Виробництво та розподіл газу.Циклон

              Органи внутрішніх справ сприяють виконанню вимог щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин та проведенні вибухових робіт. Суть однієї з вимог по­лягає в тому, щоб зазначені виробничі процеси проводились з додержанням правил, спрямованих на відвернення або зниження рівнів забруднення атмосферного повітря.

Виробничий контроль здійснюється підприємствами, установами, організаціями, іншими органами в процесі їхньої господарської та іншої діяльності, якщо вона шкідливо впливає або може вплинути на стан атмосферного повітря.

Підприємства, установи, організації та інші органи зобов'язані здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів в атмосферне повітря від забруднюючих речовин та додержанням інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

              Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

2.5. Питання з охорони атмосферного повітря, які вирішуються на рівні органів місцевого самоврядування в регулюванні

Органи місцевого самоврядування - спеціально уповноважені представницькі інституції регіонального і місцевого рівнів, управлінські функції в галузі екології.

Компетенція місцевого самоврядування в галузі раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища визначається Законом України «Про місцеве самоврядування» від 12 червня 1997 року.'

Цей закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Виключно до компетенції сільських, селищних, міських Рад належить:

• вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

• прийняття рішень про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

• надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

• встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських Рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

                  підготовка і внесення на розгляд Ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад;

•визначення в установленому порядку розмірів відшкодування підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;

• підготовка і подання на затвердження Ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;

• підготовка і внесення на розгляд Ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та Інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та Інших об'єктів, що мають екологічну, Історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

• збір плати за землю;

б) делеговані повноваження:

•здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного значення та місцевого значення, відтворення лісів;

• реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі;

• видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

• організація і ведення земельно-кадастрової документації;

• погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

• вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;

• здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення у встановленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

• визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства;

• підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

• погодження проектів землеустрою;

• здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.

Питання, які вирішуються районними і обласними Радами виключно на їх пленарних засіданнях:

• вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

• вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу;

• встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води у промислових цілях;

• прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом.

Органи громадського управління у галузі екології, які створюються на національному та місцевому рівні:

• Українське товариство охорони природи;

• Українська екологічна академія наук;

• Українська екологічна асоціація;

• «Зелений Світ».

Розділ 3. Засоби зменшення викидів промислових піприємств на стан атмосферного повітря

3.1. Організаційні заходи

              До організаційних заходів передусім треба віднести стандартизацію і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Державні стандарти розробляються і вводяться в дію Міністерством екології та природних ресурсів та Міністерством охорони здоров'я України. Вони є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони атмосферного повітря, методи контролю за його станом, вимоги щодо запобігання шкідливого впливу на нього, встановлюють інші вимоги а галузі охорони і використання атмосферного повітря. Нормування в цій галузі передбачає такі нормативи:

а) екологічної безпеки атмосферного повітря;

б) гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами;

в) граничні нормативи утворення забруднюючих речовин, які відводяться в атмосферне повітря, та час експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів;

г) використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;

д) вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.

              Законодавством України можуть встановлюватись й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

              Серед організаційних заходів чільне місце належить обов'язкам суб'єктів, діяльність яких пов'язана з забрудненням повітря. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з викидами в атмосферне повітря шкідливих речовин, зобов'язані:

а) здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив;

б) вживати заходів щодо зменшення їх обсягів;

в) забезпечувати безперебійну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливого впливу;

г) здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються, рівнями іншого шкідливого впливу та вести їх постійний облік;

д) мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря.

              З метою зниження забруднення повітря навколо самого джерела забруднення використовуються димарі. Так, димова труба 100-метрової висоти дозволяє розсіювати шкідливі речовини в радіусі 20 км до концентрації, що не є шкідливою для організму людини. Труби висотою 350 м мають радіус розсіювання до 75 км. Проте зазначений спосіб не позбавляє атмосферу від регіонального і глобального забруднення. Тому одним із основних напрямків у цій галузі слід вважати розробку і застосування безвідходних і маловідходних виробництв. Повинна використовуватися така технологія, при якій буде неможливим утворення згубних, екологічно небезпечних викидів у навколишнє середовище.

              Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20 травня 1995 р. затвердив Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

              При неможливості додержуватись встановлених нормативів діяльність відповідних підприємств, установ, організацій, споруд та інших об'єктів припиняється або їх виробничий профіль підлягає зміні.

                  Система організаційно-правових заходів охорони атмосферного повітря передбачає також організаційно-економічні заходи:

                  встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;

                  встановлення лімітів використання повітря як сировини основного виробничого призначення; встановлення нормативів плати і розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;

                  встановлення нормативів плати за перевищення лімітів викидів, інших шкідливих впливів та видачу дозволів на використання атмосферного повітря; встановлення нормативів плати за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення; надання підприємствам, установам, організаціям і громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, безвідход­них, енерго- і ресурсозберігаючих технологічних процесів, здійснення інших природоохоронних заходів відповідно до законодавства.

              Охороні атмосферного повітря сприяє державний облік, якому підлягають: об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря; обсяги атмос­ферного повітря, що використовується як сировина основного виробничого призначення; види й обсяги шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і розміри шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря.

              Державний облік у сфері охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України:

                  у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення — Міністерством екології та природних ресурсів;

                  у частині шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря — Міністерством охорони здоров'я України.

              Значну роль у сфері охорони атмосферного повітря відіграє контроль, що спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону і використання атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

3.2. Архітектурно – будівельні заходи

              Для забезпечення охорони атмосферного повітря велике значення має додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції промислових об'єктів. Все це повинно здійснюватися з урахуванням екологічної місткості територій, додержанням вимог щодо охорони, раціонального використання та екологічної безпеки атмосферного повітря.