Водні ресурси міста Баштанки та їх якість

1 клас - дуже чиста (голубий  колір), II клас - чиста (зелений колір), III клас -забруднена (жовтий колір), IV клас - брудна (оранжевий), V клас - дуже брудна (черонний колір).

Отже, провівши досліди  можна сказати,що причиною забруднення  ставків є недбайливе ставлення людей до навколишнього середовища.

Вода ставків  інтенсивно забруднюється відходами  підприємств, побутовими відходами населення, стоками тваринницьких ферм, добривами, пестицидами, гербіцидами.

Хімічне забруднення  води відбувається за рахунок надходження  у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти,луги, мінеральні солі) і органічного походження ( нафтопродукти, й миючі засоби пестициди, тощо).

Також нами були використані  наступні  органолептичні методи:

Визначення кольоровості води

Колір води у водоймах може бути різним, що найчастіше зумовлено  наявни¬ми в ній домішками. Так, Жовта ріка в Китаї має справді  жовту каламутну воду внаслідок  наявності глинистих зависей, у  Чорному морі вода синя, в холодному  Балтійському — сіро-зелена. Коричневий колір свідчить про наявність заліза, зеленуватий — про масове розмноження синьозелених водоростей, так звані небезпечні "червоні припливи", спричинені спалахами чисельності популяцій окремих водяних організмів. Вода  у всіх пробах мала зеленуватий колір, що свідчить  про масове розмноження синьозелених водоростей.

Визначення запаху

За характером запахи поділяють  на 2 групи:

• запахи природного походження: землистий, торф'янистий, гнильний, трав'яний, болотний, дерев'янистий, ароматичний, рибний, запах цвілі, сірководневий тошо;

• запахи штучного походження: хлорний, оцтовий, фенольний, бензиновий, камфорний тощо.

Інтенсивність запаху визначають за п'ятибальною шкалою:

0 — запаху немає

1 — дуже слабкий

2 — слабкий

3 — помітний

4 — чіткий (виразний)

5 — дуже сильний.

Визначення характеру  й інтенсивності запаху проводять  за кімнатної температури і при 60—65° С в колбі, накритій годинниковим склом чи притертою пробкою.

100мл аналізованої води при 20° С наливають у колбу місткістю 150—200мл з широким горлом, закривають, струшують при обертанні, відкривають і визначають характер та інтенсивність запаху.

Порогова концентрація запаху — це концентрація визначуваної речовини в розчині при максимальному розбавлянні, коли запах ще відчутний.

1) Для визначення порогу запаху 200мл аналізованої води переносять у конічну колбу місткістю 400—500мл, додають 200мл води без запаху (її готують так: пропускають воду крізь колонку з активованим вугіллям; можна додати 0,6 г вугілля на 1 л води, перемішати і профільтрувати крізь шар вати в кімнаті, де немає запахів). Розбавляючи поступово в 2 рази, досягають порогової концентрації, коли запах перестане відчуватися у двох найбільших розбавляннях.

2) У кілька колб, заздалегідь ополіснутих водою для розбавляння, що не має запаху, вносять 200, 100, 65, 50, 40, 33, 25, 20мл аналізованої води і доводять об'єм водою для розбавляння до 200мл. Ставлять контроль. Колби закривають.

Починаючи з найбільшого  розбавляння, струшують колби і  визначають характер та інтенсивність  запаху.

Якщо аналізують дуже забруднені води, кількість досліджуваної води може становити 16, 8, 4, 2, 1мл.

Інтенсивність запаху U аналізованої води обчислюють за формулою:

 

Де V- об’єм проби, взятий для приготування суміші, в якій виявлено відчутний запах, мл.

Визначення прозорості води

Прозорість води залежить від кількості й ступеня дисперсності зависей, її виражають у сантиметрах водяного стовпа, крізь який видно лінії завтовшки 1 мм, що утворюють хрест (за "хрестом") або шрифт №1 (за Снілленом). Для визначення прозорості води безпосередньо у водоймі застосовують диск Секкі — металевий диск діаметром 20 см, поділений на чотири сектори, два з яких пофарбовані в чорний, а два — в білий колір, з'єднаний із тросиком, що має позначки .

    Обладнання і  матеріали: диск Секкі; аркуш білого паперу з нанесеним "хрестом" або шрифтом №1; циліндр Геннера.

 

Вимірювання проводять у  затінку чи в похмуру погоду. Диск Секкі опускають у воду, доки він  стане невидимим. Записують глибину. Потім диск повільно підіймають, коли його стане видно, записують цю глибину. Середнє з трьох вимірів і буде прозорістю води за диском Секкі. Одночасно ця глибина приблизно означатиме глибину літоралі, тобто прибережної смуги, де можуть рости прикріплені до дна рослини.

