Проблеми та перспективи розвитку економічного потенціалу Центрального економічного району

     Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості, спеціалізацію якої визначає сільськогосподарське виробництво, яке постачає сировину для випуску значного асортименту товарів. В 2001р. на неї припадало 37% виробництва валової продукції району і зайнято до 40% промислового-виробничого персоналу регіону. Вони переважно переробляють місцеву сільськогосподарську сировину. Виділяється цукрова промисловість, особливо в Черкаській області, де працює 24 цукрових заводи. Є численні підприємства молочної, маслосироробної та м'ясної промисловості. Розвиваються борошномельно-круп'яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та інші галузі.

     Легка промисловість району дала в 2000р. 3,3% ВВП району. Основними підприємствами цієї галузі є Черкаський шовковий комбінат, Черкаська текстильна і Стеблівська прядильно-ткацька фабрика, швейні фабрики в Черкасах (ВАТ “Азас”, фірма “Ковіс”, МП “Україна”), Шполі, Корсунь-Шевченківському, Смілі, Золотоноші, Умані (“Роксолана”), Гайвороні (“МП “Гайтекс”), Кіровограді, Олександрії, Жашкові, Чигирині. Взуттєва промисловість представлена в Черкасах, Кіровограді Умані. Трикотажні вироби виготовляють в Черкасах. Легка промисловість забезпечується місцевою сировиною, діють ряд льонокомбінатів. У Києві працює ватно - ткацька фабрика, Київський та Дарницький шовкові комбінати, трикотажне об'єднання "Киянка", швейне об'єднання "Україна" і "Каштан". Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва галузі. Тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби.Незначного розвитку дістали деревообробна і меблева галузі. Є численні підприємства будіндустрії.

      До 18% виробленої продукції в районі припадає на машинобудівний комплекс. Основні підгалузі – сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості. Машинобудування і металообробка представлена виробництвом машин і обладнання для сільського господарства та харчової і легкої промисловості, друкарських машинок, радіо-виробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, "Урових „машин.

      Чорна металургія представлена Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом (м. Долинська), потужністю 26,0 млн. т сирої залізної руди, біля 11 млн.т рудних концентратів і 10,0 млн.т окатишів на рік. Діє також ливарний завод в Кіровограді.

     Кольорова металургія представлена наступними підприємствами: ВАТ “Чисті метали” і Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, які випускають радіоактивні і важкі метали, вольфрамовий дріт, литво з кольорового металу.

     Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі. Хімічна галузь – це чотири підприємства (ВАТ “Азот” та “Хімволокно”, м. Черкаси, завод “Промінь”, м. Світловодськ, завод “Прогрес”, м. Кіровоград), продукція яких широко відома в Україні та за її межами: мінеральні добрива, хімічні волокна, лакофарбові матеріали, хімічні реактиви, розчинники , засоби для догляду за автомобілем , плівки полімерні, лікарські засоби.

     Паливна промисловість. Область забезпечує 100% державних обсягів видобутку бурого вугілля. Родовища бурого вугілля відносяться до Дніпровського буро-вугільного басейну. Родовища знаходяться в Олександрії, Балаховці, Петровому, Михайлівці, Байдурівці. Середнє річне видобування бурого вугілля брикетів на Дмитрівській і Байдаківській фабриках – близько 3,5 млн. тонн. На території області знаходяться невеликі родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок близько Новомиргорода, біля Онуфріївки.

     Основою гідроенергетики є Канівська, Красноухівська, Новоархангельська, Гайворонська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Ватутінська ГЕС. Великими ТЕС є Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, які працюють переважно на місцевому бурому вугіллі. Проводиться будівництво потужньої Канівської гідроакумулюючої станції. Промисловість будівельних матеріалів має широке представництво в районі. В Кіровоградській області каолін видобувається на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с. Катеринівки. З облицювальних каменів використовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: – сировина рівномірнозерниста та порфіровидні граніти (Гайворонське, Кіровоградське, Аджамське, Суботинське родовища); — рожеві та рожево-сіріпорфіровидні граніти (Андріївське, Адабашське, Бобринецьке родовища); — червоні порфіровидні та трахітоїдні граніти (Горіхівське, Капустянське родовища).

     Асфальтобетонні підприємства розташовані в Черкасах, Кіровограді. Залізобетонні конструкції випускають в Знам’янці.

