Вільні економічні зони

   МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Вінницький національний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут аграрної економіки

 

 

 

Фінансово-економічний  факультет             Кафедра: Амніністративного менеджменту

державного управління

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни  “  Регіональна економіка”

на тему: “Вільні економічні зони ”

 

 

        

 

 

                                                                                                       Виконав:

                                                                                                       студентка  групи 12-ФК

                                                                                                       денної форми навчання

                                                                                                       Реверчук А. В.

                                                                                                       Перевірила:

                                                                                                       Задорожна Л. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вінниця 2013

                                                              

 

 

                                                                    ПЛАН

1. Вільні економічні  зони.

1.1. Території пріоритетного розвитку як шлях до залучення іноземних інвестицій і стимулювання розвитку вільних економічних зон

1.2. Особливості порядку здійснення аналізу та оцінки доцільності запровадження представлених СПД інвестиційних проектів, у СЕЗ) і на ТПР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вільні економічні зони

Вільна економічна зона — це частина території держави, на якій встановлено вільний режим для іноземних інвестицій і пільгові економічні умови (сприятливий валютний режим, податкові пільги, низькі митні ставки, особливість трудового законодавства тощо). 

На сучасному  розвитку економіки України потреба  у залучення іноземних інвестицій обумовлена багатьма причинами, зокрема  інвестиції поповнюють обмежені внутрішні  заощадження і забезпечують фінансування на мікрорівні (підприємство),мезоуровне (область) і макрорівні (національне господарство взагалі). залучення інвестицій є необхідною передумовою виходу на економічний просвіток. Їх використовують на фінансування дефіциту поточного рахунки платіжного балансу, властивого перехідною економіки. По-перше, зумовлено необхідністю імпорту капітального оснащення на модернізацію та реструктуризації економіки, яка сприяти майбутньому економічного зростання та розвитку. По-друге, іноземні інвестиції забезпечують обмін виробничим досвідом, і він, полегшують доступом до зовнішнім ринків.

Як свідчить досвід, основного обсягу інвестицій вступає у регіони з відносно розвиненою атомною інфраструктурою, де місцева влада забезпечує активно  підтримують закордонних інвесторів у вигляді консультацій, поширення інформації, пошуку партнерів, розробки й реалізації інвестиційних проектів.

Створення України  економіки нової якості, розширення прав суб'єктів господарювання та у  здійсненні власної економічної  політики (з загального відповідності державної стратегії європейської розвитку) дозволяє для стимулювання економічної активності на регіональному рівнях, зокрема з допомогою особливих територіально-господарських формувань — спеціальних (вільних) економічних зон (ВЕЗ) чи території пріоритетного розвитку (ТПР).

Спеціальна (вільна) економічна зона є частина території  України, де встановлюють і діють  спеціальний правової режим економічної  роботи і порядок застосування і  дії законодавства України .

Територія пріоритетного  розвитку — це територія, де склалися несприятливі соціально-економічні і екологічні умови, незадовільний стан зайнятість населення і якій впроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності створення нових робочих місць .

У СЕЗ) і на ТПР  виникають сприятливі митні умови і режим митного оподаткування: пільговим режимом і культурний рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови,банковско-кредитная система, система кредитування і страхування, умови окремих видів платежів і системи державного інвестування.

Основною відмінністю пива ВЕЗ від ТПР і те, що ВЕЗ створюється з конкретною чіткої метою та на відносно невеликий, штучно обмежену територію, а ТПР створюється територій в межах районів, міст чи областей .

Створення ВЕС  і ТПР спрямоване створення умов економічного зростання, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, залучення інвестицій (зокрема іноземних), відновлення інноваційних процесів, розвиток національного виробництва та експортного потенціалу, забезпечення зайнятість населення, поліпшення соціально-економічну ситуацію у регіонах. У цьому від СЕЗ очікується:

прямий ефект  як залучення додаткових іноземних  інвестицій, збільшення податкових надходжень, збереження та модернізації наявних, створення  нових робочих місць, збільшення зайнятість населення та її доходів населення і т.п.;

посередній (непрямий) ефект як наслідок активізації підприємницької  і зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, технологічного впливу, сприяння структурну перебудову господарства регіону розташування ВЕЗ.

Залежно від  господарської спрямованості і  економіко-правових умов діяльність у  Україні може створюватися такі ВЕЗ: зовнішньоторговельні (експортні, імпортні, транзитні, порто-франко, вільні митні  зони, митні склади тощо.),комплексно-производственние (експортно чиимпортноориентирование), науково-технічні (у вигляді регіональних інноваційних центрів, науково-виробничих парків і локальних інноваційних центрів),туристическо-рекреационние, офшорні (>банковско-страховие) і зони прикордонної торгівлі.

