Напрями розвитку машинобудування в Україні

- проведення Торговельно-промисловою палатою України за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі виставкової, інформаційної та маркетингової діяльності, спрямованої на просування товарів машинобудівної промисловості України на перспективні ринки;

- надання короткострокових державних гарантій для отримання кредитів підприємствами машинобудівної галузі, які демонструють позитивний результат від операційної діяльності, мають позитивну кредитну історію, не припускались прострочень по кредитах та здійснювали соціальні зобов’язання у повному обсязі;

- надання державними банками кредитних ресурсів за пільговою відсотковою ставкою підприємствам машинобудівної галузі, що не мають заборгованості по заробітній платні, під виконання державних замовлень, у разі спрямування певної частки від отриманого прибутку на інвестування в основні засоби;

- прискорення гармонізації стандартів, прийнятих у машинобудівній промисловості, із стандартами країн – імпортерів машинобудівної продукції України;

- проведення консультацій з основними партнерами у зовнішній торгівлі машинобудівною продукцією про взаємне скасування митних тарифів на запасні частини, комплектуючі та агрегати в рамках міжнародної кооперації.

Зміцнення науково-технологічного потенціалу машинобудівної промисловості, що  передбачає:

- постановку на баланси підприємств машинобудування нематеріальних активів, створених за рахунок державних коштів; формування системи передачі акціонерним товариствам цих активів у якості внеску держави в статутний капітал та додаткової емісії акцій, що забезпечується цим внеском;

- збільшення капіталізації вітчизняних машинобудівних підприємств шляхом проведення технологічного аудиту на цих підприємствах з метою виявлення об’єктів інтелектуальної власності та технологій та постановки їх на баланс в якості нематеріальних активів у передприватизаційний період;

- забезпечення захисту прав державних машинобудівних підприємств на об’єкти інтелектуальної власності, створені на основі сумісної діяльності з іноземними контрагентами відповідно до договорів про міжнародну науково-технічну кооперацію, шляхом визначення у таких договорах принципів та методів розподілу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності та визначення порядку вирішення суперечок з цього питання;

- вдосконалення державного регулювання міжнародного трансферу технологій у напрямку попередження припливу морально застарілих технологій до підприємств машинобудівної промисловості шляхом проведення державної експертизи технологічних рішень, що надходять з-за кордону, на основі перевірки новизни, ефективності, рівня безпеки та інших характеристик іноземної технології;

- прийняття законодавчого акту, що регулює відносини в сфері венчурного інвестування інноваційної діяльності, який передбачає визначення порядку інвестування венчурними фондами науково-технічних робіт на промислових підприємствах.  

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобуду­вання, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживан­ня. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне під­вищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв’язку, засобів управління, автома­тизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в маши­нобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.

Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування передбачає зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішньо­го ринку та збільшення експортного потенціалу.

Для цього передбачається прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів вироб­ництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літа­кобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському маши­нобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

3.2 Перспективні напрямки розвитку транспортного машинобудування

Найближчим часом "Укрзалізниця" в першу чергу почне закупляти локомотиви і пасажирські вагони, щоб відновити парк напередодні Євро-2012. Але звичайно вона закупляє пасажирські вагони у російських підприємств, пояснюючи це тим, що технологічний рівень вітчизняних заводів украй низький. "Ми неодноразово говорили нашим виробникам: дайте нам відповідний рівень, і ми забезпечимо підприємство замовленнями", – відзначав раніше гендиректор "Укрзалізниці" Михайло Костюк. На закупівлю "Укрзалізницею" вантажних вагонів і піввагонів українським виробникам найближчим часом теж розраховувати не слід. "У зв'язку з кризою в промисловості і падінням обсягів виробництва закупівлі цієї продукції буде припинена", – заявив Дмитро Подтуркин. Втім, аналітики схиляються до оптимістичних прогнозів подальшого розвитку ринку. За оцінками, об'єм випуску вантажних вагонів в Україні наступного року збільшиться до 15 тис. вагонів, в основному за рахунок попиту в РФ і Казахстані. В 2010 році кількість вироблених в СНГ вагонів збільшиться як мінімум на 30% в порівнянні з нинішнім роком, до 44,7 тис. Вихід на докризовий рівень очікується до 2012 року. Через різні технічні характеристики залізничного транспорту ми не можемо просто закупити локомотиви. Необхідно розробляти проекти нових машин, адаптованих до наших умов, із залученням зарубіжних конструкторів. А далі нам слід протягом трьох-п'яти років освоїти виробництво цих локомотивів на українських заводах. На винахід велосипеда у нас немає часу. При цьому слід налагоджувати кооперацію з Росією, Білоруссю і Казахстаном, щоб на 100% завантажити наші потужності. Україні розвивати вітчизняне автомобілебудування не потрібно. Не «треба шароварщини — немає у нас традицій автомобілебудування. Взагалі все, що випускали в СРСР, зідрано у когось. Хіба що «Запорожець» з двигуном в багажнику — чисто радянський винахід. Україні треба користуватися своїм геополітичним положенням і розвивати збірку. Поки у нас тільки один завод побудований «з нуля» — його в Закарпатті побудувала компанія «Єврокар» для збірки автомобілів «Skoda». На завод навіть рейкову колію провели європейську», — говорить Олег Назаренко. І додає, що в світі, як не дивно, не існує американських телевізорів. Як відомо, 31 жовтня 2008 р. підписаний українсько-іранський п'ятибічний Меморандум по літаку "Ан-148", в якому зафіксовані наміри Ісламської Республіки Іран (ІРІ) закупити і провести в кооперації з українськими і російськими підприємствами 50 літаків цієї моделі. При цьому Іран добився включення пункту, що дозволяє йому одержувати їй нові модифікації для потреб власних авіаперевізників. Привертає увагу настирний інтерес іранської компанії "HESA", підлеглої Міністерству оборони ІРІ, до можливих військових модифікацій "Ан-140" і "Ан-148", і особливо — до імпорту авіабудівних технологій. Безумовно, це вимагає від української сторони дотримання всіх норм режиму контролю за експортом військових технологій до Ірану. Слід також враховувати, що на іранському авіаринку Україні доведеться конкурувати не тільки із західними компаніями (сьогодні відносини тут знаходяться під строгим державним контролем), але і з російськими авіабудівниками, зокрема - з питання поставки до Ірану літаків "Ту-204" і технологій їх виробництва. Не треба багато казати за загрози, які спричиняють транспортні засоби, кількість яких безпрецедентно зрощується, особливо автомобілів, і які вони спричиняють шкоди. Треба переходити на альтернативні джерела живлення, впроваджувати заходи відносно екологічних факторів, хоча наш уряд впроваджує ці заходи тільки на папері

