриманих значень, випуск продукції на 1 м² збільшився на 0,01 тис. гривен і становив 0,06 тис. гривень в 2011 році проти 0,05 тис. гривень в 2010 році.

Тепер розрахуємо випуск продукції на 1 м2 площі основного виробництва.

Площа основного виробництва (площа, займана робочими машинами і обладнанням у виробничих цехах) в порівнянні з базисним роком не змінилася і випуск продукції з 1 м² площі основного виробництва збільшився

 

з Ф_{пл =} 600 тис. грн. / 8500 = 0,07 грн./ м2

до Ф_{пл =} 840 тис. грн. / 8500 = 0,10 грн./ м2.

 

Таким чином, випуск продукції з 1 м² площі основного виробництва виріс на 0,03 грн., що було викликано збільшенням випуску продукції в 2011 році.

Потрібно відмітити, що у підприємства є резерви збільшення випуску продукції з 1 м² площі основного виробництва, оскільки у нього є вільні площі, на яких може бути встановлене додаткове обладнання.

Як видно з приведеного аналізу використання основних коштів на підприємстві, зростання випуску продукції в році, що аналізується, збільшилося за рахунок збільшення середньорічного технологічного встановленого обладнання і збільшення середньогодинного його виробітку.

Резерви для збільшення випуску продукції полягають в скороченні всередині змінних простоїв, скороченні цілодобових простоїв і підвищенні коефіцієнта змінності.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

• Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;
• Скорочення цілодобових і внутрішньозмінних простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.
• Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.
• Більш інтенсивне використання обладнання.
• Впровадження заходів НТП.
• Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.
• Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.
• Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов праці і відпочинку, оздоровчі заходи і інші заходи, що позитивно впливають на фізичний і духовний стану робітника.

 

2.2 Показники технічного стану та руху основних засобів

Вартість основних виробничих фондів підприємства на перше січня 2011 становила 70 500 тис. грн. Протягом року здійснювалося введення основних виробничих фондів, тис. грн: у січні на суму 7 000; у квітні - 3 000; у липні - 2 000; у вересні -1 400; і виведення основних виробничих фондів, тис. грн: у лютому 90; у березні - 100; у жовтні - 300.

Обсяг виробництва у звітному році склав 290 200 тис. грн. Знос основних виробничих фондів на початок року становив 30 260 тис. грн, на кінець року - 30 320 тис. грн.

Визначимо показники руху, технічного стану, ефективності використання (фондовіддачу і фондомісткість продукції) і фондоозброєності праці. Чисельність промислово-виробничого персоналу у звітному році становила 196 чол.

Розрахуємо загальне введення основних виробничих фондів Ф_вв:

 

Ф_вв=7 000+3 000+2 000+1 400; Ф_вв=100 340 тис.грн;

 

Розрахуємо загальне виведення основних виробничих фондів (Ф_вив):

 

Ф_вив=90+100+300; Ф_вив=490 тис.грн;

 

Розрахуємо вартість основних фондів на кінець періоду (Ф_кр) за формулою:

 

Ф_кр=Ф_пр+Ф_вв-Ф_вив; [14, с. 155]

 

де Ф_пр - вартість основних фондів на початок періоду, що розглядається, тис.грн;

Ф_вв- вартість введених протягом періоду, що розглядається, основних виробничих фондів, тис.грн;

Ф_вив- вартість виведених протягом періоду, що розглядається, основних виробничих фондів, тис.грн;

 

Ф_кр=9750+1340-490; Ф_кр=10600 тис.грн;

 

Рух основних фондів характеризують показники:

коефіцієнт відновлення основних фондів (К_від), який розраховується за формулою:

К_від=Ф_вв/Ф_кр ; [14, с. 158]

 

К_від=1340/10600;К_від=0,13;

 

коефіцієнт вибуття основних фондів (К_виб), який розраховується за формулою:

К_виб=Ф_вив/Ф_пр ; [14, с. 164]

 

К_виб=490/9750;К_виб=0,050;

 

коефіцієнт приросту основних фондів (К_прир), який розраховується за формулою:

К_прир=(Ф_вв-Ф_вив)/Ф_кр ;  [14, с. 168]

 

К_прир=(1340-490)/10600; К_прир=0,080;

До показників, що характеризують технічний стан основних виробничих фондів, відносяться:

коефіцієнти зносу (К_зн) і придатності (К_прид) основних фондів, які розраховуються за формулами:

К_зн=З/Ф;

К_прид=ЗВ/Ф;  [14, с. 172]

 

де З - сума зносу основних фондів на певну дату, тис. грн;

ЗВ - залишкова вартість основних фондів на певну дату, тис. грн;

Ф - первісна вартість основних фондів на ту ж дату, тис. грн.

