Карпатський економічний район

  У Передкарпатській частині Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей переважають дерново-підзолисті ґрунти й оглеєні їх форми у комплексі з буроземно-підзолистими та лучними ґрунтами по зонах річок. У Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суглинкові ґрунти та оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними ґрунтами.

  Карпатський економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами – покрита  лісом площа становить 60%. Ліси дають  сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче  й природоохоронне значення. У  них переважають дуб, граб, бук, ялина.

  Надра Карпатського економічного району багаті на корисні копалини. Найбільше значення мають паливно-енергетичні (нафта  і газ, кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для хімічної промисловості.

  У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 нафтових і нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько 100 млн. т нафти.

  У новій газоносній області – Закарпатському прогині виявлено 4 родовища газу, розвідано 14 і підготовлено до глибокого буріння ще 5 ділянок.

  У північній частині району розміщена  частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного  басейну. Промислові запаси вугілля тут становлять до 650 млн. т.

  Найбільші поклади торфу у північній  частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива скорочується, що цілком закономірно, бо він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості.

  Металевими  корисними копалинами район забезпечений гірше, ніж паливними. Родовища їх незначні і розробка нерентабельна. Незначними, але перспективними є поклади марганцю, які виявлені в Бурштинському родовищі, Рахівському масиві, Покутських Карпатах (села Яблунів, Кути, містечка Косів, Вижниця). Загальні запаси марганцю в Бурштинському родовищі 2 млн. т при середньому його вмісті в руді 9,5 %. Рудні тіла залягають на глибині 5 – 37 м.

  У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Родовища самородної сірки (Новий Роздол, Яворів) повністю забезпечують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на глибині 350–2000 м. Вміст у них сірки – до 45%. Площа басейну 5 тис. км2. Відкритим способом експлуатуються Роздольське та Подорожнянське, методом підземного виплавлення – Язівське та Немирівське родовища.

  Нині  розвідано 21 родовище і 25 проявів калійних солей. Площа Передкарпатського соленосного басейну – 4,5 тис. км2. Вони залягають у вигляді лінз і пластів потужністю 15 – 50 м. Найбільші за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища. Загальні запаси калійних солей становлять близько 3 млрд. т , а в перерахунку на К2О – майже 300 млн. т. Поклади кухонної солі представлені Солотвинським родовищем з промисловими запасами 360 млн. т. Щороку видобувають її 900–920 тис. т шахтним способом з глибини до 400 м. Після збагачення отримують молоту та брикетовану сіль (700 тис. т) для потреб харчової, хімічної промисловості та сільського господарства. Відомі також Боронявське, Тереблянське, Вуликовецьке, Соляне, Тарновське, Водицьке родовища кухонної солі.

  Із  фосфатних руд поширені фосфорити (Незвиське родовище). У багатьох галузях для очищення газів і стічних вод як добавку до корму та добрив використовують цеоліти, промислові запаси яких виявлено в Закарпатті (Сокирницьке, Крайниківське, Данилівське). Цеолітові утворення найбільш рудного Сокирницького родовища (120 млн.) повністю задовольняють потреби промисловості й сільського господарства. Вохристі глини залягають у Новоселицькому та Іршавському родовищах. Поклади графіту є в Чивчинських горах.

  Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит. Мармур і мармуроподібні вапняки залягають у Тереблянському та Лугівському родовищах, вулканічні туфи – в Косинському і Буковинківському, бентонітові глини – в Горбківському (Закарпаття). Є корисні копалини осадового походження – аргіліти, пісковики, піски, піщано-гравійні суміші, а також значні запаси цементної сировини. З глинистих порід відомі різні типи лесу, суглинків, каолінів та глин, а з карбонатних – вапняки, мергелі, доломіти.

  Особливо  чільне місце в структурі природно-рекреаційного  потенціалу Карпатського економічного району займають мінеральні води. Загалом в цьому відношенні це найперспективніший курортно-рекреаційний регіон України, який за запасами лікувальних мінеральних вод не поступається світовим аналогам.

  В Карпатському районі нараховується  до 800 джерел і свердловин лікувальних  вод з добовим дебітом 57,5 млн. л. Левова частка цих джерел знаходиться в Закарпатській області – більше 500.

