Правові наслідки розірвання шлюбу

 

Згідно з ч. 2 ст. 117 СК на підставі рішення суду про поновлення шлюбу та анулювання запису акта про  його розірвання орган РАЦСу видає нове Свідоцтво про шлюб, у якому день реєстрації шлюбу, за вибором подружжя, може бути визначений днем першої його реєстрації або днем набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу. Уявляється, що при застосуванні цього положення на практиці можуть виникнути деякі труднощі. Адже якщо у новому Свідоцтві про шлюб буде зазначена початкова дата його реєстрації, може постати питання про поділ майна, набутого за час такого шлюбу. А оскільки акти цивільного стану є достовірними юридичними фактами, зазначений документ або буде підставою для поділу майна за нормами сімейного права, або зумовить необхідність доведення в суді, що певне майно набуте не за час шлюбу, а тоді, коли сторони проживали окремо.

 

 

 

Висновки

 

У теорії сімейного права  під припиненням шлюбу розуміється зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення на майбутнє правовідносин, що виникли між подружжям з юридично оформленого шлюбу. Припинення шлюбу відрізняється від визнання його недійсним тим, що воно спрямоване у майбутнє, тоді як визнання шлюбу недійсним має зворотну силу і припиняє правові наслідки шлюбу з моменту його укладення.

 

Реєстрація розірвання шлюбу за заявою подружжя передбачає особисту присутність кожного з  них. Водночас така реєстрація може бути проведена за відсутності одного з подружжя, якщо він через поважну причину (тяжка хвороба, тривале відрядження, проживання у віддаленій місцевості тощо) не може з'явитися до органу РАЦСу. Однак при цьому від імені цієї особи має бути подана заява про її згоду на розлучення з проханням розірвати шлюб без неї.

 

Шлюб розривається у  судовому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди  на це або коли дружина і чоловік  мають спільних неповнолітніх дітей. Судом мають також розглядатися справи про розірвання шлюбу, якщо один із подружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органі РАЦСу, тобто відмовляється подати до нього спільну заяву, не з'являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживання одного з подружжя невідоме. Необхідність наділення другого з подружжя у цій ситуації правом звернення до суду пов'язана з тим, що у противному разі він не зможе добитися розлучення. Адже примусити з'явитися до органу РАЦСу особу, яка не бажає цього, неможливо.

 

Встановлення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання має дуже важливе правове значення, оскільки саме з цього часу між подружжям припиняються особисті та майнові правовідносини, що виникають від дня державної реєстрації шлюбу в органі РАЦСу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1) Конституція України від 28 червня 1996 року

 

2) Цивільний Кодекс України, затверджений Законом від 16.01.2003 року

 

3) Кодекс про Шлюб та Сім'ю України затверджений Законом від 20 червня 1969 року, із змінами і доповненнями станом на 25 червня 1996 року. Міністерство Юстиції України. — К., 1996 р.

 

4) Сімейний Кодекс України затверджений Законом від 10.01.2002 року, із змінами і доповненнями внесеними згідно із законом „Про внесення змін до Сімейного Кодексу України" від 26.12.2002, ВВР 2003, №7, стр.70

 

5) О. Наровлянський / Основи правознавства: підруч. Для 9 кл. – 3-є вид., перероб. І доп. – К.:Парламентське вид-во, 2003. – 400с.

 

6) Котюк І.І. / Основи правознавства: Підручник для 9-го класу.-Київ: Генеза, 2002 – 320 с.

 

7) Алина Павловна, ст. „Міцність шлюбних відносин" // „Ліза" , 07.10.1999, стр.43

 

8) Юлія Товстогуб ст. „Рекордні антиподи" // „Ліза" 7.11.2004, стр.3

 

9) Сімейне право: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1997 р.

 

10) Советское семейное право: учебник, под общей редакцией В.Ф. Маслова, А.А. Пушкина: — К.: Высшая школа, 1982 г.

 

11) Советское семейное право: учебник, под редакцией З.А. Рясенцева. — М.: Юрид. лит., 1982 г.