Забезпечення стійкого функціонування промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Одеська державна академія технічного регулювання та якості

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни : Цивільний захист_________________________

__________________________________________________

На тему: Забезпечення стійкого функціонування промислового

об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій________________

Студента групи __

______________

Шифр __

Оцінка____________________________

Підпис ___________________________

Одеса 2011 р.

ВСТУП

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:
- надійність захисту робітників та службовців;

- спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню вражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

- захищеність об'єкта від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);
- надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

- стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;

- підготовленість об'єкта до ведення РІНР та робіт щодо порушеного  виробництва.

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

                  забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

                  захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

                  стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

                  підготовка до відновлення порушеного виробництва;

                  підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦО.

Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:
1. Укриття людей в захисних спорудах;
2. Проведення евакозаходів;
3. Радіаційно-хімічний захист;
4. Медичний і біологічний захист.

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.
            Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

             Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:
а)підвищення стійкості електрозабезпечення:
            -    розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

- закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

-     створення резерву дизельних електростанцій;

б)підвищення стійкості систем водопостачання:

- водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

- захист вододжерел та резервуарів чистої води;

- створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо, тепло- та паливо- забезпечення:

- розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання;

- газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;
- встановлювати в основних вузлових точках систем газозабезпеченнй
автоматичні вимикаючі пристрої, як. спрацьовують при аваріях.

г) підвищення протипожежної стійкості:
- максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

- проведення профілактичних протипожежних заходів;

- підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання. На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання, які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:
- підготовка ПУ (захищених);

- забезпечення ПУ засобами зв'язку;

- використання автоматизованої системи управління. Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:

- розробка необхідної технічної та технологічної документації;

- створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

- розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

- визначення вірогідної черговості робіт по відновленню виробництва з урахуванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили.

Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:
- створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

-  висока підготовка керівного складу;

- своєчасне прийнятті ,ірних рішень та постановка завдань підлеглим у відповідності до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії вражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Дослідження стійкості роботи ОГД — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи:
І етап — підготовчий;
II етап — оцінка стійкості роботи ОГД;
III етап — розроблення заходів, Вкі підвищують стійкість роботи ОГД в умовах АС.
На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки. До складу групи комплексних досліджень (керівник — головний інженер) входять керівники всіх груп.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Частина І. Оцінювання стійкості електроцеху теплоелектроцентралі в умовах надзвичайних ситуацій

Вихідні дані:

– відстань від цеху до місця аварії (вибуху) Rо = 0,9 км. Цех розміщений щодо місця вибуху по азимуту Ао = 0°;

– тип вибухової речовини – пропан;

– маса вибухової речовини Q = 700 т;

– характеристики елементів цеху:

– будівля цеху: з легким металевим каркасом;

– обладнання: Стрічкові конвеєри в галереї на залізобетонній естакаді;

-         енератори - 200 кВт

-         трансформатори - 220 кВ

-         Масляні вимикачі – наземні;

 Задача 1. Визначення максимального значення надмірного тиску (∆Рф max), що очікується на об'єкті і параметрів ОУ.

1.1.  Визначення параметрів ОУ і можливого попадання цеху в зону ураження.

Параметри визначаємо з графіків додаток 1 виходячи з того, що тип вибухової речовини – пропан.

Радіус осередку ураження Roc і радіус зони слабких руйнувань Rсл (на зовнішній межі якої ∆Рф = 10 кПа) у разі вибуху продукту масою Q = 700 т становить Roc = Rсл = 1770 м.

Радіус зони середніх руйнувань (∆Рф = 20 кПа) становить Rсер = 1210 м; сильних (∆Рф = 30 кПа) Rсил = 940 м; повних (∆Рф = 50 кПа) Rпов = 710 м.

Порівняємо відстань від цеху до місця аварії R0 = 0,9 км і радіус ОУ Roc = 1770 м.

Оскільки R0 < Roc, цех може опинитися в ОУ ударної хвилі вибуху в зоні середніх або сильних руйнувань.

 1.2. Визначення величини надмірного тиску УХ, що очікується в районі цеху (∆Рф).

Визначаємо радіус зони детонації хвилі (зони І):

r1 = 17,5 3 = 17,5 3√700  = 17,5*1,00157 = 17,527 м

Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони ІІ):

r2 = 1,7 r1 = 1,7*17,527 = 29,797 м.

Порівнюючи відстань цеху до місця аварії (Ro = 900 м) з радіусом зони І (117,2 м) і зони ІІ (199,2 м) робимо висновок, що об’єкт опиниться за межами цих зон, тобто в зоні повітряної ударної хвилі (зона ІІІ).

Визначаємо надмірний тиск ударної хвилі в зоні ІІІ на відстані Rо = 900 м за формулою

Висновок. У місці розташування цеху очікується максимальний надмірний тиск 29 кПа. Цех може опинитися в зоні сильних руйнувань.

Задача 2. Визначення границі стійкості цеху до дії УХ (∆Рф min.).

2.1 Виявляємо основні елементи цеху та їх характеристики (із вихідних даних). Основними елементами збирального цеху є:

         –   будівля – З легким металевим каркасом;

–    генератори – 200кВт;

–   трансформатори  – 220кВ;

–   масляні вимикачі – наземні.

2.2 У таблиці (додаток 3) визначаємо для кожного елемента цеху надмірний тиск (∆Рф), за яким елемент може отримати слабкі, середні, сильні і повні руйнування.

Так, будівля цеху з указаними характеристиками отримає слабкі руйнування, якщо ∆Рф становить 10–20 кПа, середні – за 20–30; сильні – за 30–50; повні – 50–70 кПа. Ці дані відображаємо в таблиці результатів оцінювання (додаток 4) умовними позначками за шкалою надмірного тиску.

Аналогічно визначаємо і вносимо в таблицю дані за усі інші елементи цеху.

2.3 Визначаємо границю стійкості (∆Рф min.) кожного елемента – надмірний тиск, за якого елемент отримає середній ступінь руйнування (за середніх руйнувань елемент може бути відновленим силами об’єкта). Будівля цеху має границю стійкості 20 кПа (нижня границя діапазону надмірного тиску для середніх руйнувань); генератори – 50 кПа; трансформатори – 30 кПа; масляні вимикачі – 30 кПа.

2.4 Визначаємо границю стійкості цеху в цілому за мінімальним значенням границі стійкості елементів, що входять до складу цеху.

Границя стійкості цеху ∆Рф min. = 20 кПа.

Якщо під час вибуху надмірний тиск ударної хвилі перевищить це значення, то будівля може отримати сильні або повні руйнування, цех вийде з ладу на тривалий час.

Частина ІІ. Оцінювання надійності захисту виробничого персоналу об’єкта з використанням захисних споруд.

Задача 3. Визначення можливої шкоди і втрат виробничого персоналу в екстремальних умовах (за ∆Рф max).

1. Визначаємо ступінь руйнувань кожного елемента цеху за ∆Рф max за таблицею результатів оцінювання (табл.1) (за вертикальною лінією, що відповідає ∆Рф max). Якщо ∆Рф max = 29 кПа, елементи цеху отримають: будівля, генератори, масляні вимикачі – сильні, трансформатори – середні руйнування.

Таблиця 2. Збитки залежно від ступеня руйнувань елементів об’єкта (цеху)