Основними типами ВЕЗ є:

а) зовнішньоторговельні зони — частина території держави, де товари зарубіжного походження можуть зберігатися, купуватися і продаватися  без сплати мита і митних зборів чи з її відстрочкою. Створюються  з єдиною метою активізації зовнішньої торгівлі (імпорт, експорт, транзит) шляхом надання митних пільг, послуг за збереженню та перевалки вантажів, надання у найм складів, приміщень для виставкову діяльність, і навіть послуг за доопрацюванні, сортування,пакетированию товарів хороших і т.п.. Форми їх організації: вільні порти (порто-франко), вільні митні зони (зони франко);

б) комплексні виробничі  зони — частина території держави, де впроваджується спеціальний (пільговий  податковий, валютно-фінансова, митний тощо.) режим економічної діяльності, зі метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій у пріоритетні області господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забезпечення зайнятість населення. Вони може мати форму експортних виробничих зон, де розвивається, передусім, експортне виробництво (орієнтоване на переробку власного сировини й переважно складальні операції), іимпортоориентированних зон, головна функція яких — розвиток імпортозамінних виробництв;

в) науково-технічні зони — вільні економічні зони, спеціальний правової режим яких орієнтовано розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення економіки нової якості шляхом стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень з подальшимвнедрениям результатів наукових розробок на формі раціональних інноваційнихцентров-технополисов, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідницьких, промисловихагропарков), і навіть локальних інноваційних центрів;

г)туристично-рекреаційні зони — вільні економічні зони, які створюють у регіонах з великим природним, рекреаційним і історико-культурний потенціал із єдиною метою ефективного його й збереження, і навіть активізації підприємницької діяльності (зокрема з іноземних інвестицій у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу);

банковско-страховие (офшорні) зони — це зони, у яких вводиться  особливо сприятливий режим реалізації банківських і страхових операцій на іноземній валюті обслуговування нерезидентів.

Офшорний статус банковско-страхових інститутів ВЕЗ означає обов'язкове дотримання цих вимог:

· неприйняття  участі у створенні та фінансуванні діяльності резидентів України;

· обслуговування нерезидентів і здійснення фінансування з допомогою зовнішніх (нерезидентських) коштів;

· отримання  прибули з нерезидентських джерел постачання та т.п.

Офшорними зонами можуть бути і окремі території, які  мають статус ВЕЗ і аналітиків створюють особливі умови для реєстрації підприємств різної форми власності і областей економіки, котрі відповідно до чинного законодавства є нерезидентами України здійснюють її території комерційної діяльності;

ж) зони прикордонної торгівлі — частина території  держави щодо кордонах з іншими країнами, де діє спрощений порядок перетинання  кордону і торгівлі;

із) точкові зони — це підприємства, що у цілях сприяння розвитку виробництв надається спеціальний режим діяльності, що відповідає режиму ВЕЗ .

Крім певних, України можна створювати ВЕЗ  інших типів, і навіть комплексні ВЕЗ, які об'єднують у собі риси і елементи зон різних типів.

ВЕЗ спеціалізуються  на виконанні конкретних функцій (обслуговування, виробництво, посередництво тощо.) й  у певній галузі господарства. Функціональна  орієнтація ВЕЗ залежить від базових  умов її створення (потенціал території), кон'юнктури, і основних тенденцій розвитку світового ринку й цільової спрямованості проекту.

Мета створення  ВЕЗ є залучення іноземних  інвестицій і сприяння їм, активізація  що з іноземними інвесторами підприємницької  діяльності нарощування експорту товарів  та послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Статус і територія ВЕЗ, і навіть термін, який вони створюються, визначаються Верховна Рада України шляхом прийняття окремий закон кожної ВЕЗ.

На на території ВЕЗ діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених Закон України “Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” (далі - Закон) чи законом з приводу створення конкретної ВЕЗ, яка може суперечити вищезгаданий Закону.

Органи управління ВЕЗ незалежно від своїх типу є:

а) місцевих рад  народних депутатів і місцеві державні адміністрації у межах своїх повноважень;

б) орган господарського розвитку та управління ВЕЗ, що створюється  з участю суб'єктів економічної  діяльності України та іноземних  суб'єктів такий діяльності. Функції  цієї органу може бути покладено однієї із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ.

Державне регулювання  діяльності ВЕЗ здійснюють органи державної  виконавчої влади України, до компетенції  яких входить контролю над дотриманням  вимог законодавства України  в території, де створено ВЕЗ.

На всі об'єкти і суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційної роботи і іноземних інвестицій. Держава гарантує суб'єктам господарську діяльність ВЕЗ декларація про вивезення доходів населення і капіталу, інвестованого у ВЕЗ, поза межі ВЕЗ) і України .

Що стосується законодавства України з оподаткування, інвестиційної роботи і митного регулювання до суб'єктів ВЕЗ та ТПР протягом періоду функціонування ВЕЗ, або ТПР застосовуються особливості, передбачені Законом, з їхньої реєстрації як суб'єктів ВЕЗ, або початку реалізації інвестиційного проекту на ТПР.

У ВЕЗ складаються  митні умови і режим митного  оподаткування: пільговим режимом  і культурний рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови,банковско-кредитная система, система кредитування і страхування, умови окремих видів платежів і системи державного інвестування.

Типовими більшість ВЕЗ та ТПР є податкові і митні пільги щодо:

· увізного мита — звільняється п'ять років ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідні реалізації інвестиційних проектів;

· податку додану вартість — звільняється п'ять років  ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідні реалізації інвестиційних  проектів;

· прибуток — встановлюється ставка 20% все термін реалізації інвестиційного проекту чи передбачено визволення з цього податку перші 3 роки з дати отримання першої прибутків і обкладання податком прибуток у розмірі 50% від діючої ставки такі 3 роки, після чого використовується звичайна ставка;

· збору фонд зайнятості— у деяких ВЕЗ) і ТПР передбачено звільнення від сплати цього збору п'ять років;

· і щодо оплати землю — у деяких ВЕЗ і ТПР передбачено звільнення терміном освоєння земельних ділянок, але з понад три роки або більше п'яти років; у деяких таке звільнення не передбачено;