Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2012 в 23:14, научная работа
Мета проекту:
усвідомлення масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.
Міністерство освіти і науки України
Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Сучасні екологічні проблеми Кіровограда
Підготувала учениця 11-Б класу:
Драголюб Антоніна
Керівник проекту:
Глушаєва О.І.
Кіровоград 2012
Мета проекту:
усвідомлення масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.
Використана література:
Структура роботи
1. Загальні поняття життєвого середовища.
2. 22 квітня – Всесвітній День землі.
3. Про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області.
4. Місто-квітник чи місто-смітник?!
5. Негативні фактори навколишнього середовища.
І. Загальні поняття життєвого середовища
Одним з елементів системи “людина – життєве середовище” є середовище життя людини, тому, розглядаючи безпеку людини як поняття, що торкається сутності людського життя, сфери її діяльності і взаємозв’язків із навколишнім середовищем, ми повинні розглянути також поняття “середовище”, в якому живе і діє людина.
Середовище – це і простір для проживання, і дуже важливе джерело ресурсів, воно має великий вплив на духовний світ людей, на їх здоров’я і працездатність.
Навколишнім середовищем називають частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті, і виробничої діяльності. Воно утворилося у результаті тривалої еволюції планети Земля під впливом людської діяльності, створення так званої “вторинної природи”, тобто міст, заводів, каналів, транспортних магістралей тощо.
Але людина живе у суспільстві, тобто в соціально-політичному середовищі.
Соціально-політичне середовище – це створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом усієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин із навколишнім середовищем.
Отже, середовище, яке оточує людину, складається із природного середовища, яке формувалося мільйони років у процесі еволюційного розвитку землі і життя на ній; техногенного – створеного людьми у процесі розвитку і господарсько-побутової діяльності (техносфери); соціально-політичного – створеного людством духовного світу.
ІІ. 22 квітня – Всесвітній День землі
За рішенням ООН щорічно 22 квітня народи всього світу відзначають Всесвітній день Землі. Цей день направлений проти жорстокого, варварського і нерозумного використання природних ресурсів Землі.
Такий захід проводиться з метою привернення уваги суспільства до проблем навколишнього середовища – збереження чистої води, землі, повітря та природних ресурсів, які необхідні для життя. Цього року День землі проходить під гаслом "Мільярд зелених справ", який є закликом до дій для всіх, кому небайдужа подальша доля планети.
Всесвітній день Землі – це день кооператора, фермера, хлібороба і невтомного сільського трудівника, школярів і студентів – всіх, хто приймає активну участь у місячнику благоустрою і акціях весняної посадки дерев, всіх, хто дбає про довкілля, про благополуччя і красу нашої Землі.
День Землі – це в першу чергу день відповідальності перед нашою планетою, відповідальності перед людьми, які її населяють, перед природою, частиною якої ми є. Слід відзначити, що неабияку роль у збереженні екологічної рівноваги відіграє рослинний світ, і лісові насадження, зокрема.
До речі, цікаво, що започатковане це свято в XIX столітті у США як День дерева. Так, за ініціативи керівництва штату Небраска, який був розташований на території безлісних прерій, було проведено масштабну акцію з озеленення. В подальшому це стало традицією, а згодом і офіційним святом. З 1990 року 22 квітня проголошено Міжнародним днем Землі, який відзначається більшістю країн.
Природа – це безцінне надбання, яке ми повинні оберігати та примножувати. І починати можна з невеликих, але вагомих за своїм майбутнім результатом справ. Не будьмо лише споживачами природних багатств, адже ці ресурси не безмежні.
День Землі нагадує усім, що дії кожної людини можуть багато змінити, що коли мешканці одного міста подбають, аби природа навкруги була здорова, повітря і вода чисті, живі істоти процвітали, то кількість світових проблем зменшиться.
У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилягаючі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.
Традиційно склалось, що навесні у наших містах і селах проходять суботники по прибиранню територій. Нам вже далі нікуди засмічувати власну землю. Давайте згадаємо, що Земля – наш дім, наша мати і ми нерозривно з нею пов'язані: як ми до неї ставимось – так і вона до нас.
ІІІ. Про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області
Державна екологічна
інспекція в Кіровоградській
області є спеціальним
Інспекція, створена у березні 2007 року шляхом відокремлення від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007 року №55 інспекція забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний і рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами пестицидами та агрохімікатами на території Кіровоградської області.
Постійно проводяться рейди-перевірки по виявленню незаконних порубок зелених насаджень на території області. За дане правопорушення діючим законодавством передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу та відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу, які нараховуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1789. Так, наприклад, за знищення дерева з діаметром стовбура 20 см шкода нанесена навколишньому природному середовищу складає 220 грн, а з діаметром 50 см - 1120 грн.
При Держекоінспекції діє Громадська рада, на засіданнях якої розглядаються гострі екологічні проблеми регіону. Також, держекоінспекція працює з громадськими інспекторами з охорони довкілля.