Визначення каламутності води

Каламутність води — це величина, обернена прозорості, яка  характеризує вміст зависей за їх концентрації менш як 2 мг/л. її визначають за допомогою каламутноміра. Визначення полягає в порівнянні каламутності аналізованої води з еталоном, приготовленим  із каоліну (гідравлічний розмір часток <0,05 мм/с): синє світло пропускають  знизу вгору крізь плоске дно  скляних циліндрів (завдовжки 750 мм, діаметром 30 мм) з водою при одночасному  боковому освітленні їх білим світлом  від лампи 300 Вт.

Можна побудувати градуювальну криву: сила струму — каламутність, мг/л. Перевагою цього методу є відсутність впливу забарвлених речовин на каламутність; використовуючи світлофільтри, можна оцінити також дисперсність часточок зависі.

Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)

Концентрацію розчинених у воді речовин найзручніше визначати за допомогою приладу, який випускають зарубіжні фірми під назвою кондуктівіті - тестер, тобто дослівно "прилад для вимірювання провідності". Принцип його дії ґрунтується на залежності електропровідності води від вмісту в ній розчинених речовин-електролітів. Сучасний прилад важить близько 0,5 кг.

Під час визначення розчинених речовин датчик приладу занурюють  у воду і на екрані дисплея з'являються  значення концентрації речовин у міліграмах на літр.

Кондуктометричним визначенням  розчинених солей користуються на станціях водопідготовки та бойлерних, де будують  графічну залежність електропровідності від вмісту розчинених електролітів (оскільки склад вод приблизно однаковий) і, користуючись градуювальною кривою за виміряною електропровідністю, визначають вміст розчинених речовин.

У лабораторіях частіше застосовують гравіметричний метод.

Сухий залишок характеризує вміст мінеральних і частково органічних домішок (температура кипіння  яких помітно вища за 105° С, які  нелеткі з водяною парою і  не руйнуються при 105° С).

Обладнання, матеріали, реактиви: піпетка на 100 мл, фарфорові чашки, беззольний фільтр "синя стрічка", піпетки Мора, хімічні стакани  чи конічні колби для збирання профільтрованої води (фільтрату), сушильна шафа, ексикатор, муфельна піч, аналітичні терези, мірна колба на 1 л, водяна баня, карбонат натрію Na₂C0₃ безводний (10 г Na₂C0₃ хімічно чистого, висушеного при 200° С упродовж 3год і зваженого на аналітичних терезах, розчиняють в дистильованій воді і доводять об'єм до 1 л; 1мл розчину містить 10 мг Na₂C0₃).

У прожарену, охолоджену і  зважену фарфорову чашку вміщують 50—250мл аналізованої профільтрованої  природної або стічної води. Воду випарюють на водяній бані з дистильованою водою досуха.

Переносять чашку із залишком у сушильну шафу і висушують при 105° С до сталої маси.

Вміст сухого залишку X розраховують за формулою:

 

де а і b — відповідно маса фарфорової чашки із залишком і пустої, г; V— об'єм проби води, л.

 

 

 

 

 

 

2.2.Результати  досліджень

 Обробка результатів показала наступне: у точці спостереження ставок «Центральний» від максимальної оцінки якості води 10 балів, фактична оцінка –6 балів. У точці спостереження ставок «Куртин», фактична оцінка – 6 балів. У точці спостереження  ставок «Сольоний», фактична оцінка – 5 балів. Що відповідає забрудненій воді. За фізико-хімічними показниками вода питна не відповідає ДОСТу. Так загальна жорсткість,  рН,  окислюваність перевищують норму. Що свідчить про забруднення органічними речовинами , та високу загальну мінералізацію. За фізико-хімічними показниками ставки не відповідають вимогам до об’єктів рибо-господарського призначення. Вміст хлоридів, сульфатів, сухий залишок,  БСК значно перевищують норми. Високе значення БСК свідчить про надмірне забруднення органічними речовинами, що є наслідком збідніння видового складу біотопу ставків. Наші моніторингові дослідження протягом 2006-2010 років показали поступове заболочення ставків, шар сапропелю зріс від 20см до 40см, ці дані разом с постійно зростаючим БСК свідчать  про сукцесію. Сукцесія   ставків пов’язана з тим, що це штучні водойми і нездатні до саморегуляції та самовідновлення,  і для свого існування потребують постійного втручання людини. Тому для того що б створити реальний план дій, ми проаналізували основні джерела забруднення.

2.3 Основні джерела забруднення

Основними джерелами забруднення  і засмічення водоймищ є недостатньо  очищені стічні води промислових  і комунальних підприємств, крупних  тваринницьких комплексів, відходи  виробництва, зокрема «Баштанський сирзавод». Забруднюючі речовини, потрапляючи  в природні водоймища, призводять до якісних змін води, які, в основному, виявляються в зміні фізичних властивостей води (зокрема, поява неприємних запахів, присмаків і т. ін.), у зміні хімічного складу води (зокрема, поява в ній шкідливих речовин), в наявності плаваючих речовин на поверхні води і відкладанні їх на дні водоймищ. Забруднення добривами та рідкими хімікатами приводить до заростання водойм очеретом, водоростями. Кількість риби та інших організмів різко скорочується. В ставках різко підвищується рівень мінералізації води. Розвиток у не стічній воді ставків одноклітинних водоростей призводить до зменшенні кисню в воді та задихання риби.

