Виробництво та розподіл газу.Циклон

Стаття 2. Законодавство про охорону атмосферного повітря

Стаття 3. Державне управління в галузі охорони  атмосферного повітря

Розділ II Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря:

Стаття 4. Завдання стандартизації і нормування в галузі  охорони атмосферного повітря

Стаття 5. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 6. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря

Стаття 7. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел

Стаття 8. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел

Стаття 9. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів  пересувних джерел

Розділ III Заходи щодо охорони атмосферного:

    Стаття 10. Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо  охорони атмосферного повітря

Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел

Стаття 12. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан

Стаття 13. Регулювання рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря

Стаття 14. Регулювання викидів забруднюючих речовин і впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря  у разі відсутності нормативів

Стаття 15. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Стаття 16. Регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат

Стаття 17. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами транспортних та інших пересувних засобів і установок та впливу їх фізичних факторів

Стаття 19. Виконання вимог до охорони атмосферного повітря під час видобування надр та проведення вибухових робіт

Стаття 20. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами

Стаття 21. Відвернення і зниження шуму

Стаття 22. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря

Розділ IV Дотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря під час проектування, будівництва та реконструкції підприємств та інших об’єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря:

Стаття 23. Умови проектування, будівництва та реконструкції підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря

Стаття 24. Санітарно-захисні зони

Стаття 25. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза

Стаття 26. Дотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря під час впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем

Розділ V Контроль у галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 27. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 28. Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 29. Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря

Стаття 30. Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря

Розділ VI Державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 31. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 32. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря

Розділ VII Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 34. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря

Розділ VIII Міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря

Стаття 35. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря

Незважаючи на потужну правову базу, поки що не визначено правових норм прямої дії багатьох положень указаного Закону, це ускладнює виконання і робить його малоефективним. Тому до нього слід розробити й ухвалити пакет з кількох десятків супутніх законів і підзаконних актів,  які б чітко регламентували застосування всіх положень основного Закону.

У вересні 2000 р. був затверджений Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки”.

З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації роботи по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища в області розроблена і затверджена рішенням десятої сесії Житомирської обласної ради ХХІІІ скликання від 09.12.99 обласна «Програма охорони навколишнього природного середовища на 2000-2005 роки». На виконання природоохоронних заходів обласної Програми в 2001 році використано 720,0 тис. грн.

              Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 p. є основним галузевим актом екологічного законодавства. Його головне завдання полягає у встановленні принципових положень правового регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Цей закон комплексно регулює суспільні відносини, що виникають у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів та довкілля в цілому. Інтегрованим об'єктом цих відносин є природа.

              Вказаний закон визначає правові, економічні й соціальні основи організації охорони довкілля та складає правову основу для розвитку галузевого екологічного законодавства.

              Так, у ст. 2 Закону встановлено, що відносини в галузі охорони навколишнього середовища регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону й використання рослинного й тваринного світу та іншими спеціальними законодавствами.

Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» містить 72 статті, об'єднані у 16 розділів:

1. Загальні положення.

2. Екологічні права та обов'язки громадян.

3. Повноваження рад у галузі охорони навколишнього природ

ного середовища.

4. Повноваження органів управління в галузі охорони навко

лишнього природного середовища.

5. Спостереження, прогнозування, облік та інформування в га

лузі охорони навколишнього природного середовища.

6. Екологічна експертиза.

7. Стандартизація і нормування в галузі охорони навколиш

нього природного середовища.

8. Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища.

9. Регулювання використання природних ресурсів.

10. Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

11. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки.

12. Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні.

13. Надзвичайні екологічні ситуації.

14. Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього середовиїца.

15. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

16. Міжнародні відносини України в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Перелік найважливіших нормативно-правових актів екологічного законодавства України

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-ХІІ (ВВР. - 1991. - № 41. Ст. 546).

2. Земельний кодекс України (від 25.10.2001 р. – Офіційний вісник України. - 2001. - № 46. - Ст. 2038).

3. Водний кодекс України (від 06.06.95 р. № 213/95-ВР. - ВВР. 1995. - № 24. - Ст. 189).

4. Лісовий кодекс України (від 21.01.94 р. № 3852-ХІІ. - ВВР. 1994. - № 17. - Ст. 99).

5. Кодекс України про надра (від 27.07.94 р. № 132/94-ВР. -ВВР. - 1994. - № 36. - Ст. 340).

6. Закон України «Про природно-заповідний фонд» від 16.06.92 р. № 2456-ХІІ (ВВР. - 1992. - № 34. - Ст. 502).

7. Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р. № 2894-ІІІ ВВР. - 2002. - № 14. - Ст. 97).

8. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.99 р. № 591- XIV (ВВР. - 1999. - № 22-23. - Ст. 198).

9. Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 р. № 45/95-ВР (ВВР. - 1995. - № 8. - Ст. 54).

10. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (від 16.06.92 р. № 2707-ХІІ (ВВР. - 1992. - № 50. - Ст. 678).

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термінів

     Стаття 2. Водне законодавство України

     Стаття 3. Водний фонд України

     Стаття 4. Землі водного фонду

    Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення

    Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

     Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі  регулювання водних відносин

    Стаття 8. Компетенція  Верховної  Ради Автономної Республіки  Крим,  обласних,  Київської  та   Севастопольської  міських Рад у галузі регулювання водних відносин

    Стаття 9. Компетенція районних Рад у галузі регулювання   водних відносин

    Стаття 10. Компетенція  сільських,  селищних,   міських   та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин

     Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо  використання   і охорони вод та відтворення водних ресурсів

2.4. Роль держави у охороні атмосферного повітря

              Законодавством передбачено три види контролю: державний, виробничий і громадський.

              Державний контроль здійснюється:

                  місцевими органами державної виконавчої влади;

                  Міністерством екології та природних ресурсів України та його органами на місцях;

                  Міністерством охорони здоров'я України та його органами на місцях у частині додержання нормативів екологічної безпеки (граничне допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, граничне допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу) та інших правил і нормативів, спрямованих на попередження негативного впливу на здоров'я людини;

                  Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України та її органами на місцях у частині додержання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, установлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;

                  іншими державними, органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

              Природоохоронна діяльність працівників інспекції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р.

              В основі діяльності органів внутрішніх справ щодо охорони атмосферного повітря від забруднення лежать також заходи, передбачені ст. 19 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: переведення транспортних засобів на менш токсичні види енергії і палива; виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста автотранспортних підприємств, автозаправних станцій, вантажного транзитного ав­томобільного транспорту; впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху та інші заходи.
              Органи внутрішніх справ ретельно стежать і за виконанням норм права, які регулюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Такі ви­киди можуть здійснюватись тільки за дозволами, які видаються органами Міністерства екології та природних ресурсів України.

              У полі зору працівників органів внутрішніх справ знаходяться також вимоги щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів. Вони вивозяться на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціальні звалища.