Поняття обєднання підприємств

    Головне підприємство та учасники промислово-фінансової групи укладають Генеральну угоду  про сумісну діяльність щодо виробництва  кінцевої продукції промислово-фінансової групи, яка підлягає затвердженню КМУ. В цій Генеральній угоді має бути зазначено: найменування групи, визначення головного підприємства, перелік кінцевої продукції, перелік учасників групи, кандидатура її президента (в якості такого виступає керівник головного підприємства), права та обов’язки президента, порядок звільнення від посади, взаємні зобов’язання головного підприємства та учасників групи по виробництву кінцевої продукції, вказується строк дії цієї угоди. 

    Генеральна  угода вступає в дію з моменту затвердження КМУ після підписання її ініціаторами створення групи, якими можуть бути підприємства та організації різних форм власності, які мають намір створити ПФГ та вживають заходів по її створенню. Ці заходи включають:

    прийняття протокольного рішення про намір створити групу;

    розробку  та затвердження техніко-економічного обґрунтування створення групи;

    розробку  проектів двосторонніх договорів про  поставку проміжної продукції або  надання послуг;

    призначення уповноваженої особи по створенню групи. 

    За  прийняття проекту до розгляду уповноважена особа сплачує державне мито в  розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян. До КМУ подаються  такі документи:

    доручення ініціаторів на подання в КМУ  проекту;

    генеральна  угода на виробництво кінцевої продукції;

    техніко-економічний  проект обґрунтування створення  ПФГ;

    висновок  компетентних органів про доцільність  створення групи;

    документ  про перерахування державного мита.  

    Отримавши ці документи КМУ має розглянути та прийняти рішення в 3-місячний строк при створенні національної промислово-фінансової групи та в 6-місячний строк при створенні транснаціональної. У випадку позитивного рішення КМУ приймає постанову, якою має бути затверджено: назву промислово-фінансової групи, головне підприємство, президента, перелік кінцевої продукції, перелік учасників, генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції. 

    У випадку негативного висновку це рішення оформлюється протокольно. Після прийняття Постанови про  створення промислово-фінансової групи, вона повинна бути зареєстрована не пізніше 2 тижнів в Мінекономіки. 

    Промислово-фінансова  група припиняє свою діяльність шляхом ліквідації або реорганізації. В  обох випадках вимагається спеціальна постанова КМУ. 

    Реорганізація може мати місце лише у випадку виходу або виключення учасника зі складу групи. Виключення може мати місце:

    за  поданням Державної податкової служби у випадках більш ніж 2-кратного порушення  порядку користування пільгами, передбаченими  ст. ст. 4-5 закону “Про промислово-фінансові групи”;

    припинення  постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України, виконання  державної програми, з метою реалізації якої була створена група;

    у зв’язку з неефективною реалізацією  групою відповідних державних програм. 

    У випадку виходу або виключення учасника приймається нова постанова КМУ  та здійснюється нова реєстрація. 

    Ліквідація  промислово-фінансової групи може відбутися:

    у зв’язку із закінченням строку, на який створювалася ПФГ;

    у зв’язку з неможливістю реорганізації;

    з ініціативи учасників.  

    Ряд особливостей порівняно із господарськими об’єднаннями мають системні господарські утворення: холдингові компанії, які, як і промислово-фінансові групи, не мають статусу юридичної особи. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГКУ під холдинговою компанією розуміється суб ’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств). Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до законодавства. 

    Створення холдингових компаній має кілька переваг, до яких слід віднести можливість концентрації капіталів і розвиток інвестиційних процесів, зниження ризику при вступі на ринок або виходу з нього, розширення масштабів виробництва, спільного здійснення наукових і проектних досліджень тощо. 

    Для виділення групи суб’єктів у  холдинг необхідними умовами  є:

    холдинг — головний суб’єкт має бути власником акцій інших учасників  групи;

    пакет акцій, що належить холдингу — головному  суб’єкту, має давати змогу контролювати інших учасників групи;

    учасники  групи, контрольовані холдингом, мають  бути юридично самостійними суб’єктами.  

    В Україні діяльність холдингових  компаній тривалий час не була врегульована законодавство. Регламентована була лише діяльність холдингів. 15 березня 2006 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про холдингові компанії в Україні», яким визначені загальні засади діяльності холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення та ліквідації. 

    У Законі холдингова компанія визначена як відкрите акціонерне товариство, яке володіє,  користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств. Контрольним (корпоративним) пакетом акцій вважається кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка надає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб’єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менше, ніж 51%, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб’єктів у порядку, що встановлює цей Комітет. 