  Найбільш  поширеними в карпатському районі є  вуглекислі лікувальні води з різною мінералізацією, які своїм походженням  зобов’язані активній тектонічній  діяльності, що припадає на неогеновий період кайнозойської ери. Родовища цих вод зосереджені в основному  в Закарпатській області. На їх базі функціонує ряд відомих курортних  об’єктів і заводів промислового розливу вод.

  На  території Карпатського району можна  виділити 17 основних курортно-рекреаційних районів, які базуються на мінерально-лікувальних водах.

  У Передкарпатті мінеральні води відрізняються  за хімічним складом і мінералізацією (мало -, середньо -, високомінералізовані). Особливо характерні для цієї території слабомінералізовані води (2-5 г/л) типу “Нафтуся”, які містять в собі органічні речовини (Трускавецький та Східницький курортні райони, курорт “Шкло”). В останніх кількість сірководню сягає 50-160 мг/л. 

  6. Господарський комплекс району характеризується складною та диверсифікованою структурою. В районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість, сільське господарство, рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетична, легка харчова промисловість та сільське господарство. Розвиваються вони на основі трудових і природних ресурсів.

  До  паливно-енергетичного комплексу  Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно  на теплових електростанціях). За 1998 р. в районі спожито 4309,4 тис. т вугілля, причому здебільшого у Львівській та Івано-Франківській областях (відповідно 33,2 і 62,7%), а головними його споживачами  є підприємства електроенергетики. Використано 8712,3 млн. м3 природного газу (46,7% господарством Львівщини), 217,3 тис. т топкового мазуту, 463,7 тис. м3 дров.

  Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською (2,4 млн. кВт), Добротвірською (660 тис. кВт), Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС–ГАЕС та іншими менш потужними електростанціями. Теплові електростанції працюють здебільшого на вугіллі Львівсько-Волинського басейну. Торфопідприємства функціонують у Лопатині і Стоянові.

  Металургійний комплекс розвинений слабо через  відсутність достатньої сировинної бази і представлений виробництвом металевих конструкцій і виробів, у тому числі для будівництва  – ЗЗБВ-1, монтажно-заготівельний, дослідний, експериментальний заводи (Львів), металевих  труб, кранів і засувок, з’єднань до них – ВАТ “Керамічний завод”, "Прикарпатарматура" (Львів), "Карпатонафтомаш" (Калуш), "Турбогаз" (Ужгород); арматурні заводи (Івано-Франківськ, Кобилецька Поляна), побутових виробів з металу – завод "Металіст", АТ "Вторколірметал"(Львів), "Прикарпаття" (Коломия), ВТФ "Бистриця" (Івано-Франківськ), чавунного литва – завод комунального устаткування (Львів) та ливарно-механічний (Борислав), легких металів і напівфабрикатів – ТОВ "Політранс" (Львів).

  Машинобудівний  комплекс району – це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану  робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.

  Хімічна промисловість: хімічні засоби для сільського господарства, зокрема добрива, виробляють – концерн "Оріана" (Калуш), ВО "Сірка" (Новий Роздол); мийні засоби – "Ватра" (Снятинський район), ЗАТ "Софора" (Ужгород); каталізатори й хімічну продукцію для лабораторій "Реактив" (Львів); барвники, фарби, грунтовки, клеї, антикорозійні матеріали, мастики, шпатлівки, герметики – лакофарбний і гумових виробів, НВП "Атей", МП "Ресурс" (Львів), ВТФ "Бистриця", "Металопласт" (Івано-Франківськ), "Галлак" (Борислав), хімічний завод (Чернівці).

  Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну  переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об’єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні), визначає в цілому розвиток лісового комплексу економічного району. Територіальне розміщення механічної обробки деревини збігається із територіальним розміщенням заготівельних баз і враховує таку особливість виробництва, як високі питомі витрати сировини на одиницю продукції і великі обсяги відходів. Роль сировинного чинника посилюється при комплексному використанні деревини, на основі якого виникає виробниче комбінування. Щодо цього особливе місце належить хімічній і хіміко-механічній обробці деревної сировини, яка пов’язана з виробництвом целюлози й паперу.