Поганий стан каналізацій  та очисних споруд став причиною заборони купання в місцевих ставках, оскільки в воді було виявлено збудників небезпечних  хвороб – гепатит, гострі кишкові  захворювання.

Запропонована оцінка якості води місцевих ставків може використовуватися в різних природних обставинах. До того ж незмінними залишаться принципи оцінки та методика роботи на точках спостереження. Тому одним з можливих шляхів розвитку даного заняття може стати налагодження співробітництва між школами, щодо питань оцінки, моніторингу й охорони навколишнього середовища, проводити різні заходи щодо удосконалення подібних методів дослідження якості води, організовувати групи школярів для охорони навколишнього середовища, очищення стоків. Адже це турбота не лише про чисту воду, а здоров'я людей, перш за все про здорову міську екосистему. В єдиному екосистемному ланцюгу ( разом з ґрунтом, повітрям, рослинним і тваринним світом) лише чиста вода може забезпечити оптимальні умови розвитку біоценозів.

Кожен з нас  потребує чистої води. Вона - основа здорового  життя. На жаль, ми не можемо у нашому місті покладатися на чистоту води просто з крана. Навіть коли вона прозора на вигляд і нема неприємного запаху, вода містить невидимі неозброєним оком забруднення, які небезпечні для нашого здоров'я. Вода є однією з найбільш необхідних речовин для всіх мешканців землі, джерелом життя. Саме тому найважливішим завданням сьогодення в місті є: -   Забезпечення жителів міста якісною питною водою і створити систему збору   та    очищення    стічних    вод   ,    яка    запобігає   забрудненню навколишнього середовища. Якість   питної   води   та   стан   ставків   у   місті   Баштанка   викликають занепокоєння як  у спеціалістів, так і всіх жителів міста.   В середньому за рік скидається 312,08 тис м³ неочищених стоків. Вода в ставках стає небезпечною для здоров'я людей. Питна вода не відповідає державним стандартам.

В Баштанці є багато приватних  будинків, які не підключені до центральної  каналізації, і стічні води потрапляють  в підземні ґрунти та ставки. Для запобіганню цього процесу слід впроваджувати індивідуальні очисні споруди.

А найбільшою небезпекою для  баштанських вод є дощова система  каналізації, води якої надходять у  річку без очищення. Зазвичай опади, які випадають змивають велику кількість нафтопродуктів. Нітратів, фосфатів, органічних речовин різного походження.

Також небезпеку для здоров'я  жителів м. Баштанка становлять ставки, які знаходяться в місті. Біля водоохоронних смуг самовільно розорюють землі під городи, що призводить до забруднення ставків. Захисту ставків загальною мірою сприяє насадження деревних та чагарникових порід, які залежно від величини і розміщення водних об'єктів можуть мати ширину до 10-18 м.

 

 

 

 

2.4 Якість поверхневих вод

Поверхневі води, представлені каскадом ставків, розташованих на струмках. знаходяться в незадовільному стані внаслідок скидів неочищених стоків. Основними забруднювачами поверхневих вод є ЗАТ "Баштанський сирзавод" зі скидом - 400 м³/добу, населення м. Баштанка - 480 м³/добу, районна лікарня - 25 м³/добу. В середньому за рік скидається 312, 08 тис. м³. Оскільки місто Баштанка зараз залишилось практично без очисних споруд господарсько-побутових стоків (старі споруди КП "Міськводоканал" рішенням 28 сесії міськради були списані), неочищені стоки потрапляють в ставки "Центральний", "Куртин", "Сольоний", та в ставок в районі житлового масиву "Зоря Інгулу". Результати досліджень Баштанської СЕС показали, що вода із вищевказаних ставків не відповідає "Санітарним правилам і нормам охорони поверхневих вод від забруднення № 4630-88" по наступним хімічним показникам: хлориди, сульфати, сухий залишок, розчинений кисень, БПК.(Таб.1, таб.2, таб.3) Але не дивлячись на це, біоіндикатори (раки) показують, що в ставках "Центральний", "Куртин" вода має кращу якість ніж в інших.

Приватний сектор каналізується в вигрібні ями. Внаслідок  їх незадовільного стану неочищені стоки попадають в підземні водні горизонти і ставки. Сьогодні ведеться будівництво нових біоінженерних споруд, які забезпечать екологічно чисту технологію і високу ефективність очистки.

Джерелом центрального водопостачання м.Баштанка є річка Інгул, яка  знаходиться на відстані 12 км від  міста. Аналіз річкової води (за даними КП "Міськводоканал") показує, що вода не відповідає вимогам ДОСТу 2761-84 "Джерела централізованого господарчо-питного   водопостачання.   Гігієнічно-технічні   вимоги   і   правила   вибору".