    Дочірнє (корпоративне) підприємство — господарюючий  суб’єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Те, що суб’єкт господарювання визнається дочірнім (корпоративним) підприємством, зовсім не означає позбавлення його самостійних дій. Воно зберігає свою юридичну самостійність. Оскільки дочірнє (корпоративним) підприємство є юридичною особою, воно вправі самостійно виступати в господарському обороті, однак вирішальний вплив на управління ним має холдингова компанія. 

    Холдингові  компанії можуть створюватися в результаті:

    заснування  їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об’єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);

    іншими  суб’єктами на договірних засадах. 

    При організації холдингів необхідно враховувати обмеження і вимоги антимонопольного законодавства, а також законодавства, яке регулює ринок цінних паперів відносно створення компаній, придбання відповідних часток в майні інших господарюючих суб’єктів. 

    Створення холдингової компанії має певні особливості залежно від того, чи здійснюється воно в процесі корпоратизації або приватизації. Щодо створення державної холдингової компанії, то засновником її може бути підприємство або орган, уповноважений управляти державним майном. 

    Підприємство-засновник  холдингової компанії подає до органу, уповноваженого управляти державним  майном:

    обґрунтування доцільності створення холдингової  компанії;

    перелік підприємств та їх структурних підрозділів, які пропонується перетворити на холдингову компанію та її дочірні (корпоративні) підприємства;

    проект  статуту холдингової компанії. 

    Якщо  засновником холдингової компанії є орган, уповноважений управляти  державним майном, то перелік підприємств  та їх структурних підрозділів, які  пропонується перетворити в холдингову компанію та її дочірні підприємства, проект статуту холдингової компанії готує цей орган. 

    Порядок утворення державних холдингових  компаній у процесі корпоратизації та приватизації визначений відповідною  Постановою КМУ від 11 серпня 2006року. 

    Управління  холдинговою компанією, створено в  процесі корпоратизації, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про корпоратизацію. При цьому  обов’язки голови правління холдингової  компанії у разі створення об’єднанням  контрольних пакетів акцій кількох підприємств покладаються на особу, яку призначає засновник (засновники), а якщо холдингова компанія створена на базі підприємства, що корпоратизується – на керівника цього підприємства. 

    Якщо  холдингова компанія створюється в  процесі приватизації, то її засновником може бути:

    державний орган приватизації;

    підприємство  щодо якого прийнято рішення про  приватизацію;

    господарське  товариство, утворене в процесі корпоратизації. Законодавством передбачено ряд  обмежень та заборон щодо створення і діяльності холдингової компанії. Так, створення холдингової компанії у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях:

    ювелірна  промисловість;

    проведення  робіт із земле устрою, оцінка землі;

    паливно-енергетичний комплекс;

    телекомунікації;

    житлово-комунальне господарство. Ініціатором створення  холдингової компанії в процесі  корпоратизації може бути:

    державне  підприємство;

    орган, уповноважений управляти державним  майном.  

    Щодо  холдингових компаній, які створюються  на договірних засадах, то порядок їх створення їх створення передбачений ст. 5 Закону «Про холдингові компанії а Україні». Так, статутний фонд холдингової компанії формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та не матеріальних актів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії приймається власниками корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформлюється відповідним договором. Холдингова компанія діє на підставі статуту, в якому, окрім загальних відомостей, які передбачені для статуту акціонерного товариства, встановлюються обмеження щодо правочинів, які мають право вчиняти органи управління компанії, а також випуску цінних паперів. 

    Холдингова  компанія набуває статуту юридичної  особи з дня її державної реєстрації в державному реєстрі холдингових  компаній України, який є невід’ємною  частиною Єдиного державного реєстру  юридичних та фізичних осіб-підприємців. Оскільки відповідно до законодавства холдингова компанія створюється у формі акціонерного товариства, то в її діяльності слід також керуватись Законом України «Про господарські товариства», зокрема нормами, що регулюють діяльність акціонерних товариств. Крім названих нормативних, актів діяльність холдингових компаній в Україні регулюється низкою відомчих підзаконних актів, серед яких – розпорядження Антимонопольного комітету України. 

    Крім  загальних підстав ліквідації юридичної  особи, холдингові компанії ліквідуються у разі:

    ліквідації всіх підприємств холдингової компанії та залишення у статутному фонді холдингового корпоративного пакета акцій тільки одного корпоративного підприємства;

    скасування  відповідним органом АМК або  КМУ дозволу на концентрацію, узгоджені  дії суб’єктів господарювання.