     У районі добре розвинутий АПК, який базується на багатогалузевому сільському господарстві. Переважає рослинництво.Виходячи з фізико-географічних умов розташування, район є значним сільськогосподарським районом України. В структурі виробленої продукції 33% припадає на продукцію сільського господарства. На одного жителя району виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж в середньому в Україні. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 71 %, тваринництва – 29 %. Вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур — цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні культури, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво.

 Площа орних земель  в районі складає 2683 тис га. Ступінь розораності в районі є одним з найвищих в Україні і складає 76% в північній, лісостеповій частині району і понад 70% – в південній, степовій. Провідними галузями є скотарство і свинарств.Скотарство в Черкаській області має молочно-м'ясний напрям, а в Кіровоградській — м'ясо-молочний .Птахофабрики розміщені у містах Ульянівка, Добровеличківка, Бобринець, Петрове.

      В 2002р. в регіоні налічувалось 3607 фермерських господарств, яким належало 353,2 тис. га сільськогосподарських угідь (12,5% від фермерських землеволодінь в Україні). Допоміжними галузями у тваринництві є бджільництво, ставкове рибальство, кролівництво та звірівництво (вирощування норок, чорно-бурих лисиць). Загалом в межах Центрального соціально-економічного району виділяють три типи агропромислових комплексів: – лісостеповий АПК з м’ясо- і молокопромисловим, бурякоцукровий і зерно продуктовий з виробництвом плодоовочевої продукції; – степовий АПК з м’ясо- і молоко промисловим, зерно- і олійнопродуктовим та плодоовочеконсервним підкомплексами; – приміський овоче-молочно-м’ясопродуктовий АПК.

        б) центри промисловості та промислові вузли

      Головним містом і промисловим центром району - є Черкаси. У другій половині 19 століття виникають промислові підприємства-цукровий (1854 р.), лісопильний (1870 р.) заводи, тютюнова фабрика (1878 р.). З 1954 р. Черкаси - центр Черкаської області. Черкаси (312 тис. чоловік) є також найбільшим містом району. Воно має сприятливе географічне положення, знаходячись на березі Кременчуцького водосховища, на залізничній і автомобільній магістралях, що сполучають правобережну і причорноморську частини України з її лівобережною частиною. В місті з 1960р. діє Черкаський річковий порт, до складу якого входять 11 пристаней, пасажирські, буксирні, рейдо-маневровочні та службові судна. Порт оснащений портальними козловими, плаваючими кранами, авто- й електронавантажувачами. Порт розрахований на відгруз сипучих тарно-штучних вантажів, контейнерів, устаткування, лісу, мінеральних добрив.

     За роки незалежності України в місті сформувався новий сектор економіки – середній та малий бізнес, який в певній мірі дозволяє забезпечити додаткові робочі місця та зняти соціальну напруженість. Частка таких підприємств зросла до 22% (2000р.). серед найкрупніших проектів, які вже реалізовано слід назвати Черкаську тютюнову фабрику, яке сьогодні входить в трійку найпотужніших в місті. За схожою схемою було запущено Черкаський завод шампанських вин.

     Гострою залишається екологічна проблема. В повітрі міста Черкас в 1999 р. були виявлені максимальні концентрації: по аміаку – 4,3 ГДК, сірковуглецю – 2,1 ГДК, діоксиду азоту – 3,4 ГДК, етилбензолу – 3 ГДК, пилу – 1,4 ГДК, формальдегіду – 2,5 ГДК, оксиду вуглецю – 2 ГДК. Основними джерелами забруднення повітря міста Черкаси є ВАТ "Азот", ВАТ "Хімволокно", ТЕЦ, автотранспорт. Із проб атмосферного повітря, відібраних під факелом промислових підприємств, перевищення ГДК встановлено в 12,7% проб.

     Основу промислового вузла становлять хімічна, харчова, легка та машинобудівна галузі. В Черкасах працюють потужні

підприємства хімії: виробничі  об'єднання «Азот», «Хімволокно», завод  хімічних реактивів та побутової  хімії «Аврора». До підприємств харчової промисловості належать консервний, м'ясний, хлібний комбінати, цукрорафінадний  і молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Різноманітними за величиною і спеціалізацією є підприємства легкої промисловості: шовковий комбінат, фабрики художніх виробів, трикотажна, гігроскопічної вати та ін. Машинобудування і металообробка представлена заводами: «Фотоприлад», «Строммашина», НВО «Ротор», спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури тощо. В Черкасах, як і в кожному великому місті країни, є підприємства будіндустрії: ВО «Черкасизалізобетон», заводи стінових матеріалів, великопанельного домобудування та ін. Меблева промисловість представлена ВО «Черкасмеблі».