  Меблева промисловість зорієнтована на споживача. Центрами її є Львів ("Львівдерев", "Львівліс"), Золочів ("Смерічка"), Івано-Франківськ ("Бистриця", "Прикарпатліс"), Берегове ("Вікторія"), Тисмениця ("Галичанка"), Коломия (деревообробний комбінат, лісокомбінат), Борислав (ЗАТ "Діброва"), Свалява ("Латориця"), Перегинське ("Лімниця"), Перемишляни ("Меблевик"), Ужгород (механічний завод), Стрий ("Стрий"), Новоселиця ("Черемшина"), Івано-Франкове (АТ "Явір") та ін.

  Найбільшим  виробником паперу є Жидачівський ЦПК. Серед інших – АТ "Альтара", фабрика "Бібльос" (Львів), паперова фабрика (Коломия). Шпалери і картон виготовляють концерн "Оріана" (Калуш), Сколівський ДОК, Львівська і Рахівська картонні фабрики, Жидачівський ЦПК, упаковку – Золочівська картонажна фабрика, ВАТ "Полонина" (Львів), тарний завод (Чернівці), Жидачівський ЦПК.

  Промисловість будівельних матеріалів району представлена підприємствами трьох стадій: 1) з  видобутку і первинної обробки  будівельної сировини, 2) з виробництва  в’яжучих матеріалів, 3) з виробництва  стінових матеріалів та конструкцій. Виробництво  цементу й сировини для неї  зосереджене в Миколаєві та Ямниці. Гіпс, шпатлівки, вапно виготовляють заводи "Львівбудматерали", "Квалітет", ЗАТ "Атмосфера-Центр" (Львів), ВАТ "Залізобетон" (Сокальський район), ЗЗБВ (Долина) та ін. Виготовлення виробів з бетону, збірних бетонних конструкцій і будівельних компонентів сконцентроване у Львові (завод будівельних виробів, комбінат будівельних конструкцій, ЗЗБВ-1, "Квалітет", "Львівагропромбуд", ВО "Львівбудматеріали"), Стрию ("Буддеталь"), Дрогобичі, Долині, Червонограді, Новому Роздолі, Калуші, Чернівцях ("Будіндустрія"), Миколаєві.

  Виробництво керамічних і фарфорових виробів  для домашнього побуту й промислового використання налагоджене на керамічно-скульптурному  та керамічному заводах, ЗАТ "Райдуга", "Львівбудматеріали" (Львів), ВО "Едельвейс" (Мукачеве), керамічному заводі (Хуст), "Укрбудматеріали" (Стрий). Асфальт виробляють Глибоцький, Верхньосиньовиднянський асфальтові, Заболотівський асфальтово-бетонний заводи.

  Легка промисловість у районі набула значного розвитку й орієнтується як на місцеву, так і на привізну сировину. У  її структурі найбільшу частку становить  продукція текстильної, швейної  та хутрової підгалузей. У структурі  територіально-виробничих комплексів району легка промисловість, як правило, є допоміжною або обслуговуючою, проте її наявність посилює комплексність  розвитку Карпатського економічного району. Характер її територіальної організації  визначається споживчим і сировинним чинниками з винятково великим  впливом забезпеченості виробництва трудовими ресурсами.

  Харчова промисловість – одна з провідних  у районі, орієнтується переважно  на переробку місцевої сировини. Розміщення м'ясного виробництва характеризується концентрацією його в промислових  вузлах та потужною сировинною базою. У 1998 р. у районі вироблено 28 тис. т  мяса. М'ясні консерви й вироби випускають НП "Бистриця" (Івано-Франківськ), м'ясокомбінат у (Стрию), м'ясопереробні підприємства у Львові ("Прикарпаття"), Самборі ("Самбірчанка"), Береговому, Мукачеві, Рахові, Ужгороді, Хусті, Чернівцях, Коломиї, Ходорові, Золочеві, Дрогобичі, Сокалі, Стрию.

  Поліграфічна  промисловість в районі представлена ЗАТ “Куверт-Україна”. Створена вона на іноземні та вітчизняні інвестиції і входить до складу концерну “Майєр-Куверт-Груп” – одного з лідерів виробництва поштових конвертів у Європі. Фабрика “Куверт-Україна” є абсолютним лідером із виробництва конвертів у державі. Вона випускає їх 60 видів. За зміну виготовляють майже 600 тисяч штук конвертів різної форми. Усі вони надзвичайно високої якості. “Куверт-Україна” експортує свою продукцію в Молдову та Білорусію, країни Прибалтики. На черзі експорт до Угорщини та Росії.