Господарське право

10

 Крім того, Вищий господарський суд України в своїх інформаційних листах неодноразово звертався до проблем, пов'язаних зі здійсненням бартерних операцій (див., зокрема, листи Вищого арбітражного суду України від 10 травня 2000 р. № 01-8/204 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства", від 22 вересня 2000 р. № 01-8/ 516 "Про практику вирішення окремих категорій спорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)", оглядовий лист від 11 грудня 2000 р. № 01-8/738 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних з вексельним обігом (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)"; див. також Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29 серпня 2001 р. № 01-8/935 " Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів". 
    1.2.1. Поняття договору міни(бартеру)

   Згідно зі ст. 293 ГК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Подібне визначення містить і ст.715 ЦК України. Загальне визначення бартеру міститься і в п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого бартером (товарним обміном) є господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт,послуг). Договір бартеру є різновидом договору міни, і на сьогодні ці правові інститути ототожнюються. Договори міни залишаються одним з найпопулярніших видів господарських договорів, щоправда, зважаючи на те, що товарообмінні операції створюють реальну можливість для товаровиробника заощаджувати на податкових платежах,

11

зменшуючи тим самим надходження коштів до бюджету, держава активно вживає заходів щодо скорочення товарообмінних (бартерних) операцій у господарському обороті.

Щодо бартерного експорту-імпорту існує окремий Закон №351  від 23.12.1998 р. (з урахуванням помітних змін, чинних з 18 серпня 2012 р., вони внесені Законом №5061  від 05.07.2012 р.). Ціни в договорах вказують обов'язково, і це відбувається у валютах тільки з першої групи класифікатора інвалют (остання версія класифікатора опублікована в Постанові НБУ №378  від 02.10.2002);

   Імпорт за бартером не має відбутися не пізніше ніж через 180 днів (до 18 серпня 2012 р. було 90 днів) після зазначеного в договорі міни експорту, тобто після дати митного оформлення товару або дати акта про виконання робіт, послуг. У цьому правилі є винятки для деяких груп товарів, про які ми скажемо нижче. За простроченні за цим правилом (і відсутності при цьому форс-мажора або судових позовів з контрагентами) з українського імпортера стягується пеня, її розмір становить 0,3% від вартості неодержаного імпорту за кожен день прострочення;

Українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експорт  або імпорт за бартерним договором, зобов’язані протягом п'яти днів з дня підписання акта сповістити про це митні (якщо йдеться про товари) або податкові служби (якщо йдеться про роботи, послуги). За прострочення стягується штраф — 1% від ціни експорту за кожен день прострочення.

   Оподаткування бартерних операцій регулюється пунктами 153.10  (податок на прибуток) і 188.1  (податок на додану вартість) ПКУ. За цими нормативами, доходи і витрати від проведення обмінних операцій визначаються згідно з договірною ціною такої операції, але не нижче або вище «звичайних цін».    Терміну «звичайні ціни», настільки важливого саме в бартерних схемах, присвячена чимала стаття 39  Податкового кодексу. У ній зазначаються джерела

12

інформації про звичайні ціни, якими є насамперед ціни продажу  ідентичних товарів, тарифи в аналогічних  договорах, оцінка незалежними суб'єктами оцінної діяльності.

Отже, якщо ціна об'єкта, який віддають в обмін, набагато нижче  і/або вартість отриманого в обмін  об'єкта набагато вище «звичайних цін», розрахунок податку на прибуток і  ПДВ має бути за «звичайними цінами». Зокрема, суми витрат і доходів податкового обліку такої угоди в цьому випадку можуть не збігатися.

«Щодо платників єдиного  податку, то, зважаючи на норми пункту 291.6  ст. 291 ПКУ, згідно з якою платники єдиного податку мають здійснювати  розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) лише в грошовій формі, права на здійснення бартерних операцій вони не мають», — констатує Катерина Гутгарц, редактор порталу Prostopravo.com.ua. Бартерні операції, всупереч поширеній думці, з точки зору податкового обліку — це не «операції, що не приносять прибутку», а операції, в яких кожна із сторін умовно є і продавцем, і покупцем на одну і ту ж суму (якщо не було доплати). Це і відображається в одночасному обліку як витрат, так і доходів з вказівкою грошового еквівалента здійсненої операції. Зобов'язання за ПДВ можуть бути переведені на податковий кредит обома учасниками угоди лише після здійснення балансувальної операції — тієї, яка здійснюється останньою.