ВИСНОВОК

Машинобудування – система взаємопов’язаних галузей, що виробляють машини і устаткування для всіх ланок народного господарства. Машинобудівний комплекс забезпечує технічне переоснащення всього господарства, задовольняє споживчий попит населення на різноманітні апарати та прилади побутового призначення, створює економічний та оборонний потенціал країни. Машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, підвищує продуктивність праці людей, створює більш сприятливі умови праці, забезпечує механізацію та автоматизацію виробництва. Комплекс має широкі та тісні сировинні, постачальницькі взаємозв’язки з багатьма галузями промисловості. Розміщення підприємств машинобудування залежить від багатьох чинників, зокрема, від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії. Галузева і територіальна структура машинобудування досить складна. Машинобудування – надзвичайно складна галузь в Україні. Вона охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто всі галузі машинобудування окрім годинникової. До комплексу входять 1668 підприємств, 58 підгалузей, 1,6 млн. зайнятих. Розміщення підприємств машинобудування України залежить від багатьох соціально-економічних факторів. Основними з них являються: сировинний, споживчий, трудовий, науковий. Історичний фактор також відіграє певну роль у розвитку і розміщенні машинобудівних підприємств. Галузева й територіальна структура машинобудівного комплексу України складна. В машинобудівному комплексі виділяють власне машинобудування та металообробку (промисловість металоконструкцій і виробів, ремонт машин та устаткування). За особливостями технологічного процесу, розміщення підприємств машинобудування ділиться на такі великі групи галузей: важке, загальне, середнє, точне машинобудування. До їх складу входять інші галузі та підгалузі. Формами територіальної організації виробництва є пункти, центри, вузли і райони. В Україні є понад 70 машинобудівних вузлів (найбільші з них Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Дніпропетровський), а також виділяють 6 машинобудівних районів: Донецький, Придніпровський, Харківський, Центральний, Західний, Причорноморський. Продукція машинобудування відіграє важливу роль у формуванні внутрішнього ринку країни. Україна також має широкі зв’язки з іншими країнами світу. А багато видів вітчизняної продукції машинобудівного комплексу займає провідні місця на світовому ринку. Машинобудівний комплекс України має певні проблеми. Серед них невдале територіальне розміщення багатьох підприємств, застаріле технологічне обладнання, переважання металоємних над наукоємними галузями. Є багато шляхів виходу із кризових ситуацій. Зокрема це удосконалення управління машинобудуванням, його суспільно-виробничих зв’язків, територіальної організації комплексу, технічне переоснащення виробництва, запровадження нових технологій та багато інших.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОI ЛIТЕРАТУРИ

1) [єлектронний ресурс]/ А. Сухоруков, О. Собкевич, Є. Бєлашов// Відділ секторальної економіки., (Пріоритети розвитку машинобудівної промисловості у рамках антикризової  політики України". Аналітична записка)

Режим доступу до статті http://www.niss.gov.ua   

2) [єлектронний ресурс]/ Відділ секторної економіки  (А. Сухоруков, О.   Собкевич, Є. Бєлашов), «Значення машинобудування для економіки України» /За даними Держкомстату України/. Режим доступу до статті http://www.niss.gov.ua

3) Амарчук М. М. Географія України: [Підр. для серед. шк.] — 2-е                     вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти

4)Державна служба статистики України. Офіційний веб-сайт [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov

5) Стат. щорічник. — К.: Техніка, 1991/Народне господарство України у 1990 р.. — С. 318;

6)Статистичний бюлетень за 1995 рік. — К.: Мінстат України, 1996. — С. 45;

7)Статистичний бюлетень за 1996 рік. — К.: Мінстат України, 1997. — С. 32;

   статистичний щорічник України за 1996 рік.

8) Український промисловий портал [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://upr-search.com.ua

9) Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [Підручник] / [За заг. ред.. С.І. Дорогунцова]. – К.:КНЕУ, 2007 – 988 с.

10) Экономическая география транспорта / [Под ред. Н.Н.Казанского]. – М.:Транспорт, 2001 – 340с.