Проблеми та перспективи розвитку економічного потенціалу Центрального економічного району

     В загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості. Саме центральність розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення.

     Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району. В структурі виробленої продукції 33% припадає на продукцію сільського господарства. У тваринництві переважають скотарство та свинарство. Розвинене також птахівництво, незначною мірою – вівчарство.

     Район багатий на корисні копалини, має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв’язку з наявним тут покладами уранових руд. Тут також розташоване одне з найбільших у світі родовищ графіту.

      Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості. хоча добре розвинуті такі галузі, як легка промисловість, машинобудівний комплекс - сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості. Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі, так само, як промисловість будівельних матеріалів. Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи району.

     Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

      Важливим є те, що на території району розташована столиця нашої держави Київ з населенням 2637,1 тис. чол. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього культурного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Регіон характеризується різноманітністю ґрунтового покриву але переважають дерново-підзолисті ґрунти та чорноземи в деяких районах (зокрема Київській області) зустрічаються світло-сірі лісові ґрунти, які характеризуються невисоким вмістом гумусу та підвищеною кислотністю. Центральний економічний район, який займає 8,2 % території України і зосереджує 11,9% її населення, виробляє 9,3 % продукції промисловості і 10,7% валової продукції сільського господарства. У загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виступає важливим промисловим та аграрним комплексом. Показник ВДВ в розрахунку на душу населення в Центральному економічному районі у 2005 р. на 677 грн. перевищував середній рівень даного показника по країні. При цьому його рівень у Києві більший, ніж у Київській та Черкаській областях на 1926 і 2480 грн. відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Список використаної літератури:

 

1. Шаблій О. Деякі  питання методології і теорії  макрореґіоналізації України // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр. – 1999. – Вип. 24. – С. 4.

 

2. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний  підхід в економіці. – К.: Наук. думка, 1993. – 220с. 

 

3. Дзенис З.Е. Методология  и методика социально-эконом-географических  исследований. – Рига: Зинатне, 1980. –  262 с. 

 

4. Адміністративно-територіальний устрій України крізь призму інтересів Регіонів та держави: Тези допов. міжреґіон. конф. “Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку”. Харків, 1994. – Харків, 1994. – С. 5-6.

 

5. Соціально-економічна  географія України: Навч. посібник / За ред. проф. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 608 с.

 

6. Поповкін В.А. До  концепції державної реґіональної  економічної політики. – К.: НІСД, 1995. – С. 58.

 

7.Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1997.

 

8.Заболоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. - К., 2002.

 

9.Новікова А. Економічна безпека України у транспортній сфері // Економіка України. – жовтень 2002. – №10(491). – С. 18-25.

 

10.Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. – К.: Вища школа, 1998.

 

11.Розміщення продуктивних сил: Підручник / В. В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.

 

12.Семенов та ін.; За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2000.

 

13.Соціально-економічна географія України: Навч. посібник /За ред. проф. Шаблія 0.І. Вид. друге, перероб. і доп. — Львів: Світ, 2000.

 

14.Стеченко Д.М. Розвиток продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002.

 

15.Фащевський М., Чернюк Л. Геоекономічний потенціал розвитку продуктивних сил України // Економіка України. - №7. – липень 2002. – С. 32-36.

 

16.Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. - К.: СТАФЕД-2, 2001. - 143 с.

Природно-ресурсний потенціал сталого  розвитку України / За ред. Б.М.Данилишина. - К.: РВПС України, 1999.

 

17.Розміщення продуктивних сил / за ред. Е.П.Качана. - К.: Видавничий дім "Юридична книга", 2002.

 

18.Розміщення продуктивних сил: навч. посіб. / за ред. Ковалевського В.Д., Семенова О.Л. та ін. - К.: Знання, 2001.