1.2.2. Характеристика договорів міни (бартеру):

    1. Предметом договору міни (бартеру) є товар, тобто матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи. Крім того, згідно із ч. 5 ст. 715 ЦК України договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Базовим законодавчим застереженням щодо можливості того чи іншого майна бути предметом операцій міни (бартеру) є положення ч. 4 ст. 293 ГК України, відповідно до якої не може бути об'єктом міни (бартеру) майно,

13

віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Стосовно бартеру в зовнішньоекономічній діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" затверджені переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється. 
   2. Міна (бартер) може здійснюватися як суто господарська операція (визначення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") із притаманними їй обмеженнями, зокрема щодо її суб'єктів, або як цивільно-правова, за якої таких обмежень немає. Поняття господарської операції визначене в ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за якою господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (вживається термін "підприємство", оскільки дія цього Закону не поширюється на фізичних осіб). Господарські операції здійснюються в межах господарської (в тому числі підприємницької) діяльності. Підтвердження цього можна знайти в листі Міністерства юстиції України від 8 липня 1999 р. № 17-9-1413 "Стосовно операцій по проведенню взаємозаліків", положення якого фактично ототожнюють господарські операції та господарську діяльність. Господарською діяльністю, в свою чергу, вважається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). У цьому разі учасниками бартерної операції можуть бути тільки суб'єкти господарювання, тобто зареєстровані в установленому

14

законодавством порядку  юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (ст. 1 Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-ЇІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"). 
У разі, якщо міна (бартер) здійснюється у загальному цивільно-правовому порядку, її сторонами можуть бути юридичні та/або фізичні особи незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності. 
    3. Згідно з ч. 2 ст. 293 ГК України (ч. 2 ст. 715 ЦК України) сторона договору міни вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. Тому до договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін (ч. 5 ст. 293 ГК України). 
   4. Товар передається сторонами у власність, повне господарське відання чи оперативне управління. Як і у випадку з договорами купівлі-продажу,      поставки, контрактації, правила щодо яких застосовуються до договорів міни, конкретний правовий режим майна, що передається та, відповідно, набувається , залежить   від правового статусу сторін договору міни. 
   5. Обмін товарами, роботами, послугами за договорами міни (бартеру) не опосередковується рухом грошових коштів, що є головною відмінністю цих договорів від договору купівлі-продажу. На це вказується і у визначенні бартеру, що міститься в п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - бартер "передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт,послуг)". 
    6. Обмін товарів (робіт, послуг), зазвичай, відбувається на основі

15

еквівалентності їх вартості, що, в свою чергу, нерозривно пов'язане  із визначенням ціни товарів (робіт, послуг), що обмінюються. Сторони договорів  міни і бартеру мають право самостійно визначати їх вартість без обмежень. Проте за договорами бартеру податок на додану вартість і податок на прибуток визначаються, виходячи із звичайних цін на такі товари (роботи, послуги). 
Визначення звичайної ціни міститься в п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно із яким звичайною вважається ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності. У разі коли ціни підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Трохи інше визначення міститься в Указі Президента України від 23 липня 1998 р. № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", відповідно до ст. 13 якого звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України. 
Згідно з ч. З ст. 293 ГК України за погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству. Таке саме положення міститься у ч. З ст. 715 ЦК України. 
   7. Строки договорів міни та бартеру в межах України законодавством не встановлені, тому у цьому питанні можливе застосування положень щодо договорів купівлі-продажу, поставки, контрактації. Що ж до строків таких операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" встановлені певні обмеження.

 16

                                          ДОГОВІР МІНИ №__

ТОВ «Сігма»

                                        ( найменування сторони)

надалі іменується "Сторона 1" в особі ___директора__________________________                                                                      (посаду, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі ___Статуту     __________________________________________,

                                                    (статуту, довіреності, положення тощо)

з однієї сторони,та___ТОВ «Мрія»________________________________________

______________________________________________________________________

                                                      (найменування сторони)

надалі іменується "Сторона 2" в особі ________директора____________________,

                                                                            ( прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _______Статуту________________________________________,

                                           (статуту, довіреності, положення тощо)

з іншої сторони, в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо "Сторона" уклали цей Договір міни(надалі іменується "Договір") про таке:

 

                                        1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

 

1.1.В порядку та на  умовах, визначених цим Договором,  Сторона 1 зобов'язується у строк  до"_31" грудня__________ 2012 р. передати у власність Сторони 2 майно (надалі іменується"Товар-1") :

- одиниця виміру____м/п_______________.

- кількість одиниць ______100___________.

- граничний строк експлуатації (зберігання) ____12місяців_________.,

а Сторона 2 зобов'язується у строк до "_31" грудня_ 2012 р. взамін передати у власність

Сторони 1 майно (надалі іменується "Товар-2"):

- одиниця виміру______м/п____________.

- кількість одиниць  _________100________.

- граничний строк експлуатації (зберігання) ________12місяців__.

1.2. Якість товарів,  які підлягають обміну за цим  Договором, має відповідати:

- Товару 1 _Труба_ ф159_______________________________________________;

     ( найменування стандартів, ТУ, іншої технічної документації або зазначити зразок)

- Товару 2 ____Труба ф219______________________________________________.

     (найменування стандартів, ТУ, іншої технічної документації або зазначити зразок )

                                                  

                            

                                        2. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ТОВАРУ

 

2.1.Ціна Товару1 складає   2500,00_грн.(Двітисячі п»ятсотгрн.00коп.)_________, а ціна Товару 2 складає 2500,00грн.(Двітисячі п»ятсотгрн.00коп.)_______________.

2.2. Вартість тари, упаковки, маркування, зроблених у відповідності  з умовами цього Договору,включається  у ціну відповідно Товару 1 та  Товару 2.