     Великим промисловим центром Уманського промислового вузла та другим за кількістю жителів містом Черкаської області є Умань (94 тис. чоловік). Провідне місце належить машинобудуванню і металообробці: ВО «Уманьферммаш» (обладнання для тваринницьких ферм), ВО «Мегомметр», «Вега», оптико-механічний завод. У місті працює підприємство, що виробляє театральне обладнання, є кілька комбінатів, заводів і фабрик харчової і легкої промисловості (птахокомбінат, консервний, горілчаний заводи, швейна, взуттєва, художніх виробів фабрики). Будіндустрія випускає залізобетонні вироби, толь, цеглу, різні будматеріали. В місті є ВО «Вітаміни».

Умань — значний туристичний  центр. Головним об'єктом туризму  є всесвітньо відомий дендропарк «Софіївка».

     Основою економічного зростання міста Сміла (84 тис. чоловік) є його зручне географічне положення в центрі України в потужному вузлі залізничних і автомобільних магістралей (залізничний вузол імені Т. Г. Шевченка та дві залізничні станції). Провідними галузями промислового центру є машинобудування і металообробка, харчова і легка промисловість. Машинобудування і металообробка представлена виробництвом машин і обладнання для харчової промисловості, передусім цукрової, радіоприладів, телевізорів тощо. Великим машинобудівним заводом міста є електромеханічний ремонтний. До харчової промисловості належать молочноконсервний, цукровий, хлібний комбінати, заводи пивоварний і продтоварів-. У Смілі працюють меблева фабрика, швейне об'єднання та ін.

Значним промисловим  вузлом Центрального економічного району є Кіровоградський з центром Кіровоград (281 тис. чоловік). Провідна галузь промисловості міста — машинобудування і металообробка. Підприємства галузі випускають сільськогосподарські машини, друкарські машинки «Ятрань».

     У Кіровограді працюють заводи «Гідросила», радіовиробів, ливарний тощо. Розвинута харчова промисловість (м'ясо-, хлі-бо-, птахокомбінати, об'єднання хлібопекарської промислово-

сті, олійноекстракційний  завод). У місті працюють і підприємства легкої промисловості (швейна, взуттєва, панчішна та інші фабрики).

Центром буровугільної  промисловості країни та Олександрійського  промислового вузла є Олександрія (106 тис. чоловік). Тут знаходяться  кар'єри видобування бурого вугілля, брикетна фабрика, ТЕЦ. До хімічної промисловості належить виробництво гірського воску. Машинобудування і металообробка представлена заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани) і електромеханічним. Працюють два авторемонтних підприємства. У місті є фабрика діаграмного паперу, підприємства легкої, харчової промисловості, будіндустрії.

     Світловодськ (59 тис. чоловік) — нове місто. Воно виникло з початком будівництва Кременчуцького гідровузла в 1961 р. Нині — це третій за значенням промисловий центр Кіровоградської області. За структурою промислового виробництва відрізняється від інших міст економічного району. Основними підприємствами міста є заводи чистих металів та твердих сплавів і тугоплавких металів, виробничі об'єднання «Дніп-роенергобудіндустрія», «Скло», «Пластик», керамічний завод, меблева фабрика.

                                               5.Транспорт

     Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи території, хоч вона є менш розвинутою у порівнянні з сусідньою Столичною чи Придніпровською. Так, в територією району не проходить важливих залізничних колій, що мають міждержавне значення. Їх загальна протяжність складає 1,7 тис. км. Автомобільний транспорт відіграє ключову роль, але також на дороги на 12% не мають твердого покриття. Основними залізничними вузлами є: імені Т. Г. Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Знам'янка, Долинська, Помічна у Кіровоградській. Територією району проходять такі автомагістралі Санки-Петербург – Одеса, Київ – Дніпропетровськ, Київ – Кишинів, Умань – Первомайськ. Залізничні та автомобільні вузли району: Черкаси, Сміла, Миронівка, Канів, Кіровоград, Знам'янка. Найбільші аеропорти розміщені у Борисполі та Жулянах.

     Судноплавство на Дніпрі розвинуто слабо. Основні порти – Канів, Черкаси.

Територією району проходять  траси газопроводів “Союз”, Кременчук  – Кіровоград, Кременчук – Кривий Ріг, нафтопроводу Кременчук – Кривий Ріг.

            6. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв'язки)