Перелік територій та об’єктів ПЗФ Кіровоградської області в розрізі районів
№ з/п |
Назва |
Статус, категорія |
Площа, (га) |
Місце розташування |
Рік створення |
Бобринецький район | |||||
1. |
«Шумок» |
ЗЗланд |
20,10 |
с. Великодрюкове |
1994 |
2. |
«Чобіток» |
ЗУ |
55,00 |
с. Мар'янiвка |
1991 |
3. |
«Мертвоводдя» |
ЗУ |
20,10 |
с. Витязiвка |
1992 |
4. |
«Юр'iвська балка» |
Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області в межах своєї компетенції та відповідно до плану проведення перевірок, за І квартал 2011 року здійснено 90 перевірок по контролю за станом земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 14 протоколів та 14 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Накладено штрафів на загальну суму 4964 грн.
Найбільш типовими порушеннями у сфері контролю за охороною і використанням земель є самовільне зайняття невеликих земельних ділянок, прилеглих до будинків та гаражів фізичних осіб.
Виявлено 41 випадок самовільного зайняття земельних ділянок, 9 випадків псування і забруднення земель, 14 випадків нецільового використання земельних ділянок.
На протязі звітного
періоду працівниками відділу інструментально-лабора
IV. Місто-квітник чи місто-смітник?!
Чи помічали ви коли-небудь, як після довгої важкої зими з-під килиму майже талого снігу виглядають обгортки від чіпсів та печива, які необачний індивідуум кинув на асфальт ще восени? Або, коли кресне крига на Інгулі, як по під берегами плавають різні пластмасові пляшки? Або весною, коли так і тягне вибратись на природу посидіти на ніжно-зеленій травичці, і, крім останньої, знаходиш там ще величезну купу скла та целофану, яку розвеселі громадяни елементарно «забули прибрати». Вже не кажу про літню пору, коли пляжі схожі не на місце відпочинку, а на міське сміттєзвалище. Помічали? Отож бо! Мабуть, ще й скаржились на елементарне людське безкультур’я, бо ж невже так важко дійти до смітника?! А самі ж таки не раз викидали той непотрібний папірець серед вулиці, адже то лише манюсінький шматочок переробленого дерева, який нікому не зашкодить…
Наші міста встелені сміттям. Не якісь невідомі шкідники, а ми самі, наші сусіди чи друзі перетворили наші парки й озера, вулиці й дитячі майданчики на огидні смітники. Придивися, скільки людей бездумно кидає під ноги недопалок чи обгортку, пляшку чи гумку. Українці наче забули себе справжніх – дбайливих господарів.
«Так роблять усі», «тут і до мене було брудно», «хтось це прибере» – слабкі виправдання для тих, хто в глибині душі розуміє: свинство на вулицях – це безглузде дикунство.
На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів та обгорток, і закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях. Виходячи з дому, перше, що ми бачимо, це смітник, при чому, частіш за все переповнений, від якого йде не зовсім приємний аромат. Іноді, якщо погода досить спекотна, запах може досягати навіть квартир 3-4 поверху, а ще частіше біля смітника нього літає величезна кількість мух, які, в кращому випадку просто літають, а в гіршому ще й потрапляють в житлове приміщення, сідають на їжу, переносячи різноманітні захворювання…То як же все таки можна позбутися цих надокучливих відходів?
Смітник по вулиці Кузнєцова (район Балашівки) біля будинку № 66
По – перше, потрібно слідкувати за тим, щоб сміття вчасно вивозили. Цим повинна займатися міська влада, тож якщо вам надокучає картина переповненого смітника під вікнами, телефонуйте прямісінько до приймальні пана мера та жалійтеся, вже максимум на наступний день бак буде порожній, і аромати відходів не порушуватимуть ваш спокій. По – друге, ми самі повинні усвідомити, що викидання відходів просто серед вулиці - це не тільки елементарна невихованість, а й майже глобальна екологічна катастрофа, адже, як би банально це не звучало, в цій країні житимуть наші діти!
В Україні щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні. У зв’язку з цим у нас навіть виникла наука про смітники — техногенна геологія. Якщо вже ми вивчати сміття починаємо, то проблеми таки дуже серйозні. Щодо шляхів знищення відходів, то вони існують різні: можна палити, піролізувати, або просто «захоронювати». Але всі ці способи по-своєму також негативно діють на стан навколишнього середовища, адже при спалюванні виділяється вуглекислий газ, який забруднює повітря, а для компостування потрібні значні території. «Захоронення» використовуються як альтернатива відкритих звалищ. При цьому сміття просто закопують у землю або висипають на поверхню і зверху присипають шаром грунту. Оскільки відходи в такому випадку не горять і вкриті грунтом, вдається уникнути забруднення повітря і розмноження небажаних тварин. Чомусь ніхто не подумав про те, як відбувається кругообіг води, які речовини можуть утворитися в процесі розкладу сміття, як запобігти іншим небажаним явищам. Із захороненням відходів пов’язані супутні екологічні проблеми: вимивання речовин і забруднення ґрунтових вод; утворення метану; просідання ґрунту.