 

К_зн=3260/9750; К_зн=0,33;

 

К_прид=3320/10600; К_прид=0,31;

 

Розрахуємо залишкову вартість основних фондів на початок та на кінець року за формулами:

амортизаційний продукція виробництво фондовіддача трудомісткість

К_ЗВпр=(Ф_пр-З_пр)/Ф_пр ;

 

К_ЗВкр=(Ф_кр-З_кр)/Ф_кр ;  [14, с. 177]

 

К_ЗВпр=(9750-3260)/970; К_ЗВпр=0,67;

 

К_ЗВкр=(10600-3320)/10600; К_ЗВкр=0,69;

 

Середньорічна вартість основних виробничих фондів Ф_сер розраховується за формулою:

 

Ф_сер=(Ф_пр+Ф_кр)/2;   [14, с. 178]

 

Ф_сер=(9750+10600)/2; Ф_сер=10175 тис.грн;

 

Основними показниками ефективності використання основних виробничих фондів є фондовіддача і фондомісткість продукції. Фондовіддача - показник, що відображає обсяг валової, товарної продукції розраховуючи на 1 гривню середньорічної вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається за формулою:

 

f=V/Ф_сер ;   [14, с. 184]

 

де f - фондовіддача основних виробничих фондів, грн/грн;

V - вартість валової (товарної) продукції, грн,;

Ф_сер - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

 

f=29200/10175; f=2,87грн/грн.;

 

Фондомісткість продукції розраховується як відношення середньорічної вартості ОПФ до річного обсягу продукції.

f_е=Ф_сер/V;   [14, с. 184]

 

f_е=10175/29200; f_е=0,35 грн/грн;

 

Фондоозброєність праці (ФВ) представляє з себе відношення середньої вартості основних виробничих фондів (Ф_сер) до середньооблікової чисельності працюючих або робітників (Ч_ср):

 

ФВ= Ф_ср/Ч_ср ;  [14, с. 185]

 

ФВ=10175/196;ФВ=51,91 (тис.грн)/(чол.);

2.3 Пропозиції щодо вдосконалення використання основних засобів підприємства

Важливим фактором підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств, постійним джерелом фінансування їхнього розвитку є амортизаційні відрахування. Відповідно до чинних законодавчих актів підприємства формують свою амортизаційну політику, яка складається із сукупності способів управління порядком нарахування й використання амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, наскільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу нарахування амортизації.

Конкретна система амортизаційних списань відображає певні економічні закономірності і фактично є результатом балансування економічних інтересів держави і підприємства. Зауважимо, що в Україні існує низка особливостей обліку амортизації. Ці особливості зумовлені відмінностями податкового і бухгалтерського обліку [18].

Так, при податковому обліку:

амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення виробничих фондів, їхній капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення. Безкоштовно отримані фонди і невиробничі фонди не амортизуються;

нарахування амортизації відбувається щоквартально;

використовується єдиний для усіх груп метод нарахування амортизації з різними коефіцієнтами;

база для нарахування амортизації - балансова (залишкова) вартість груп основних фондів на початок (перше число) звітного кварталу;

амортизація окремого об'єкта основних фондів І групи здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат із результатами відповідного податкового періоду;

амортизація основних фондів ІІ і ІІІ груп здійснюється до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Балансова вартість об'єктів цих груп не змінюється при виведенні з експлуатації окремих об'єктів, за винятком продажу цих об'єктів;

балансова вартість основних засобів І групи зменшується при виведенні об'єкта основних фондів з експлуатації у будь-якому разі.

Стосовно бухгалтерського обліку варто зауважити, що:

амортизуються будь-які основні засоби, які перебувають на балансі підприємства, у тому числі виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані;

нарахування амортизації проводиться щомісяця за кожним об'єктом окремо;

амортизується первинна вартість основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигод від використання об'єкта;

використовується вибірково будь-який із шести методів нарахування амортизації основних засобів. При цьому до різних об'єктів можуть застосовуватися різні методи амортизації. Підприємство може змінювати метод нарахування амортизації протягом періоду експлуатації об'єкта;

нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, і припиняється в місяці, що настає після виведення об'єкта зі складу основних фондів. Якщо змінюється метод амортизації, новий метод повинен застосовуватися з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації;

у разі реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації об'єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється [17].

Як видно, бухгалтерський облік амортизації основних засобів ліберальніший порівняно з податковим обліком. Це дає можливість удосконалювати амортизаційну політику підприємств.

За побудови ефективної амортизаційної політики підприємства одним з основних показників, який має бути постійним об'єктом моніторингу, є термін окупності активів. Серед сукупності чинників, котрі впливають на окупність активів, варто насамперед виділити два: ціна продукції (робіт, послуг); обсяг збуту продукції (робіт, послуг). На рис. 2.1 показано результати, які можуть бути отримані підприємством унаслідок зміни величини амортизаційних відрахувань при застосуванні різних методів амортизації.